Рішення

від 30.08.2024 по справі 457/1496/24

ТРУСКАВЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 457/1496/24

провадження №2/457/289/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2024 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Ярова О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Трускавецької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Трускавецького міського суду Львівської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Служба у справах дітей Трускавецької міської ради, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей. Позовна заява мотивована тим, що через взаємне непорозуміння їхня сім`я розпалася та сторони перестали підтримувати подружні відносини. Оскільки, подружні стосунки неможливо поновити та шлюб носить формальний характер, просив шлюб між ними розірвати. Одночасно, просив суд визначити місце проживання дітей разом із ним.

Позивач у судове засідання не з`явився, однак на адресу суду надійшла заява про слухання справи у його відсутності. Позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.

Відповідачка в судове засідання не з`явилась, однак до суду надійшла заява від відповідачки, в якій вона просить розгляд справи проводити у її відсутності а з приводу прийняття рішення покладається на думку суду.

Представник заінтересованої особи служби у справах дітей Трускавецької міської ради подала клопотання про розгляд справи без їхньої участі та зазначила, що працівниками служби у справах дітей проведено обстеження умов проживання неповнолітніх дітей та з`ясовано, що для них створені належні умови для проживання та розвитку.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оцінюючи докази у матеріалах справи з точки зору їх достовірності, суд приходить до висновку, що досліджені у судовому засіданні письмові докази є достовірними.

Згідно з ч. 4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У судовому засіданні встановлено, що сторони 07 червня 2008 року уклали шлюб, про що в книзі реєстрації шлюбів 2008 року червня місяця 07 числа зроблено відповідний актовий запис за №77, місце реєстрації відділ реєстрації актів цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції. За час спільного проживання у шлюбі у них народилось двоє дітей: син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується, свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 та свідоцтвом серії НОМЕР_2 .

З позовноїзаяви встановлено,що їхнішлюбні відносини не складаються та фактично припинилися, в них немає спільних інтересів, різні погляди на вирішення сімейних, побутових проблем. Постійні сварки на матеріальних благах. З початку 2022 року ОСОБА_5 поступово перестала цікавитись інтересами їхніх дітей, не займається їх вихованням, матеріально не утримує. Фактично позивач повністю ними займається їх самостійно утримує та виховує, відводить до школи, ходить на батьківські збори, оплачує та забезпечує відвідування ними позашкільних гуртків, піклується про їх здоров`я та фізичний розвиток. Повне відчуження одне відодного, яке виникло на підставі кардинальної різниці в поглядах на сімейне життя, фактично призвело до припинення подальшого спільного подружнього життя, збереження шлюбу на сьогодні є недоцільним та суперечить їхнім інтересам.

Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.

Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами фактично розпався, сторони не підтримують подружніх відносин, відновлення сім`ї неможливе та суперечить інтересам сторін, а тому суд приходить до переконання, що вимоги позивача є доведеними та такими що підлягають задоволенню. Суд вважає, що шлюб слід розірвати.

Вирішуючи заяву позивача про визначення місця проживання дітей після розірвання шлюбу, суд виходить з того, що за загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Саме до такого висновку дійшов Верховний суд України у своїй постанові №200/952/18 від 15 січня 2020 року.

Матеріали справи не містять доказів про наявність такого спору між сторонами.

Зокрема,факт проживаннянеповнолітніхдітей із позивачем підтверджується актом № 10 про фактичне проживання особи від 28.06.2024 року та актом обстеження умов проживання від 12.08.2024 року. Згідно акта обстеження умов проживання здійсненого комісією Служби у справах дітей Трускавецької міської ради від 12.08.2024 року вбачається що за адресою: АДРЕСА_1 дійсно, фактично проживають Заявник та його неповнолітні діти. Згідно вказаного акта, для виховання та розвитку дітей створені належні умови проживання. Крім цього, в матеріалах справи знаходиться копія нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_2 , в якій вона підтверджує той факт, що їхні діти дійсно фактично проживають із батьком ОСОБА_1 .

У зв`язку із вказаним, після розірвання шлюбу дітей слід залишити із позивачем, з яким вони на даний час фактично проживають.

Розподіл судових витрат слід вирішити відповідно дост.141 ЦПК України, а тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір, сплачений ним при зверненні з позовною заявою до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Трускавецького міського управління юстиції, про що в книзі реєстрації шлюбів 07 червня 2008 року зроблено відповідний актовий запис за №77.

Визначити місце проживання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , разом з їх батьком ОСОБА_1 , як основним та єдиним утримувачем, та таким, що самостійно виховує та утримує дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 понесені ним судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2422,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: В. І. Марчук