Рішення

від 10.09.2024 по справі 303/11865/23

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №303/11865/23

2/303/1857/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2024 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі головуючого-судді Куцкір Ю.Ю.

з участю секретаря судового засідання Славич М.В.

представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом представника позивача Комунального закладу «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича» Закарпатської обласної ради Ковбаско Василя Васильовича до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Комунального закладу «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича» Закарпатської обласної ради Ковбаско В.В. звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та стягнення заборгованості.

Позов мотивований тим, що 10.10.2015 року між Комунальним закладом «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича» Закарпатської обласної ради та ОСОБА_2 був укладений Договір найму житлового приміщення. За умовами договору наймодавець здає наймачеві в користування жиле приміщення: кімнату (блок) з 2 житлових кімнат та підсобні приміщення, санвузол, коридор за адресою: АДРЕСА_1 , для проживання в ньому наймача та членів його сім`ї.

За умовами п.5.1 строк дії договору з 10.10.2015 року до 10.10.2016 року. При цьому, у випадку відсутності претензій з боку дирекції договір може бути переукладений на такий же термін з письмовим підтвердженням. Натомість даний договір не пролонговується.

Зважаючи на те, що строк дії договору найму закінчився, а згідно його умов автоматична пролонгація строку не відбувається, новий договір не укладався, то в наймача ОСОБА_2 виник обов`язок повернути приміщення в тому ж стані, в якому вона його одержала.

Разом з тим, відповідач до цього часу продовжує користуватись житловим приміщенням без належної правової підстави.

Враховуючи зазначене, КЗ «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича» ЗОР, як власник приміщення та наймодавець за договором найму, внаслідок неправомірних дій відповідача, як наймача, позбавлений можливості користуватися та розпоряджатися своєю власністю, а тому просить суд виселити відповідача із займаного приміщення.

Крім цього, відповідно до ч.3 ст.815 ЦК України наймач зобов`язаний своєчасно вносити плату за житло. Так, згідно п. «в», «г» розділу 1 договору, наймач зобов`язаний вносити на рахунок ліцею плату за користування житловим приміщенням та комунальні послуги щомісячно до 25 числа, а термін оплати за використані комунальні послуги не повинен перевищувати одного місяця.

За статтею 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

З урахуванням того, що в наймача ОСОБА_2 утворилася заборгованість зі сплати за найм житлового приміщення та комунальні платежі у розмірі 38273 гривень, то така сума підлягає стягненню на користь позивача.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26.12.2023 року відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Також вказаною ухвалою відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.05.2024 року здійснено перехід із розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження із виклимком (повідомленням) сторін.

У свою чергу, представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 подала до суду відзив на позовну заяву в якому заперечила щодо задоволення позовних вимог пославшись на те, що поданий позов не доведений належними та допустимими доказами.

Представник позивача Комунального закладу «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича» Закарпатської обласної ради Кумечка О.О. в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та пояснив, що відповідач ОСОБА_2 в орендованому приміщенні зараз не проживає, однак заборгованість за користування житловим приміщенням не сплачена.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визначала частково та пояснила, що вона на даний час у гуртожитку не проживає, а проживає в АДРЕСА_2 , за власний рахунок провела ремонт.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала пояснення відповідача та пояснила, що відповідач щоб проживати у гуртожитку, за свій власний кошт зробила ремонт і частково вже сплатила суму заборгованості, а тому просить суд позов задовольнити частково, тобто відмовити у частині позовних вимог про виселення, а стягнути суму заборгованості тільки різницю суми, між вказаною сумою позивачем та сплаченою сумою відповідачем.

Вивчивши позовну заяву, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо, шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч.1 ст.13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені нормами ст.ст. 16, 386, 391 ЦК України.

Судом встановлено, що 10.10.2015 року між ДПТНЗ «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича» та ОСОБА_2 був укладений Договір найму житлового приміщення у гуртожитку ДПТНЗ «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича». Строк дії договору з 10.10.2015 року до 10.10.2016 року.

ДПТНЗ «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича» здає наймачеві в користування жиле приміщення: кімнату з 2-ох кімнат та підсобні приміщення, санвузол і коридор за адресою: АДРЕСА_1 для проживання в цьому приміщенні наймача та його членів сім`ї.

Пунктом 8 ч.1 Розділу 1 «Обов`язки наймача» Договору найму передбачено, що наймач зобов`язується вносити на рахунок ліцею плату за користування жилим приміщенням в сумі 335,58 гривень та комунальні послуги в сумі пропорційно до щомісячних показників лічильників, в гуртожитку і в строки щомісячно до 25 числа, згідно наданих платіжних документів або рахунків (а.с. 8, 9, 13, 14).

Із акту здачі і приймання кімнати від 10.10.2015 року вбачається, що Державний професійно-технічним навчальний заклад «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича» в особі коменданта здав, а квартиронаймач ОСОБА_2 прийняла кімнату в будинку АДРЕСА_3 (а.с. 13).

Згідно Свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 03.09.2005 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 був зареєстрований 03.09.2005 року у Мукачівському відділі реєстрації актів цивільного стану Мукачівського міськрайонного управління юстиції, про що було зроблено актовий запис за №435, після чого остання змінила прізвище на Товт (а.с. 43).

Як вбачається із Свідоцтв про народження серій НОМЕР_2 від 14.06.2006 року, НОМЕР_3 від 26.06.2013 року, НОМЕР_4 від 15.12.2020 року, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 (а.с. 44-48).

Із Посвідчення серії НОМЕР_5 від 31.03.2021 року вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 мають право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей (а.с. 50).

Із квитанції АТ «УКРПОШТА» від 20.05.2024 року слідує, що ОСОБА_2 сплатила ДПТНЗ МПАЛ Ім. Данканича 8000 гривенть за квартплату (а.с. 60, 61).

Із квитанції АТ «УКРПОШТА» від 16.07.2024 року та 06.09.2024 року слідує, що ОСОБА_2 сплатила ДПТНЗ МПАЛ Ім.Данканича по 2000 гривень.

Дані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Відповідно до ст.316 ЦК України право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно із ст.ст.317, 321 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Правовідносини щодо користування жилою площею у гуртожитках врегульовані окремою главою 4 розділу ІІІ ЖК Української РСР.

Згідно зі статтею 61 ЖК Української РСР користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцемжитлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутностівідповідним підприємством, установою, організацією) і наймачемгромадянином, на ім`я якого видано ордер.

Згідно із статтею 127 ЖК Української РСР для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки. Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Отже, гуртожитком є зареєстрована у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів як гуртожиток жила будівля, що відповідає певним вимогам, в якій особам у зв`язку з трудовими відносинами або навчанням в учбовому закладі надається за плату та за ордером, що видається власником гуртожитку, у тимчасове користування жила площа.

Відповідно до вимог статті 128 ЖК Української РСР жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу кооперативної або іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету.

Стаття 129 ЖК Української РСР передбачає, що на підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства, установи, організації видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Отже, ордер на жилу площу в гуртожитку може бути видано лише за спільним рішенням адміністрації та відповідного профспілкового комітету підприємства, установи, організації, і цей ордер є єдиною підставою для вселення в жиле приміщення.

Таким чином, житлове законодавство України пов`язує виникнення права на користування жилим приміщенням в гуртожитках виключно з отриманням ордеру.

Відтак матеріалами справи установлено, що власником гуртожитку або уповноваженою ним особою не приймалось спільне з профкомом рішення про надання ОСОБА_2 жилої площі в гуртожитку та не видавався спеціальний ордер на проживання у гуртожитку у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відсутні підстави вважати, що відповідач набула право користування житловою площею у гуртожитку інакше як на підставі договору про тимчасове перебування у гуртожитку.

Суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, доходить висновку про те, що виходячи з умов, укладеного між сторонами договору, для відповідача будь-яких інших прав на приміщення, крім права користуватися приміщенням, наданим для тимчасового проживання, протягом визначених договором найму періодами, не виникло.

Також ЄСПЛнеодноразово висловлювався щодо можливості виселення особи з житлового приміщення. Так, у рішенні від 02 грудня 2010 року у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» («Kryvitska and Kryvitskyy v. Ukraine», заява № 19009/04, § 41).

З моменту, коли перестали існувати правові підстави для користування житлом особою, яка володіє таким приміщенням незаконно, власник має право вимагати усунення перешкод у користуванні та розпорядженні таким майном шляхом виселення. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року № 14-181 цс18 (справа № 653/1096/16-ц).

Разом з тим, як було встановлено в судовому засіданні, а також сторонами підтверджувалося і не заперечувався той факт, що відповідач у гуртожитку не проживає, оскільки в приміщенні відсутня електроенергія, а тому позовна вимога про виселення відповідача із житлового приміщення є безпідставною, необгрунтовною, у задоволенні якої слід відмовити.

Що стосується іншої позовної вимоги представника позивача про стягнення заборгованості, то суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст.626 ЦК України).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч.1ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язанняце правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке визначення розкриває сутність зобов`язання як правового зв`язку між двома суб`єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов`язок вчинити певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов`язання надано право, що кореспондує обов`язку першої. Обов`язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов`язання (ст.510 ЦК України).

Так, одним із видів порушення зобов`язання є простроченняневиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Згідно із ст.ст.610,611,612 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи порушені відповідачем ОСОБА_2 зобов`язань взятих на себе Договором найму, зокрема і щодо своєчасної плати за користування житловим приміщенням та комунальних послуг, а також враховуючи часткове погашення суми боргу у розмірі 8000 гривень, суд приходить до висновку про стягнення із відповідача на користь позивача суми різниці між нарахованою сумою заборгованості та сплаченою сумою, що становить 30273 гривень.

Сплата відповідачем на загальну суму 4000 гривень, які були сплачені відповідно до квитанцій АТ «УКРПОШТА» 16.07.2024 року та 06.09.2024 року у розмірі по 2000 гривень, суд не бере до розгляду, оскільки у графі «Призначення платежу» зазначено - недоговірні платежі, що у свою чергу дає суду підстави вважати, що такий доказ не стосується предмета доказування, так як правовідносини між сторонами виникли якраз на договірних підставах.

Беручи до уваги вищезазначене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст.ст.6, 509, 526, 527, 530, 549, 610-612, 627 ЦК України та ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 18, 76-81, 263-265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Комунального закладу «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича» Закарпатської обласної ради заборгованість за користування житловим приміщенням в сумі 30273 (тридцять тисяч двісті сімдесят три) гривні.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Комунального закладу «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича» Закарпатської обласної ради сплачений судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Комунальний заклад «Мукачівський професійний аграрний ліцей імені Михайла Данканича» Закарпатської обласної ради, код ЄДРЮОФОПГО 02543650, розрахунковий рахунок IBAN НОМЕР_6 , місце знаходження: м.Мукачево, вул.Олексія Береста, 32, Закарпатська область.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , паспорт серії НОМЕР_7 виданий Воловецьким РВ УМВС України в Закарпатській області 13.03.2006 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення суду виготовлено 13.09.2024 року.

Головуючий Ю.Ю. Куцкір