Рішення
від 06.07.2023 по справі 758/12838/20
ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/12838/20

Категорія 54

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2023 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Волошиній А.М.,

за участю: представника позивача - адвоката Шульженка Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного закладу вищої освіти «Академія кіно та нових медіа» про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Приватного закладу вищої освіти «Академія кіно та нових медіа» (далі - ПЗВО«Академія кіно та нових медіа») про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що позивач уклала з ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 договір купівлі-продажу у статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу «Інститут екранних мистецтв», а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цю частку. Позивач зазначила, що 07 травня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі приватного вищого навчального закладу «Інститут екранних мистецтв» у розмірі 33,34 %. 07 травня 2019 загальні збори учасників приватного вищого навчального закладу оформлено протоколом № 06-19 вирішили: - погодити та надати згоду ОСОБА_2 (самостійно або за довіреністю) відчужувати власну частку у Статутному капіталі Приватного вищого навчального закладу «Інституту екранних містецтв» у розмірі 33,34 % голосів шляхом продажу такої часки третій особі; - затвердити вхід до складу учасників ПрВНЗ «Інститутекранихмістецтв» - ОСОБА_1 . Цього ж дня, 07 травня 2019 року,в.о. ректора Лавріненко Ю.В. видав наказ № 8-к про прийом на роботу. Згідно наказу ОСОБА_1 прийнято на посаду проректора з творчої роботи з 08 травня 2019 року за основним місцем роботи, з оплатою праці згідно штатного розпису. 15 квітня 2020 року згідно протоколу № 04-1-20 загальних зборів засновників ПрВНЗ «Інститут екранихмістецтв» вирішили змінити організаційного-правову форму та назву ПрВНЗ«Академія кіно та нових медіа». Крім того, рішенням загальних зборів засновників ПрВНЗ«Інститут екранних містецтв», протокол № 04-1-2- від 15 квітня 2020 затверджено статут приватного закладу вищої освіти «Академія кіно та нових медіа». Повідомленням № 2 про заплановане звільнення, ректора ПрЗВО«Академія кіно та нових медіа`Лавріненко Ю.В. від 16.06.2020 року у зв`язку зі скороченням чисельності штату працівників позивача повідомили про наступне звільнення з посади проректора з творчої роботи Академії на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП, яке відбулось 19.08.2020 року. Вказала, що вона на посаді проректора з творчої роботи ПрВНЗ «Інститут екранних містецтв» жодного разу не отримувала заробітної плати.Керівництво запевняло, що компенсують виплату заробітної плати безкоштовним навчанням доньки ОСОБА_6 студентки третього курсу, однак такої компенсації не відбулось. Заробітна плата за весь час роботи не була виплачена. Позивач звернулась з вимогою надати інформацію про нарахування до виплати її заробітної плати, проте відповіді не отримала. Зазначила, що внаслідок неотримання інформації про розмір нарахованої заробітної плати, їй було завдано моральні та душевні страждань, які виразилися у переживаннях. Враховуючи вищевикладене, позивач просила зобов`язати ПрЗВО «Академія кіно та нових медіа» надати інформацію про розмір нарахованої до виплати заробітної плати за період з 08 травня 2019 року по 19 серпня 2020 року та стягнути на її користь завдану моральну школу у розмірі 100 000 грн.

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 06 квітня 2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у справі.

Представником відповідача подано відзив, в якому ПрЗВО «Академія кіно та нових медіа» вважає вимоги позивача безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. У відзиві стороною відповідача зазначено, що відповідно до наказу 07 травня 2019 року позивача було прийнято на посаду проректора з творчої роботи та запроваджено суміщення з посадою викладача кафедри аудіовізуального мистецтва та виробництва з 08 травня 2019 року за основним місцем роботи з оплатою праці згідно штатного розпису, відповідного до якого, посадовий оклад складав 4173 грн. та погодинна оплату праці викладача кафедри аудіовізуального мистецтва та виробництва склала 95 грн. за годину. Починаючи з дати призначення на посаду та по січень 2020 року позивачу виплачувалася заробітна плата, шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок позивача. Таким чином, твердження позивача щодо не отримання заробітної плати не відповідає обставинам. Також відповідач вказав, що позивач, починаючи з 01 січня 2020 року по 19 червня 2020 року без поважних причин без-будь якого повідомлення керівнику припинила з`являється на робочому місці, на зв`язок не виходила. Крім того, представник відповідача у відзиві зазначив, що 19 червня 2020 року відбулись загальні збори учасників відповідача на яких було запроваджено зміни в організації виробництва та праці, які полягають у скороченні чисельності штату працівників, зміну умов оплату праці, введення та виведення посад, перейменування, реорганізація, створення структурних підрозділів та внесення відповідних змін до штатного розпису відповідача. На вказаних зборах була присутня позивач, що підтверджується протоколом від 19 червня 2020 року, крім того, позивач підписала повідомлення про заплановане вивільнення від 19.06.2020 року № 2 , жодних заперечень щодо скорочення посади на який працювала позивач нею подано не було. Вказав, що посилання позивача щодо ніби то зазнала моральні страждання є безпідставними та вимоги стягнути 100 000 грн. моральної шкоди є необґрунтованими. Таким чином, відповідач просив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Позивач, будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, в засідання не з`явилася, 21.11.2022 р. подала заяву, в якій підтримує позов та просить проводити розгляд за її відсутності. Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач,будучи у встановленому законом порядку повідомленим про час та місце розгляду справи, в засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, яким надана оцінка в їх сукупності, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням загальні збори учасників приватного вищого навчального закладу «Інститут екранних мистецтв» від 07 травня 2019 року затвердити вхід до складу учасників ПрВНЗ «Інститут екраних містецтв» ОСОБА_1 .

Відповідно до наказу № 8-к від 07 травня 2019 року ОСОБА_1 прийнято на посаду проректора з творчої роботи з оплатою праці згідно штатного розпису, та запроваджено суміщення посади викладача кафедри аудіовізуального мистецтв та виробництва з погодинною оплатою праці з 08 травня 2019 року.

Згідно наказу № 13-к від 19 серпня 2020 року звільнено ОСОБА_1 з посади проректора з творчої роботи Академії 19.08.2020 року у зв`язку зі скороченням чисельності працівників п. 1 ст. 40 КЗпП.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 43 Конституції України гарантовано право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Частиною 1 ст. 3, ст. 4 КЗпП України встановлено, що трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулюються законодавством про працю, яке складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За приписами статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану нею суму.

Частиною 1 ст. 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» № 95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

У Рішенні Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року № 8- рп/2013 у справі № 1-13/2013 зазначено, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Отже, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про оплату праці» при укладанні працівником трудового договору (контракту) роботодавець доводить до його відома умови оплати праці, розміри, порядок і строки виплати заробітної плати, підстави, згідно з якими можуть провадитися відрахування у випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про оплату праці» при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати. Роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

У статті 110 КЗпП України визначено, що при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 12, частинами першою, шостою ст. 81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу для своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, з урахуванням вищевикладених положень законодавства,суд вважає, що позовна вимога про зобов`язання відповідача надати інформацію про розмір нарахованої до виплати заробітної плати за період з 08 травня 2019 року по 19 серпня 2020 року є обґрунтованою.

Разом з тим, позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн. задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

П. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено відшкодування моральної (немайнової) шкоди як спосіб захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідності до п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України N 4 від 31.03.95 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно ст.1167 ч.1 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Для правовідносин, що виникли між сторонами з приводу відшкодування моральної шкоди, необхідно встановлення вини.

Згідно п. 5 зазначеної Постанови, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У даному випадку ОСОБА_1 не надано жодних доказів завдання йому моральної шкоди та винних дій відповідача, отже в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Згідно частин першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840, 80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок)

На підставі викладеного, cт.ст. 4, 110, 116 КЗпП України, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 55, 76-80, 81,82,89,141, 258-259, 263,264,265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Приватного закладу вищої освіти «Академія кіно та нових медіа» про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Зобов`язати Приватний заклад вищої освіти «Академія кіно та нових медіа» надати ОСОБА_1 довідку про розмір нарахованої до виплати заробітної плати за період з 08 травня 2019 року по 19 серпня 2020 року.

В частині позовних вимог про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з Приватного закладу вищої освіти «Академія кіно та нових медіа» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,8 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому копія повного судового рішення не була вручена в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому копії повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Приватний заклад вищої освіти «Академія кіно та нових медіа» (місцезнаходження за адресою: 01135, м.Київ, вул.Саксаганського, буд.6; код ЄДРПОУ 33546340).

Суддя Н. М. Ларіонова

СудПодільський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення06.07.2023
Оприлюднено17.09.2024
Номер документу121605139
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про спонукання виконати або припинити певні дії

Судовий реєстр по справі —758/12838/20

Рішення від 06.07.2023

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Рішення від 06.07.2023

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Ухвала від 06.04.2021

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Ухвала від 07.12.2020

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

Ухвала від 07.12.2020

Цивільне

Подільський районний суд міста Києва

Ларіонова Н. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні