Рішення

від 13.09.2024 по справі 240/8720/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року м. Житомир справа № 240/8720/24

категорія 106020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) із позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області (далі - відповідач), у якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області, яка виразилась у відмові зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років в Службі судової охорони час попередньої роботи у відділі Державної виконавчої служби Богунського районного управління юстиції у період з 17.11.2000 по 01.03.2004, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 01.03.2004 по 31.10.2005, державній виконавчій службі Житомирської області у період з 01.11.2005 по 29.03.2007, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 30.03.2007 по 16.09.2008, управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області та управлінні Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, як його правонаступника, у період з 04.10.2010 по 31.07.2017, територіальному управлінні Служби судової охорони у Житомирській області у період з 23.10.2019 по 03.12.2019;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Житомирській області зарахувати до вислуги років в Службі судової охорони час попередньої роботи у відділі Державної виконавчої служби Богунського районного управління юстиції у період з 17.11.2000 по 01.03.2004, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 01.03.2004 по 31.10.2005, державній виконавчій службі Житомирської області у період з 01.11.2005 по 29.03.2007, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 30.03.2007 по 16.09.2008, управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області та управлінні Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, як його правонаступника, у період з 04.10.2010 по 31.07.2017, територіальному управлінні Служби судової охорони у Житомирській області у період з 23.10.2019 по 03.12.2019.

Обгрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що наказом Служби судової охорони у Житомирській області від 03.12.2019 № 345 о/с його, як переможця конкурсу, призначено на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області з 04.12.2019, на якій проходить службу по даний час. Зазначає, що 02.04.2024 звернувся до відповідача з рапортом № 37.22-414/вн щодо зарахування відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» до вислуги років у Службі судової охорони стаж (час) роботи в державних органах, проте відповідач листом від 03.04.2024 №37.05-159 у задоволенні рапорта відмовив. Вказана відмова слугувала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження по справі та вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зауважив, що на момент звернення позивача (подання рапорту) він не набув статусу особи, яка перебувала на службі в Службі судової охорони (є діючим співробітником Служби судової охорони) та не набув права на призначення та отримання пенсії відповідно до Закону України від 09.04.1999 № 2262-ХП «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», рапорт на звільнення зі служби не подавався. 03 грудня 2019 року позивач був звільнений з попереднього місця роботи за п. 1 ст. 36 Кодексу Законів про працю України (за угодою сторін). 04 грудня 2019 року був прийнятий на службу до Служби судової охорони за результатами конкурсного відбору на заміщення вакантної посади начальника відділу матеріально-технічного забезпечення територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області. Враховуючи дату та статтю звільнення з попереднього місця роботи. Тобто, у позивача не відбулось факту переходу на службу до Служби судової охорони. З моменту прийому на службу до Служби судової охорони ОСОБА_1 обіймає посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області, яку не включено до Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, затвердженого наказом голови ССО № 454 від 24.10.2022. Тому, вважає, що підстави для зарахування позивачу до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах, відсутні.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Наказом територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області від 22.10.2019 № 8 к, ОСОБА_1 , прийнято на роботу на посаду провідного інспектора (з дипломом спеціаліста) відділу матеріально-технічного забезпечення. На період проведення конкурсів для укомплектування вакантних посад співробітників територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області на мене покладено тимчасове виконання обов`язків начальника відділу матеріально-технічного забезпечення.

Наказом Служби судової охорони у Житомирській області від 03.12.2019 № 345 о/с позивача, як переможця конкурсу, призначено на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області з 04.12.2019, на якій проходить службу по даний час.

02.04.2024 позивач звернувся до відповідача з рапортом № 37.22-414/вн щодо зарахування відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» до вислуги років у Службі судової охорони стаж (час) роботи в державних органах, а саме:у відділі Державної виконавчої служби Богунського районного управління юстиції у період з 17.11.2000 по 01.03.2004, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 01.03.2004 по 31.10.2005, державній виконавчій службі Житомирської області у період з 01.11.2005 по 29.03.2007, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 30.03.2007 по 16.09.2008, управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області та управлінні Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, як його правонаступника, у період з 04.10.2010 по 31.07.2017, територіальному управлінні Служби судової охорони у Житомирській області у період з 23.10.2019 по 03.12.2019.

Листом від 03.04.2024 №37.05-159 Територіальне управління Служби судової охорони у Житомирській області повідомило позивача про те, що норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» можуть бути застосовані лише для визначення вислуги років саме у випадку призначення пенсії за вислугу років. Крім того, відповідач зазначив, що на момент звернення (подання рапорту) позивач є діючим співробітником Служби судової охорони, права на призначення та отримання пенсії не набув, а також рапорт на звільнення зі служби мною не подавався; не відбулось факту переходу з роботи в державних органах на службу до Служби судової охорони, оскільки чинними нормативно-правовими актами не врегульовано процедури такого переходу; посада начальника відділу матеріально-технічного забезпечення територіального управління Служби судової охорони не включено до Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього і вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах, затвердженого наказом голови ССО №454 від 24.10.2022.

Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивач звернулась до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) визначено, що Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Керівництво діяльністю Служби судової охорони здійснює Голова Служби судової охорони, який призначається на посаду за результатами відкритого конкурсу і звільняється з посади Вищою радою правосуддя. Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби. Структуру та штатну чисельність центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби судової охорони затверджує Голова Служби за погодженням з Державною судовою адміністрацією України. Територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (стаття 161).

Частиною четвертою статті 163 Закону №1402-VIII (у редакції Закону України від 12.07.2018 № 2509-VIII, який набрав чинності 05.08.2018) було передбачено, що до стажу служби у Службі судової охорони зараховується стаж служби в поліції, органах внутрішніх справ, військова служба в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону.

З метою вдосконалення існуючого порядку зарахування до стажу служби у Службі судової охорони окремих періодів військової служби та служби в правоохоронних й інших державних органах, який дозволяє встановлювати співробітникам надбавки за стаж служби, а також надання їм додаткової оплачуваної відпустки, Верховною Радою України прийнято Закон України від 27.04.2021 №1417-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо врегулювання окремих питань правового статусу працівників Служби судової охорони», яким Закон України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено статтею 162-1 такого змісту:

«Стаття 162-1. Правовий статус працівників Служби судової охорони

1. До працівників Служби судової охорони належать особи, яким присвоєно спеціальні звання співробітників Служби судової охорони, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони.

2. Порядок проходження служби співробітниками Служби судової охорони регулюється цим Законом та положенням, яке затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Голови Служби судової охорони, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

3. На державних службовців Служби судової охорони поширюється дія Закону України «Про державну службу». Посади державних службовців Служби судової охорони відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.

4. Повноваження керівника державної служби у Службі судової охорони здійснюють Голова Служби судової охорони та керівники територіальних підрозділів Служби судової охорони.

5. Трудові відносини працівників, які уклали трудовий договір із Службою судової охорони, регулюються законодавством України про працю.

6. Для захисту своїх прав та законних інтересів працівники Служби судової охорони можуть утворювати професійні об`єднання та професійні спілки відповідно до Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Професійним спілкам співробітників Служби судової охорони та їх членам заборонено організовувати страйки або брати в них участь».

При цьому, статтю 163 Закону №1402-VIII після частини третьої доповнено новою частиною такого змісту:

«4. На співробітників Служби судової охорони поширюється дія Дисциплінарного статуту Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Порядок проведення службового розслідування стосовно співробітників Служби судової охорони та утворення дисциплінарних комісій, їх повноваження встановлюються Головою Служби судової охорони».

У зв`язку з цим частини четверту - восьму вважати відповідно частинами п`ятою - дев`ятою;

Абзац другий частини п`ятої та частину сьому Закону №1402-VIII виключено.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 04.04.2019 №1052/0/15-19 затверджене Положення про проходження служби співробітниками Служби судової охорони (далі - Положення).

Відповідно пункту 5 розділу І Положення час проходження служби у Службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, стажу служби в поліції, інших правоохоронних органах.

Стаж служби у Службі дає право на встановлення співробітнику надбавки за стаж служби, надання додаткової оплачуваної відпустки.

До стажу служби у Службі (у календарному обчисленні) зараховуються періоди, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей».». (пункт 5 розділу I в редакції Рішення Вищої ради правосуддя № 2236/0/15-21 від 18.11.2021).

Отже, пункт 5 Положення містить бланкетну норму до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1999 № 2262-ХП (далі Закон №2262-ХП) та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей».

Відповідно до пункту «и» частини першої статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1999 року №2262-ХП особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "з" статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу в органи і військові формування Служби безпеки України, Управління державної охорони України, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, Національне антикорупційне бюро України, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію, Бюро економічної безпеки України або Державну кримінально-виконавчу службу України на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, затверджуваними відповідно Службою безпеки України, Управлінням державної охорони України, Міністерством внутрішніх справ. України, Національною поліцією, Національним антикорупційним бюро України, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, державної фінансової політики, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони;

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 435 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" доповнено порядок обчислення вислуги років у новоствореному державному органі - Службі судової охорони.

Зокрема, пункт 1 абзац дванадцятий Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2019 року № 435 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393"викладений в наступній редакції: час роботи в державних органах у разі переходу на військову службу або службу в органи Служби безпеки, Управління державної охорони, органи внутрішніх справ, Національну поліцію, державну пожежну охорону, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, органи і підрозділи цивільного захисту, податкову міліцію або Державну кримінально-виконавчу службу на посади офіцерського та начальницького складу згідно з переліками посад, що затверджуються відповідно Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Міністерством внутрішніх справ, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації, Міністерством юстиції, Міністерством фінансів, а також у разі переходу на службу до Служби судової охорони на посади середнього і вищого складу згідно з переліком посад, що затверджується Головою Служби судової охорони;".

Механізм виплати грошового забезпечення працівникам Служби судової охорони, визначено Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок №384). Приписам даного Порядку №384, передбачено таке. До щомісячних основних видів грошового забезпечення працівників Служби судової охорони, серед іншого, належить надбавка за вислугу років (підпункт 3 пункту 5 розділу І Порядку №384). Грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади, серед іншого, в територіальних орган Служби судової охорони. Підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат (пункти 8, 9 розділу І Порядку №384).

Аналіз пункту 5 Положення, пунктів 17-19 Порядку № 384, пункту "и" частини першої статті 17 статті 17 Закону № 2262-ХП та абзацу 12 пункту 1 Постанови №393 дає підстави дійти висновку, що даними нормами права визначено за особою право на зарахування до стажу в Службі судової охорони, стажу (часу) роботи в державних органах. При цьому, таке право закріплене в Законі № 2262-ХП, порядок його підтвердження - Постановою № 393, а порядок його реалізації - Порядком № 384 та Положенням.

Враховуючи викладене твердження відповідача, що норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їх сімей» можуть бути застосовані лише для визначення вислуги років.

Матеріалами справи підтверджено, що у період з 22.10.2019 по 03.12.2020 позивач працював на посаді провідного інспектора (з дипломом спеціаліста) відділу матеріально-технічного забезпечення територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області і був звільнений за згодою сторін відповідно до п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України саме для призначення на посаду начальника відділу як переможця конкурсу. Наказом Служби судової охорони від 03.12.2019 № 345 о/с на дану посаду позивача й було призначено за результатами конкурсу з 04.12.2019.

Таким чином відбувся фактичний перехід на службу до Служби судової охорони на посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення, з присвоєнням спеціального звання лейтенант Служби судової охорони, тобто з урахуванням вимог ст. 164 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зараховано до середнього складу Служби судової охорони.

Між іншим, помилковими є посилання відповідача на наказ Служби судової охорони від 24.10.2022 № 454 «Про затвердження Переліку посад співробітників Служби судової охорони середнього та вищого складу, на яких, у разі переходу на службу до Служби судової охорони, до вислуги років для призначення пенсії зараховується час роботи в державних органах», відповідно до якого позивач не обіймав посад за таким переліком.

З огляду на принцип дії нормативно-правових актів в часі, такий передік не існував на час виникнення спірних правовідносин та, відповідно, не поширює на них свою дію. В даному контексті слід зазначити, що пунктом «и» частини 1 статті 17 Закону № 2262-ХП передбачено зарахування відповідного попереднього часу роботи в державних органах у разі переходу на службу до Служби судової охорони саме на посади середнього і вищого складу.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 164 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлюються спеціальні звання співробітників Служби судової охорони. Зокрема спеціальними званнями середнього складу є молодший лейтенант Служби судової охорони; лейтенант Служби судової охорони; старший лейтенант Служби судової охорони; капітан Служби судової охорони; майор Служби судової охорони; підполковник Служби судової охорони; полковник Служби судової охорони.

Як вбачається з листа-відповіді від 03.04.2024 вих. №37.05-159 відповідач не заперечує, що час роботи позивача на зазначених займаних посадах відноситься до часу роботи в державних органах та те, що наказом Служби судової охорони йому було присвоєно спеціальне звання лейтенант служби судової охорони, а на момент подання рапорту обіймав посаду начальника відділу матеріально-технічного забезпечення територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області з діючим спеціальним званням капітан Служби судової охорони, що додатково підтверджує перебування позивача на посаді в Службі судової охорони, у разі переходу на яку підлягає зарахуванню попередній період роботи в державних органах.

Разом з тим, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформував сталу судову практику під час вирішення питання щодо не затвердження державним органом списку посад, які зараховуються до стажу для обчислення вислуги років (постанови: від 18.11.2019 у справі № 813/5876/15, від 20.09.2019 у справі № 813/904/15, від 04.10.2018 у справі № 819/1695/16 тощо). Суд касаційної інстанції вказав, що Закон № 2262-ХП, зокрема встановлює для осіб начальницького складу податкової міліції передбачені гарантії формування вислуги років, необхідної для призначення та нарахування пенсії. Реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення і затвердження списку посад. Правовідносини, що виникають у процесі реалізації права на встановлену державою гарантію для осіб начальницького складу податкової міліції як складової їхнього правового статусу, будуються на принципі юридичної визначеності. Зазначений принцип не дозволяє державі посилатися на відсутність певного нормативного акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував у своїх рішеннях про те, що принцип верховенства права зобов`язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя. На думку суду, реалізація зазначеної гарантії не повинна залежати від невиконання державними органами, покладених на них обов`язків, зокрема, щодо створення і затвердження списку посад.

Також, Конституційний Суд України у своїх рішеннях неодноразово наголошував на тому, що принцип правової визначеності вимагає якості й однозначності правової норми та забезпечення того, щоб ситуації й правовідносини залишалися передбачуваними. Громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано, тобто набуте право не може бути скасоване, звужене (правові позиції Конституційного Суду України в таких рішеннях: від 22.09.2005 №5- рп/2005, від 29.06.2010 №17- рп/2010, від 22.12.2010 №23-рп/2010, від 11.10. 2011 №10-рп/20П).

Отже, на підставі викладеного, слід дійти висновку про те, що відсутність затвердженого переліку посад та механізму переходу з роботи в державних органах на службу в Службу судової охорони не може бути підставою для відмови у зарахуванні позивачу до вислуги років часу попередньої роботи в державних органах, зокрема: відділі Державної виконавчої служби Богунського районного управління юстиції у період з 17.11.2000 по 01.03.2004, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 01.03.2004 по 31.10.2005, державній виконавчій службі Житомирської області у період з 01.11.2005 по 29.03.2007, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 30.03.2007 по 16.09.2008, управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області та управлінні Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, як його правонаступника, у період з 04.10.2010 по 31.07.2017, територіальному управлінні Служби судової охорони у Житомирській області у період з 23.10.2019 по 03.12.2019.

Водночас, суд враховує, що у позовній заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка виразилась у незарахуванні до стажу служби у Службі судової охорони часу його попередньої роботи у державних органах, однак, враховуючи активну поведінку відповідача у спірних правовідносинах, яка виразилась у відмові відповідача задоволити вимоги поданого позивачем рапорта про зарахування стажу, для ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог шляхом визнання протиправними дій Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області із відмови позивачу у зарахуванні до стажу служби у Службі судової охорони часу попередньої роботи в державних органах.

Також суд зазначає, що повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії, і якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11.05.1980 на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, під дискреційними повноваженнями розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення

Тобто, дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації можливу поведінку (дії, бездіяльність) між альтернативами варіантами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас, суб`єкт владних повноважень за даних (конкретних) фактичних обставин не наділений повноваженнями діяти не за законом, а на власний розсуд.

Крім цього, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Отже, з огляду на викладене, належним способом захисту порушених прав позивача, на переконання суду, є зобов`язання відповідача зарахувати відповідні періоди його роботи на державній службі до стажу служби у Службі судової охорони.

Нормами статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч вимогам КАС України, відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах, а тому, враховуючи обґрунтованість доводів сторін та докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачений позивачем судовий збір необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 257, 262, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області (вул. Б.Лятошинського, 5, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 43291152) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до вислуги років в Службі судової охорони час попередньої роботи у відділі Державної виконавчої служби Богунського районного управління юстиції у період з 17.11.2000 по 01.03.2004, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 01.03.2004 по 31.10.2005, державній виконавчій службі Житомирської області у період з 01.11.2005 по 29.03.2007, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 30.03.2007 по 16.09.2008, управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області та управлінні Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, як його правонаступника, у період з 04.10.2010 по 31.07.2017, територіальному управлінні Служби судової охорони у Житомирській області у період з 23.10.2019 по 03.12.2019.

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до вислуги років в Службі судової охорони час попередньої роботи у відділі Державної виконавчої служби Богунського районного управління юстиції у період з 17.11.2000 по 01.03.2004, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 01.03.2004 по 31.10.2005, державній виконавчій службі Житомирської області у період з 01.11.2005 по 29.03.2007, головному управлінні юстиції у Житомирській області у період з 30.03.2007 по 16.09.2008, управлінні Державного департаменту України з питань виконання покарань в Житомирській області та управлінні Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, як його правонаступника, у період з 04.10.2010 по 31.07.2017, територіальному управлінні Служби судової охорони у Житомирській області у період з 23.10.2019 по 03.12.2019.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у Житомирській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 13 вересня 2024 року.

Суддя Р.М.Шимонович