Ухвала

від 06.09.2024 по справі 949/1433/24

ДУБРОВИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №949/1433/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2024 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Отупор К.М., розглянувшиматеріали позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

в с т а н о в и в:

05 серпня 2024 року Дубровицькому районному суду Рівненської області надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вимог частини 1 статті 2 Цивільного процесуальногокодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуальногокодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам статей 175, 177 Цивільного процесуальногокодексу України, а також вимогам статті 95 цього Кодексу.

Встановивши, що заяву було подано без додержання вимог статті 175 Цивільного процесуальногокодексу України, ухвалою від 19 серпня 2024 року позивачу надано п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних в ній недоліків.

Зазначена ухвала суду про залишення позовної заяви без руху отримана позивачем 04 вересня 2024 року.

На виконання вимог вищевказаної ухвали суду від 19 серпня 2024 року від позивача ОСОБА_1 на адресу суду надійшла позовна заява в новій редакції, докази на підтвердження факту родинних відносин із померлою ОСОБА_3 , а також клопотання про залучення ОСОБА_4 в якості співвідповідача.

Однак, не всі недоліки, що були зазначені в ухвалі суду від 19 серпня 2024 року, були усунуті.

Зокрема, позивачем не було зазначено, чому саме ОСОБА_5 повинна бути відповідачем у даній справі та яким чином остання оспорює або не визнає право позивача на спадкове майно.

Крім того, в ухвалі суду від 19 серпня 2024 року було зазначено, що до матеріалів позовної заяви позивачкою долучено копію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №045074 на ім`я ОСОБА_3 . Однак, у вказаному Державному акті не зазначена площа земельних ділянок та кадастровий номер, власником яких згідно даного акту є ОСОБА_3 .

Натомість, позивачкою до матеріалів позовної заяви було долучено витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки, зокрема:

- на земельну ділянку, площею 0,7333 га, що розташована на території Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, кадастровий номер 5621889200:04:006:0212;

- на земельну ділянку, площею 1,2783 га, що розташована на території Удрицької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, кадастровий номер 5621889200:04:008:0210;

- на земельну ділянку, площею 0,4275 га, що розташована на території Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, кадастровий номер 5621889200:04:006:0061;

- на земельну ділянку, площею 0,3630 га, що розташована на території Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, кадастровий номер 5621889200:04:003:0216.

У зв`язку із відсутністю зазначення у Державному акті серії ЯА №045074 площі та кадастрового номеру земельної ділянки, суд позбавлений можливості переконатися в тому, що вказані у витягах земельні ділянки дійсно є тими самими земельними ділянки згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №045074 та на які позивач просить визнати право вланості, про що позивачу було наголошено в ухвалі суду від 19 серпня 2024 року.

Крім того, в ухвалі суду від 19 серпня 2024 року було вказано позивачу на математичні неточності в матеріалах, доданих до позовної заяви.

Зокрема, в інформації Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 31 липня 2024 року про розгляд адвокатського запиту, згідно якої зазначено, що громадянці ОСОБА_3 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) від 17 жовтня 1996 року серії РВ № 0135506, реєстраційний №3506. Розмір земельної частки (паю) - 2,41 умовних кадастрових гектарів.

У той же час, згідно копій витягів із Державного земельного кадастру на земельну ділянку площею 0,7333 га, що розташована на території Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, кадастровий номер 5621889200:04:006:0212; на земельну ділянку, площею 1,2783 га, що розташована на території Удрицької сільської ради Дубровицького району Рівненської області, кадастровий номер 5621889200:04:008:0210; на земельну ділянку, площею 0,4275 га, що розташована на території Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, кадастровий номер 5621889200:04:006:0061; на земельну ділянку, площею 0,3630 га, що розташована на території Миляцької сільської ради Сарненського району Рівненської області, кадастровий номер 5621889200:04:003:0216 - загальна площа становить 2,8 га.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Також згідно з частини 4 статті 10 Цивільного процесуальногокодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків, проте право на суд не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У той же час у рішенні Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, Європейський суд з прав людини у пункті 41 свого рішення від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" (заява № 3236/03) вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Відповідно до частин 3, 5 статті 185 Цивільного процесуальногокодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2019 року (провадження № 11-490сап19), згідно з яким відкриття провадження у справі за заявою, яка не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства, є свідченням надання заявнику привілеїв, не передбачених законом.

За таких обставин, оскільки позивачем у встановлений судом строк не усунув всі виявлені недоліки позовної заяви, суд приходить висновку про повернення позовної заяви на підставі частини 3 статті 185 Цивільного процесуальногокодексу України, про що постановляється ця ухвала.

Керуючись статтями 185, 352, 354 Цивільного процесуальногокодексу України,

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом - вважати неподаною та повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.

У відповідності до підпункту 15.5) пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних ПоложеньЦивільного процесуальногокодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя: підпис.

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.

Суддя Дубровицького

районного суду К.М. Отупор