Рішення

від 13.09.2024 по справі 925/916/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року Справа № 925/916/24

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В., розглянувши у письмовому провадженні справу

за позовом Черкаської міської ради, м. Черкаси

до товариства з обмеженою відповідальністю Хепра, м. Херсон

про стягнення 270 405 грн. 81 коп.,

без повідомлення (виклику) учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Черкаської області звернулась з позовом Черкаська міська рада до товариства з обмеженою відповідальністю Хепра про стягнення з відповідача 270 405 грн. 81 коп. безпідставно утримуваних грошових коштів за фактичне користування земельною ділянкою площею 1,5071 га за кадастровим номером 7110136400:03:001:0012 без правових підстав.

Згідно ч. 1 ст. 27 ГПК України позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 30 ГПК України передбачено, що спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Відповідно до ч.1 ст. 181 ЦК України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У пункті 7.25 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення з приводу нерухомого майна у частині третій статті 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Оскільки спір у даній справі пов`язаний зі стягненням коштів за фактичне користування земельною ділянкою, яка є нерухомим майном та розміщена за адресою: вул. Східна, 6, м. Черкаси, а отже даний спір підлягає розгляду Господарським судом Черкаської області.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 18 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У встановлені законом строки клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило.

Відповідач відзиву на позов суду не надав.

Ухвалу суду про відкриття провадження у справі було направлено відповідачу за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: Миколаївське шосе,30, м. Херсон, 73003.

Однак вищевказана ухвала повернулася до суду 30 липня 2024 року, у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 3 ст.120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином вважається, що відповідач отримав ухвалу суду про відкриття провадження у справі 25 липня 2024 року (день проставлення відповідної відмітки у поштовому повідомленні).

Згідно ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з позовом про стягнення безпідставно збережених коштів (недоотриманого доходу) у розмірі 270 405 грн. 81 коп. внаслідок безоплатного користування відповідачем земельною ділянкою за адресою: м. Черкаси, вул. Східна, 6, позивач в обґрунтування своїх вимог посилався на приписи ст. 1212 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, Черкаська міська рада на підставі п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 06 вересня 2012 року №5245-VІ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності є власником земельної ділянки загальною площею 1,5071 га, кадастровий номер: 7110136400:03:001:0012, що знаходиться у м. Черкаси, вул. Східна,6.

Згідно відомостей з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08 травня 2024 року №377584408 відповідач з 29 липня 2021 року є власником комплексу нежитлових будівель і споруд, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:12015871101, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Східна, 6 та розташованого відповідно на земельній ділянці кадастровий номер: 7110136400:03:001:0012.

До моменту набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, останнє належало товариству з обмеженою відповідальністю Промрента, що підтверджується договором купівлі-продажу від 29 липня 2021 року №1644, відповідно до п. 1.2. якого, комплекс будівель та споруд, що розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Східна, 6 знаходиться на земельній ділянці площею 1,5071 га, кадастровий номер: 7110136400:03:001:0012, форма власності комунальна.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08 серпня 2023 року у справі №925/690/23 було встановлено факт того, що з 15 лютого 2021 року по 28 липня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю Промрента отримало у власність комплекс нежитлових будівель і споруд, що знаходиться за адресою: м. Черкаси, вул. Східна, 6, розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 7110136400:03:001:0012, а отже факт використання товариством з обмеженою відповідальністю Промрента земельною ділянкою в таких розмірах є встановленим.

Згідно ч. 4. ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Внаслідок придбання відповідачем у товариства з обмеженою відповідальністю Промрента нерухомого майна, до відповідача відповідно перейшло право користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташоване.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру від 22 липня 2021 року №НВ-9901037512021, вбачається, що земельна ділянка площею 1,5071 га, кадастровий номер: 7110135400:03:001:0012, зареєстрована 03 березня 2006 року, з цільовим призначенням:11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Таким чином, нерухоме майно відповідача розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136400:03:001:0012, площею 1,5071 га.

Отже, відповідач з моменту набуття права власності на нерухоме майно здійснює фактичне користування земельною ділянкою під його нерухомим майном, без відповідних правовстановлюючих документів та без здійснення оплати за таке фактичне користування.

Згідно з ч. 1 ст. 23 Закону України Про оцінку земель технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

У відповідності до ч. 2 ст. 20 Закону України Про оцінку земель, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Виходячи з вищевикладеного, слід дійти висновку, що технічна документація з нормативно-грошової оцінки землі затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою, та з вказаного закону не випливає обов`язку отримувати витяг з технічної документації про нормативно-грошову оцінку землі щорічно, якщо не було розроблено відповідної нової технічної документації з нормативно-грошової оцінки землі, яка має затверджуватися відповідною сільською, селищною, міською радою.

Згідно з ст. 289 Податкового Кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта Індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою:

Кi = І : 100,

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до повідомлення Держгеокадастру від 12 січня 2024 року Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік вбачається, що значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017-2020 рр. була сталою і застосовувалася із значенням 1.0, за 2021 рік становить для земель несільськогосподарського призначення - 1,1, за 2022 рік - 1,15, за 2023 рік 1,051.

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 20 січня 2021 року №266, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:03:001:0012 становить 2 742 620 грн. 58 коп.

З урахуванням коефіцієнтів індексації, що зазначені вище, нормативно-грошова оцінка землі за 2022 рік становить 3 016 882,64 грн. (2 742 620,58 *1,1).

Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24 квітня 2023 року №4657/42-23, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110136400:03:001:0012, становить 3 469 494,91 грн.

З урахуванням коефіцієнтів індексації, що зазначені вище, нормативно-грошова оцінка землі за 2024 рік становить 3 646 439,15 грн. (3 469 494,91*1,051).

Як зазначалося вище, згідно витягу з Державного земельного кадастру від 22 липня 2021 року №НВ-9901037512021, вбачається, що земельна ділянка площею 1,5071 га, кадастровий номер: 7110135400:03:001:0012, зареєстрована 03 березня 2006 року, з цільовим призначенням:11.02 Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.

Рішенням Черкаської міської ради №2-4690 від 27 червня 2019 року затверджено Положення про встановлення плати за землю на території міста Черкаси.

У розділі 8 Положення наявна таблиця, з пункту 7 якої вбачається, що за земельні ділянки яким КВЦПЗ присвоєно 11.02 ставка орендної плати за користування такими земельними ділянками становить 3% від їх нормативно-грошової оцінки.

З наданого розрахунку вбачається, що за час фактичного користування земельною ділянкою за період з 29 липня 2021 року по 15 травня 2024 року площею 1,5071 га (кадастровий номер 7110136400:03:001:0012) без правовстановлюючих документів за спірний період борг відповідача становить 270 405 грн. 81 коп. (розрахунок знаходиться в матеріалах справи (а.с. 30)).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно зі ст. 80 ЗК України суб`єктом права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування - на землі комунальної власності.

Частиною 2 ст. 83 ЗК України передбачено, що у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної власності, а також земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні однією з форм місцевого самоврядування є представництво спільних інтересів територіальних громад сіл, селищ, міст через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно з п.п.1 п. б ч. 1 ст. 33 зазначеного Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що до виключної компетенції міських рад відносяться регулювання земельних відносин.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу (ч. 1 ст. 124 ЗК України).

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ст. 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Судом враховано, що регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Предметом позову в цій справі є стягнення безпідставно збережених коштів (неодержаного доходу) за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій розміщувалися об`єкти нерухомого майна відповідача.

Відтак суд вважає, що до моменту належного оформлення права оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомості, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

При цьому судом враховано відповідний висновок Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року зі справи №922/3412/17.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України під час розгляду справи не було спростовано доводи позивача.

Доказів, що підтверджують сплату коштів за користування землею з 29 липня 2021 року по 15 травня 2024 року матеріали справи не містять.

Розрахунок наданий позивачем суду відповідач належними доказами також не спростував.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 270 405 грн. 81 коп. безпідставно збережених коштів (недоотриманого доходу) в межах заявлених позивачем вимог.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Хепра, Миколаївське шосе, 30, м. Херсон, ідентифікаційний код 44399809 на користь міського бюджету м. Черкаси (рахунок №UA608999980314000611000023759, банк: Казначейство України (ЕАП), одержувач платежу: ГУК у Черк.обл./тг м. Черкаси, код ЄДРПОУ 37930566, код бюджетної класифікації: 24062200) 270 405 грн. 81 коп. безпідставно збережених коштів.

3.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Хепра, Миколаївське шосе, 30, м. Херсон, ідентифікаційний код 44399809 на користь Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради, вул. Байди Вишневецького, 36, м. Черкаси, ідентифікаційний код 38715770 судовий збір у розмірі 4 056 грн. 09 коп.

Видати відповідні накази після набрання рішення законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 13 вересня 2024 року.

Суддя А.В.Васянович