Ухвала

від 12.09.2024 по справі 991/3590/24

НЕ ВКАЗАНО

Справа № 991/3590/24

Провадження №11-сс/991/538/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

учасники судового провадження: представник власника майна адвокат ОСОБА_5 , прокурор ОСОБА_6 ,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах третьої особи, на майно якої накладено арешт, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС» (код ЄДРПОУ - 34938583) на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.05.2024 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52018000000000546 від 12.06.2018.

Історія провадження

1.26.04.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_7 про арешт майна Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд НВКІФ «ХАРРІКЕЙН» (далі також - АТ «ХАРРІКЕЙН», Фонд).

2.03.05.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду задоволено це клопотання прокурора (далі - ухвала слідчого судді).

3.23.07.2024 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга.

Зміст та мотиви оскаржуваної ухвали

4.Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання прокурора та вирішено накласти арешт на майно, належне АТ «ХАРРІКЕЙН», а саме кошти у розмірі 279 613,33 грн, розміщені у АТ «КОМІНБАНК» на рахунку НОМЕР_1 , із забороною користування, відчуження та розпорядження ними.

5.Слідчий суддя обґрунтував задоволення клопотання прокурора тим, що: (1) 10.10.2023 у порядку, передбаченому статтями 111, 135, 278 КПК, ОСОБА_8 повідомлено про підозру (а) в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, організованою групою (частина 3 статті 27 - частина 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК)), а також (б) в організації вчинення фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховування та маскування незаконного походження таких коштів чи володіння ними, джерела їх походження, переміщення, а так само володіння та використання таких коштів, в особливо великих розмірах (частина 3 статті 27 - частина 3 статті 209 КК), що підтверджується матеріалами справи; (2) матеріали справи містять докази, що бенефіціарним власником ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» є, зокрема, ОСОБА_8 ; (3) зазначені товариства, здійснюючи господарську діяльність, отримували прибуток, зокрема і від продажу електроенергії ДП «Енергоринок»; (4) частка розміру коштів, отриманих товариствами ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» та ТОВ «Енергія-Новий Розділ» від ДП «Енергоринок» за наслідками реалізації впродовж 2013-2017 років електроенергії, виробленої з природного газу, придбаного у НАК «Нафтогаз України» (для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням) та використаного не за призначенням для власних потреб (виробництва електроенергії), в загальній сумі коштів у розмірі 4 920 260 298,94 грн без ПДВ, становить 71,6 %, що складає 3 522 738 370,14 грн без ПДВ; (5) ТОВ «Енергія-Новий Розділ» як сплата відсотків перерахувало компанії ES Energy Invest LTD кошти за період 2013-2018 роки у сумі 4 677 263,89 доларів США, а ТОВ «Енергія-Новояворівськ» - 35 564 184,85 доларів США; (6) компанія Energypoint Holding Limited має дочірні підприємства: Miro Trade, RSW Global Ltd, Suntown Projects ltd, Westfield Global, Baltinvase Holding Ltd, KRT Investments ltd, ES Energy Investments ltd.; (7) бенефіціарним власником компанії Energypoint Holding Limited був ОСОБА_8 , з 23.09.2010 номінальним власником призначено ОСОБА_9 , при цьому керівництво всіма вказаними компаніями здійснює саме ОСОБА_8 ; (8) на рахунки компанії ES Energy Invest LTD надходили кошти від ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТОВ «Енергія-Новояворівськ», які ES Energy Invest LTD в свою чергу перераховувало іншим юридичним особам нерезидентам та резидентам, у тому числі ТОВ «НР Солар», ТОВ «Цетуля Солар», ТОВ «Солар Грін Тех», ТОВ «Ліг Агро», ТОВ «Львівбудмакс-Інвест»); (9) такі операції компаній (вчинені на підставі договорів позики), за якими відбувалося перерахування коштів від компаній-нерезидентів юридичним особам-резидентам, мають ознаки операцій, що відносяться до моделі відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, що підтверджується матеріалами справи; (10) на рахунки АТ «ХАРРІКЕЙН» надходили кошти від ТОВ «НР Солар», ТОВ «Цетуля Солар», ТОВ «Солар Грін Тех», ТОВ «Ліг Агро», ТОВ «Львівбудмакс-Інвест», у тому числі на рахунок НОМЕР_1 , відкритий у АТ «КОМІНБАНК»; (11) керівником (уповноваженою особою) АТ «ХАРРІКЕЙН» є ОСОБА_10 (зять ОСОБА_8 ), акціонером з великою часткою зазначено - ES Energy Invest LTD та ОСОБА_11 ; (12) АТ «ХАРРІКЕЙН» володіє корпоративними правами у товариствах: ТОВ «Львівбудмакс-Інвест», ТОВ «Ліг Агро», ТОВ «Цетуля Солар», ТОВ «НР Солар», ТОВ «Солар Грін Тех» та ТОВ «Променейра»; (13) не є очевидно безпідставними висновки, що фізичні та юридичні особи, які фігурують у цьому провадженні, пов`язані між собою однією особою - ОСОБА_8 , а кошти, які надходять на рахунки АТ «ХАРРІКЕЙН» від юридичних осіб-резидентів (ТОВ «НР Солар», ТОВ «Цетуля Солар», ТОВ «Солар Грін Тех», ТОВ «Ліг Агро», ТОВ «Львівбудмакс-Інвест»), фактично отримані ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» та ТОВ «Енергія-Новий Розділ» від ДП «Енергоринок» внаслідок вчинення кримінального правопорушення, та які були легалізовані, шляхом їх маскування (зокрема змішання з іншими коштами наявних на рахунках компанії нерезидентів та повернення їх в Україну як надання позики юридичним особам-резидентам для інвестицій); (14) прокурором доведено існування вірогідності того, що АТ «ХАРРІКЕЙН» знало або повинно було знати, що отримані від зазначених вище юридичних осіб-резидентів кошти відповідають ознакам пункту 1 частини 1 статті 96-2 КК; (15) не встановлено негативних наслідків та обмежень застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, арешт майна в цьому випадку є найбільш дієвим та виправдовує ступінь втручання у право власності.

Вимоги і доводи апеляційної скарги

6.В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_5 просив: (1) скасувати ухвалу слідчого судді; (2) постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна АТ «ХАРРІКЕЙН».

7.Доводи апеляційної скарги стосуються: (1) неможливості (неправомірності) застосування арешту майна щодо коштів з огляду на законодавчі обмеження в сфері регулювання діяльності інститутів спільного інвестування; (2) необґрунтованості висновків слідчого судді щодо того, що злочин мав місце, зокрема, в частині розміру спричиненої шкоди, відсутності потерпілої особи; (3) обґрунтування таких висновків на доказах, які мали бути визнані недопустимими (висновки спеціалістів та експертів); (4) відсутності в матеріалах, доданих до клопотання прокурором, доказів законності використання у кримінальному провадженні № 52018000000000546 висновків, зібраних в інших кримінальних провадженнях; (5) неточностей в розрахунках суми збитків, що містяться у висновках експертів; (6) безпідставності висновків слідчого судді про недобросовісність набуття коштів АТ «ХАРРІКЕЙН».

Позиції учасників провадження

8.У судовому засіданні адвокат підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

9.Прокурор просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.

10.Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули та не надали Суду свої позиції щодо апеляційної скарги. Враховуючи, що такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, то їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду (частина 4 статті 405 КПК).

Оцінка та мотиви Суду

(1) Щодо права апелянта на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді

11.Враховуючи, що ТОВ «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС» (далі також - ТОВ «ДАЛІЗ-ФІНАНС», Компанія чи КУА) не є власником арештованих коштів, Суд в першу чергу має перевірити, чи може ця Компанія звертатись з цією апеляційною скаргою в своїх та/чи інтересах Фонду.

12.В апеляційній скарзі зазначено серед іншого таке: (1) АТ «ХАРРІКЕЙН» (ідентифікаційний код 44116996) є юридичною особою із спеціальним статусом, діяльність якої регулюється Законом України «Про інститути спільного інвестування» (далі - Закон № 5080); (2) АТ «ХАРРІКЕЙН» та ТОВ «ДАЛІЗ-ФІНАНС» (ідентифікаційний код 34938583), уклали договір про управління активами № 3/2021 від 03.02.2021 (далі - договір); (3) відповідно до вимог законодавства та згідно з умовами договору саме ТОВ «ДАЛІЗ-ФІНАНС» представляє інтереси Фонду у відносинах з органами державної влади, юридичними та фізичними особами (резидентами та нерезидентами), міжнародними та громадськими організаціями (пункт 2.1.11 договору); відкриває/закриває рахунки (поточні, депозитні, в цінних паперах тощо) на ім`я Фонду в будь-яких банківських та небанківських фінансових установах та розпоряджається такими рахунками від імені та в інтересах Фонду (пункт 2.2.5 договору); отримує винагороду за надання послуг з управління активами Фонду (пункт 2.2.2 договору).

13.Ці обставини не заперечуються прокурором, підтверджуються реєстраційними та статутними документами зазначених компаній (том 2 а. с. 18-27), а також змістом договору (том 2 а. с. 32-40).

14.З огляду приписи пункту 10 частини 1 статті 1, пункту 13 частини 1 статті 1, частини 1 статті 14, частини 6 статті 63 Закону № 5080 Суд вважає, що оскаржуваним судовим рішенням зачіпаються інтереси Фонду як власника активів спільного інвестування (коштів на банківському рахунку), водночас з урахуванням специфіки правового регулювання діяльності інститутів спільного інвестування Компанія як управитель активів Фонду має право представляти інтереси Фонду щодо таких активів/банківських рахунків, в тому числі оскаржувати судові рішення, що обмежують права користування та розпорядження ними, зокрема ухвалу слідчого судді.

(2) Щодо твердження апелянта про законодавчу заборону накладення арешту на кошти банківського рахунку

15.При обґрунтуванні своєї позиції щодо такої заборони апелянт серед іншого посилався на положення статті 8 Закону № 5080.

16.Так, корпоративний фонд не відповідає за зобов`язаннями учасників корпоративного фонду. До корпоративного фонду та його органів не можуть застосовуватися будь-які санкції, що обмежують їх права, у разі вчинення учасниками корпоративного фонду протиправних дій (частини 1, 2 статті 8 Закону № 5080).

17.Суд вважає, що зазначена норма не може бути перешкодою у цій справі для застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна з огляду на такі обставини: (1) порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (частина 1 статті 1 КПК); (2) перелік майна/коштів, арешт яких не допускається в межах кримінального провадження, визначений в частині 1 статті 173 КПК, серед таких активів не зазначені кошти інститутів спільного інвестування; (3) ні КПК, ні Закон № 5080 не визначає арешт майна в рамках кримінального провадження як санкцію [частини 2 статті 8 Закону № 5080 відсилає до положень господарського законодавства в частині застосування господарських санкцій (штрафні, оперативно-господарські, адміністративно-господарські санкції)]; (4) метою такого обмеження є захист майнових інтересів учасників інститутів спільного інвестування у разі вчинення протиправних дій третіми особами (іншими учасниками); (5) учасники Фонду з великою часткою (ЕС «Енерджі Інвест ЛТД», ОСОБА_11 ), компанії, частки корпоративних прав яких належать Фонду (ТОВ «Львівбудмакс-Інвест», ТОВ «Ліг Агро», ТОВ «Цетуля Солар» , ТОВ «НР Солар», ТОВ «Солар Грін Тех» та ТОВ «Променейра»), основні контрагенти (судячи з банківських виписок по рахункам Фонду), їх учасники та посадові особи (зокрема, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ) є особами пов`язаними та/чи підконтрольними підозрюваному ОСОБА_8 , тому майнові інтереси третіх осіб (не пов`язаних з підозрюваним) не зачіпаються дією оскаржуваної ухвали, а апелянтом не надавалось інших відомостей щодо цього.

(3) Щодо фактичних обставин, встановлених слідчим суддею, та правових підстав накладення арешту на майно

18.При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен серед іншого враховувати: a) правову підставу для арешту майна; b) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини 2 статті 170 КПК); с) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; d) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (частина 2 статті 173 КПК).

19.У разі задоволення клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб (частина 5 статті 173 КПК).

20.КПК (із врахуванням практики ЄСПЛ) оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт «обґрунтованої підозри», переконання (доведення) «поза розумним сумнівом» та стандарти «достатніх підстав (доказів)» тощо. Стандарти «достатніх підстав (доказів)» використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є сталими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).

21.З огляду на положення частини 4 статті 170 КПК арешт майна на підставі пункту 2 частини 2 статті 170 КПК (тобто з метою забезпечення спеціальної конфіскації) передбачає дотримання стандарту «достатніх підстав» вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним у частині 1 статті 96-2 КК.

22.Стандарт «достатніх підстав (доказів)» для цілей арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують певну річ (кошти, майно) з кримінальним правопорушенням (зокрема, набуття їх внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або внаслідок отримання доходів від такого майна), і вони є достатніми, щоб виправдати її тимчасове обтяження у вигляді арешту для подальшого виконання завдань кримінального провадження. Водночас, на стадії досудового розслідування не всі обставини, що підлягають з`ясуванню у кримінальному провадженні, можуть бути достовірно встановлені одразу ж, оскільки розслідування - це процес пізнання обставин подій минулого, пов`язаний з пошуком, виявленням та фіксацією відповідних слідів злочинного діяння.

23.Задовольняючи клопотання прокурора про арешт майна, слідчий суддя дійшов серед іншого висновків, зазначених в пункті 5 цієї ухвали.

24.Ці висновки слідчого судді є правильними та обґрунтованими.

25.Суд в цьому контексті додатково звертає увагу на такі обставини, встановлені з матеріалів, доданих до клопотання.

26.Дата державної реєстрації Фонду - 03.02.2021. З 06.04.2021 керівником Фонду є ОСОБА_10 . Станом на 21.01.2022 учасники Фонду внесли до статутного фонду 1 400 000 000 (1.4 млрд) грн (протокол огляду від 04.09.2023-26.04.2024 - том 1 а. с. 147-148).

27.Розмір статутного капіталу Фонду - 1.4 млрд грн. Акціонери з великою часткою - компанія ЕС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ОСОБА_11 . Фонд володіє корпоративними правами: ТОВ «Львівбудмакс-Інвест», ТОВ «Ліг Агро», ТОВ «Цетуля Солар», ТОВ «НР Солар», ТОВ «Солар Грін Тех» та ТОВ «Променейра». ТОВ «Променейра» (код 42312286) засноване 17.07.2018, вид діяльності - виробництво електричної енергії, власники ОСОБА_10 та АТ «Харрікейн». ОСОБА_12 є чоловіком ОСОБА_16 (в дівоцтві ОСОБА_17 ), тобто він є зятем ОСОБА_18 (протокол огляду від 26.04.2024 - том 1 а. с. 149-152).

28.Первинними надходженнями на рахунок НОМЕР_1 у АТ «КОМІНБАНК» (кошти на якому арештовані ухвалою слідчого судді) були кошти від КУА в розмірі 7 520 000 грн (01.02.2021).

29.Найбільшими надходженнями на цей рахунок були такі:

(1) у 2021 році (з моменту створення Фонду): 1) від ЕС Енерджи Інвест ЛТД (одного з акціонерів Фонду) в розмірі 132 480 000 грн (у період 21.12.2021-29.12.2021); 2) від Фонду з призначенням платежу «повернення вкладу за договором № 053142/017 від 29.07.2021» в розмірі 732 336 261 грн (протокол огляду від 26.04.2024 а. с. 126-128);

(2) у 2022 році: 1) від ЕС Енерджи Інвест ЛТД в розмірі 282 650 000 грн (за прості іменні акції фонду); 2) від Фонду з призначенням платежу «перерахування коштів на поточний рахунок» в розмірі 165 341 500 грн та з призначенням платежу «повернення вкладу згідно договору № 053142/017 від 29.07.2021» в розмірі 19 216 400 грн (протокол огляду від 26.04.2024 а. с. 129-131);

(3) у 2023 році: 1) від Фонду з призначенням платежу «за прості іменні акції фонду» від Сантаун Проджектс ЛТД та ЕС Енерджи Інвест ЛТД в розмірі 588 700 000 грн (протокол огляду від 26.04.2024 а. с. 134); 2) від ТОВ «ЛігАгро» в розмірі 54 073 496 (повернення позики та відсотків), 3) від ТОВ «Львівбудмакс-Інвест» в розмірі 32 470 045 (повернення позики та відсотків); 4) від ТОВ «Променейра» в розмірі 13 945 482 (повернення позики та відсотків);

(4) у 2024 році: від ТОВ «Львівбудмакс-Інвест» в розмірі 38 340 499 (повернення позики та відсотків).

30.Представником апелянта висунуті доводи, які на його думку ставлять під сумнів обґрунтованість підстав стверджувати, що інкриміновані ОСОБА_8 злочини, мали місце, вони зазначені в пункті 7 цієї ухвали (щодо суми імовірних збитків, відсутності потерпілого).

31.Суд враховує той факт, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 та достатність підстав для арешту майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації майна, перетвореного з майна, набутого імовірно злочинним шляхом в результаті реалізації схеми ТОВ «Енергія-Новий Розділ» та ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» від продажу електроенергії ДП «Енергоринок», виробленої з природного газу, придбаного у НАК «Нафтогаз України» (для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням) та використаного не за призначенням для власних потреб (виробництва електроенергії), неодноразово перевірялась слідчими суддями та судом апеляційної інстанції (у цьому ж складі) при вирішенні питань про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування, обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , а також арештів майна, отриманого в результаті подальшої легалізації (перетворення коштів) імовірно незаконного прибутку. Відповідні висновки містяться, зокрема, в таких ухвалах слідчих суддів ВАКС (ухвала від 16.10.2023 у справі № 991/8967/23, ухвала від 16.10.2023 у справі № 991/8964/23, ухвала від 13.10.2023 у справі № 991/8965/23, ухвала від 13.11.2023 у справі № 991/9532/23, ухвала від 16.04.2024 у справі № 991/2462/24) та Апеляційної палати ВАКС (ухвала від 04.12.2023 у справі № 991/8967/23, ухвала від 20.12.2023 у справі № 991/8964/23, ухвала від 29.01.2024 у справі № 991/9532/23, ухвала від 10.11.2023 у справі № 991/8965/23).

32.При вирішенні доводів щодо можливої недопустимості експертних висновків на підтвердження розміру спричиненої шкоди, Суд виходить з того, що на стадії досудового розслідування визнання доказів слідчим суддею, судом недопустимими можливо лише у випадках, коли (1) такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і (2) їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Тобто, висновок про недопустимість відповідного доказу є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування. Суд на цій стадії може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення збирання яких не може бути спростоване будь-якими іншими матеріалами.

33.Така позиція є усталеною в практиці Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (наприклад, ухвали від 30.01.2020 у справі № 991/425/20, від 31.01.2020 у справі № 991/591/20, від 21.04.2022 у справі № 991/680/22, від 28.04.2021 у справі № 991/2374/21, від 12.05.2021 у справі № 991/2154/21, від 19.05.2021 у справі № 991/2820/21, від 26.05.2021 у справі № 991/2941/21, від 11.08.2021 у справі № 991/5130/21, від 21.10.2021 у справі № 991/6345/21, від 26.01.2022 у справі № 991/273/22, від 10.02.2022 у справі № 991/8251/21, від 03.05.2022 у справі № 991/8305/21, від 07.06.2022 у справі № 991/1671/22, від 23.06.2022 у справі № 991/1671/22, від 22.09.2022 у справі № 991/1960/22, від 05.10.2022 у справі № 991/3261/22).

34.У апеляційній скарзі не наведено даних про наявність такого роду порушень при отримання наведених вище висновків експертів, які б за визначеними вище критеріями давали підстави для визнання цих доказів недопустимими на стадії досудового розслідування.

35.З матеріалів справи вбачається, що зазначені висновки надані стороною обвинувачення на підтвердження підозри в частині вчинення злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК: (1) розміру збитків за 2016-2017 роки та обсягів заволодіння газом за цей період та (2) суми коштів, отриманих Товариствами у період з 2013 по 2017 роки від продажу електроенергії, виробленої з незаконного отриманого газу, рентабельності діяльності Товариств.

36.У статті 191 КК вчиненим в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення (частина 4 примітки до статті 185 КК). Такою сумою на момент вчинення злочину, була сума, що перевищує на кінець року: у 2013 році - 365 400 грн, у 2014 році - 365 400 грн, у 2015 році - 413 400 грн, у 2016 році - 480 000 грн, у 2017 році - 528 600 грн.

37.За повідомленням про підозру (том 1 а. с. 14-24) ОСОБА_8 підозрюється в організації заволодіння природним газом НАК «Нафтогаз України» в обсязі 377 899,225 тис. куб. м., що завдало матеріальної шкоди державі в особі НАК «Нафтогаз України» у сумі 2 155 606 858,57 грн, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого в особливо великих розмірах, організованою групою (частина 3 статті 27 - частина 5 статті 191 КК), а також в організації вчинення фінансової операції з коштами, одержаними внаслідок вчинення суспільно-небезпечного діяння, що передувало легалізації доходів, та вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування незаконного походження таких коштів чи їх джерела, володіння та використання таких коштів в загальній сумі 457 395 672,32 грн, що становить особливо великий розмір (частина 3 статті 27 - частина 3 статті 209 КК).

38.Відповідно до повідомлення про підозру збитки розраховані у вигляді різниці між фактично сплаченою Товариствами сумою коштів та сумою, яку потрібно було сплатити за газ, який використовуватиметься для власних потреб.

39.Висновками експертів на рівні застосовного у цій справі стандарту доказування підтверджуються ці обставини, доводи захисту щодо можливих помилок у розрахунках розміру спричиненої шкоди в будь-якому випадку не впливають на обсяги можливої матеріальної шкоди таким чином, щоб виключати злочинність діяння, чи навіть надану їй кваліфікацію як шкоди, що спричинена в особливо великих розмірах.

40.Разом з тим, зі змісту висновків експертів від 30.08.2019 та від 14.11.2022 вбачається, що: (1) порушені перед експертами питання охоплювались предметом економічної експертизи, експерти надали вичерпні відповіді на поставлені детективом питання; (2) у висновках наведено аналіз матеріалів кримінального провадження в частині даних щодо кількості природного газу та оплати (зокрема, актів приймання-передачі, регістрів бухгалтерського обліку, висновку Інституту газу Національної академії наук України щодо кількості використаного газу при виробництві теплої енергії для потреб населення); (3) обсяг спожитого Товариствами природного газу не за призначенням для власних потреб (виробництва електроенергії) та фактичної вартості його придбання (фактично понесених витрат на його придбання) - зазначені детективом як вихідні дані, які вже були встановлені в ході досудового розслідування, про що зазначено у висновку; (4) так само посилання захисту [щодо висновку від 14.11.2022] на непідтвердження факту господарських операцій Товариств із придбання газу даними податкових накладних, які не є самостійним доказом вчинення господарських операцій - спростовуються змістом самого висновку, адже у порушеному детективом питанні було зазначено, що дані податкових накладних слід враховувати як підтвердження отримання газу Товариства для власник потреб.

41.Твердження апелянта щодо правової невизначеності стосовно відсутності відомостей про потерпілого у цьому кримінальному провадженні не свідчить про відсутність складу злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, оскільки (1) наразі ще триває стадія досудового розслідування, під час якої встановлюються елементи складу злочину; (2) зі змісту клопотання, доданого до нього витягу з ЄРДР та висновків експертів є зрозумілим, про яку шкоду йдеться; (3) можлива невизначеність на цьому етапі щодо конкретної особи потерпілого не свідчить про відсутність завданої шкоди.

42.Отже, наведені адвокатом доводи не спростовують обґрунтованість висновків слідчого судді щодо того, що подія злочину мала місце, а підозра є обґрунтованою.

(4) Щодо висновків слідчого судді про недобросовісність набуття коштів АТ «ХАРРІКЕЙН».

43.Слідчий суддя зазначив, що прокурором доведено існування вірогідності того, що АТ «ХАРРІКЕЙН» знало або повинно було знати, що отримані від зазначених вище юридичних осіб-резидентів кошти відповідають ознакам пункту 1 частини 1 статті 96-2 КК, а саме: одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна. Отже, це майно може бути предметом спеціальної конфіскації у кримінальному провадженні № 52018000000000546.

44.Апелянт вважає ці висновки безпідставними.

45.На переконання Суду матеріалами клопотання на рівні застосованого в такому випадку стандарту доказування «достатність підстав» підтверджується: (1) родинні зв`язки ОСОБА_8 з ОСОБА_19 та ОСОБА_20 ; (2) обіймання ОСОБА_20 посади керівника Фонду; (3) підконтрольність (пов`язаність) ОСОБА_8 ряду компаній (резидентів та нерезидентів), чия господарська діяльність тісно пов`язана з операціями Фонду.

46.Крім того, обставини, що вказують на підконтрольність (пов`язаність) ОСОБА_8 ТОВ «Львівбудмакс-Інвест», ТОВ «Ліг Агро», ТОВ «Цетуля Солар», ТОВ «НР Солар», ТОВ «Солар Грін Тех», встановлювались Судом у цьому ж складі (у тому числі за участі представника апелянта) в провадженнях щодо арешту майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації у цьому кримінальному провадженні (ухвали АП ВАКС від 10.11.2023 у справі № 991/8965/23, від 04.12.203 у справі № 991/8967/23, від 20.12.2023 у справі № 991/8964/23, від 21.12.2023 у справі № 991/6500/22).

47.Суд відхиляє твердження адвоката, що Фонд не володіє інформацією про джерела надходження коштів та їх цільове призначення (щонайменше щодо первинних джерел находження, а не доходів, отриманих в результаті управління) з огляду на цитоване вище визначення терміну «кошти спільного інвестування», осіб, що є учасниками Фонду з великою часткою, особу керівника Фонду та розмір сплаченого статутного капіталу Фонду (1,4 млрд грн).

48.Представник Компанії також стверджував, що виписки з банківських рахунків Фонду можливо були спотворені органом досудового розслідування, зокрема, в частині часу проведення слідчої дії, обсягу протоколу («близько 12 сторінок тексту, яким суттєво змінено раніше відображене в протоколі»), Водночас, зазначені доводи не є конкретними щодо переліку операцій, які на думку апелянта, не мали місце насправді, чи навпаки, відбувались, але не відображені у протоколі. Тому здійснити змістовний аналіз цих доводів неможливо. Питання про достовірність відображених у них відомостей може бути перевірено в подальшому за наявності обґрунтованих заперечень.

49.Тож доводи апеляційної скарги про необізнаність (добросовісність) Фонду щодо джерел походження його коштів (коштів його учасників) слід відхилити.

(5) Щодо співмірності втручання в право власності

50.Враховуючи (1) розмір матеріальної шкоди, імовірно спричиненої злочином державі, інкримінованим підозрюваному ОСОБА_8 (більше ніж 2,155 млрд грн), (2) суму коштів, арештованих ухвалою слідчого судді (279,6 тис грн); (3) суму коштів (вартість активів), які за твердженням представника перебувають в управлінні КУА, - близько 1,4 млрд грн, що дорівнює розміру сплаченого статутного капіталу; (4) тимчасовий характер таких обмежень, слідчий суддя дійшов вірного висновку про обґрунтованість такого втручання у права та інтереси власника майна на цьому етапі кримінального провадження.

51.За таких обставин Суд приходить до висновку про правильність застосування арешту майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації. Обраний захід забезпечення кримінального провадження мінімізує можливі його негативні наслідки та є пропорційним обмеженням права власності третьої особи.

52.За встановлених обставин у цій справі скасування арешту майна в повному обсязі безумовно суперечило б інтересам кримінального провадження та суспільним інтересам в цілому.

(6) Щодо інших доводів апеляційної скарги

53.Представник Компанії в апеляційній скарзі також звертав увагу, що матеріали клопотання не містять документального підтвердження законності використання в цьому кримінальному провадженні доказів (двох експертних висновків - том 1 а. с. 36-37), зібраних в інших кримінальних провадженнях (№ 22016000000000243, № 52018000000000547).

54.Суд не вважає наведений недолік істотним для вирішення клопотання про арешт майна з огляду на мотиви, наведені в пункті 32-34 цієї ухвали.

55.Апелянт наводив також інші аргументи, які не потребують детального аналізу Суду та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні. При цьому Суд виходить з усталеної практики ЄСПЛ. Так, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-A, § 29; рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010, заява № 4909/04, § 58).

(7) Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

56.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (частина 3 статті 407 КПК).

57.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

58.Керуючись статтями 170-173, 175, 369-372, 407, 418, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1. Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

2. Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.05.2024 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3