Рішення

від 05.09.2024 по справі 917/409/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2024 Справа № 917/409/24

за позовною заявою Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» (ідентифікаційний код юридичної особи 25392188, місцезнаходження: 03039, місто Київ, проспект Науки, будинок 1, корпус 1)

до Фізичної особи-підприємця Лук`янова Олега Олеговича (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 )

про стягнення 2 692 013,10 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

від позивача: Карнаков О.В.

від відповідача: не з`явився

Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен» звернулася до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Лук`янова Олега Олеговича про стягнення 2 692 013,10 грн заборгованості за договором поставки товару №140920.04 від 14.09.2020, у тому числі: сума боргу у розмірі 1 981 508,25 грн, пеня у розмірі 410 599,07 грн, інфляційні втрати у розмірі 225 988,99 грн та 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 73 916,79 грн.

Ухвалою від 15.03.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 11.04.2024, запропонував відповідачу протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали суду надати суду відзив на позов; позивачу - подати суду відповідь на відзив в строк до 5 днів з моменту отримання від відповідача відзиву на позов.

Ухвалою від 11.04.2024 суд постановив відкласти підготовче засідання на 07.05.2024.

Ухвалою від 07.05.2024 суд постановив відкласти підготовче засідання на 30.05.2024.

Ухвалою від 30.05.2024 суд постановив відкласти підготовче засідання на 02.07.2024.

30.05.2024 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він просив суд відмовити у задоволені позовної заяви, заперечував факт підписання договору поставки товару №140920.04 від 14.09.2020 та довіреностей, посилався на відсутність відпису відповідача на накладних.

07.06.2024 від позивача надійшла відповідь на відзив, де він зазначив, що твердження відповідача про відсутність його підпису на договорі та довіреностях є лише припущенням та не доведено жодним належним доказом; факт укладення договору та реального руху активів підтверджується первинними та іншими документами; навіть у разі відсутності власного підпису відповідача на договорі це не призводить до визнання його неукладеним або недійсним, оскільки наявні докази подальшого схвалення цього договору відповідачем та посилався на постанову Верховного Суду у від 24.02.2021 у справі № 926/2308/19; позовні вимоги відповідача, заявлені у справі №910/6205/24, є протиправними та суперечать актуальним висновкам Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц), оскільки відповідачем обрано неналежний спосіб захисту; факт укладення договору та здійснення його сторонами дій на його виконання має бути встановлений під час розгляд цієї справи та посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №227/3760/19-ц та постанову Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №523/7609/17.

Представниками сторін були подані заяви, у яких вони просили суд судові засідання у цій справі здійснювати в режимі відеоконференції, проте враховуючи технічну неможливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суд ухвалами від 26.06.2024 та 27.06.2024 дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про участь в судовому засіданні, яке призначене на 02.07.2024 на 11:00 год., в режимі відеоконференції.

01.07.2024 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.

У судовому засіданні 02.07.2024 позивач заперечував проти задоволення клопотання відповідача про зупинення, оскільки у разі заперечення відповідачем факту укладення договору, як і його виконання, такий факт має бути встановлений не шляхом подання окремого позову про визнання недійсним договору, а повинен бути встановлений під час розгляду цієї справи, посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №227/3760/19-ц та постанову Верховного Суду від 11.08.2021 у справі №523/7609/17; позовні вимоги відповідача, заявлені у справі №910/6205/24, є протиправними та суперечать актуальним висновкам Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц), оскільки у разі заперечення наявності особистого підпису на договорі, такий договір не підлягає визнанню недійсним.

Ухвалою від 02.07.2024 суд прийшов до висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі № 917/409/24, оскільки наявність справи у Господарському суді міста Києва (справа № 910/6205/24) не створює об`єктивної неможливості розгляду справи № 917/409/24; постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/409/24, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 30.07.2024.

Судом враховано, що сторони не повідомляли суд про наявність інших заяв і клопотань, необхідність вчинення дій, що передбачені у підготовчому провадженні.

Перелік дій, які має здійснити суд під час підготовчого засідання, визначено ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

У підготовчих засіданнях, судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст. 177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 02.07.2024р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/409/24, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на 30.07.2024.

26.07.2024 від представника відповідача надійшли клопотання:

- про призначення експертизи;

- про витребування доказів;

- про долучення доказів.

30.07.2024 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача.

Ухвалою від 30.07.2024 судом відмовлено у поновленні строку на подання доказів, залишено без розгляду клопотання представника Фізичної особи-підприємця Лук`янова Олега Олеговича про призначення експертизи, про витребування доказів, про долучення доказів по справі № 917/409/24.

30.07.2024 в судовому засіданні представник відповідача заявив клопотання про витребування оригіналів документів, копії яких додано до позовної заяви.

Ухвалою від 30.07.2024 суд постановив відкласти розгляд справи на 05.09.2024; витребував у позивача оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви для огляду у судовому засіданні.

05.09.2024 в судовому засіданні представником позивача були надані суду для огляду оригінали документів, копії яких додано до позовної заяви. Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

За частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Зокрема, згідно з п. 1 частини 3 цієї статті якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на те, що відповідач та його представник були належним чином повідомлені про судове засідання та не повідомили причини своєї неявки, суд не вбачав перешкод для розгляду справи по суті за відсутності відповідача або його представника та правових підстав для відкладення судового розгляду спору на іншу дату.

Інші заяви чи клопотання від учасників справи до суду не надходили.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, 05.09.24 судом складено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен» та Фізична особа-підприємець Лук`янов Олег Олегович уклали договір поставки товару №140920.04 від 14.09.2020.

Умовами цього договору сторони визначили таке:

- 1.1. Постачальник зобов`язується передавати у власність Покупця товар, визначений в п. 1.2. цього Договору (далі за текстом Договору - товар), а Покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору.

- 1.2. Предметом поставки є наступний товар: ТНВ, тара, сировина.

- 1.3. Конкретна кількість, асортимент, найменування та ціна товару на чергову партію товару узгоджується Сторонами у видаткових накладних при відвантаженні товару.

- 2.1. Поставка здійснюється на умовах EXW (Франко-завод), згідно з Правилами ІНКОТЕРМС-2010. Адреса складу Постачальника: м. Вінниця, вул. Гліба Успенського, 8; м. Вінниця, вул. Батозька, 2-К; м. Київ, пр-т Науки, 1; м. Яготин, вул. Філатова, 112; м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 82.

- 3.1. Покупець сплачує відвантажений Постачальником товар за ціною узгодженою Сторонами у видаткових накладних при відвантажені товару.

- 3.2. Розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 7 (семи) календарних днів з моменту відвантаження. В окремих випадках може бути передбачена попередня оплата або інші форми розрахунків, передбачені чинним законодавством України, що оформлюється відповідною додатковою угодою до цього Договору.

- 4.1. Товар приймається Покупцем від Постачальника за накладною, в разі відсутності зауважень до товару щодо якості, кількості та асортименту.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору, Постачальником здійснювались поставки товару Покупцю, про що уповноваженими представниками сторін підписувались накладні, проте у порушення вказаних умов Договору, Відповідач не здійснив оплату отриманого товару у встановлений строк.

За даними позивача, станом на дату пред`явлення позову у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем у розмірі 1 981 508,25 грн.

В підтвердження вказаних обставин позивач надав копії накладних: №11483 від 18.02.2022 на суму 378 523,70 грн; №26788 від 26.05.2022 на суму 291 677,95 грн; №40316 від 04.08.2022 на суму 331 435,31 грн; №79710 від 21.12.2022 на суму 22 080,00 грн; №16466 від 24.02.2023 на суму 1 184,57 грн; №17519 від 01.03.2023 на суму 88 924,80 грн; №19083 від 07.03.2023 на суму 696,96 грн; №28717 від 05.04.2023 на суму 382 957,31 грн; №36210 від 28.04.2023 на суму 37 602,48 грн; №39814 від 10.05.2023 на суму 405 277,91 грн; №47634 від 07.06.2023 на суму 657 096,78 грн; №67425 від 03.08.2023 на суму 579 041,27 грн; №67760 від 04.08.2023 на суму 96 072,55 грн; №75413 від 25.08.2023 на суму 413 387,98 грн; №85624 від 21.09.2023 на суму 426 264,66 грн; №94468 від 13.10.2023 на суму 347 375,22 грн.; копії довіреностей ФОП Лук`янова О.О. на отримання цінностей по Договору поставки товару №140920.04 від 14.09.2020: №22 від 16.02.2022; №27 від 25.05.2022; №46 від 04.08.2022; №57 від 21.12.2022; №65 від 24.02.2023; №66 від 27.02.2023; №67 від 27.02.2023; №68 від 04.04.2023; №69 від 27.04.2023; №70 від 09.05.2023; №72 від 07.06.2023; №73 від 02.08.2023; №74 від 03.08.2023; №76 від 24.08.2023; №77 від 20.09.2023; №79 від 12.10.2023; копія банківської виписки ДП «КК «РОШЕН» з АТ «Райффайзен банк» за 16.08.20224 копію банківської виписки ДП «КК «РОШЕН» з АТ «Райффайзен банк» за період з 27.04.2023 по 20.02.2024; копію акту звіряння розрахунків між ДП «ЮС «РОШЕН» та ФОП Лук`янов О.О. за період з 14.09.2020 по 22.02.2024.

Обставини щодо стягнення з відповідача заборгованості 1 981 508,25 грн заборгованості за договором поставки товару №140920.04 від 14.09.2020 в примусовому порядку стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом. Крім того позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 410 599,07 грн, інфляційні втрати у розмірі 225988,99 грн та 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 73 916,79 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Правочин за приписами статті 204 Цивільного кодексу України є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 67 Господарського кодексу України унормовано, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з поставки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Судом було встановлено, що позивач належним чином та в повному обсязі виконав перед відповідачем взяті на себе зобов`язання за договором поставки товару №140920.04 від 14.09.2020, у строк та порядок передбачений цим договором. Так, у період з 18.02.2022 по 25.08.2023 позивач здійснював поставку товару відповідачу, про що уповноваженими представниками сторін були підписані наступні накладні:

1) №11483 від 18.02.2022 на суму 378 523,70 грн;

2) №26788 від 26.05.2022 на суму 291 677,95 грн;

3) №40316 від 04.08.2022 на суму 331 435,31 грн;

4) №79710 від 21.12.2022 на суму 22 080,00 грн;

5) №16466 від 24.02.2023 на суму 1 184,57 грн;

6) №17519 від 01.03.2023 на суму 88 924,80 грн;

7) №19083 від 07.03.2023 на суму 696,96 грн;

8) №28717 від 05.04.2023 на суму 382 957,31 грн;

9) №36210 від 28.04.2023 на суму 37 602,48 грн;

10) №39814 від 10.05.2023 на суму 405 277,91 грн;

11) №47634 від 07.06.2023 на суму 657 096,78 грн;

12) №67425 від 03.08.2023 на суму 579 041,27 грн;

13) №67760 від 04.08.2023 на суму 96 072,55 грн;

14) №75413 від 25.08.2023 на суму 413 387,98 грн;

15) №85624 від 21.09.2023 на суму 426 264,66 грн;

16) №94468 від 13.10.2023 на суму 347 375,22 грн.

Ці накладні підписувалися уповноваженими представниками відповідача, на підтвердження чого позивач надав суду наступні довіреності ФОП Лук`янова О.О. на отримання цінностей по договору поставки товару №140920.04 від 14.09.2020:

1) №22 від 16.02.2022;

2) №27 від 25.05.2022;

3) №46 від 04.08.2022;

4) №57 від 21.12.2022;

5) №65 від 24.02.2023;

6) №66 від 27.02.2023;

7) №67 від 27.02.2023;

8) №68 від 04.04.2023;

9) №69 від 27.04.2023;

10) №70 від 09.05.2023;

11) №72 від 07.06.2023;

12) №73 від 02.08.2023;

13) №74 від 03.08.2023;

14) №76 від 24.08.2023;

15) №77 від 20.09.2023;

16) №79 від 12.10.2023.

У судовому засіданні 05.09.2024 представником позивача були надані суду для огляду оригінали договору поставки товару №140920.04 від 14.09.2020, вказаних накладних та довіреностей.

В даному випадку, у п. 3.2 Договору сторони узгодили, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 7 (семи) календарних днів з моменту відвантаження.

Відтак суд приходить до висновку, що строк виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань є таким, що настав.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не почав його виконувати або не виконав його у строк, встановлений договором.

В порушення умов договору, ФОП Лук`янов О.О. станом на дату звернення з позовом не здійснив оплату вартості поставленого товару по вказаним накладним повністю або частково, у зв`язку із чим має заборгованість перед Дочірнім підприємством «Кондитерська корпорація «Рошен» у розмірі 1 981 508,25 грн.

Щодо тверджень відповідача про відсутність особистого підпису ФОП Лук`янова О.О. на договорі поставки товару №140920.04 від 14.09.2020, довіреностях та накладних, суд погоджується з висновками позивача, що дані заперечення є необґрунтованими, суперечать фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідачем не було надано до суду жодного належного доказу, який би підтверджував відсутність підпису ФОП Лук`янова О.О. на договорі та довіреностях, а таке твердження відповідача є лише припущенням. Надані до суду копії паспорту Лук`янова О.О., паспорту Лук`янова О.О. для виїзду за кордон та договору про надання правничої (адвокатської) допомоги №29 від 06.05.2024 не є належними, допустимими та достовірними доказами та не підтверджують відсутність особистого підпису відповідача на Договорі.

У свою чергу, позивачем були надані до суду первинні та інші документи, які беззаперечно підтверджують факт укладення сторонами договору поставки товару №140920.04 від 14.09.2020 та реального руху активів на підставі цього договору. Так, позивачем були надані до суду наступні документи:

1) підписаний сторонами договір поставки товару №140920.04 від 14.09.2020;

2) накладні, які оформлювалися під час відвантаження товару, підписані уповноваженими представниками сторін;

3) довіреності ФОП Лук`янова О.О. на уповноважених представників відповідача, які отримували товар;

4) банківські виписки з АТ «Райффайзен банк» за 16.08.2022 та за період з 27.04.2023 по 20.02.2024, що підтверджують сплату відповідачем вартості товару, поставленого на підставі договору;

5) листування через електронні пошти між відповідачем (ІНФОРМАЦІЯ_1) та представником позивача (ІНФОРМАЦІЯ_2);

6) переписка представника позивача з відповідачем у застосунку «Viber»;

7) копії платіжних інструкцій з оплати вартості товару, що направлялись відповідачем через електронну пошту;

8) лист відповідача від 07.12.2023 на адресу позивача про розстрочення виплати боргу по договору поставки товару №140920.04 від 14.09.2020.

Відповідно до наданих позивачем банківських виписок у графі «Призначення платежу» відповідачем були вказані номери та дати накладних, які були додані до позову, а у призначенні платежів від 14.02.2024 та 20.02.2024 відповідачем, окрім реквізитів накладних, також вказаний номер та дата договору поставки товару №140920.04 від 14.09.2020.

Також до суду було надано листування через електронні пошти між відповідачем (ІНФОРМАЦІЯ_1) та представником позивача (ІНФОРМАЦІЯ_2). Це листування визнано судом належним та достовірним доказом, оскільки адреса електронної пошти відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1, належить відповідачу, що не заперечувалось відповідачем та підтверджується тим, що ця адреса електронної пошти вказана ним у відзиві на позовну заяву, тому у суду є можливість встановити авторів цього листування. Відповідно до цього листування відповідач направляв скан-копії підписаних ним довіреностей та платіжних інструкцій.

Крім того, позивач надав до суду лист відповідача від 07.12.2023, у якому ФОП Лук`янов О.О. визнав наявність заборгованості перед позивачем по договору поставки товару №140920.04 від 14.09.2020 та просив розстрочити виплату боргу.

Враховуючи викладене, позивач надав до суду докази, які беззаперечно підтверджують укладення сторонами договору поставки товару №140920.04 від 14.09.2020, здійснення відповідачем дій на виконання умов цього договору та реальний рух активів між сторонами на підставі цього договору.

Відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 1 981 508,25 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 410 599,07 грн; інфляційні втрати у розмірі 225 988,99 грн; три проценти річних за користування грошовими коштами у розмірі 73 916,79 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Суд встановив, що дії відповідача є порушенням умов договору поставки товару №140920.04 від 14.09.2020, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до приписів ст. 625 ЦК України.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України за період з 26.02.2022 по 06.03.2024 позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача три проценти річних за користування грошовими коштами у розмірі 73 916,79 грн та інфляційні втрати у розмірі 225 988,99 грн.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню інфляційних втрат та 3% річних, суд встановив, що розраховані позивачем у позовній заяві розміри дорівнюють розрахованим судом, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за порушення грошового зобов`язання за договором поставки товару №140920.04 від 14.09.2020 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо вимог про стягнення пені суд зазначає наступне.

Дочірнє підприємство «Кондитерська корпорація «Рошен», на підставі п. 6.2 договору поставки товару №140920.04 від 14.09.2020, за період з 06.09.2023 по 06.03.2024 нарахувало відповідачу пеню у сумі 410 599,07 грн, у розмірі 0,1% від ціни несплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 6.2 договору поставки товару №140920.04 від 14.09.2020 в разі несвоєчасної оплати Покупець сплачує штраф в розмірі 0,1% від ціни несплаченого Товару за кожен день прострочення.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, не виконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищевикладене, за несвоєчасну оплату товару відповідач має сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% від ціни несплаченого товару за кожен день прострочення, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, та нарахування якої припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунки позивача по нарахуванню пені, суд встановив, що розраховані позивачем розміри не перевищують розрахованих судом сум, у зв`язку з чим вимоги позивача в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 410 599,07 грн за порушення грошового зобов`язання за договором поставки товару №140920.04 від 14.09.2020 підлягають задоволенню у повному обсязі.

При перерахунку заявленого розміру пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних суд не виходив за межі позовних вимог, врахував приписи частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та договором поставки товару №140920.04 від 14.09.2020, в якому сторони узгодили, що розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюються в безготівковому порядку протягом 7 (семи) календарних днів з моменту відвантаження.

Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлена обґрунтованість заявленої Дочірнім підприємством «Кондитерська корпорація «Рошен» позовної заяви повністю, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають: сума боргу у розмірі 1 981 508,25 грн, пеня у розмірі 410 599,07 грн, інфляційні втрати у розмірі 225 988,99 грн та 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 73 916,79 грн.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходив із наступного.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 40 380,20 грн покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Лук"янова Олега Олеговича (РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) на користь Дочірнього підприємства «Кондитерська корпорація «Рошен» (ідентифікаційний код юридичної особи 25392188, місцезнаходження: 03039, місто Київ, проспект Науки, будинок 1, корпус 1) основний борг у сумі 1 981 508,25 грн (один мільйон дев`ятсот вісімдесят одна тисяча п`ятсот вісім гривень 25 копійок), пеню у сумі 410 599,07 грн (чотириста десять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 07 копійок), інфляційні втрати у сумі 225 988,99 грн (двісті двадцять п`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят вісім гривень 99 копійок), три проценти річних у сумі 73 916,79 грн (сімдесят три тисячі дев`ятсот шістнадцять гривень 79 копійок) та 40 380,20 грн (сорок тисяч триста вісімдесят гривень 20 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.09.24 р.

Суддя Киричук О.А.