465/276/24
2/465/1688/24
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
12.09.2024 року м.Львів Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді Мартьянової С.М.
з участю секретаря судового засідання Сеньків А.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, в якому просив суд розірвати укладений між ним та відповідачем договір купівлі-продажу частки житлового будинку та частки земельної ділянки від 17.02.2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського МНО Кулиняком І.Я., реєстр. №524.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 17 лютого 2023 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу частки житлового будинку та частки земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Львівського МНО Кулиняком І.Я., реєстр. №524.
За цим договором мав відбутись продаж відповідачу належних позивачу: - частки житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 223260746101, загальною площею 441,4 кв.м.
- частку земельної ділянки, площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на якій розташований вказаний вище будинок, кадастровий номер земельної ділянки 4610136900:05:002:0030, реєстраційний номер об?єктів нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 223472946101, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
Згідно п.3 зазначеного вище договору продаж згаданих вище об?єктів нерухомого майна вчинено за ціну еквівалентну 180 000 доларів США, що на день укладення Договору за офіційним курсом НБУ становило 6 582 348 гривень 00 коп.
З цього ж пункту, вбачається, що з обумовленої суми до підписання договору відповідачем сплачено суму еквівалентну 10 000 доларам США, що становило 365686 грн. 00 коп, а суму еквівалентну 170 000 доларів США відповідач зобов`язувався оплатити до 31.12.2023 року.
Згідно Договору (п.3) факт повного розрахунку Покупця з Продавцем за придбане нерухоме майно повинен бути підтверджений заявою Продавця, справжність підпису якого на заяві засвідчується нотаріально.
Однак, станом на день подання цього позову відповідач не сплатив решту суми еквівалентної 170 000 доларів США.
Крім цього, відповідач не виходить на зв?язок, по суті втратив інтерес до виконання цього договору і придбання зазначеного вище нерухомого майна, сплативши за нього ще під час укладення договору майже рік тому суму, що складає лише 5% від визначеної договором ціни.
Відповідно до п.9 Договору право власності за цим Договором у Покупця виникає з моменту державної реєстрації права власності після повного розрахунку Покупця з Продавцем за вказане вище нерухоме майно.
Відтак, станом на сьогодні як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №361212077 від 09.01.2024 року право власності на таке майно зареєстроване і надалі за позивачем, оскільки відповідач не сплатив обумовленої ціни Договору.
Враховуючи те, що відповідач з дня укладення оскаржуваного Договору, тобто з 17.02.2023 року і до встановленого п.3 Договору строку - 31.12.2023 року всупереч відповідним істотним умовам Договору щодо ціни та строку виконання зобов?язань не сплатив обумовленої ціни за майно, а саме решту суми в розмірі 170 000 доларів США з загальної суми в 180 000 доларів США, та за весь час від дня укладення Договору відповідач не виявляв інтерес до визначеного в ньому майна, не виходить на зв?язок, уникає спілкування на тему виконання взятих за Договором зобов`язань, а також право власності на майно і надалі зареєстроване за позивачем через відсутність сплати відповідачем за Договором, а також фактично позивач доглядає і підтримує майно в належному стані, сплачує комунальні послуги та інші обов?язкові платежі та податки, вважає, що в цьому випадку йде мова про істотне порушення договору відповідачем, оскільки позивач очевидно позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору, що відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України є підставою для розірвання цього Договору за рішенням суду на мою вимогу.
Оскаржуваний Договір фактично не виконаний через несплату відповідачем суми обумовленої договором у встановлений строк. Право власності за ним на відповідача не перейшло і перереєстроване не було.
У зв`язку з вище викладеним позивач і був змушений звернутися до суду з даними позовними вимогами.
Ухвалою суду від 02.04.2024 року відкрито провадження у справі. З метою виконання вимог ч.1 ст. 189 ЦПК України розпочато підготовче провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 20.06.2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
Сторони в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце повідомлялися належним чином.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини своєї не явки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи, відзиву на позову заяву не подав.
У зв`язку з цим, суд, згідно вимогам ч. 4 ст. 223 та ст. ст. 280, 281 ЦПК України, вважає можливим провести заочний розгляд справи, проти чого не заперечував і представник позивача по справі.
Відповідно до вимог ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогокодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на судовий захист.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Пунктом 1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Судом встановлено, що 17.02.2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу частки житлового будинку та частки земельної ділянки, який посвідчено приватним нотаріусом ЛМНО Кулиняком І.Я., зареєстровано в реєстрі за № 524. (далі Договір)
З п.1 Договору вбачається, що ОСОБА_1 продав, а ОСОБА_2 купив нерухоме мано, а саме:
а) частки житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 223260746101.
Житловий будинок в цілому складається з восьми житлових кімнат, житловою площею 181,0 кв.м. та двох кухонь. Загальна площа будинку 441,4 кв.м.
До господарських будівель та споруд відносяться: гараж Б, огорожа №1, цегляна, ворота №2 , №3, металеві, хвіртка №4, металева огорожа №5, металева сітка.
б) частку земельної ділянки, площею 0,1 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на якій розташований вказаний вище будинок. Кадастровий номер земельної ділянки 4610136900:05:002:0030. Реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 223472946101.
Цільове призначення земельної ділянки: 02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
Згідно п.3 Договору продаж згаданих вище об?єктів нерухомого майна вчинено за ціну еквівалентну 180 000 доларів США, що на день укладення Договору за офіційним курсом НБУ становило 6 582 348 гривень 00 коп.
З цього ж пункту, вбачається, що з обумовленої суми до підписання договору відповідачем сплачено суму еквівалентну 10 000 доларам США, що становило 365686 грн. 00 коп, а суму еквівалентну 170 000 доларів США відповідач зобов`язувався оплатити до 31.12.2023 року.
Згідно Договору (п.3) факт повного розрахунку Покупця з Продавцем за придбане нерухоме майно повинен бути підтверджений заявою Продавця, справжність підпису якого на заяві засвідчується нотаріально.
Відповідно до п. 6 продавець зобов`язаний передати покупцеві вказані частки житлового будинку та земельної ділянки, визначені цим договором вільну від будь-яких майнових прав та претензій третіх осіб.
Продавець зобов`язується передати вказані частку житлового будинку та земельної ділянки у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти вказані частку житлового будинку та земельної ділянки визначені цим договором і сплатити за них певну грошову суму та виконувати обов`язки власника відповідно до чинного законодавства.
Крім встановлених цим договором, сторони також мають права та виконують обов`язки і несуть відповідальність у разі їх невиконання відповідно до закону.
Відповідно до п.9 Договору право власності за цим Договором у Покупця виникає з моменту державної реєстрації права власності після повного розрахунку Покупця з Продавцем за вказане вище нерухоме майно.
З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №361212077 від 09.01.2024 року право власності на спірне майно зареєстроване і надалі за позивачем, оскільки відповідач не сплатив обумовленої ціни Договору.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (стаття11ЦКУкраїни).
Згідно зі статтею 627 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Статтею 657 ЦК Українипередбачено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.
Приписами статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. До договору купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівліпродажу (частини друга-четвертастатті 692 ЦК України).
Відповідно до правового висновку у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2020 року у справі №361/6517/17 (провадження № 61-13968св19) за правилами статті 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов`язок щодо сплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. сторони можуть відійти від цього положення, застосувавши розстрочення платежу (частина друга статті 692 ЦК України). У випадку, якщо договором купівлі-продажу передбачена оплата товару через певний час після його передачі покупцю, покупець повинен провести оплату в строк, передбачений договором. Якщо покупець не виконує свого обов`язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (частина третя статті 692 ЦК України) або розірвання договору з підстав, передбачених 651 ЦК України.
Згідно з частинами першою та другоюстатті 202 ЦК Україниправочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
У відповідності з частинами першою-третьою, п`ятоюстатті 203 ЦК Українизміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
За змістом ч.2ст.651 ЦК Українидоговір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Верховний Суд України у постанові від 18 вересня 2013 року у справі №6-75цс13 зазначив, що оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені зазначеною правовою нормою. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у виді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.
За вимогами ст. ст.12,81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.1ст.89ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до приписів ст.263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене, зокрема те, що договір фактично не виконаний через несплату відповідачем суми обумовленої договором у встановлений строк, чим істотно порушено відповідачем умов виконання договору. Право власності на відповідача не перейшло і перереєстровано не було. З матеріалів справи вбачається, що фактично у відповідача відсутня зацікавленість у виконанні взятих на себе зобовязань, а відтак суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна слід задовольнити у повному обсязі.
Згідно зст.133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
На підставіст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати в розмірі 15140,00 гривень судового збору, що було сплачено при поданні позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 10, 12, 81, 89, 133, 141, 247, 258, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна задовольнити.
Розірвати укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір купівлі-продажу частки житлового будинку та частки земельної ділянки від 17.02.2023 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського МНО Кулиняком І.Я., зареєстровано в реєстрі за №524.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 15140 (п`ятнадцять тисяч сто сорок) гривень 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільно-процесуальним законодавством.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя Мартьянова С.М.
Суд | Франківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 12.09.2024 |
Оприлюднено | 16.09.2024 |
Номер документу | 121598767 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них купівлі-продажу |
Цивільне
Франківський районний суд м.Львова
Мартьянова С. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні