Рішення

від 16.05.2024 по справі 361/37/22

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/37/22

провадження № 2/361/358/24

16.05.2024

РІШЕННЯ

Іменем України

16 травня 2024 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретаря Лебідя В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради Броварського району Київської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину,

в с т а н о в и в :

У червні 2022 року Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради Броварського району Київської області (далі - Орган опіки та піклування) звернувся до суду з позовом, у якому просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягувати з відповідача на особовий рахунок дитини аліменти в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення сином повноліття.

В обґрунтування позову зазначав, що відповідач ОСОБА_1 є матір`ю малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батько цієї дитини ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

06 грудня 2018 року розпорядженням Броварської районної державної адміністрації Київської області (далі - Броварська РДА) за № 1012 "Про невідкладне відібрання дитини у батьків", враховуючи клопотання Служби у справах дітей та сім`ї Броварської РДА від 04 грудня 2018 року № 939/01-21/1, у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю дитини, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладно було відібрано від матері. 19 червня 2019 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у цивільній справі № 361/775/19 відібрано від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , її малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення матері батьківських прав.

15 серпня 2019 року розпорядженням Броварської РДА за № 337 малолітній дитині ОСОБА_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування. У подальшому його, як дитину, яка залишилася без батьківського піклування, влаштовано до Комунального закладу Калитянської селищної ради Дитячий будинок "Надія", де він перебував із 25 лютого 2019 року по 26 листопада 2021 року. Після чого відповідно до розпорядження Броварської РДА від 23 листопада 2021 року № 212 дитину ОСОБА_2 влаштовано на виховання до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Згідно із наказом директора Дитячого будинку "Надія" від 26 листопада 2021 року № 28-в ОСОБА_6 відрахований з цього закладу, на даний час дитина проживає та знаходиться на повному утриманні ОСОБА_4 та ОСОБА_5

15 грудня 2021 року Орган опіки та піклування надав суду висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки за час відібрання дитини, матір ОСОБА_1 для покращення житлових умов та утримання сина нічого не зробила, своїх батьківських обов`язків щодо дитини вона не виконує та не здійснює жодних дій спрямованих на їх виконання.

Представник позивача Органу опіки та піклування Ткаченко Є.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд задовольнити їх повністю. При цьому пояснила, що відповідач ОСОБА_1 змінила поведінку по відношенню до уже неповнолітнього сина ОСОБА_8 , на даний час вона має цивільного чоловіка і другу дитину ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Також вказувала, що зараз відповідач має задовільні умови проживання, матір спілкуються із сином ОСОБА_10 та бажає надалі його виховувати.

Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Скопич М.С. у судовому засіданні позов не визнали, проти його задоволення заперечували, вказували на те, що ОСОБА_1 на даний час змінила свою поведінку відносно свого сина ОСОБА_8 , вона разом із цивільним чоловіком та своєю другою дитиною, сином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживають у АДРЕСА_1 , згідно із актом обстеження умов проживання № 90 від 23 травня 2023 року, складеного начальником Служби у справах дітей та сім`ї Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області (далі - Служба), вона має задовільні умови проживання. Також зазначали, що відповідач любить свого старшого сина ОСОБА_8 , у них гарні відносини, матір хоче й надалі піклуватися про свого сина. Крім цього, зазначали, що позбавлення матері ОСОБА_1 батьківських прав, за відсутності доказів її ухилення від виконання батьківських обов`язків чи жорстокого поводження з дитиною, є несправедливим, незважаючи на те, що відібрання цієї дитини згідно із рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 червня 2019 року, що передувало зверненню Органу опіки та піклування до суду із цим позовом, було виправданим. Просили суд у задоволенні позову відмовити.

З`ясувавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , його матір`ю є відповідач ОСОБА_1 , батьком - ОСОБА_3 , про що 26 квітня 2010 року виконавчим комітетом Руднянської сільської ради Броварського району Київської області складено актовий запис № 9.

Батько дитини ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 28 грудня 2016 року.

Згідно із розпорядженням Броварської РДА від 06 грудня 2018 року № 1012, враховуючи подане клопотання Служби у справах дітей та сім`ї Броварської РДА від 04 грудня 2018 року № 939/01-21/1, дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , невідкладно було відібрано від матері, у зв`язку із загрозою життю та здоров`ю дитини.

19 червня 2019 року рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області, ухваленого у цивільній справі № 361/775/19, що набрало законної сили 20 липня 2019 року, відібрано від матері ОСОБА_1 , відповідача у цій справі, малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без позбавлення матері батьківських прав.

Відповідно до розпорядження Броварської РДА від 15 серпня 2019 року № 337 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування.

Згідно із розпорядженням Броварська РДА від 23 листопада 2021 року № 212 ОСОБА_2 , 2010 року народження, влаштований на виховання до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

На виконання зазначеного розпорядження від 23 листопада 2021 року № 212 наказом Комунального закладу Калитянської селищної ради "Дитячий будинок "Надія" від 26 листопада 2021 року № 28-в малолітній ОСОБА_6 , 2010 року народження, відрахований зі складу вихованців цього дитячого закладу.

Органом опіки та піклування надано суду висновок від 15 грудня 2021 року № 2683 про доцільність позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно її сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому зазначено, що відповідач ОСОБА_1 для покращення житлових умов та утримання малолітнього сина ОСОБА_8 , за час відібрання дитини від матері, нічого не зробила, своїх батьківських обов`язків щодо дитини не виконує та не здійснює жодних дій спрямованих на їх виконання.

Із акта обстеження умов проживання від 23 травня 2023 року № 90, складеного начальником Служби у справах дітей Великолимерської селищної ради Броварського району Київської області Леоненко О.А. , головним спеціалістом вказаної служби Щипакіною К.В. , фахівцем із соціальної роботи Управління соціального захисту населення цієї селищної ради Великою Ю.О. , проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , видно, що будинок складається із 3-х кімнат. Умови проживання задовільні, будинок чистий, прибраний, просторий, умебльований, санітарно-технічні умови придатні для проживання. Для ОСОБА_2 , 2010 року народження, наявна окрема кімната. За цією адресою проживають: ОСОБА_14 - цивільний чоловік, ОСОБА_15 - матір цивільного чоловіка, ОСОБА_1 - матір, ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , - брат. Останній раз ОСОБА_1 спілкувалася зі своїм сином ОСОБА_8 до початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, повідомила, що у неї із сином гарні відносини, вона любить його, хоче й надалі про нього піклуватися. Син був вилучений із родини у зв`язку з поганими умовами проживання матері ОСОБА_1 у селі Заворичі, хворобою матері - епілепсія, на той час вона була також непрацевлаштована.

Відповідно до характеристики Бобрицького старостинського округу Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області від 24 травня 2023 року № 12 відповідач ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_2 , проживає без реєстрації у АДРЕСА_1 , разом із ОСОБА_14 , 1971 року народження, однією сім`єю як жінка та чоловік без шлюбу. Тимчасово вона не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за іншим малолітнім сином до досягнення дитиною трьох років. Скарг чи заяв стосовно ОСОБА_1 до старостату не надходило.

Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки чи інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У ч. 1 ст. 12 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року № 2402-III встановлено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із ч. ч. 2, 3 ст. 150, ч. ч. 1, 2 ст. 155 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок про те, що ухилення матері, батька від виконання ними своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення їх батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків та свідомого нехтування ними своїми батьківськими обов`язками.

Пленум Верховного Суду України у п. п. 15, 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" роз`яснив, що позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Верховний Суд у постанові від 06 травня 2020 року у справі № 641/2867/17-ц виклав правовий висновок та вказав на те, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Верховний Суд у постанові від 15 квітня 2021 року у справі № 243/13192/19-ц зазначив, що висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер, який повинен містити відомості щодо наявності виключних обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про свідоме нехтування батьком/матір`ю своїми обов`язками і були законною підставою для застосування такого крайнього заходу впливу, як позбавлення батьківських прав, що найкраще відповідатиме інтересам дітей. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

У цій же постанові Верховний Суд також вказав на те, що позбавлення батьківських прав за відсутності доказів ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків чи жорстокого поводження з дитиною є несправедливим, незважаючи на те, що відібрання дитини, яке передувало зверненню Органу опіки та піклування до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, було виправданим.

Верховний Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 462/4705/19 зазначив, що ухилення від виховання дитини може слугувати підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Крім того, зазначені чинники повинні мати систематичний та постійних характер. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України" зазначив, що інтерес дитини складається з двох аспектів. З одного боку цей інтерес вимагає, що зв`язки дитини з її сім`єю мають бути збережені, за винятком випадків, коли сім`я виявилася особливо непридатною. Звідси випливає, що сімейні зв`язки можуть бути розірвані лише у виняткових випадках, та що необхідно зробити все, щоб зберегти особисті відносини та, якщо і коли це можливо, "відновити" сім`ю. З іншого боку очевидно також, що в інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у здоровому середовищі, та батькам не може бути надано право за статтею 8 Конвенції на вжиття таких заходів, що можуть завдати шкоди здоров`ю та розвитку дитини (параграф 100).

У справі "М. С. проти України" від 11 липня 2017 року Європейський суд з прав людини наголосив, що основне значення має вирішення питання про те, що найкраще відповідає інтересам дитини. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення. При визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним.

За змістом ст. 9 Конвенції про права дитини на держави-учасниці покладений обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Згідно із ч. ч. 8, 10 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

У ст. 165 СК України передбачено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

За змістом ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 12, ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77, ч. 1 ст. 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

У ч. ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі.

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, враховуючи, той факт, що відповідач ОСОБА_1 з моменту відібрання від неї малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покращила умови для проживання дитини, змінила своє ставлення до виховання сина ОСОБА_8 , на даний час вона виховує та утримує малолітню дитину - сина ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , із батьком якого проживає однією сім`єю як жінка і чоловік без реєстрації шлюбу, житлово-побутові умови проживання цієї сім`ї задовільні, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для застосування до відповідача ОСОБА_1 крайнього заходу впливу - позбавлення її батьківських прав стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому позов Органу опіки та піклування про позбавлення відповідача батьківських прав задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 56, 76, 77, 80, 81, 89, 223, 263 - 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

У задоволенні позову Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Калитянської селищної ради Броварського району Київської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на дитину відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, які не були присутні у судовому засіданні під час ухвалення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Дутчак І. М.