Рішення

від 03.09.2024 по справі 320/19843/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2024 року м. Київ № 320/19843/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Любенко Д.І.,

за участю представників сторін:

від позивача Кандаурова А.П.,

від відповідача Добролюбов В.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Верховного Суду

про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Верховного Суду, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Верховного Суду від 15.03.2023 № 873-к;

- стягнути з Верховного Суду заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі 54000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що звільнення позивача з посади було здійснено з порушенням норм трудового законодавства та без дотримання відповідної процедури, адже будь-яких документів, відповідно до ст. 42 КЗпП України та наказу Верховного Суду від 23.12.2022 № 191 «Про затвердження Плану заходів із приведення чисельності та штату працівників апарату Верховного Суду у відповідність до Штатного розпису», які б визначали продуктивність праці і кваліфікацію працівників до 14.03.2023, тобто, моменту надання попередження Верховного суду не складалися, при цьому, що позивач подав заяви на зайняття вакантних посад, однак, при звільненні позивачу не було повідомлено про всі наявні вакантні посади. Позивач не погоджується зі звільненням через невиконання відповідачем обов`язку щодо працевлаштування вивільнюваного працівника, при звільнені не досліджувалась кваліфікація позивача, продуктивність праці, досвід трудової діяльності тощо. Тож, позивач вважає, що відповідачем не було дотримано ані умов, ані процедури звільненні.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.07.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Витребувано у відповідача: відеофіксацію співбесіди ОСОБА_1 на посаду начальник відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного господарського суду, що проводилась 23.02.2023; аудіофіксацію співбесіди ОСОБА_1 на посаду начальник відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного господарського суду, що проводилась 23.02.2023 року; належним чином засвідчені копії документів на підставі яких та з урахуванням яких було прийнятий оспорюваний наказ; довідку про середню заробітну плату позивача із зазначенням розміру середньоденної заробітної плати за останні два місяці роботи.

Також судом було витребувано у відповідача запис співбесіді позивача за 06.03.2023.

До суду від Верховного Суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, з урахуванням того, що за результатами співбесід на вакантні посади, було складено рейтинговий список, відповідно до якого оцінка позивача була за рейтингом нижчою аніж у інших претендентів, при цьому, у позивача також не було переваг в рівні продуктивності праці перед іншими претендентами на посаду, про що ним помилково зазначено в позовній заяві.

Так, відповідно до оцінки безпосереднього керівництва позивача щодо якості виконання завдань, функцій та доручень за посадою у ОСОБА_1 , якість виконання завдань добра, а не відмінна, як у іншого претендента на посаду, що успішно пройшов співбесіду. Таким чином, відповідач вважає, що є безпідставними посилання позивача на неврахування наявності у нього переважного права на залишення на роботі, оскільки відповідно до пункту 10 Положення працівникам апарату, які відповідно до рейтингового списку на посаду набрали однакову кількість балів, надається переважне право на залишення роботі, що передбачене ч. 2 ст. 42 Кодексу законів про працю України. Водночас, позивач з іншим претендентом на посаду не набрав однакову кількість балів, а отже, у відповідача не було жодних підстав для визначення саме за останнім переважного права залишення на роботі. При цьому, також зауважено на тому, що в попередженні було зазначено, що у разі відсутності у наведеному списку бажаної посади, ОСОБА_1 може претендувати на іншу вакантну посаду, за умови якщо вимоги до неї передбачатимуть виконання функцій аналогічних тим, які виконуються за займаною посадою. Тобто, крім вакантних посад, зазначених в попередженні позивача про наступне вивільнення, останньому було надано список вакантних посад, на які він міг претендувати за умови якщо вимоги до посади передбачатимуть виконання функцій аналогічних тим, що виконувались позивачем за займаною посадою. Жодних дій щодо обмеження волевиявлення у виборі посади відповідачем не вчинялись, а навпаки, створювались всі умови для рівного доступу до інформації про наявні вакантні посади, що розміщувалась та підтримувалась в актуальному стані на внутрішній корпоративній мережі Верховного Суду, однак, позивач не реалізував своє право на написання заяв про переведення на вакантні посади, що були запропоновані йому в попередженні про наступне звільнення. Відповідач вважає, що позивачу були запропоновані всі вакантні посади, які відповідали його освіті, кваліфікації, професійній підготовці та професійним компетентностям.

Відповідач наголошує на тому, що всі етапи скорочення численності штату працівників Верховного Суду відбулись з дотриманням строків та вимог законодавства, а відтак, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу від 15.03.2023 № 873-к про звільнення позивача з посади.

На відзив на позовну заяву позивачем було подано відповідь, в якій останній вважає викладені відповідачем доводи безпідставними, оскільки позивачем подавались заяви на переведення на вакантні посади, проте, відповідач не врахував критеріїв, за якими позивач мав обійняти вакантну посаду, та прийняв найменш сприятливе рішення про звільнення з посади.

Відповідачем подано до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.09.2023 продовжено строк проведення підготовчого провадження в адміністративній справі.

Також, позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій останній просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Верховного Суду від 15.03.2023 № 873-к;

- зобов`язати Верховний Суд поновити позивача на посаді начальника відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду;

- зобов`язати Верховний Суд нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.10.2023 по день винесення наказу щодо поновлення позивача на посаді;

- зобов`язати Верховний Суд відшкодувати моральну шкоду у розмірі 300000 грн, заподіяну його неправомірними діями та рішеннями.

На вказану заяву про уточнення позовних вимог, відповідачем подано відповідні заперечення.

Проткольною ухвалою від 12.04.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті заявлених позовних вимог.

У ході судового розгляду позивач та представник позивача вимоги позовної заяви підтримали у повному обсязі, просили їх задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог, просили відмовити у їх задоволенні.

Щодо надання запису співбесіді з позивачем за 06.03.2023 представник відповідача повідмив суду, що відео та аудіо запис такої співбесіді не проводився.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2023 наказом Верховного суду ОСОБА_1 було звільнено з 16.03.2023 з посади начальника відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду.

На державній службі ОСОБА_1 працював з 01.03.2004. Стаж державної служби складає понад 21 рік.

З 14.12.2017 по 16.03.2023 ОСОБА_1 обіймав посаду начальника відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду.

09.12.2022 Постановою Пленуму Верховного Суду № 3, було затверджено Штатний розпис управління забезпечення автоматизованого документообігу суду, яким змінюється, зокрема попередня структура з «Відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду» на «Відділ забезпечення функціонування автоматизованого документообігу».

23.12.2022 наказом Верховного Суду № 191 «Про затвердження Плану заходів із приведення чисельності та штату працівників апарату Верховного Суду у відповідність до Штатного розпису» було затверджено: План заходів із приведення чисельності та штату працівників апарату Верховного суду у відповідність до Штатного розпису апарату Верховного Суду, уведеного в дію Наказом керівника апарату Верховного Суду від 20.12.2022 № 188; Заступникам керівника апарату - керівникам секретаріатів касаційних судів, керівникам самостійних структурних підрозділів, у яких скорочено чисельність або штат працівників: керуватися планом заходів, під час здійснення порівняльного аналізу продуктивності праці та кваліфікації працівників (пункт 5 заходів), звертати увагу на те, що переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, при цьому в разі встановлення рівних умов продуктивності праці і кваліфікації перевага на залишення на роботі надається працівникам, визначеним частиною другою статті 42 КЗпП України.

09.02.2023 наказом Верховного Суду «Про заходи із припинення чисельності та штату працівників апарату Верховного Суду у відповідність до штатного розпису», затверджено Положення про визначення рівня професійної підготовки та професійних компетентностей працівників апарату Верховного Суду, посади яких скорочено а також зобов`язано: начальника управління кадрової роботи здійснити з 10.02.2023 попередження працівників апарату Верховного Суду, посади яких скорочено про наступне вивільнення у зв`язку із скороченням чисельності та штату; працівників апарату Верховного Суду, яких попереджено про наступне звільнення до 17.02.2023, подати заяву про переведення на вакантну посаду, взяти до уваги що заява про переведення подається лише на одну вакантну посаду, що відповідає їх професії та спеціальності, професійний підготовці та професійним компетентностям, і у разі надходження двох та більше заяв на одну і ту саму вакантну посаду ураховується переважне право на залишення на роботі, що визначається відповідно до Положення.

Позивач зазначає про те, що 13.02.2023 начальником управління Магрело В.Д. було проведено розмову з ОСОБА_1 , в якій було запропоновано посаду головного спеціаліста, та повідомлено що посада начальнику віллілу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу вже зайнята, так як на неї вирішено призначити іншого працівника, що працював на посаді начальника відділу опрацювання документів. Позивач вказує на те, що вакантне місце на посаду такого ж рівня вже зайнято, і була можливість переведення на посаду нижчого рівня - головного спеціаліста. Враховуючи зміст даної розмови, позивачу стало зрозуміло що подавати заяву на посаду начальнику відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу, зазначену в попередженні, немає сенсу.

14.02.2023 ОСОБА_1 було отримано попередження про наступне звільнення з пропозицією зайняття вакантиних посад. У попередженні зазначені наступні посади: начальник відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду; головний спеціаліст відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу;

Разом з попередженням, було надано список вакантних посад, що пропонуються працівникам апарату Верховного Суду, посади яких були скорочено станом на 14.02.2023.

Позивач вказує на те, що у зазначеному списку були відсутні посади начальників відділів забезпечення роботи судової палати, що були вакантними станом на 14.02.2023, водночас, будь-яких документів відповідно до ст. 42 КЗпП України та наказу Верховного Суду від 23.12.2022 № 191 «Про затвердження Плану заходів із приведення чисельності та штату працівників апарату Верховного Суду у відповідність до Штатного розпису», які б визначали продуктивність праці і кваліфікацію працівників до 14.03.2023, тобто, моменту надання попередження Верховного суду не складалися.

16.02.2023 ОСОБА_1 було написано заяви на такі посади із списку: начальник відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного господарського суду; головний спеціаліст відділу забезпечення діяльності керівника апарату Верховного Суду та його першого заступника.

23.02.2023 з ОСОБА_1 було проведено співбесіду на посаду начальника відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного господарського суду, яка фіксувалась технічними засобами. Як вказує позивач, на цю посаду також претендувала ОСОБА_2 (обіймала посаду начальника відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного господарського суду), яка за результатом співбесіди отримала вищу оцінку.

06.03.2023 з ОСОБА_1 було проведено співбесіду на посаду головного спеціаліста відділу забезпечення діяльності керівника апарату Верховного Суду та його першого заступника.

Позивач зазначає, що на цю посаду були подані заяви інших працівників, які обіймали посади головних спеціалістів.

13.03.2023 після повідомлення про наявність вакантнігх посад станом на 13.03.2023 року були написано та подано ще дві заяви на наступні посади: завідувача сектора розгляду звернень та надання інформації Касаційного господарського суду відділ розгляду звернень та надання інформації; завідувача сектора організаційно-протокольного забезпечення заходів суду Відділ забезпечення діяльності Голови та Заступника голови суду.

Спібесіди на дані посади проводились з керівниками самостійних підрозділів без здійснення фіксування технічними засобами.

15.03.2023 наказом Верховного суду, позивача було звільнено з 16.03.2023 з посади начальника відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду.

Позивач вважає, що при звільненні були вчиненні порушення трудового законодавства, що призвели до незаконного звільнення з посади.

Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з такого.

Статтею 43 Конституції України, громадянам гарантовано захист від незаконного звільнення.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон України № 889-VIII).

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 83 Закону України № 889-VIII, державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення відповідно до статті 87 цього Закону.

За п. 1 ч. 1 ст. 87 Закону України № 889-VIII, підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.

У свою чергу, ч. 3 ст. 87 Закону України № 889-VIII, передбачено, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше ніж за 30 календарних днів. Одночасно з попередженням про звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті суб`єкт призначення або керівник державної служби пропонує державному службовцю іншу рівнозначну посаду державної служби або, як виняток, нижчу посаду державної служби відповідно до професійної підготовки та професійних компетентностей. При цьому враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством про працю. Державний службовець звільняється на підставі пункту 1 частини першої цієї статті у разі, коли відсутня можливість запропонувати відповідні посади, а також у разі його відмови від переведення на запропоновану посаду..

Згідно з ч. 2 ст. 49-2 КЗпП України, при вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Частиною 6 вказаної статті, встановлено, що вивільнення працівників, які мають статус державних службовців відповідно до Закону України № 889-VIII, здійснюється у порядку, визначеному цією статтею, з урахуванням таких особливостей: про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 30 календарних днів; у разі вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 цього Кодексу не застосовуються положення частини другої статті 40 цього Кодексу та положення частини другої цієї статті; не пізніше ніж за 30 календарних днів до запланованих звільнень первинним профспілковим організаціям надається інформація щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини звільнень, кількість і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень, а також проводяться консультації з профспілками про заходи щодо запобігання звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Також, підлягає врахувванню й те, що за змістом роз`яснення Національного агентства України з питань державної служби від 20.02.2020 № 86р/з, при скороченні чисельності або штату державних службовців, скороченні посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізації державного органу пропонування державному службовцю вакантної посади державної служби є правом суб`єкта призначення або керівника державної служби, а не обов`язком.

Отже, процедура звільнення державного службовця у зв`язку з припиненням державної служби за ініціативою суб`єкта призначення на момент виникнення спірних правовідносин, а саме, на момент ознайомлення позивача із попередженням про наступне вивільнення, а так само і на момент видання оскаржуваного наказу в цій справі врегульована нормами Закону № 889-VIII, що виключає застосування до спірних правовідносин приписи та гарантії, передбачені КЗпП України.

При цьому, суд не може вдаватися до переоцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників.

Судом досліджено, що 15.03.2023 наказом Верховного суду № 873-к, відповідно до п. 1 ч. 1, ч. ч. 3, 4 ст. 87 Закону України «Про державну службу», припинено державну службу ОСОБА_1 з 16.03.2023 з посади начальника відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату державних службовців.

Позивач вважає, що звільнений з роботи незаконно, з порушенням норм чинного законодавства, оскільки відповідачем не було запропоновано йому всі наявні вакантні посади, тобто, не виконано обов`язку щодо працевлаштування вивільнюваного працівника, порушено пріоритетне право позивача залишення на посаді, при звільненні не досліджувалась кваліфікація, продуктивність праці, досвід трудової діяльності,

Так, 09.12.2022 Пленум Верховного Суду ухвалив рішення про скорочення 330 штатних одиниць апарату Верховного Суду, що мало наслідок масового вивільнення працівників. Постановою Пленуму Верховного Суду № 3, затверджено структуру та штатний розпис апарату Верховного Суду,

14.02.2023 ОСОБА_1 було вручено попередження про наступне звільнення з пропозицією інших посад (у порядку, передбаченому частиною третьою статті 87 Закону України «Про державну службу»).

Водночас, в попередженні зазначено, що штатним розписом апарату Верховного Суду не передбачено посаду, яку обіймав позивач, у зв`язку з чим, можливе звільнення з посади на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону України «Про державну службу» з 16 березня 2023 року.

Одночасно, позивачу було запропоновано вакантні посади: начальник відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду; головний спеціаліст відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу, Також, позивачу окремо надано список всіх вакантних посад, на які він може претендувати.

16.02.2023 позивач подав заяви до відділу кадрової роботи та охорони праці про переведення на вакантну посада № 29.2.1 - начальник відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного господарського суду; посаду № 01.2.1 - головний спеціаліст відділу забезпечення діяльності керівника апарату Верховного Суду та його першого заступника.

Позивач зазначає про те, що з розмови з начальником управління ОСОБА_3 йому стало відомо, що запропонована йому в попередженні про наступне звільнення посада начальника відділу вже зайнята.

Разом з тим, доказів на підтвердження наведеного позивачем не надано, як і не надано доказів наявності будь-яких перешкод для реалізації позивачем свого права подати до відділу кадрового забезпечення заяви на зайняття вакантних посад, запропонованих йому в попередженні про наступне звільнення, тому такі доводи судом не приймаються до уваги через їх недоведеність та суб`єктивність.

Одночасно на обрану позивачем посаду № 29.2.1 начальника відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного господарського претендувало 2 осіб, при цьому встановлена штатним розписом апарату Верховного Суду кількість штатних одиниць за цією посадою дорівнювала 1.

На посаду № 01.2.1 головного спеціаліста відділу забезпечення діяльності керівника апарату Верховного Суду та його першого заступника управління забезпечення діяльності керівництва Верховного Суду претендувало 4 особи, при цьому встановлена штатним розписом апарату кількість штатних одиниць за цією посадою дорівнювала 1.

Наказом керівника апарату Верховного Суду від 09.02.2023 № 21 «Про заходи із приведення чисельності та штату працівників апарату Верховного Суду у відповідність до штатного розпису», було затверджено план заходів із приведення чисельності та штату працівників апарату Верховного Суду у відповідність до штатного розпису апарату Верховного Суду, затвердженого постановою Пленуму Верховного Суду від 09.12.2022 № 3, та Положення про визначення рівня професійної підготовки та професійних компетентностей працівників апарату Верховного Суду, посади яких скорочено (далі - Положення).

Згідно з пунктом 8 Положення, із працівником, посаду якого скорочено та який претендує на зайняття вакантної посади, проводиться співбесіда. Для проведення співбесід утворюються комісія складі трьох працівників апарату. У роботі комісії може брати участь безпосередній керівник працівника, посаду якого скорочено. Персональний склад та функціональну спрямованість комісій визначає керівник апарату Суду.

Наказом керівника апарату Верховного Суду від 17.02.2023 № 22, з метою реалізації пункту 8 Положення, затверджено склад комісії для проведення співбесід щодо визначення рівня професійної підготовки та професійних компетентностей працівників за вакантними посадами та у відповідних складах та зобов`язано відділ кадрової роботи та охорони праці скласти графіки проведення співбесід.

23.02.2023 відповідно до встановленого графіку, ОСОБА_1 пройшов співбесіду на посаду № 29.2.1 начальника відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного господарського суду.

06.03.2023 позивач пройшов співбесіду на посаду № 01.2.1 головного спеціаліста відділу забезпечення діяльності керівника апарату Верховного Суду та його першого заступника управління забезпечення діяльності керівництва Верховного Суду.

За змістом п. 9 Положення, результатом визначення професійного рівня кандидатів на посаду є сформований рейтинговий список. Рейтингова оцінка є кінцевим показником успішності, що відображає результат оцінки професійних якостей кандидата на посаду, отриманої за результатами вивчення документальної оцінки, оцінки безпосереднього керівника та результатів співбесіди.

Зі змісту ст. 42 Кодексу законів про працю України випливає, що в першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці. Тому роботодавець зобов`язаний перевірити наявність у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці.

Водночас, суд у контексті наведеного звертає увагу на те, що для перевірки наявності у працівників, посади яких скорочуються, більш високої чи більш низької кваліфікації і продуктивності праці, повинні досліджуватись документи та інші відомості про освіту і присвоєння кваліфікаційних розрядів (класів, категорій, рангів), про підвищення кваліфікації, про навчання без відриву від виробництва, про винаходи і раціоналізаторські пропозиції, авторами яких є відповідні працівники, про тимчасове виконання обов`язків більш кваліфікованих працівників, про досвід трудової діяльності, про виконання норм виробітку (продуктивність праці), про розширення зони обслуговування, про збільшення обсягу виконуваної роботи, про суміщення професій тощо.

Продуктивність праці і кваліфікація працівника повинні оцінюватися окремо, але в кінцевому підсумку, роботодавець повинен визначити працівників, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці за сукупністю цих двох показників.

Для виявлення працівників, які мають це право, роботодавець повинен зробити порівняльний аналіз продуктивності праці і кваліфікації тих працівників, які залишилися на роботі, і тих, які підлягають звільненню.

Такий аналіз може бути проведений шляхом приготування довідки в довільній формі про результати порівняльного аналізу з наведенням даних, які свідчать про переважне право одного перед іншим на залишення на роботі.

Тобто, ці обставини повинен був з`ясовувати сам роботодавець, приймаючи відповідне рішення.

У разі відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці, перевагу на залишення на роботі мають працівники, зазначені в ч. 2 ст. 42 Кодексу законів про працю України.

Тож, тільки у разі відсутності різниці у кваліфікації і продуктивності праці, перевагу на залишення на роботі мають працівники з відповідними пільгами.

У даному випадку, за результатами співбесіди на посаду № 29.2.1, було складено рейтинговий список, відповідно до якого, оцінка ОСОБА_1 - 5,83 (перше місце в рейтингу - 6,73).

Також, за результатами співбесіди на посаду № 01.2.1 відповідно до складеного рейтингового списку оцінка позивача - 5,27 (перше місце в рейтингу 6,25)

Вказане слідує з наданих суду на виконання вимог ухвали суду оцінки показників пріоритетних критеріїв продуктивності праці та кваліфікації ОСОБА_1 та результами співбесіди щодо визначення професійного рівня, з відповідним розрахунком балів, диску з відео фіксацією співбесіди позивача від 23.02.2023 та інших документів, на підставі який був виданий оскаржуваний наказ.

Відповідач стверджує про те, що у позивача не було переваг в рівні продуктивності праці перед іншими претендентами на посаду № 29.2.1, про що ним помилково зазначено в позовній заяві.

Так, відповідно до оцінки безпосереднього керівництва позивача щодо якості виконання завдань, функцій та доручень за посадою, у ОСОБА_1 якість виконання завдань добра, а не відмінна, як у іншого претендента на посаду, що успішно пройшов співбесіду.

Таким чином, суд вважає, що є безпідставними посилання позивача на неврахування наявності у нього переважного права на залишення на роботі, оскільки відповідно до п. 10 Положення, працівникам апарату, які відповідно до рейтингового списку на посаду набрали однакову кількість балів, надається переважне право на залишення роботі, що передбачене ч. 2 ст. 42 Кодексу законів про працю України.

Водночас, у даному випадку, не є спірним те, що позивач з іншим претендентом на посаду не набрав однакову кількість балів, а тому, на час звільнення ОСОБА_1 у відповідача не було належних підстав для визначення саме за останнім переважного права залишення на роботі.

Крім того, позивач стверджує про те, що відповідачем не було запропоновано всі вакантні посади, які були наявні, що безпосередньо вплинуло на можливість продовження проходження державної служби.

Судом досліджено, що 14.02.2023 позивач отримав попередження про наступне звільнення і одночасно йому були запропоновані вакантні посади, що найбільше відповідали наявному досвіду роботи, освіті, кваліфікації, професійним якостям та навичкам позивача, а саме: начальник відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду; головний спеціаліст відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу.

При цьому, як обґрунтовано звертає увагу сторона відповідача, в цьому попередженні зазначено, що у разі відсутності у наведеному списку бажаної посади, ОСОБА_1 може претендувати на іншу вакантну посаду, за умови якщо вимоги до неї передбачатимуть виконання функцій аналогічних тим, які виконуються за займаною посадою.

Тобто, крім вакантних посад, зазначених в попередженні позивача про наступне вивільнення, останньому було надано список вакантних посад, на які він міг претендувати за умови якщо вимоги до посади передбачатимуть виконання функцій аналогічних тим, що виконувались позивачем за займаною посадою.

Дійсно, 16.02.2023 позивач подав до відділу кадрової роботи та охорони праці відповідні заяви на обрані ним посади із числа запропонованих йому у списку вакантних посад.

Однак, матеріали справи не містять доведених обставин та доказів обмеження волевиявлення позивача у виборі посади. Доводи відповідача про те, що такі умови створювались для рівного доступу до інформації про наявні вакантні посади, що розміщувалась та підтримувалась в актуальному стані на внутрішній корпоративній мережі Верховного Суду, не спростовані позивачем.

Таким чином, суд вважає, що позивачу були запропоновані всі вакантні посади, які відповідали його освіті, кваліфікації, професійній підготовці та професійним компетентностям.

Крім того, 14.03.2023 позивачем до відділу кадрового забезпечення подано заяву про переведення на посаду завідувача сектора організаційно-протокольного забезпечення заходів суду відділу забезпечення діяльності Голови та заступників Голови суду секретаріату Касаційного адміністративного суду.

За результатом співбесіди на зазначену вищу посаду з кандидатом, було встановлено невідповідність компетентностям, а саме: відсутність професійних знань і досвіду у сфері організаційного забезпечення діяльності суду, що свідчить про безпідставність посилань позивача на те, що станом на його звільнення, посада завідувача сектора організаційно-протокольного забезпечення заходів суду відділу забезпечення діяльності голови та заступників голови суду секретаріату Касаційного адміністративного суду була вакантна та не була йому запропонована, що дає суду підстави для висновку про те, що доводи позивача про те, що відповідач не запропонував йому всі вакантні посади, є безпідставними та спростовуються наведеним.

Водночас, обов`язок роботодавця запропонувати працівнику, який підлягає скороченню, роботу, яка відповідає його кваліфікації, або будь-яку іншу вільну вакансію, не є безумовним, та залежить від фактичної наявності таких вакансій і у спірному випадку відсутність вакантних посад, на які міг претендувати позивач, зокрема на дату його звільнення з публічної служби, зумовлена значним скороченням чисельності штатних одиниць та масовим вивільненням працівників.

При цьому, суд вважає, що надання оцінки виставленню оцінок та відповідному рейтингу для зайняття вакантиних посад лежить поза межами предмету та підстав позову, позаяк, позивач не вказував про незгоду з конкретними виставленими балами та місцем у рейтингу, що лежить у площині наявності певної дискреції роботодавця, натомість позивач вказує на недотримання відповідачем саме гарантів на залишення на роботі через наявність переважного права та відповідних компетентностей.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що у спірному випадку, відповідні етапи скорочення численності штату працівників Верховного Суду відбулись з дотриманням строків та вимог законодавства, а відтак, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу від 15 березня 2023 року № 873-к про припинення державної служби/звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного оуду управління забезпечення автоматизованого документообігу суду секретаріату Касаційного адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 235 КЗпП України, передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу підлягає стягненню на користь працівника у випадку, якщо буде встановлено, що його звільнення відбулося з порушенням порядку, установленого законом.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування наказу про припинення державної служби позивача, як наслідок, не підлягають задовленню похідні позовні вимоги у частині поновлення позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також стягнення моральної шкоди, оскільки судом не встановлено протиправності дій відповідача під час звільнення позивача зі служби.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, за наслідком розгляду даного спору, відсутні підстави для визнання протиправним та скасування наказу Верховного Суду від 15.03.2023 № 873-к.

Позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору, при цьому, відповідачем було доведено правовірність прийнятого наказу про звільнення позивача та дотримання відповідної процедури.

Отже, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 12 вересня 2024 р.