Рішення

від 27.08.2024 по справі 160/19531/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2024 року Справа № 160/19531/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГолобутовського Р.З. за участі секретаря судового засідання Омельченко А.І. представника позивача представника відповідача Ямпольского І.М. Сухорученко Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Дніпропетровської дирекції Акціонерного товариства "УКРПОШТА" про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

18.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - "позивач") до Дніпропетровської дирекції Акціонерного товариства "УКРПОШТА" (далі - "відповідач"), у якій просить:

- стягнути з Дніпропетровської дирекції Акціонерного товариства "УКРПОШТА" на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 4122473,92 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не виконано норматив по працевлаштуванню осіб з інвалідністю та самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції, у зв`язку з чим, за ним рахується заборгованість з адміністративно-господарських санкцій у розмірі 4122473,92 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.07.2024 позовну заяву Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Дніпропетровської дирекції Акціонерного товариства "УКРПОШТА" про стягнення адміністративно-господарських санкцій залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 (п`яти) днів, з моменту отримання копії ухвали.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 27.08.2024 о 10:40.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

22.08.2024 за допомогою засобів поштового зв`язку представником відповідача надано суду клопотання про відмову у задоволенні позовних вимог, в якому позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначено, що Дніпропетровська дирекція АТ «Укрпошта» (код ВП 25771603) не мала статусу юридичної особи та була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України у якості відокремленого підрозділу юридичної особи. Враховуючі те, що Дніпропетровська дирекція АТ «Укрпошта» до якої пред`явлено позов, не є юридичною особою, то у неї відсутня така кваліфікуюча ознака як суб`єкт цивільних процесуальних відносин.

27.08.2024 суд закрив підготовче провадження у справі №160/19531/24 та розпочав розгляд справи по суті.

Представник позивача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання представника відповідача про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Дніпропетровським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю складено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю Дніпропетровською дирекцією Акціонерного товариства "УКРПОШТА".

Відповідно до вказаного розрахунку встановлено, що в Дніпропетровській дирекції Акціонерного товариства "УКРПОШТА" середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік 2885 осіб, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність - 52 особи; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 115 осіб; кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше - 63.

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів позивачем нараховано відповідачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 4122473,92 грн.

Вважаючи наявними порушення з боку відповідача, що призвели до застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Згідно із ст. 20 Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Адміністративно-господарські санкції за незайняті особами з інвалідністю робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Таким чином, за своєю правовою природою вказані штрафні санкції є адміністративно-господарськими санкціями, як один із видів господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських правовідносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно із ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських правовідносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Отже, при вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення зобов`язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Так, згідно з ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як видно з матеріалів справи, Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося в суд з даним позовом до Дніпропетровської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 4122473,92 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є господарські організації - юридичні особи, створені відповідно доЦивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленомузаконом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення (ч. 1 ст. 89 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського кодексу України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо).

Частинами 1 - 3 статті 95 Цивільного кодексу України передбачено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.

Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи.

Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.

Згідно із ч. 2 ст. 58 Господарського кодексу України відкриття суб`єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації.

Відомості про відокремлені підрозділи суб`єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 16.02.2017 №56 утворено Публічне акціонерне товариство «Укрпошта» шляхом перетворення Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта» та визначено ПАТ «Укрпошта» правонаступником УДППЗ «Укрпошта».

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2015 №728-р «Про перетворення Українського державного підприємства поштового зв`язку «Укрпошта», наказу Мінінфраструктури України від 11.11.2015 №465 Українське державне підприємство поштового зв`язку «Укрпошта» (УДППЗ «Укрпошта») реорганізовано 01 березня 2017 шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство «Укрпошта».

З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань видно, що Акціонерне товариство «Укрпошта», код 21560045, зареєстроване за адресою: Україна, 01001, м. Київ вул. Хрещатик, 22.

Отже, Акціонерне товариство «Укрпошта» (код ЄДРПОУ 21560045) є юридичною особою, що утворене Міністерством інфраструктури України та на момент виникнення спірних правовідносин діяло на підставі Статуту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 15 серпня 2023 року №713 (далі - Статут). Товариство зареєстровано за адресою: вул. Хрещатик, 22, місто Київ, 01001.

Відповідно до п. п. 1.2., 1.4 Статуту АТ «Укрпошта» - є приватним акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі.

Згідно із п. 4.1. Статуту засновником Товариства є держава в особі Міністерства інфраструктури України. Управління корпоративними правами держави стосовно товариства здійснює Міністерство інфраструктури України.

Відповідно до п. 12.1. Статуту управлінням поточною діяльністю Товариства здійснює Генеральний директор.

Пунктом 3.8. розділу 3 Статуту визначено право Товариства в установленому законом порядку відкривати (створювати) та закривати філії, інші відокремлені підрозділи у спосіб визначений законодавством та Статутом Товариства.

У своїй організаційній структурі Товариство мало відокремлені структурні підрозділи - філії, які не є юридичними особами.

Отже, Дніпропетровська дирекція АТ «Укрпошта» (код ВП 25771603) не мала статусу юридичної особи та була зареєстрована в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України у якості відокремленого підрозділу юридичної особи.

Суд звертає увагу, що згідно з наказом генерального директора «Про централізацію діяльності АТ «Укрпошта» від 08.06.2023 №1025 діяльність Дніпропетровської дирекції, разом з іншими філіями, централізовано з 01.07.2023 та 18.10.2023 за №1000741040110065580 внесений запис в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про закриття філії Дніпропетровська дирекція АТ «Укрпошта», а отже позивач під час звернення до суду з позовом мав знати про закриття філії Дніпропетровська дирекція та про те, що юридичною особою є АТ «Укрпошта» (код за ЄДРПОУ 21560045).

Таким чином, Дніпропетровська дирекція АТ «Укрпошта» до якої пред`явлено позов, не є юридичною особою, у неї відсутня така кваліфікуюча ознака як суб`єкт цивільних процесуальних відносин.

У пункті 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2020 у справі №304/284/18 (провадження № 14-517цс19) зазначено, що «належним відповідачем має бути така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги. Суд захищає порушене право чи охоронюваний законом інтерес позивача саме від відповідача (близькі за змістом висновки сформульовані у пункті 7.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/17792/17). Якщо позовна вимога заявлена до особи, яка не є учасником спірних правовідносин (тобто, не до тієї особи, яка має відповідати за цією вимогою), така особа є неналежним відповідачем».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

У разі, якщо норма матеріального права, яка підлягає застосуванню за вимогою позивача, вказує на те, що відповідальність повинна нести інша особа, а не та, до якої пред`явлено позов, оскільки не є учасником спірних правовідносин, то підстави для задоволення такого позову відсутні (Постанова Верховного Суду від 21.12.2018 у справі №803/1252/17).

Враховуючи ту обставину, що адміністративний позов заявлено до неналежного відповідача, вході розгляду справи стороною позивача не було заявлено клопотання про заміну належного відповідача належним, або залучення до участі у справі належного співвідповідача, суд робить висновок про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову, який заявлений до неналежного відповідача.

Разом з тим, інші доводи позовної заяви, які стосуються стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, не підлягають оцінці, виходячи з того, що позов пред`явлений до неналежного відповідача, а тому і законність його дій може бути перевірена лише у випадку пред`явлення позову до особи, яка є належним відповідачем у справі.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що він не позбавлений права звернутися з позовом до суду до належного відповідача.

Як передбачено ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, що поніс позивач, не підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Старокозацька, буд. 52, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 25005978) до Дніпропетровської дирекції Акціонерного товариства "УКРПОШТА" (пр-т Дмитра Яворницького, буд. 62, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 25771603) про стягнення адміністративно-господарських санкцій - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 06.09.2024.

Суддя Р.З. Голобутовський