Рішення

від 14.08.2024 по справі 758/13042/23

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/13042/23

Провадження № 2/758/615/24

Категорія 82

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2024 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Оболонській Ю.С.,

за участю: представника позивача - адвоката Опришка П. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю«Фінансова компанія «КРЕДО-АВЕРС» про зняття арешту та вилучення запису з Державного реєстру, -

В С Т А Н О В И В :

В жовтні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Подільського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ), ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, третя особа: ТОВ «ФК «КРЕДО-АВЕРС», у якому просить: 1) зняти арешт з нерухомого майна -двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , який було накладено на підставі постанови №1687/8 від 19.03.2010 року ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, реєстраційний номер обтяження: 9651463; 2) вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 9651463), зареєстрований 23.03.2010 року реєстратором: ДП «Інформаційний центр» на підставі постанови №1687/8, виданої 19.03.2010 року ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, де об`єктом обтяження є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.02.2010 року приватним нотаріусом КМНО Ковальчук С. П. було вчинено та зареєстровано в реєстрі за № 388 виконавчий напис про звернення стягнення на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 ,що належить на праві власності ОСОБА_1 . Зазначена квартира, передана позивачем в іпотеку за Іпотечним договором № 02-10/1268, посвідченим 11.06.2008 року приватним нотаріусом КМНО Кравченко І.С., за реєстровим № 3676, в якості забезпечення зобов`язань за Договором кредиту № 10-29/7343 від 11.06.2008 року, укладеним між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк`та ОСОБА_1 .Вказує, що згідно виконавчого напису на рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку заставленого майна, задоволено вимоги Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк» в сумі 153 214 доларів США 70 центів, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 15.12.2009 складає 1 222 745 грн. 24 коп. 19.03.2010 року державним виконавцем ВДВС Подільського МУЮ у м. Києві Кароян С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 щодо примусового виконання виконавчого напису № 388, виданого 10.02.2010 року, в межах якого було накладено арешт на нерухоме майно боржника. Підставою для обтяження стала постанова про арешт боржника № 1687/8 від 19.03.2010 року, видана ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві.Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18 серпня 2022 року (справа № 752/16100/21) визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Ковальчук С.П. від 10.02.2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 388, яким запропоновано звернути стягнення на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Рішення набрало законної сили.24.05.2023 року державним виконавцем Подільського ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованого 25.10.2023 року, щодо ОСОБА_1 : за номером запису про обтяження: 9651463 від 23.03.2010, вчиненого державним реєстратором ДП «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України внесено тип обтяження - арешт нерухомого майна на підставі постанови №1687/8 виданої 19.03.2010 ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, об`єктом обтяження якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .Зазначає, що на сьогоднішній день наявність арешту, накладеного на майно позивача, порушує її право власності, внаслідок чого вона позбавлена змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, оскільки підстави для продовження обтяження на спірну квартиру відсутні.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 03 листопада 2023 р. з призначенням розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Відзив на позов не надходив.

28.05.2024 року в судовому засіданні залучено до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог щодо предмета спору - ТОВ «ФК «КРЕДО-АВЕРС».

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позовної заяви з підстав, викладених у ній, просив позов задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі, будучі повідомленими про день, час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання повторно не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, не подали відзив на позовну заяву, в зв`язку з чим відповідно до вимог ст.ст.223 ч.4, 280 ЦПК України розгляд даної справи проведений в заочному порядку.

Третя особа, будучи у встановленому законом порядку повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, заяв по суті справи та з процесуальних питань до суду не подавали.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 10 лютого 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчук С.П. вчинено виконавчий напис про звернення стягнення на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 , що належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 , та зареєстровано в реєстрі за № 388.

Спірна квартира передана в іпотеку позивачем за Іпотечним договором № 02-10/1268, посвідченим 11 червня 2008 року приватним нотаріусом КМНО Кравченко І.С., за реєстром № 3676, в якості забезпечення зобов`язань за Договором кредиту № 10-29/7343 від 11 червня 2008 року, який було укладено між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 .

Згідно виконавчого напису на рахунок коштів, виручених від реалізації у встановленому порядку заставленого майна, задоволено вимоги Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк» (місцезнаходження якого: 01033, м. Київ, вулиця Жилянська, 9-11, код ЄДРПОУ - 09322018) в сумі 153 214 доларів США 70 центів, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 15 грудня 2009 року складає 1 222 745 грн. 24 коп.

19 березня 2010 року державним виконавцем ВДВС Подільського МУЮ у м. Києві Кароян С.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2 щодо примусового виконання виконавчого напису № 388, виданого 10.02.2010 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь АКБ «Укрсоцбанк» в розмірі 1 235 245 грн.

В межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 було накладено арешт на нерухоме майно боржника, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , який було накладено на підставі постанови №1687/8 від 19.03.2010 року ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, реєстраційний номер обтяження: 9651463.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18 серпня 2022 року (справа № 752/16100/21) позов ОСОБА_1 до АТ «Альфа-Банк», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус КМНО Ковальчук С. П., ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, ОСОБА_2 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволено та визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Ковальчук Сергієм Павловичем 10.02.2010, зареєстрований в реєстрі за № 388, яким запропоновано звернути стягнення на двокімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

Вказане судове рішення набрало законної сили - 20.09.2022 року.

24.05.2023 року державним виконавцем Подільського ВДВС у м. Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) Кривошєю Д. С. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

На адвокатський запит представника позивача від 17.08.2023 року, Управління забезпечення примусового виконання рішень у місті Києві та Київській області ЦМУ МЮ (м. Київ) листом № 44583/3.2-23/вх.42617/3-23 від 25.08.2023 повідомило, що вилучення обтяження, зареєстрованого 23.03.2010 ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України зареєстровано обтяження за реєстраційним номером 9651463, не вбачається можливим, оскільки немає підтвердження того, що постанову ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві №1687/8 від 19.03.2010 винесено в рамках виконавчого провадження № НОМЕР_2.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 351853150 від 25.10.2023 вбачається, що 23.03.2010 18:16:48 за №9651463 реєстратором: ДП «Інформаційний центр», на підставі постанови 1687/8 від 19.03.2010, Відділом ДВС Подільського РУЮ у місті Києві накладено арешт нерухомого майна ОСОБА_1 , двокімнатну квартиру АДРЕСА_3 .

Згідно інформації з Єдиного реєстру боржників станом на 14.08.2024, щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за вказаними параметрами запиту в реєстрі боржників інформація відсутня.

Рішенням Київської міської ради № 459/8425 від 08 травня 2024 року «Про перейменування проспекту Правди у Подільському районі міста Києва» перейменовано проспект Правди у Подільському районі міста Києва на проспект Європейського Союзу.

Згідно ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Основною метою ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є попередження свавільного захоплення власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном.

При цьому в своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини. Необхідність забезпечення такої рівноваги відображено у статті 1 Першого Протоколу, зокрема, вказано на необхідність дотримання обґрунтованої пропорційності між застосованими заходами та переслідуваною метою, якої намагаються досягти шляхом позбавлення особи її власності.

Європейський Суд з прав людини у ряді випадків вбачав порушення ст. 1 Протоколу навіть тоді, коли не було юридичного позбавлення права власності на майно, але через ті або інші обставини людина була позбавлена практичної можливості користуватися своєю власністю.

В ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», вказано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Згідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє користується, розпоряджається своїм майно на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

На підставі ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності, або обмежене в його здійснені лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

З витягу із Державного реєстру обтяжень рухомого майна вбачається, що арешт на майно належне позивачу було накладено 19.03.2010, проте остання не є, ані боржником, ані обтяжувачем.

Згідно з ч.1ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Положеннями ч.ч. 4, 5 цієї статті передбачено, що підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, субєкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у звязку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

За ч.1ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч.2 ст.16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 1) визнання судом відмови стягувача від примусового виконання судового рішення; 2) затвердження судом мирової угоди, укладеної сторонами у процесі виконання рішення; 3) припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника; 4) прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню; 6) письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника під час виконання рішення про передачу їх стягувачу, або знищення речі, що має бути передана стягувачу в натурі або оплатно вилучена; 7) закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення, крім випадку, якщо існує заборгованість із стягнення відповідних платежів; 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом; 10) повернення виконавчого документа без виконання на вимогу суду або іншого органу (посадової особи), який видав виконавчий документ; 11) надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону; 12) якщо рішення фактично виконано під час виконання рішення Європейського суду з прав людини; 13) непред`явлення виконавчого документа за відновленим виконавчим провадженням у строки, визначені статтею 41 цього Закону; 14) якщо стягнені з боржника в повному обсязі кошти не витребувані стягувачем протягом року та у зв`язку з цим перераховані до Державного бюджету України; 15) якщо коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна (за виконавчим документом про звернення стягнення на заставлене майно), недостатньо для задоволення вимог стягувача - заставодержателя, а також якщо майно, яке є предметом іпотеки, передано іпотекодержателю або придбано ним відповідно до вимог Закону України «Про іпотеку» за виконавчим документом про звернення стягнення на майно, яке є предметом іпотеки; 16) погашення, списання згідно із Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» неустойки (штрафів, пені), інших штрафних, фінансових санкцій, а також інфляційних нарахувань і процентів річних, нарахованих на заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", її дочірньою компанією "Газ України", Публічним акціонерним товариством "Укртрансгаз" за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), перед постачальниками електричної енергії за спожиту електричну енергію, що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа за судовим рішенням; 17) списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України в повному обсязі сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа; 18) списання згідно з пунктом 9-15 розділу VIII Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» сум недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (у тому числі штрафних санкцій та пені), що підлягали виконанню на підставі виконавчого документа.

Згідно ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно ч. 1-3ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Зі змісту наведених норм вбачається мета застосування процедури арешту майна боржника для забезпечення реального виконання виконавчого документу. Тобто, існування арешту накладеного державним виконавцем дозволяє йому ефективно здійснювати дії щодо реального виконання виконавчих листів та інших виконавчих документів, упереджує недобросовісну поведінку боржника щодо уникнення сплати ним свого боргу шляхом реалізації або переоформлення належного йому рухомого та нерухомого майна. Таким чином, існування арешту майна, накладеного державним виконавцем має чітко окреслені граничні строки з прийняття відповідної постанови про накладення арешту до завершення виконавчого провадження.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу та в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як вбачається з матеріалів справи - на виконанні у відповідача Подільського ВДВС у місті Києві ЦМУ МЮ (м. Київ) відсутні відкриті виконавчі провадження, в межах яких можливе звернення стягнення на майно позивача.

Встановлені по справі обставини свідчать про відсутність правових підстав у відповідача зберігати накладений ним арешт на майно, в силу неможливості виконавчого органу надати копії постанови за якою відповідний арешт було застосовано, більш того, через неможливість цього органу ідентифікувати її належності саме до виконавчого провадження, в рамках якого він був накладений.

Відмова виконавчої служби у знятті арешту, накладеного на підставі постанови №1687/8 від 19.03.2010 року ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, реєстраційний номер обтяження: 9651463, є порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», що позбавляє позивача можливості належно володіти майном, тобто квартирою АДРЕСА_3 .

Таким чином, зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність накладеного арешту на майно позивача, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в іншій спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту захистити своє порушене право не може, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту його права шляхом зняття арешту та вилучення відповідного запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 15, 16, 319, 321, 391, ЦК України, 39, 40, 56, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 4, 12, 19, 76, 77, 81, 141, 265, 273, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДО-АВЕРС» про зняття арешту та вилучення запису з Державного реєстру- задовольнити.

Зняти арешт з нерухомого майна - двокімнатної квартири АДРЕСА_3 , накладений на підставі постанови №1687/8 від 19.03.2010 року ВДВС Подільського РУЮ у м.Києві, реєстраційний номер обтяження: 9651463.

Вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про арешт нерухомого майна (реєстраційний номер обтяження: 9651463), зареєстрований 23.03.2010 року реєстратором: ДП «Інформаційний центр» на підставі постанови №1687/8, виданої 19.03.2010 року ВДВС Подільського РУЮ у м. Києві, де об`єктом обтяження є двокімнатна квартира АДРЕСА_3 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивачем рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання через Подільський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: 04208, м. Київ, просп. Георгія Гонгадзе, 5-Б,код ЄДРПОУ: 34482497).

Відповідач - Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 73, код ЄДРПОУ: 25287988)

Третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КРЕДО-АВЕРС» (місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Крива Бухта, буд. 2, код ЄДРПОУ: 40487629)

Суддя Н. М. Ларіонова