Постанова

від 09.09.2024 по справі 354/1809/24

ЯРЕМЧАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

Справа № 354/1809/24

Провадження № 3/354/1456/24

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2024 року м.Яремче

Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Ваврійчук Т.Л.,за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М., захисника адвоката Ювченко А.В., розглянувши у режимі відеоконференції матеріали, що надійшли з Відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, не працюючого, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Відділом прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 направлено до суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ознаками ч.1 ст.204-1 КУпАП.

Як вбачаєтьсяіз протоколупро адміністративнеправопорушення серії ЗхРУ №249424 від 19.06.2024 року, ОСОБА_1 19.06.2024 року о 13:10 год на південно-східній околиці н.п.Ворохта (дорога Р24), Надвірнянського району, Івано-Франківської області вчинив спробу незаконного перетинання державного кордону шляхом слідування туристичними маршрутами та подальшого незаконного перетинання державного кордону з України в Румунію поза пунктом пропуску на напрямку н.п.Явірник (Україна) н.п. Русь Поляни (Румунія). Своїми діями він порушив вимоги ст.9 Закону України «Про державний кордон України».

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, не повідомивши причин неявки, хоча про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності адвокат Ювченко А.В. у судовому засіданні вказав, що ОСОБА_1 свою у вчиненні адміністративного правопорушення не визнає та просив закрити провадження у даній справі з мотиви, наведених у клопотанні про закриття провадження. Вказав, що у матеріалах справи всупереч вимогам ст.251 КУпАП відсутні належні та допустимі докази (фото, відеозйомка, пояснення свідків), які б свідчили про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, оскільки останній прибув до Івано-Франківської області з метою рекреаційного туризму та відпочинку зі своєю дівчиною і тиждень відпочивав, піднімався на гору Хом`як. 19.06.2024 року поблизу гори Говерла до ОСОБА_1 та його дівчини підійшли працівники прикордонної служби, на вимогу яких ОСОБА_1 пред`явив документи які посвідчують особу, пояснив, що мав намір піднятися на гору та у категоричній формі стверджував, що мети, намірів та можливості виїхати за кордон він не має, що він приїхав для спільного відпочинку із дівчиною, а не з метою незаконного перетину кордону. Разом з тим зазначені пояснення до уваги взяті не були і працівники прикордонної служби склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.204-1 КУпАП. Просить врахувати, що відповідальність за ч.1 ст.204-1 КУпАП настає виключно за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади. Проте, у матеріалах справи відсутні фото, відеозаписи дій ОСОБА_1 щодо спроби незаконного перетинання державного кордону, а також відсутні пояснення свідків, та взагалі відсутні жодні докази вчинення правопорушення. Надані суду докази не є допустимими доказами. Протокол про адміністративне правопорушення та рапорти прикордонників не можуть бути доказами у справі про адміністративне правопорушення. Перебування особи чоловічої статі у підніжжя гори Говерли не може саме по собі бути складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а ОСОБА_1 взагалі має бронювання та відстрочку від мобілізації. Враховуючи неналежність та недопустимість доказів, вважає, що матеріалами справи не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі ч.1 ст.247 КУпАП.

Заслухавши позицію захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

У відповідності до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу Українипроадміністративніправопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до вимог ст.9КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст.245КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.280КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа)зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності дост.251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст.256 КУпАП,у протоколіпро адміністративнеправопорушення зазначаються:дата імісце йогоскладення,посада,прізвище,ім`я,по батьковіособи,яка склалапротокол;відомості проособу,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності (уразі їївиявлення);місце,час вчиненняі сутьадміністративного правопорушення;нормативний акт,який передбачаєвідповідальність задане правопорушення;прізвища,адреси свідківі потерпілих,якщо вониє;пояснення особи,яка притягаєтьсядо адміністративноївідповідальності;інші відомості,необхідні длявирішення справи.Якщо правопорушеннямзаподіяно матеріальнушкоду,про цетакож зазначаєтьсяпротоколі.

На підставі ст.252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно зі ст.129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Диспозицією ч.1 ст.204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або з використанням підробленого документа чи таких, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Об`єктивною стороною досліджуваного правопорушення, є перетин або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.

Суб`єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає Державний кордон України, та бажає вчинити такі протиправні дії.

Відповідно дост.ст.1,Закону України«Про державнийкордон України» державний кордон України є лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, які визначають межі території України - суші, вод, надр, повітряного простору. На суші він встановлюється по характерних точках і лініях рельєфу або ясно видимих орієнтирах.

Статтею 2 Закону України «Про державний кордон України» передбачено, що охорона державного кордону України є невід`ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.

Статтею 9 Закону України «Про державний кордон України» визначено порядок перетинання державного кордону України, який здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку. Залізничне, автомобільне, морське, річкове, поромне, повітряне та пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.

Пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, автомобільних і пішохідних шляхах, в аеропортах (аеродромах), морських і річкових портах, включаючи частину їх акваторії (захищена повністю або частково огороджувальними гідротехнічними спорудами чи об`єктами природного походження), з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, на якій здійснюються прикордонний, митний контроль, інші види контролю і пропуск через державний кордон України осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна. Положення про пункти пропуску через державний кордон України затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст.12 Закону України «Про державний кордон України» пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в`їзду на територію України або виїзду з України.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України «Про державний кордон України», з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони.

Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

Контрольовані прикордонні райони встановлюються, як правило, в межах території району, міста, селища, сільради, прилеглої до державного кордону України або до узбережжя моря, що охороняється органами Державної прикордонної служби України. До контрольованого прикордонного району включаються також територіальне море України, внутрішні води України і частина вод прикордонних річок, озер та інших водойм України і розташовані в цих водах острови.

Згідно зі ст.23 Закону України«Про державнийкордон України» у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюєтьсяприкордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, використання повітряних суден, обліку та тримання на пристанях, причалах, базах для стоянки малих і спортивних суден і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 року №1199 «Про контрольовані прикордонні райони» до переліку міст і районів, на території яких установлюються контрольовані прикордонні райони у межах Івано-Франківської області включено Верховинський район Івано-Франківської області.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1998 року №1147 «Про прикордонний режим» у межах прикордонного району прикордонна смуга становить завширшки 5 кілометрів від лінії державного кордону, де встановлюється прикордонний режим, але не менше від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруд. І саме в цих межах діє спеціальний прикордонний режим щодо заборони вільного в`їзду, перебування, проживання, пересування осіб і провадження робіт, не пов`язаних з обороною чи охороною державного кордону України.

Вивченням матеріалівсправи встановлено,що на підтвердження фактувчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП долучено наступні докази:

-письмові пояснення начальника відділу адміністративно-юрисдикційної діяльності НОМЕР_2 прикордонного загону підполковника від 19.06.2024 року, згідно яких близько 13:10 год 19.06.2024 року на південно-східній околиці АДРЕСА_2 , в межах контрольованого прикордонного району було виявлено особу, який слідував туристичними маршрутами з метою подальшого незаконного перетинання державного кордони з України в Румунію. Під час перевірки документів було встановлено, що виявленою особою являється громадянин України ОСОБА_1 11.03.1998 року, який не зміг пояснити мету свого руху в сторону державного кордону України;

- копію паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

- заяву ОСОБА_1 на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою смсповідомлень;

-письмові пояснення ОСОБА_1 від 19.06.2024 року, згідно яких 15.06.2024 року виїхав з дівчиною з м.Львів у с.Татарів з метою сходження на гору Хом`як, Синяк, Говерла. 15.06.2024 року вони зійшли на гору ОСОБА_2 , на горі переночували у палатці, після чого піднялись на гору ОСОБА_3 , із неї спустились в Буковель. В Буковелі пробули 3 ночі, після чого на таксі поїхали на гору Говерлу. Після чого планували поїхати в смт.Ворохта на залізничний вокзал, а звідти в м.Львів.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 було зупинено 19.06.2024 року на південно-східній околиці н.п.Ворохта через який не проходить державний кордон України і який не віднесено до контрольованого прикордонного району.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №249424 від 19.06.2024 року зазначається про порушення ОСОБА_1 вимог ст.9 Закону України «Про державний кордон». Однак, вказані норми цього закону не містять будь-яких положень, які б зобов`язували, забороняли чи попереджали учасників суспільних відносин, в даному випадку ОСОБА_1 дотримуватися чи не дотримуватися певних правил поведінки, а є загальними нормами права, якими регламентовано, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.

Разом з тим, у протоколі не зазначено, які саме дії здійснював ОСОБА_1 з метою спроби незаконного перетину державного кордону України, та які б відповідали об`єктивній стороні правопорушення, передбаченого ст.204-1 КУпАП.

Саме лише наведення в описовій частині протоколу відомостей про виявлення ОСОБА_1 на південно-східній околиці АДРЕСА_2 , за спробу незаконного перетинання державного кордону поза межами пунктів пропуску, без зазначення в чому саме виразились його дії щодо вчинення такої спроби, є недостатнім та неконкретним формулюванням обвинувачення.

При цьому до матеріалів справи не долучено доказів затримання ОСОБА_1 , оскільки протокол про адміністративне затримання не складався, доказів того,що ОСОБА_1 мав присобі паспортгромадянина Українидля виїздуза кордонта рухавсяв напрямкудержавного кордонуоминаючи населеніпункти,що давалоб підставистверджувати,що вінмав наміруникнути зустрічііз працівникамиприкордонної служби,і такимчином незаконноперетнути кордон, показань технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, а також інших документів, які б підтверджували намір ОСОБА_1 19.06.2024 року вчинити спробу незаконного перетину державного кордону поза межами пункту пропуску.

Згідно положень ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 6Конвенціїпрозахистправлюдиниіосновоположних свобод гарантовано право на справедливий і публічний розгляд справи.

Згідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Статтею 62КонституціїУкраїни закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а зазначив, що у силупринципу презумпціїневинуватості,що підлягаєзастосуванню усправах проадміністративні правопорушення,всі сумнівищодо подіїпорушення тавинності особи,що притягуєтьсядо відповідальності,тлумачаться наїї користь.Недоведені подіята винаособи маютьбути прирівнянідо доведеноїневинуватості цієїособи.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Із урахуваннямвикладеного,оцінивши доказиза своїмвнутрішнім переконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному іоб`єктивномудослідженні всіхобставин справив їхсукупності,керуючись закономі правосвідомістю,суд приходитьдо висновку,що особамиуповноваженими наскладання протоколівпро адміністративнеправопорушення ненадано достатніх,допустимих доказів,які б«поза розумнимсумнівом» доводилищо ОСОБА_1 здійснив спробунезаконного перетинуДержавного кордонуУкраїни позамежами пунктупропуску тадоводили йоговинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-1 КУпАП, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю у відповідності до п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284-285, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.204-1 КУпАП - закрити у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду України через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області.

Суддя: Т. Л. Ваврійчук