Ухвала

від 13.09.2024 по справі 520/25157/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

13 вересня 2024 року Справа № 520/25157/24

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Садова М.І., розглянувши адміністративний позов головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ43983495) до Селянського (фермерського) господарства "Слобода" (с-ще Першотравневе, Ізюмський р-н, Харківська обл., 63813, код ЄДРПОУ30772957) про стягнення податкового боргу,

у с т а н о в и в :

позивачем подано до суду адміністративний позов до Селянського (фермерського) господарства "Слобода" про стягнення податкового боргу.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що адміністративний позов від імені позивача підписано і подано представником ОСОБА_1 , яка на підтвердження своїх повноважень додала до позову копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (дата формування витягу 04.07.2023) та копію наказу про переведення від 07.12.2022 № 604-о/вс.

Відповідно до витягу ЄДР, ОСОБА_1 (повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (Діє виключно в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво ДПС, Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС) з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, відкликання, визнання позову, відмови, відкликання апеляційних, касаційних скарг)) представник.

Відповідного наказу від 07.12.2022 № 604-о/вс ОСОБА_1 переведена на посаду заступника начальника відділу супроводження судових спорів щодо банкрутства та стягнення заборгованості управління по роботі з податковим боргом головного управління ДПС у Харківській області.

Відповідно до частини першої статті 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Згідно з частиною першою статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

При цьому, документи, що підтверджують повноваження представників, визначені статтею 59 КАС України.

Пунктом 1 частини першою статті 59 КАС України визначено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (частина третя статті 59 КАС України).

Відповідно до частини першої статті 60 КАС України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

За правовою природою представництво в суді є правовідносинами, в яких одна особа (представник) на підставі певних повноважень виступає від імені іншої особи (довірителя) і виконує процесуальні дії в суді в її інтересах, набуваючи (змінюючи, припиняючи) для неї права та обов`язки (пункт 6 рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99).

Отже, особи, які представляють особу та виконують процесуальні дії на підставі наданих їм повноважень, виступають від імені цієї особи як довірителя, а не в порядку самопредставництва.

Тобто, реалізація права на звернення із адміністративний позов є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва або її процесуальним представником.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2020 року (справа № 9901/39/20) процесуальне законодавство передбачає дві форми участі сторін у справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво). Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Згідно з правової позиції викладеної в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року (справа № 303/4297/20) починаючи з 29 грудня 2019 року, самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останнього підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, наявність або відсутність у ЄДР відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи, не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 вересня 2023 року (справа № 320/508/23), від 06 листопада 2023 року (справа № 149/289/21), ухвалах Верховного Суду від 26 жовтня 2023 року (справа № 440/8807/22), від 19 жовтня 2023 року (справа № 160/16682/22), від 10 серпня 2023 року (справа № 380/3108/23), від 28.08.2023 (справа № 740/2873/22), від 31 жовтня 2023 року (справа № 140/6449/23), від 08 листопада 2023 року (справа № 120/9393/22), від 16 жовтня 2023 року (справа № 320/9856/22), від 08 листопада 2023 року (справа № 560/10254/22).

Зі змісту адміністративного позову та доданих документів вбачається, що адміністративний позов, від імені головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, подано ОСОБА_1 в порядку самопредставництва.

Для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (органу державної влади) без додаткового уповноваження (довіреності).

Суд наголошує, що приписи частини третьої статті 55 КАС України передбачають можливість здійснення самопредставництва юридичної особи або суб`єкта владних повноважень особою, яка є керівником, членом виконавчого органу, іншою особою, уповноваженою діяти від імені юридичної особи або суб`єкта владних повноважень відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

У зв`язку з цим, для підтвердження повноважень самопредставництва юридична особа має надати статут, положення чи трудовий договір (контракт), у яких чітко визначене право відповідної особи діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

З огляду на викладене вище, приходжу до переконання про те, що витяг з Єдиного державного реєстру не може самостійно підтверджувати повноваження особи діяти за правилами самопредставництва, адже такий не передбачає такої можливості у зв`язку із наявними обмеженнями, що суперечать самій суті інституту самопредставництва.

Наказ від 07.12.2022 підтверджує лише перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із позивачем та посадове становище та такий жодним чином не уповноважує її на представництво інтересів позивача у порядку самопредставництва.

Крім того суд не установив, що зазначена особа є керівником позивача.

При цьому доказів наявності повноважень представника позивача у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України (довіреності) також не додано.

З огляду на викладене вище приходжу переконання про те, що подаючи адміністративний позов до суду ОСОБА_1 не надано документів, які визначені частиною четвертою статті 58 ЦПК України, які б підтверджували її повноваження на подачу, підписання адміністративного позову від імені юридичної особи ані в порядку самопредставництва, ані як представника за довіреністю.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано

Враховуючи наведене вище, приходжу до висновку про те, що оскільки документів визначених законодавством, які б засвідчували право представника звертатися до суду від імені позивача, як у порядку представництва (довіреності) у справі незначної складності (малозначної справи), так і у порядку самопредставництва (закону, статуту, положення, трудового договору/контракту), не надано, а відтак у відповідності до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України адміністративний позов слід повернути позивачу, адже не надано суду доказів, які б чітко визначали право представника позивача діяти від імені такої юридичної особи.

Згідно ч.8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст. ст. 5, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов головного управління ДПС у Харківській області до Селянського (фермерського) господарства "Слобода" про стягнення податкового боргу - повернути позивачу.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена та підписана суддею 13.09.2024.

Суддя М. І. Садова