Рішення

від 13.09.2024 по справі 560/7465/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 560/7465/24

РІШЕННЯ

іменем України

13 вересня 2024 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання звільнити його з військової служби. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно не розглянув його рапорт про звільнення з військової служби за підпунктом "г" п. 2 ч. 4 статті 26 Закону №2232-XII ( у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю до 18 років)

У відзиві Військова частина НОМЕР_1 просить відмовити у задоволенні позову. Зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства рапорт військовослужбовця підписується особисто військовослужбовцем та подається по команді, тобто безпосередньому командиру. Водночас, позивач не надав докази, які підтверджують те, що він особисто звертався з рапортом до свого безпосереднього/прямого керівника. Відтак, оскільки рапорт по команді поданий не був, у військової частини не виник обов`язок щодо його розгляду та прийняття будь-якого рішення.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Згідно з частинами другою, четвертою статті 2 Закону проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з п. п. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу), а саме у зв`язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Згідно з п. 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі по тексту - Положення № 1153/2008) військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.

У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Відповідно до п. 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 №548-XIV, із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатись до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.

Пункт 14.10 розділу XIV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170, передбачає, що документи на звільнення військовослужбовців направляються безпосередньо посадовим особам, які мають право їх звільнення з військової служби. Водночас, подання рапорту "по команді" означає направлення його в порядку підпорядкування прямому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання, і так далі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті. У разі неприйняття, нерозгляду чи незадоволення рапорту він подається непрямому, старшому командиру із поясненням причин такої подачі, який наділений правом звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів.

Звільнення з посад осіб рядового складу, сержантського і старшинського складу у органах Держприкордонслужби здійснюється наказом начальника цього органу.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.

Відповідно до наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 16 листопада 2023 №608-ОС солдат ОСОБА_1 був зарахований у списки особового складу та на всі види забезпечення. Згідно з наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 22.02.2024 № 196-ОС ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків за посадою інспектора прикордонної служби 2 категорії - водія другого відділу прикордонної служби четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування з 26 листопада 2023.

З наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.04.2024 №144-ВВ встановлено, що ОСОБА_1 відряджено до ділянки НОМЕР_3 прикордонного загону для проведення заміни (ротація сил і засобів) з 8 квітня 2024. Наказ виданий на підставі бойового наказу начальника НОМЕР_2 прикордонного загону від 04.04.2024 №11-гриф, посвідчення про відрядження військової частини НОМЕР_1 від 07.04.2024 №1922.

15 квітня 2024 позивачем направлено засобами поштового зв`язку з міста Одеси рапорт, адресований начальнику НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) про звільнення з військової служби. У рапорті він просив звільнити його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" у зв`язку з вихованням дитини з інвалідністю до 18 років. До рапорту додавались копії паспорту, РНОКПП, свідоцтва про укладення шлюбу, ID картки дружини, свідоцтва про народження сина, медичного висновку стосовно дитини за №56 від 05.04.2024, довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні.

На час звернення до суду позивач не був звільнений з військової служби, та як стверджує, не отримав письмової відмови у задоволенні рапорту.

Зі змісту наданих відповідачем документів встановлено, що до Адміністрації Держприкордонслужби 17.04.2024 Укрпоштою надійшов конверт, у якому містився рапорт ОСОБА_1 з доданими документами.

Про надходження документів складений акт №161 від 17.04.2024, у якому міститься висновок про прийняте комісією АДПС рішення рапорт ОСОБА_1 у Адміністрації Держприкордонслужби не реєструвати і не розглядати, натомість направити його до Військової частини НОМЕР_1 ДПС України.

Таким чином, відповідач отримав рапорт позивача разом з рішенням/актом комісії Адміністрації Держприкордонслужби від 17.04.2024.

Судом встановлено, що позивач особисто не звертався до свого безпосереднього командира з рапортом про звільнення, оскільки рапорт/ лист з додатками були надіслані з міста Одеси, у той час як позивач з 08.04.2024 вважався відрядженим на ділянку НОМЕР_3 прикордонного загону (Харківська область), що підтверджується наказом військової частини від 09.04.2024 №144-ВВ.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні докази звернення ОСОБА_1 з вказаним рапортом до безпосереднього командира або до наступного прямого начальника, що вказує на те, що рапорт ОСОБА_1 не був поданий «по команді». Належні докази протиправності дій Військової частини НОМЕР_1 суду не надані і судом не встановлені.

Водночас, враховуючи те, що вказаний рапорт надійшов до відповідача від Адміністрації Державної прикордонної служби України, комісія якого прийняла рішення про скерування його на розгляд / перенаправлення саме до Військової частини НОМЕР_1 , остання повинна вчинити дії з метою його розгляду відповідно до наявних вимог законодавства, прийнявши рішення в межах наданих повноважень.

Суд виходить з того, що хоч рапорт і не був поданий позивачем "по команді", однак вказане звернення фактично наявне, зафіксоване у офіційних документах, відтак повинне бути опрацьоване та розглянуте по суті. Суд не надає правової оцінки обґрунтованості безпосередньої підстави, з якою позивач пов`язує своє право на звільнення, оскільки оцінку цим обставинам та документам повинен надавати уповноважений орган, який розгляд рапорту фактично ще не здійснював.

З огляду на це, суд вважає необхідним позов задоволити частково, зобов`язавши відповідача розглянути рапорт ОСОБА_1 та прийняти рішення в межах наданих повноважень відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України розглянути рапорт ОСОБА_1 від 15.04.2024 та прийняти рішення в межах наданих повноважень відповідно до вимог закону.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 13 вересня 2024 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ) Відповідач:НОМЕР_2 прикордонний загін Військова частина НОМЕР_5 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 )

Головуючий суддя І.С. Козачок