Рішення

від 12.09.2024 по справі 420/8752/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/8752/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЙНОРТ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії,, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЙНОРТ» (далі - позивача, ТОВ «СТАЙНОРТ») до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.12.2023 року № 10146554/35929826 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 01.11.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 01.11.2023 року, поданою Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАЙНОРТ», код ЄДРПОУ 35929826, за датою її фактичного подання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем складено і направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 01.11.2023 року.

Через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» позивач отримав квитанцію від 29.11.2023 до податкової накладної № 3 від 01.11.2023, в якій містилась інформація про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України.

Зі змісту квитанції вбачається, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Позивачем до контролюючого органу було подано відповідні пояснення та копії документів.

Однак, податковим органом прийнято рішення від 12.12.2023 року № 10146554/35929826 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 01.11.2023 року.

Позивач вказує, що надіслані квитанції містила вимоги щодо надання пояснень та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивач наголошує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Однак, у квитанції про зупинення відсутній перелік документів, які потрібно було надати для підтвердження вказаної поставки товару.

Також, ТОВ «СТАЙНОРТ» вказує, що в оскаржуваному рішенні не зазначено, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких саме конкретно документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Як вже зазначалося, нами надсилалися первинні документи, що підтверджували реальність здійснення господарської операції та правомірність складання податкової накладної. У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, а у подальшому в рішенні про відмову у реєстрації ПН, ТОВ «Стайнорт», як платник податків, перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів.

З огляду на викладене, позивач вважає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протиправним, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 25.03.2024 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЙНОРТ» залишено без руху та надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду: належним чином завірені копії документів доданих до позову.

08.04.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків зазначених в ухвалі суду від 25.03.2024 року.

Ухвалою від 08.04.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/8752/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ст. 262 КАС України.

17.05.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідачів просить відмовити в задоволенні позову та вказує, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача. Заперечуючи проти позову, представник відповідача послався на те, що станом на момент зупинення податкової накладної № 3 від 01.11.2023 року, у позивача відсутня прийнята таблиця із кодом УКТЗЕД/ДКПП 3909 як таким, що на постійній основі постачається/ виготовляється.

На виконання п. 11 Порядку №1165 позивачем було подано до контролюючого органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 05.12.2023 № 6. Разом з повідомленням № 6 від 05.12.2023 року, позивачем на розгляд комісії було надано 12 додатків довільного формату. Контролюючим органом було проаналізувано наданий пакет документів та пояснень, та встановлено, що відповідно до умов договору, поставка товару проводиться окремими партіями на підставі заявок. Однак, серед документів відсутній зазначений документ. Оплата за товар здійснюється шляхом попередньої оплати у розмірі 100%, проте, позивачем не надавались платіжні інструкції на підтвердження проведення грошової операції. Поряд з цим, хоча такі документи й не зазначені у переліку, що наведений у пункті 5 Порядку № 520, однак позивачем в підтвердження реальності відображених у податкових накладних господарських операцій також не було надано бухгалтерського документа (наприклад, оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо, плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій, що б сприяло підтвердженню настання реального економічного ефекту для позивача від господарських операцій, відображуваних у ПН позивача (наявність ділової мети)). Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області було прийняте рішення № 10146554/35929826 від 12.12.2023 року у зв`язку з тим, що документи були складені/оформлені із порушенням законодавства.

Ухвалою від 20.05.2024 року суд відмовив у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС в Одеській області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАЙНОРТ» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.05.2008 року за кодом 35929826.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (основний); 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Позивач має статус платника податку на додану вартість з 23.06.2008 року. Ідентифікаційний номер платника податку на додану вартість: 359298215522.

В межах здійснення господарської діяльності між ТОВ «Стайнорт» та ТОВ «МІХ ЛТД» укладено договір поставки №01-02.04/П від 02.04.2018.

За договором Постачальник (Позивач) зобов`язується передати (поставити) у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти й своєчасно оплатити товар.

Відповідно до п. 4.1. Договору оплата за товар здійснюється Покупцем на умовах попередньої оплати у розмірі 100% (сто відсотків) від узгодженої Сторонами вартості товару згідно Специфікації.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що Сторони цього Договору можуть домовитися про інший порядок розрахунків за окрему партію товару, який буде фіксуватися в Специфікаціях.

Відповідно до п. 3.3. Договору Поставка товару (партії товару) вважається виконаною Постачальником в момент передачі товару (партії товару) уповноваженому представнику Покупця, що підтверджується отриманою від останнього письмовою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (з підписом представника) та його підписом у видатковій накладній, після чого право власності на товар переходить до Покупця.

На виконання умов договору позивач поставив ТОВ «МІХ ЛТД» товар, що підтверджується специфікацією № 67 від 01.11.2023 до Договору поставки № 01-02.04/П від 02.04.2018, рахунком № 67 від 01.11.2023, видатковою накладною № 59 від 01.11.2023.

За фактом настання першої події (постачання) позивачем було сформовано податкову накладну № 3 від 01.11.2023 року на загальну суму 768211,50 грн., в тому числі ПДВ: 128035,25 грн. та направлено її на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ТОВ «Стайнорт» отримано в електронному вигляді у текстовому форматі квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.11.2023 року, в якій зазначено: «Документ доставлено до ДПС України ДОКУМЕНТ ЗБЕРЕЖЕНО. РЕЄСТРАЦІЯ ЗУПИНЕНА. Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 01.11.2023 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 3909 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=3.0742%, "P"=48365.74 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».

Позивачем було направлено до податкового органу Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 05.12.2023 року № 6. Разом з Повідомленням позивачем було надано 12 додатки. В повідомленні зазначені наступні пояснення: «ТОВ "Стайнорт" відвантажив товар покупцю ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МІХ ЛТД" зг. вид.накл.№ 59/1 від 01.11.2023 на суму 768211,50грн, у т.ч. ПДВ 20% - 128035,25грн. На дату відвантаження товару виписана податкова накладна №3 від 01.11.2023р. Поставка товара здійснювалась зг. Дог.пост.№ 01-02.04/П від 02.04.18, спец.№ 67 від 01.11.2023 на умовах EXW - склад постачальника за правилами Інкотермс 2010, тому ТТН ТОВ "Стайнорт" не виписувала.».

За результатом розгляду податковим органом наданих позивачем документів, Рішенням комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2023 року № 10146554/35929826 відмовлено у реєстрації податкової № 3 від 01.11.2023 року.

Підставою для такої відмови зазначено: Надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

12.12.2023 року позивачем направлено скаргу на рішення від 12.12.2023 року № 10146554/35929826 про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, винесене комісією Головного управління ДПС в Одеській області.

Рішенням комісії Держаної податкової служби України, яка приймає рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №86870/35929826/2 від 20.12.2023 року, скаргу позивача залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2023 року № 10146554/35929826 без змін. У якості підстави для відмови в задоволенні скарг зазначено: ненадання платником податку копій документів та первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Позивач вважаючи протиправними Рішення комісії Головного управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.12.2023 року № 10146554/35929826 про відмову у реєстрації податкової накладної № 3 від 01.11.2023 року, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи даний публічно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини виникли між сторонами стосується питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано податкову накладну № 3 від 01.11.2023 року та засобами телекомунікаційного зв`язку подано її на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте позивач отримав квитанцію із зазначенням, що документ прийнято, реєстрація зупинена. Підставами для зупинення реєстрації податкової накладної вказано: Обсяг постачання товару/послуги 3909 , перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку).

В квитанції позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/PK для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

Позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копії документів.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Тобто згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

У той же час п.3 Порядку №520 встановлено, що Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 Кодексу.

Таким чином, норми Порядку №520 визначають строк для надання пояснень та копій документів (365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в ПН/РК) і строк для прийняття рішення Комісією (5 днів з дня отримання документів).

Порядок №520 не регламентує питання дій контролюючого органу при отриманні документів, які на його думку, на відміну від думки платника податків, не є достатніми для реєстрації податкової накладної, але при наявності платник може надати ці документи до спливу 365 днів.

Тобто зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі як ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд застосовує до спірних правовідносин практику Верховного Суду викладену у постанові від 30.01.2020 року у справі № 300/148/19, в якій зазначено, що при юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано врахували, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Верховний Суд вказав, що правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа № 826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа № 640/983/19). Вказана позиція зазначена та підтримана в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №640/1131/19, від 30.01.2020 року у справі №300/148/19

Судом встановлено, що реєстрація податкової накладної позивача була зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу. Оскільки така вимога є передумовою подальшого дослідження наданих документів та прийняття рішення про реєстрацію або про відмову в реєстрації податкової накладної прийняття оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної не є правомірними.

Позивач зазначив, що він надав необхідні документи, які на його думку є достатніми для реєстрації ПН.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії»

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд вважає, що відсутність в оскаржуваному рішенні мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Крім того, в постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Оскільки відповідач-2 у рішенні від 28 грудня 2017 року №495390/23216458, продублював норму Постанови №190, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, Суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

Таким чином, вказаний правовий висновок Верховного Суду підтверджує обґрунтованість позовних вимог позивача.

Факт зупинення податкової накладної не позбавляє обов`язку контролюючого органу діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, зокрема при зупиненні податкової накладної у рішенні визначити перелік документів, як і платнику податків необхідно надати для реєстрації податкової накладної.

Крім того, зупинення реєстрації податкової накладної та відмови у її реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

В оскаржуваному рішення вказано, що подані документи складені з порушенням законодавства, проте не вказано які саме документи відповідач вважає складеними з порушенням законодавства та які порушення допущені позивачем.

У відзиві на позовну заяву представником відповідачів також не зазначено які документи складені з порушенням законодавства.

Разом з тим, у відзиві на позовну заяву представник відповідачів вказує, що позивачем на розгляд комісії не надано заявок на поставка товару, платіжних інструкцій на підтвердження проведення грошової операції, бухгалтерських документів (наприклад, оборотно-сальдових відомостей, аналізів або карток по субрахункам рахунків 10, 15, 30, 31, 36, 66, 90, 93 тощо, плану рахунків бухгалтерського обліку (або їх аналогів відповідно до Спрощеного плану рахунків), які б свідчили про зміну активів та пасивів підприємства внаслідок проведення зазначених господарських операцій.

Суд вважає неспроможними вказані доводи представника відповідачів, з огляду на наступне.

Так, п. 9 Порядку № 520 з 08.03.2023 року викладено в новій редакції на підставі наказу Міністерства фінансів № 19 від 12.01.2023 року, яким змінено порядок розгляду контролюючим органом поданих платником податків письмових пояснень та копій документів до зупинених ПН/РК, а саме передбачено, що за результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, окрім рішень про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування може направити повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування.

Отже, з 08.03.2023 року контролюючий орган на етапі зупинення реєстрації ПН/РК має можливість реалізувати свої функції шляхом складення та направлення повідомлення про надання додаткових пояснень та та/або документів, а затверджена форма повідомлення зобов`язує податковий орган зазначати конкретні пояснення та документи, які не вистачає платнику податку для реєстрації поданої ПН/РК.

Разом з тим, відповідач не скористався своїм правом та не направив повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, а одразу прийняв рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Крім того, суд зауважує, що ненадання позивачем наведених представником відповідачів документів не було підставою для відмови у реєстрації ПН. Більш того, у відзиві самостійно вказано, що надання вказаних документів бухгалтерського обліку не передбачено п. 5 Порядку № 520, а тому, відповідно представник відповідачів не може посилатись на відсутність цих документів, як на правомірність оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації ПН згідно п. 5 Порядку № 520.

З урахуванням дослідження діяльності підприємства та первинних документів по здійсненню господарських операцій ТОВ «Стайнорт» з ТОВ «МІХ ЛТД» на виконання Договору №01-02.04/П від 02.04.2018року, суд дійшов висновку, що були відсутні підстави для відмови в реєстрації податкової накладної № 3 від 01.11.2023 року.

Позивачем були надані суду всі документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції, тому суд дійшов висновку, що його позовні вимоги є обґрунтованими.

Всупереч вимогам ч.2 ст.77 КАС України представник відповідача не спростував належними та допустимими доказами твердження позивача про наявність всіх первинних документів щодо здійснення господарської операції, не надано жодного доказу, що господарська операція не здійснена, а надані документи не підтверджували здійснення вказаних операцій.

Враховуючи викладене, суд вважає, що контролюючий орган не довів правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 3 від 01.11.2023 року, а тому оскаржуване Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Одеській області від 12.12.2023 року № 10146554/35929826 підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 01.11.2023 року, суд зазначає таке.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, як набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Згідно з вказаними нормами, податковий орган реєструє податкову накладну, у тому числі, на підставі рішення суду датою набрання ним законної сили або іншою датою, вказаною у рішенні.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено і відповідачами не доведено.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію зазначених податкових накладних виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13 січня 2011 року (остаточне) по справі Чуйкіна проти України (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог п. 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні подані позивачем, датою їх фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 01.11.2023 року датою її подання.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за звернення до суду з даним позовом, сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Враховуючи викладене, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн. належить стягнути на його користь з Головного управління ДПС в Одеській області, оскільки саме комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області прийнято оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Стайнорт» (вул. Промислова, 28-А, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 35929826) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Державної податкової служби України (Львівська площа 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 12.12.2023 року № 10146554/35929826 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 01.11.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 01.11.2023 року, складену товариством з обмеженою відповідальністю «СТАЙНОРТ» (код ЄДРПОУ 35929826), за датою її фактичного подання.

Стягнути з Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЙНОРТ» (вул. Промислова, 28-А, м. Одеса, 65031, код ЄДРПОУ 35929826) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 12.09.2024 року.

Суддя Г.В. Лебедєва