Рішення

від 02.09.2024 по справі 160/14370/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2024 рокуСправа №160/14370/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Павлоградспецмаш" до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД» ПАВЛОГРАДСПЕЦМАШ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» щодо незавершення валютного нагляду за експортною операцією Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД» ПАВЛОГРАДСПЕЦМАШ» згідно договору № В-01/23 від 16.10.2023 р. на суму 91 481,12 євро;

зобов`язати Акціонерне товариство "РАЙФФАЙЗЕН БАНК" (код ЄДРПОУ 14305909) завершити валютний нагляд за дотриманням ТОВ «ЗАВОД «ПАВЛОГРАДСПЕЦМАШ» (код ЄДРПОУ 20303352) граничних строків розрахунків за договором № В-01/23 від 16.10.2023 р. на суму 91 481 (дев`яносто одна тисяча чотириста вісімдесят один) євро 12 (дванадцять) центів.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що відповідачем здійснюється валютний нагляд за операціями між ТОВ «ЗАВОД «ПАВЛОГРАДСПЕЦМАШ» (Україна, Продавець) і Компанією SAS VAUDRY DISTRIBUTION (Франція Покупець), які виникли з зовнішньоекономічного договору № В-01/23 від 16.10.2023. У зв`язку із заволодінням на шляху до покупця товаром невідомими особами, позивач звертався до відповідача із вимогою завершити валютний нагляд за зовнішньоекономічною операцією, натомість відповідачем відповідне рішення прийнято не було.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі №160/14370/24. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.

За ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Від Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач вважає вказану позицію позивача помилковою, а дії Банку правомірними та такими, що відповідають вимогам законодавства, з огляду на наступне.

Виключний перелік випадків завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачений розділом III Інструкції НБУ №7.

Так, відповідно до п. 9 Інструкції НБУ №7 Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків, зокрема, у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 162 розділу IV цієї Інструкції.

Підпунктом 3 пункту 12 Інструкції НБУ № 7 зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов`язань за договором: - товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові). Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події.

Серед підстав для зменшення суми грошових коштів за експорт товару, які передбачені підпунктом 3 пункту 12 Інструкції НБУ № 7, відсутня така умова як заволодіння товаром шляхом шахрайства, Банк не має правових підстав для зменшення грошових коштів за експортною операцією позивача на цих підставах.

Відповідач вважає, що позивач помиляється, що вказані ним обставини щодо заволодіння його товаром шляхом шахрайства, а також подані позивачем документи, вказують на ту обставину, що товар було вкрадено, тобто мав місце саме факт крадіжки товару, а тому є підстави для зменшення суми грошових коштів за експортною операцією згідно підпункту 3 пункту 12 Інструкції НБУ № 7.

Позивач надав відповідь на відзив, в якій щодо міркувань відповідача відносно різниці між шахрайством та крадіжкою, ознак та складу цих злочинів, зазначає, що шахрайство (як і вказує відповідач, посилаючись на постанову № 655/289/17 від 02.04.2019 Верховного суду) це заволодіння чужим майном, а отже і втрата цього товару для позивача як наслідок. Таким чином, відповідно, відбулось зменшення суми грошових коштів які повинні надійти за експортною операцією, що в свою чергу передбачено діючим законодавством та підтверджено правовою позицією Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/3902/21 від 25.08.2021 року.

В період з 01.08.2024 по 30.08.2024 суддя знаходилась у щорічній відпустці.

Справа розглянута в перший день виходу судді з відпустки.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

28.09.2020 року між ТОВ «ЗАВОД «ПАВЛОГРАДСПЕЦМАШ» (Клієнт) і АТ «Райффайзен Банк» (Банк) укладено Заяву про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування № СМDCORPLE 1214531 (далі заява про приєднання), відповідно до п. 2 якої Клієнт приєднався до договору комплексного банківського обслуговування.

Відповідно до п. 1.1. Заяви про приєднання договір комплексного банківського обслуговування (Договір) складається з двох частин:

а) індивідуальної частини договору: Зава про приєднання до договору, а також інші Заяви, Тарифи, додатки до Договору та/або додаткові угоди, в т.ч. які змінюють умови публічної частини Договору, що можуть бути підписані сторонами до договору після приєднання до договору;

б) публічної частини договору «Правила банківського обслуговування суб`єктів господарювання клієнтів корпоративного бізнесу в АТ «Райффайзен Банк аваль» (далі Правила), яка оприлюднюється на Сайті Банку та визначає перелік Послуг, порядок та умови надання Банком Послуг Клієнтам корпоративного бізнесу за Договором, права та обов`язки Банку та Клієнта, порядок розрахунків та відповідальність Сторін, додаткові підстави відмови від Договору та/або припинення надання Послуг, а також інші особливості надання окремих Послуг.

Публічна та індивідуальна частини нероздільно пов`язані між собою та складають єдиний договір комплексного банківського обслуговування.

На виконання договору комплексного банківського обслуговування Банком відкрито позивачу поточні рахунки та здійснюється їх розрахунково-касове обслуговування.

Відповідачем здійснюється валютний нагляд за операціями між ТОВ «ЗАВОД «ПАВЛОГРАДСПЕЦМАШ» (Україна, Продавець) і Компанією SAS VAUDRY DISTRIBUTION (Франція Покупець), які виникли з зовнішньоекономічного договору № В-01/23 від 16.10.2023 р., за яким Продавець зобов`язався продати та поставити з території України на територію Франції «риштування стоякових приставних для будівельно-монтажних робіт типу: ЛСП, ЛСПМ», зазначені у Специфікації (Додаток №1 до договору), а Покупець зобов`язався прийняти вищезазначений товар та здійснити оплату за нього на умовах, викладених у цьому договорі.

Пунктом 1.5 договору встановлено, що Продавець передає право власності на товар покупцеві в момент передачі товару перевізнику.

За п. 2.1. договору товар постачається зі складу Продавця в Україні на склад на території Покупця на умовах поставки DAP відповідно до Інкотермс 2020, 38 CLIFFORD ROAD GB-E17 4JE WALTHAMSTOW UNITED KINGDOM згідно з інвойсом, погодженими сторонами на кожну партію товару.

Відповідно до пунктів. 4.3., 4.5. договору оплата товару здійснюється Покупцем у валюті договору шляхом банківського переказу протягом 10 днів з дати передачі товару перевізнику. Датою оплати вважається день надходження грошових коштів на банківський рахунок Продавця. Ціна поставленого товару вказується в рахунку фактурі. Валютою договору є євро, валютою платежу є євро.

16.10.2023 року Компанія SAS VAUDRY DISTRIBUTION зробила замовлення, за яке позивач виставив інвойс за договором № В-01/23 16.10.2023 року на суму 91481 євро 12 центів.

На виконання умов договору на вказану суму позивачем був поставлений товар, який не був сплачений покупцем.

Контрагент перестав виходити на зв`язок, а на офіційному сайті компанії SAS VAUDRY DISTRIBUTION з`явилась інформація, що під її ім`ям шахраї скеровують підроблені замовлення. Від імені компанії діяв Ксав`єр Керен, та, в якості «отримувача» товару Киган Кевин Уильям.

21.01.2024 позивачем до Міністерства закордонних справ України було подано заяву з проханням здійснити заходи спрямовані на захист порушених прав суб`єкта зовнішньоекономічної діяльності.

Листом від 01.02.2024 року №630/36-200-14456 МЗС України надало рекомендації, серед яких була акцентована увага про можливість безпосередньо звернутись до правоохоронних органів країни своєї реєстрації.

Враховуючи рекомендації МЗС України, позивачем за фактом зникнення товару, 13.02.2024 було подано до поліції заяву про кримінальне правопорушення, на підставі якої до ЄРДР внесені відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ч.2 ст. 190 КК України та кримінальному провадженню присвоєно номер 12024041630000191, з наданням правової кваліфікації правопорушенню - шахрайство.

20.02.2024 позивач звернувся до АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» із заявою № 11 , в якій просив зняти з валютного контролю експортну операцію згідно договору №В-01/23 від 16.10.2023 року, обґрунтовуючи свою вимогу втратою товару, й відповідно, відсутністю предмету контролю.

Листом від 29.02.2024 року за № В6/19-1969 банк повідомив, що 25.12.2023 року ним був отриманий електронний реєстр митних декларацій, що підтверджує факт відвантаження продукції клієнтом позивачем на користь нерезидента SAS VAUDRY DISTRIBUTION (Франція) згідно зовнішньоекономічного договору № В-01/23 від 16.10.2023 року.

На виконання вимог Інструкції № 7 банк здійснює валютний нагляд за цією експортною операцією, граничний строк розрахунків 18.06.2024. Для розгляду банком можливості завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням граничних строків розрахунків за цією операцією з експорту товару, слід надати документ, що підтверджує факт крадіжки товару, виданий уповноваженими органами країни, на території якої сталася крадіжка.

07.03.2024 р. листом № 17 позивач повторно звернувся до банку, наголошуючи на тому, що до поліції подано заяву про кримінальне правопорушення 13.02.2024 р. Таким чином, товар, який став підставою для початку відліку строку здійснення валютного нагляду, на шляху до покупця був втрачений, факт незаконного заволодіння майном позивача невідомими особами підтверджується витягом з ЄРДР, копія якого скеровувалася на адресу банка. При цьому органом досудового розслідування надана правова кваліфікація правопорушення шахрайство. Тобто, факт втрати товару вже підтверджено уповноваженим органом країни, на території якої вчинено злочин відносно резидента України, згідно законодавства України - шахрайство.

12.03.2024 року відповідач листом № В6/19-2255 повідомив, що Інструкцією НБУ № 7 передбачений виключний перелік випадків та документів для завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, і зокрема пп.3 п. 12 Інструкції НБУ № 7 не передбачено випадок, якщо товаром заволоділи шляхом обману чи зловживання довірою (тобто шахрайства), тому у Банку відсутні підстави для завершення валютного нагляду згідно пп.3 п. 12 Інструкції НБУ № 7 на підставі наданих позивачем документів.

Аналогічну відповідь надав в листі № 534 від 31.05.2024 року.

Вважаючи бездіяльність відповідача щодо незавершення валютного нагляду за експортною операцією позивача протиправною, останній з відповідним позовом звернувся до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначаєЗакон України «Про валюту і валютні операції».

За визначенням ч.1 ст.1 Закону України «Про валюту і валютні операції» уповноважені установи - це банки, небанківські фінансові установи та оператори поштового зв`язку, які отримали ліцензію Національного банку України згідно з цим Законом.

Уповноважені установи є агентами валютного нагляду, підзвітними Національному банку України. Порядок здійснення валютного нагляду агентами валютного нагляду встановлюється Національним банком України (ч. 7 ст. 11 Закону).

Згідно ч.1ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції»,Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Постановою Правління НБУ № 7 від 02.01.2019 , затверджено Інструкцію про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (Інструкція НБУ №7).

За п. 5 розділу II Інструкції НБУ №7 банк згідно з вимогами цієї Інструкції здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів резидента, які передбачають розрахунки в грошовій формі (уключаючи розрахунки резидента з нерезидентом на території України), що здійснюються через цей банк.

Банк згідно з п. 6 Інструкції НБУ № 7 здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків зокрема за: операцією резидента з експорту товарів, якщо на дату митного оформлення продукції або виконання резидентом робіт, надання послуг, експорту прав інтелектуальної власності, інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), розрахунки за такою операцією не завершені (кошти від продажу нерезиденту товару на поточний рахунок резидента не надійшли або надійшли не в повному обсязі) або в банку немає інформації про завершення розрахунків за такою операцією (п. 1).

За п. 7 Інструкції НБУ № 7 Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати: 1) оформлення МД типу ЕК-10 "Експорт", ЕК-11 "Реекспорт" на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню), або підписання акта або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.

Валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за операцією резидента з експорту продукції здійснює лише банк, до якого надійшов реєстр МД, що містить інформацію про цю операцію (п. 19 Інструкції НБУ № 7).

Відповідно до п.21 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого 02.01.2019 постановою Правління Національного Банку України №5 (Положення №5), граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

24.02.2022 Національним банком України прийнято постанову вiд 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», відповідно до пункту 14-2 якої встановлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

25.12.2023 року Банком був отриманий електронний реєстр митних декларацій (МД № 110060000/2023/1148 від 22.12.2023), що підтверджує факт відвантаження продукції позивачем в сумі 91 481,12 Євро на користь нерезидента SAS VAUDRY DISTRIBUTION (Франція) згідно зовнішньоекономічного договору № B-01/23 від 16.10.2023.

З урахуванням постанови НБУ №18 вiд 24.02.2022 граничним строком розрахунків за вказаною експортною операцією є 18.06.2024.

Перелік випадків завершення здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачений розділом III Інструкції НБУ №7.

Так, відповідно до п. 9 Інструкції НБУ №7 Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків:

1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу / надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог);

2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 162 розділу IV цієї Інструкції;

3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-51 "Переробка на митній території", ІМ-72 "Безмитна торгівля", ІМ-75 "Відмова на користь держави", ІМ-76 "Знищення або руйнування" (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД);

4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі);

5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором;

6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

На переконання позивача завершення валютного нагляду в даному випадку за його експортною операцією за договором № В-01/23 від 16.10.2023 підпадає підп. 1 п. 9 Інструкції НБУ №7, оскільки на шляху до продавця був втрачений предмет договору товар.

В підтвердження факту зникнення товару позивач надав витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.02.2024 № кримінального провадження 12024041630000191 про вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст. 190 КК України за фактом шахрайства.

Випадки, за яких допускається зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, зазначено у п. 12 розділу III Інструкції НБУ № 7.

Так, під. 3 п. 12 Інструкції НБУ № 7, на який посилається позивач зменшення суми грошових коштів, які мають надійти на користь резидента від нерезидента як оплата за експорт товару або вартості товарів, що імпортуються, допускається за умови, якщо протягом виконання зобов`язань за договором:

- товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості (якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резидентові). Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події.

Позивачем надано довідку старшого слідчого СВ ВП №1 Дніпровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №431/2490 від 14.06.2024, яким повідомлено, що у провадженні СВ ВП №1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження №12024041630000191 від 13.02.2024 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.10.2023 група невстановлених осіб, за попередньою змовою між собою, шахрайським шляхом заволоділи майном (перелік наведений у довідці) ТОВ «Завод «Павлоградспецмаш» (код 20303352), чим спричинили майнову шкоду, розмір якої встановлюється. Зазначені обставини виникли при виконанні зобов`язань сторонами за договором В-01/23 від 16.10.2023 року, загальна ціна якого складає 91481,12 ЕUR.

Щодо доводів відповідача, що підп.3 п. 12 Інструкції НБУ № 7, відсутня така умова як заволодіння товаром шляхом шахрайства, суд зазначає, що вказана норма містить не перелік класифікації злочинів за КК України, а випадки втрати майна, які можуть відбуватися через ті чи інші протиправні дії.

Щодо шахрайства, то внаслідок таких дій майном заволодіває стороння особа через зловживання довірою або обману та має реальну можливість розпорядитися ним на власний розсуд.

Тобто, і у випадку шахрайства відбувається втрата товару, а відтак з вказаною подією припиняє існування сама валютна операція по суті, контроль за якою здійснюється відповідачем.

На підставі викладеного суд вважає, що наявність вказаних обставин, підтверджена відповідними документами, що надавались банку, давала можливість відповідачу прийняти рішення про завершення валютного нагляду зовнішньоекономічної операції позивача із Компанією SAS VAUDRY DISTRIBUTION, яка виникла з зовнішньоекономічного договору № В-01/23 від 16.10.2023.

Відповідно до ч.1ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1ст.77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. Частиною 2статті 77 КАС Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1ст.139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем відповідно до платіжної інструкції №553 від 30.05.2024 сплачено судовий збір у сумі 6056,00 грн., як за дві вимоги немайнового характеру

Суд зазначає, що вказана сума є більшою ніж встановлено чинним законодавством.

За приписами ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (тобто, 3028,00 грн.).

Позовна заява подана в електронній формі через систему «Електронний суд».

Частиною 3ст. 4 Закону України "Про судовий збір"встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, позивач мав сплатити судовий збір за одну вимогу немайнового характеру ( з урахуванням похідної вимоги) у розмірі 2422,40 грн.(3028,00 грн. х 0,8).

Стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає 2422,40 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір». сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установленихпунктом 1 частини першоїцієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»).

Керуючись ст.ст.139,242-246,255,262,295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД» ПАВЛОГРАДСПЕЦМАШ» (вул. Терьошкіна, буд. 9/3, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, код ЄДРПОУ 20303352)до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (вул. Генерала Алмазова, 4а, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії -задовольнити .

Визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» щодо незавершення валютного нагляду за експортною операцією Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД» ПАВЛОГРАДСПЕЦМАШ» згідно договору № В-01/23 від 16.10.2023 р. на суму 91 481,12 євро.

Зобов`язати Акціонерне товариство «Райффайзен Банк» (вул. Генерала Алмазова, 4а, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909) завершити валютний нагляд за дотриманням ТОВ «ЗАВОД «ПАВЛОГРАДСПЕЦМАШ» (вул. Терьошкіна, буд. 9/3, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, код ЄДРПОУ 20303352) граничних строків розрахунків за договором № В-01/23 від 16.10.2023 р. на суму 91 481 (дев`яносто одна тисяча чотириста вісімдесят один) євро 12 (дванадцять) центів.

Стягнути з Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (вул. Генерала Алмазова, 4а, м. Київ, 01011, код ЄДРПОУ 14305909) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАВОД» ПАВЛОГРАДСПЕЦМАШ» (вул. Терьошкіна, буд. 9/3, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400, код ЄДРПОУ 20303352) судові витрати з оплати судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона