Рішення

від 27.08.2024 по справі 548/2448/23

ХОРОЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 548/2448/23

Провадження №2/548/71/24

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.08.2024 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О. В.

за участю : секретаря судового засідання - Манжос Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТАРТА ПРИХОРОЛЛЯ» про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування

ВСТАНОВИВ:

Позиція позивача та відповідача, процесуальні дії, вчинені по справі.

Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.

На обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності серед іншого рухомого та нерухомого майна належали:

- земельна ділянка, площею 0.8000 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території колишньої Покровськобагачанської сільської ради, кадастровий номер №5324885700:00:004:0066;

- земельна ділянка, площею 2.9901 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території колишньої Тарасівської сільської ради, кадастровий номер № 5324885700:00:012:0032;

- земельна ділянка, площею 5.8978 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території колишньої Тарасівської сільської ради, кадастровий номер № 5324885700:00:006:0001;

- земельна ділянка, площею 2.9486 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території колишньої Тарасівської сільської ради, кадастровий номер № 5324885700:00:006:0002;

- житловий будинок (житловою площею 47.6 м2) з господарськими будівлями (Сарай-літня кухня, В; Добудова, в; Сарай, Б; Добудова, б; Саж, Г; Вбиральня, Д; Огорожа, 1) АДРЕСА_1 .

« ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 - помер в с. Тарасівка, Хорольської ОТГ, Лубенського району, Полтавської області.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді:

- земельної ділянки, площею 0.8000 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території колишньої Покровськобагачанської сільської ради, кадастровий номер №5324885700:00:004:0066;

- земельної ділянки, площею 2.9901 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території колишньої Тарасівської сільської ради, кадастровий номер № 5324885700:00:012:0032;

- земельної ділянки, площею 5.8978 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території колишньої Тарасівської сільської ради, кадастровий номер № 5324885700:00:006:0001;

- земельної ділянки, площею 2.9486 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території колишньої Тарасівської сільської ради, кадастровий номер № 5324885700:00:006:0002;

- житлового будинку (житловою площею 47.6 м2) з господарськими будівлями (Сарай-літня кухня, В; Добудова, в; Сарай, Б; Добудова, б; Саж, Г; Вбиральня, Д; Огорожа, 1) АДРЕСА_1 .

На час смерті ОСОБА_4 мешкав один, разом з ним ніхто не був зареєстрований та проживав.

Проте у ОСОБА_4 , окрім повнолітнього сина ОСОБА_1 (далі за текстом Позивача), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , лишився ще й малолітній син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ..

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 (далі за текстом Спадкодавець) залишив заповідального розпорядження (заповіт), згідно якого все належне йому майно заповів своєму сину ОСОБА_1 .

Але оскільки на час відкриття спадщини ОСОБА_2 був малолітнім, останній незалежно від змісту заповіту, має право на обов`язкову частку у спадщині - половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.

Водночас 01 травня 2023 року ОСОБА_1 (далі за текстом Позивач) звернувся з письмовою заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Горбань В. В., за наслідками якою було заведено спадкову справу №39/2022. Проте оформити свої спадкові права на зазначене вище майно, Позивач у встановленому з законом порядку не зміг, у зв`язку з відсутності правовстановлюючих документів, оригіналу заповіту, оскільки законний представник малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , чинить перешкоди у оформленні Позивачем спадкового майна, будь які позасудові спроби вирішити конфлікт виявилися марними.

24.10.2023 року по справі було відкрито провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.

В судове засідання позивач та його представник не з"явилися, але в позовній заяві прохали суд провести розгляд справи за їх відсутності.

Відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відзив, або пояснення на позов не надали.

Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з ч. 1 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не надав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи викладене, суд, до початку розгляду справи по суті, визнав можливим її заочний розгляд, на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Врахувавши позицію позивача, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку відповідача, викладену у письмовій заяві, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на праві приватної власності серед іншого рухомого та нерухомого майна належали:

- земельна ділянка, площею 0.8000 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території колишньої Покровськобагачанської сільської ради, кадастровий номер №5324885700:00:004:0066;

- земельна ділянка, площею 2.9901 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території колишньої Тарасівської сільської ради, кадастровий номер № 5324885700:00:012:0032;

- земельна ділянка, площею 5.8978 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території колишньої Тарасівської сільської ради, кадастровий номер № 5324885700:00:006:0001;

- земельна ділянка, площею 2.9486 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території колишньої Тарасівської сільської ради, кадастровий номер № 5324885700:00:006:0002;

- житловий будинок (житловою площею 47.6 м2) з господарськими будівлями (Сарай-літня кухня, В; Добудова, в; Сарай, Б; Добудова, б; Саж, Г; Вбиральня, Д; Огорожа, 1) АДРЕСА_1 .

« ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 - помер в с. Тарасівка, Хорольської ОТГ, Лубенського району, Полтавської області.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді:

- земельної ділянки, площею 0.8000 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території колишньої Покровськобагачанської сільської ради, кадастровий номер №5324885700:00:004:0066;

- земельної ділянки, площею 2.9901 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території колишньої Тарасівської сільської ради, кадастровий номер № 5324885700:00:012:0032;

- земельної ділянки, площею 5.8978 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території колишньої Тарасівської сільської ради, кадастровий номер № 5324885700:00:006:0001;

- земельної ділянки, площею 2.9486 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території колишньої Тарасівської сільської ради, кадастровий номер № 5324885700:00:006:0002;

- житлового будинку (житловою площею 47.6 м2) з господарськими будівлями (Сарай-літня кухня, В; Добудова, в; Сарай, Б; Добудова, б; Саж, Г; Вбиральня, Д; Огорожа, 1) АДРЕСА_1 .

На час смерті ОСОБА_4 мешкав один, разом з ним ніхто не був зареєстрований та проживав.

Проте у ОСОБА_4 , окрім повнолітнього сина ОСОБА_1 (далі за текстом Позивача), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , лишився ще й малолітній син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ..

На випадок своєї смерті ОСОБА_4 (далі за текстом Спадкодавець) залишив заповідального розпорядження (заповіт), згідно якого все належне йому майно заповів своєму сину ОСОБА_1 .

Але оскільки на час відкриття спадщини ОСОБА_2 був малолітнім, останній незалежно від змісту заповіту, має право на обов`язкову частку у спадщині - половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.

Водночас 01 травня 2023 року ОСОБА_1 (далі за текстом Позивач) звернувся з письмовою заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Горбань В. В., за наслідками якою було заведено спадкову справу №39/2022. Проте оформити свої спадкові права на зазначене вище майно, Позивач у встановленому з законом порядку не зміг, у зв`язку з відсутності правовстановлюючих документів, оригіналу заповіту, оскільки законний представник малолітнього ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , чинить перешкоди у оформленні Позивачем спадкового майна, будь які позасудові спроби вирішити конфлікт виявилися марними.

Норми права, застосовані судом.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтями 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом статей 1220, 1221 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

Згідно зі ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У статтях 1268, 1269 ЦК України, зазначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Малолітня та неповнолітня особа, вважаються такими, що прийняли спадщину, якщо не було подано заяву про відмову від прийняття спадщини відповідно до чинного законодавства (ч. 4 ст. 1268 Цивільного кодексу України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч.1 ст. 1261 Цивільного кодексу України).

Частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними (ч.1 ст. 1278 Цивільного кодексу України).

Право на обов`язкову частку у спадщині врегульовано статтею 1241 ЦК України, частиною першою якої передбачено, що малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатні вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Право на обов`язкову частку - це суб`єктивне майнове право окремих спадкоємців першої черги (стаття 1261 ЦК України) отримати певну частку у спадщині, незалежно від змісту заповіту.

Таким чином, свобода спадкового розпорядження обмежується правом осіб, які закликаються до спадкування незалежно від волі спадкодавця, в силу прямої вказівки закону.

Статтею 1225 ЦК України встановлено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхтонеможебути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 17 Загальної декларації прав людини, передбачено - ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини`суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Суду як джерело права.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Поняття власності чи «майна» за ст. 1 Першого протоколу Конвенції тлумачиться дуже широко, охоплює цілу низку інтересів економічного характеру. За рішеннями Європейського суду з прав людини «майном» в розумінні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне і обґрунтоване очікування набуття майна або майнового права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спобіг, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа також має право на захист свого інетерсу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відтак, зазначена норма визначає об`єкт захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспоренні чи невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорення суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Захист цивільних прав це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

У розумінні закону, суб`єктивне право на захист юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для повновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Цивільне законодавство не містить визначення поняття способів захисту цивільних прав та інтересів. За їх призначенням вони можуть вважатися визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цивільних прав та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Матеріально-правовий аспект захисту цивільних прав та інтересів насамперед полягає в з`ясуванні, чи має особа таке право або інтерес та чи були вони порушені або було необхідним їх правове визначення.

При цьому слід виходити з положень ст. 11 ЦК України про підстави виникнення цивільних прав і цивільних обов`язків. Відповідно до них цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, передбачених актами цивільного законодавства, Конституцією України та міжнародними договорами України, а також із дій осіб, не передбачених цими актами, але які породжують цивільні права та обов`язки.

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 року №1-10/2004 визначено, що охоронюваний законом інтерес треба розуміти - це прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони для задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності та іншим загально-правовим засадам.

Таким чином,під способами захисту суб`єктивних цивільних прав/інтересів розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру,за допомогою яких проводиться повновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та охоронюваних законом інтересів.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 ЦК України.

У вказаній нормі визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч. 3 ст. 16 ЦК України випливає, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом ніж той, який встановлений договором або законом.

Законодавчі обмеження матеріально- правових способів захисту цивільно права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом.

Оскільки положення Конституції України та Конвенції мають вищу юридичну силу (ст.ст. 8-9 Конституції України), а обмеження матеріального права суперечать цим положенням, порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 12 червня 2013 року у справі № 6-32цс13.

За даних обставин суд приходить до висновку, що права позивача є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.15,16,328,392 ЦК України, ст.ст.1-18,76-81,141,209-241,259,263-265,268,280-283, 354,355 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ), представник позивача: адвокат Павелко Руслан Сергійович (ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 IBAN: НОМЕР_3 (ПриватБанк), Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1486 від 25.09.2015 року видане Радою адвокатів Полтавської області , адреса знаходження: вул. 1 Травня, 8 Б, оф. 1 м. Хорол Лубенського району Полтавської області) до ОСОБА_2 ( адреса проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса проживання : АДРЕСА_3 ) Товариства з обмеженою відповідальністю «АСТАРТА ПРИХОРОЛЛЯ» (ел. пошта khorolska@astarta.ua, адреса 37823, Полтавська область, Лубенський район, село Староаврамівка, вулиця Шевченка, будинок 21, ЄДРПОУ 37137609) про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на:

- 5/6 частки земельної ділянки, площею 0.8000 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території колишньої Покровськобагачанської сільської ради, кадастровий номер №5324885700:00:004:0066;

- 5/6 частки земельної ділянки, площею 2.9901 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території колишньої Тарасівської сільської ради, кадастровий номер № 5324885700:00:012:0032;

- 5/6 частки земельної ділянки, площею 5.8978 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території колишньої Тарасівської сільської ради, кадастровий номер № 5324885700:00:006:0001;

- 5/6 частки земельної ділянки, площею 2.9486 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташована на території колишньої Тарасівської сільської ради, кадастровий номер № 5324885700:00:006:0002;

- 5/6 частки житлового будинку (житловою площею 47.6 м2) з господарськими будівлями (Сарай-літня кухня, В; Добудова, в; Сарай, Б; Добудова, б; Саж, Г; Вбиральня, Д; Огорожа, 1) АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після батька ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса проживання : АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 3556,68 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 27 серпня 2024 року.

Суддя: О.В. Коновод