Рішення

від 12.09.2024 по справі 380/29020/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2024 рокусправа № 380/29020/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства "УЛАР" до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в :

Фермерське господарство "УЛАР" (далі позивач, ФГ "УЛАР") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.11.2023 № 43034000704.

Ухвалою від 13.12.2023 суддя відкрила загальне позовне провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 15.01.2024 суд задовольнив заяву представника відповідача про проведення розгляду справи у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 07.08.2024 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у разі, якщо виконання договору, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Вказує, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації. Посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 у якому засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Додає Сертифікат № 4600-23-0896 про форс-мажорні обставини(обставини непереборної сили), виданий Львівською Торгово-промисловою палатою від 24.02.2023 №19-08-16/143, якою засвідчуються форм мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, дії іноземного ворога, бойові дії в Україні, заміна постачальників Позивача з російської федерації, щодо обов`язку(зобов`язання) а саме: щодо дотримання граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів за умовами Контракту № 1 від 07.02.2022 р. з D.P.I. GLOBAL PARTNERS SPOLKA Z OGRANICZONA ODOWIEDZIALNOSCIA, Республіка Польща, на суму 330 000,00 (триста тридцять тисяч) євро 00 євроцентів до 23.02.2023. Наголошує, що вимоги Закону № 2473 і Регламенту ТПП, а також початок бойових дій на території України, для можливого звільнення платників податків від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, обґрунтування неможливості виконання зовнішньоекономічного контракту, засвідчується ТПП України сертифікатом про наявність форс-мажорних обставин із зазначенням періоду дії таких обставин. Вказує, що на аналогічна ситуація і по господарській операції за контрактом від 22.12.2021 №22-12/2021, укладеним з нерезидентом SUI GUMRUK LOJISTIK DENZ.PET.ITH.SAN. IC VE DIS.LTD.STI., Туреччина. Стверджує, що викладені у повідомленні-рішенні та акті Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 13.10.2023 р. №555/34-00-07-04/32461669 обставини та порушення є безпідставними та необґрунтованими, а тому податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.10.2023 № 43034000704 є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 01.01.2024 вх. № 16, у якому зазначає, що перевіркою встановлено порушення пункту 2 статті 13 Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5, із змінами і доповненнями в частині недотримання термінів надходження валютної виручки за контрактом 22.12.2021 № 22-12/2021, укладеним з нерезидентом SUI GUMRUK LOJISTIK DENZ.PET.ITH.SAN. IC VE DIS.LTD.STI, Туреччина в сумі 38 205,35 дол. США, термін надходження валютної виручки 20.02.2023, порушення термінів на 10 днів 21.02.2023-02.03.2023. Вказує, що позивач не надав документів, підтверджуючих звернення до судових органів про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання умов зовнішньоекономічного контракту. Зазначає, що імпортна продукція на суму 109 500,00 дол. США за контрактом від 16.02.2022 № 1/02/22, укладеним з компанією D.P.I. GLOBAL PARTNERS SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (Польща), на адресу ФГ «УЛАР» не надійшла. 27.03.2023 нерезидентом D.P.I. GLOBAL PARTNERS SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, Польща здійснене повернення попередньої оплати у сумі 109 500,00 дол. США. Зауважує, що за змістом сертифікату № 4600-23-1589, він виданий за зверненням саме ФГ «УЛАР» та засвідчує неможливість виконання зобов`язань іншої сторони контракту - нерезидента D.P.I. GLOBAL PARTNERS SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (Польща). Наголошує що факт повернення передплати 21.03.2023 свідчить про можливість альтернативного виконання контракту та що сертифікат ТПП не є належним документом для зупинення виконання контракту та нарахування пені згідно з п. 5 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції».

Представник позивача подав відповідь на відзив від 05.01.2024 вх. № 344ел., у якій позивач посилаючись на Регламент засвідчення ТПП України та регіональними ТПП форс-мажорних обставин зазначає, що законодавством не визначено обов`язкового суб`єкта , який має право звертатись до ТПП із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин, а тому аргументи Відповідача вважає безпідставними, оскільки право на звернення має як ФГ УЛАР , так і нерезидент.

У судовому засіданні 04.09.2024 суд заслухав вступну промову представника позивача, представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини та надав їм правову оцінку.

Головними державними інспекторами сектору перевірок фінансових операцій управління податкового аудиту Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків проведена документальна позапланова перевірка ФГ "УЛАР" (код ЄДРПОУ 32461669) з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами, за результатами перевірки складений акт від 13.10.2023 № 555/34-00-07-04/32461669.

У висновку акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення:

- пункту 2 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, із змінами і доповненнями в частині недотримання термінів надходження валютної виручки за контрактом від 22.12.2021 № 22-12/2021 (дата здійснення операції - 21.02.2022) укладеним з нерезидентом SUI GUMRUK LOJISTIK DENZ.PET.ITH.SAN. IC VE DIS.LTD.STI., Туреччина

- пункту 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» та пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5, із змінами і доповненнями в частині недотримання термінів надходження товару за контрактом від 16.02.2022 № 1/02/22, укладеним з нерезидентом D.P.I. GLOBAL PARTNERS SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, Польща.

На підставі акту перевірки, контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» від 20.11.2023 року № 43034000704.

Позивачу нарахований штраф у сумі 282 169 (двісті вісімдесят дві тисячі сто шістдесят дев`ять тисяч ) гривень 18 копійок.

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідач 20.11.2023 прийняв податкове повідомлення-рішення № 43034000704, яким ФГ «УЛАР» нарахований штраф у сумі 282 169 (двісті вісімдесят дві тисячі сто шістдесят дев`ять тисяч) гривень 18 копійок.

Не погодившись із винесеним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України).

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (абзац перший підп. 75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України).

Відповідно до абзацу п`ятого підп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Абзацом шостим цієї норми передбачено, що документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (п.86.1 ст.86 ПК України).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкового повідомлення-рішення у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового, валютного та іншого законодавства.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2473-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Відповідно до частини першої ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з частиною п`ятою вказаною норми передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Нормативне визначення форс-мажору закріплено у ч. 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 №671/97-ВР, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон № 671/97-ВР), у відповідності до якої форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Суд встановив, що між позивачем (продавець) та нерезидентом SUI GUMRUK LOJISTIK DENZ.PET.ITH.SAN. IC VEDIS.LTD.STI., Туреччина укладений контракт від 22.12.2021 № 22-12/2021 відповідно до якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти і товар, а саме м?ясо свійської птиці.

Також, між позивачем (продавець) та D.P.I. GLOBAL PARTNERS SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, Польща укладений контракт від 16.02.2022 № 1/02/22 відповідно до якого продавець зобов`язується продати, а покупець купити товар, а саме мінеральні добрива, засоби захисту рослин.

Перевіряючи правильність висновків контролюючого органу про наявність підстав для нарахування пені за несвоєчасне проведення розрахунків за вказаними договорами, суд зазначає таке.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону № 2473 Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлено п. 21 розд. ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 5, і становлять 365 календарних днів.

На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 воєнного стану в Україні, Правлінням НБУ прийнято Постанову від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», від 07.07.2022, якою встановлено з 05 квітня 2022 року граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів - 180 календарних днів. Для операцій, що проведені до 05.04.2022, граничні строки розрахунків становлять 365 календарних днів.

Згідно з 4.5 ст. 13 Закону порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до п.6 ст. 13 Закону № 2473 у разі, якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв?язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п?ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Пунктом 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії ТІ України 18.12.2014 № 44 визначено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Регламентом ТПП, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб?єктів господарської діяльності по кожному окремому договору, виконання якого настало згідно з умовами договору і виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин, шляхом видачу сертифікату ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством та Регламентом.

Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчині форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Позивач надав Сертифікат № 4600-23-0896 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданий Львівською Торгово-промисловою палатою від 24.02.2023 № 19-08-16/143, яким засвідчуються форс мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Враховуючи встановлені обставини, а також норми законодавства, суд вважає, що в періоди обов`язку щодо дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів за уже згаданими договорами від 22.12.2021 № 22-12/2021, від 16.02.2022 № 1/02/22 діяли форс-мажорні обставини: збройна агресія російської федерації проти України.

При цьому, суд звертає увагу, що оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню в тому ж числі і через неправильний розрахунок суми такого штрафу. При цьому суд не зобов`язаний самостійно здійснювати розрахунок штрафних санкцій замість контролюючого органу, перебираючи таким чином його повноваження.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 (справа 826/15139/16 (К/9901/1450/17) та від 17.04.2018 (справа 2а-10031/12/2670).

Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, змінюючи замість нього кваліфікацію правопорушення та змінюючи норму, на підставі якої позивача має бути притягнуто до відповідальності.

Таким чином, навіть за можливості обчислити суму штрафу відповідно до зменшених розмірів, суд позбавлений можливості за власної ініціативи змінити кваліфікацію правопорушення та застосувати до позивача інше нормативне регулювання ніж те, яке було застосовано оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про протиправність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 20.11.2023 № 43034000704 та наявність правових підстав для його скасування.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. Позов Фермерського господарства "УЛАР" (с. Семенівка, Пустомитівський район, Львівська область, 811162, ЄДРПОУ 32461669) до Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (пр. Шевченка, 15/1, м. Одеса, 65015, ЄДРПОУ 44104032) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 20.11.2023 № 43034000704.

3. Стягнути з Південного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків за рахунок бюджетних асигнувань в користь Фермерського господарства "УЛАР" 4 232,54 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 12.09.2024.

Суддя Кедик М.В.