Ухвала

від 13.09.2024 по справі 947/20020/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/20020/23

Провадження № 1-кп/947/296/24

УХВАЛА

13.09.2024 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022160000000179 від 16.03.2022 року за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м.Одеси знаходиться вищезазначене кримінальне провадження.

У підготовчомусудовомузасіданніпрокурор заявивклопотання пропродовження обвинуваченим ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,кожному окремо, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, з триманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Прокурор, посилаючись на доводи, викладені у письмових клопотаннях, в обгрунтування клопотань зазначив, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, які згідно ст. 12 КК України,відносяться до особливо тяжких, за які передбачене покарання на строк до 12 років позбавлення волі.

Тяжкість покарання у разі визнання ОСОБА_7 винною у вчиненні інкримінованих злочинів, свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачена може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також, наявний ризик передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КК України, оскільки ОСОБА_7 , перебуваючи на свободі, матиме можливість незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених, які співпрацюють зі стороною обвинувачення, з метою зміни ними показань у ході судового розгляду кримінального провадження.

Зокрема, є свідки та інші обвинувачені, з якими ОСОБА_7 безпосередньо знайома, їй відомі їх анкетні дані, місця проживання, інформація відносно рідних, батьків, малолітніх дітей, при цьому, перебуваючи на свободі, обвинувачена матиме можливість здійснювати вплив на цих осіб з метою зміни ними показань, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того судовий розгляд передбачає проведення великої кількості судових засідань для дослідження всіх доказів, якими сторони обгрунтовуватимуть свої позиції, що вказує на наявність реального ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачена, яка є співорганізатором злочинної організації, може перешкоджати цьому кримінальному провадженню та виділеним кримінальним провадженням будь-яким іншим чином, у тому числі надавати інформацію про здобуті та досліджувані в суді докази іншим підозрюваним, які перебувають у розшуку, особам, яким про підозру ще не повідомлялося, а також чинити перепони у проведенні судового розгляду у розумні строки задля його затягування, у тому числі шляхом неявок до судових засідань під будь-якими приводами.

Обвинувачена ОСОБА_7 офіційно не працевлаштована, засоби її існування не відомі, разом з тим інкриміновані їй злочини є корисливими, вчинялися протягом тривалого часу, встановлена кількість епізодів однорідних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, сягає 65, що вказує на системність злочинної діяльності та не виключає вчинення у подальшому кримінальних правопорушень задля задоволення потреб життєдіяльності, що у сукупності свідчить по наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Прокурор зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.

З метою забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_7 покладених на неї процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, останній необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, які згідно ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких, за які передбачене покарання на строк до 12 років позбавлення волі.

Тяжкість покарання у разі визнання ОСОБА_8 винним у вчиненні інкримінованих злочинів, свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачена може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також, наявний ризик передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КК України, оскільки ОСОБА_8 , перебуваючи на свободі, матиме можливість незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених, які співпрацюють зі стороною обвинувачення, з метою зміни ними показань у ході судового розгляду кримінального провадження.

Зокрема, є свідки та інші обвинувачені, з якими ОСОБА_8 безпосередньо знайомий йому відомі їх анкетні дані, місця проживання, інформація відносно рідних, батьків, малолітніх дітей, при цьому, перебуваючи на свободі, обвинувачена матиме можливість здійснювати вплив на цих осіб з метою зміни ними показань, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того судовий розгляд передбачає проведення великої кількості судових засідань для дослідження всіх доказів, якими сторони обгрунтовуватимуть свої позиції, що вказує на наявність реального ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений, який є учасником злочинної організації, може перешкоджати цьому кримінальному провадженню та виділеним кримінальним провадженням будь-яким іншим чином, у тому числі надавати інформацію про здобуті та досліджувані в суді докази іншим підозрюваним, які перебувають у розшуку, особам, яким про підозру ще не повідомлялося, а також чинити перепони у проведенні судового розгляду у розумні строки задля його затягування, у тому числі шляхом неявок до судових засідань під будь-якими приводами.

Обвинувачений ОСОБА_8 офіційно не працевлаштований, лише з січня 2023 року мобілізований до лав ЗСУ, тому засоби його існування не відомі, він раніше засуджений, хоча в силу ст. 89 КК України судимість погашена, а також притягується до кримінальної відповідальності у іншому кримінальному провадженні, разом з тим інкриміновані йому злочини є корисливими, вчинялися протягом тривалого часу, встановлена кількість епізодів однорідних злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, сягає 65, що вказує на системність злочинної діяльності та не виключає вчинення у подальшому кримінальних правопорушень задля задоволення потреб життєдіяльності, що у сукупності свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Прокурор зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.

З метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, останньому необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190 КК України, які згідно ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких, за які передбачене покарання на строк до 12 років позбавлення волі.

Тяжкість покарання у разі визнання ОСОБА_9 винним у вчиненні інкримінованих злочинів, свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачена може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також, наявний ризик передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КК України, оскільки ОСОБА_9 , перебуваючи на свободі, матиме можливість незаконно впливати на свідків, інших обвинувачених, які співпрацюють зі стороною обвинувачення, з метою зміни ними показань у ході судового розгляду кримінального провадження.

Зокрема, є свідки та інші обвинувачені, з якими ОСОБА_9 безпосередньо знайомий йому відомі їх анкетні дані, місця проживання, інформація відносно рідних, батьків, малолітніх дітей, при цьому, перебуваючи на свободі, обвинувачена матиме можливість здійснювати вплив на цих осіб з метою зміни ними показань, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того судовий розгляд передбачає проведення великої кількості судових засідань для дослідження всіх доказів, якими сторони обгрунтовуватимуть свої позиції, що вказує на наявність реального ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений, який є учасником злочинної організації, може перешкоджати цьому кримінальному провадженню та виділеним кримінальним провадженням будь-яким іншим чином, у тому числі надавати інформацію про здобуті та досліджувані в суді докази іншим підозрюваним, які перебувають у розшуку, особам, яким про підозру ще не повідомлялося, а також чинити перепони у проведенні судового розгляду у розумні строки задля його затягування, у тому числі шляхом неявок до судових засідань під будь-якими приводами.

Інкриміновані ОСОБА_9 злочини є корисливими, що не виключає вчинення у подальшому аналогічних кримінальних правопорушень задля задоволення потреб життєдіяльності, що може свідчити про наявність ризику, передбаченого п.5 ч. 1 ст. 177 КК України.

Прокурор зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам.

З метою забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_9 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, останньому необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначеннямальтернативного запобіжногозаходу увигляді -застава врозмірі 300прожиткових мінімумівдоходів громадян.

Захисник ОСОБА_4 , яка діє в інтересах обвинуваченої ОСОБА_7 , заперечувала проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що ризики відсутні. У ОСОБА_7 на утриманні є малолітня дитина, вона одружена. Вважає, що розмір застави є непомірним, тому просит просить суд обрати відносно ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або зменшити розмір застави.

Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала думку захисника.

Захисник ОСОБА_6 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що клопотання необгрунтоване,підстав для тримання під вартою ОСОБА_8 немає, тому просить визначити мінімальний розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку захисника.

Захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 , заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши, що обвинувачений тривалий час тримається під вартою, має на утриманні батьків похилого віку, офіційно працював, тому просить визначити мінімальний розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку захисника.

Вислухавши думкуучасників судовогопровадження,дослідивши клопотання прокурора, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 4,5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п`ять років або ж до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених, кожного окремо, суд враховує вимоги пунктів 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

У ст.5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

У розумінні практики ЄСПЛ тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого,а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Приймаючи до уваги вищенаведене, та зважаючи на відомості про особу обвинуваченої ОСОБА_7 , відсутність у суду інформації про офіційне працевлаштування, той факт, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, які є корисливими, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, її роль у інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, а саме, що відповідно до обвинувального акту є співорганізатором злочинної організації, суд дійшов висновку про існування зазначених прокурором та передбачених ст.177 КПК України ризиків, і про те, що суспільний інтерес щодо тримання обвинуваченої ОСОБА_7 під вартою переважає над її особистими інтересами і, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченої та запобігти зазначеним ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків.

Одночасно, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи надані суду відомості про обставини, передбачені ст. 178 КПК України, про особу обвинуваченої, її вік, економічно-соціальне становище, сімейний стан, та те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, зважаючи на те, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає за необхідне визначений розмір застави залишити без змін.

Зважаючи на відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_8 , відсутність у суду інформації про офіційне працевлаштування, той факт, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, які є корисливими, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, її роль у інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, а саме, що відповідно до обвинувального акту є учасником злочинної організації, суд дійшов висновку про існування зазначених прокурором та передбачених ст.177 КПК України ризиків, і про те, що суспільний інтерес щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою переважає над його особистими інтересами і, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти зазначеним ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_8 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків.

Одночасно, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи надані суду відомості про обставини, передбачені ст. 178 КПК України, про особу обвинуваченого, його вік, економічно-соціальне становище, сімейний стан, та те, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, зважаючи на те, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає за необхідне визначений розмір застави залишити без змін.

Зважаючи на відомості про особу обвинуваченого ОСОБА_9 , відсутність у суду інформації про офіційне працевлаштування, той факт, що обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, які є корисливими, за які законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до дванадцяти років з конфіскацією майна, її роль у інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях, а саме, що відповідно до обвинувального акту є учасником злочинної організації, суд дійшов висновку про існування зазначених прокурором та передбачених ст.177 КПК України ризиків, і про те, що суспільний інтерес щодо тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою переважає над його особистими інтересами і, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може забезпечити належної поведінки обвинуваченого та запобігти зазначеним ризикам, а тому суд вважає за необхідне задовольнити клопотання прокурора щодо продовження відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_9 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків.

Одночасно, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи надані суду відомості про обставини, передбачені ст. 178 КПК України, про особу обвинуваченого, його вік, економічно-соціальне становище, сімейний стан, та те, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, зважаючи на те, що існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає за необхідне визначений розмір застави залишити без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 314, 369-372, 392-395 КПК України, суд ,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 11.11.2024 року включно в ДУ "Одеський слідчий ізолятор".

Раніше визначений ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 11.07.2023 року розмір застави 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 536 800 гривень - залишити без змін.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 11.11.2024 року включно в ДУ "Одеський слідчий ізолятор".

Раніше визначений ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 11.07.2023 року розмір застави 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 268 400 гривень - залишити без змін.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 11.11.2024 року включно в ДУ "Одеський слідчий ізолятор".

Раніше визначений ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 11.07.2023 року розмір застави 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 268 400 гривень - залишити без змін.

Ухвала суду щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» (для виконання).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів до Одеського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1