Постанова

від 12.09.2024 по справі 620/3346/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/3346/24Суддя (судді) першої інстанції: Лариса ЖИТНЯК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2024 рокум. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКлючковича В.Ю.,

суддівВівдиченко Т.Р.,

Грибан І.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року, прийнятого в порядку спрощеного позовного провадження, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Совпалл ЛТД" до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Совпалл ЛТД" звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, Державної податкової служби України, в якому просило суд:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області № 9972474/40230186, № 9972478/40230186, № 9972479/40230186, № 9972473/40230186, № 9972472/40230186, № 9972482/40230186, № 9972475/40230186, № 9972477/40230186, № 9972476/40230186, № 9972470/40230186, № 9972471/40230186, № 9972469/40230186, № 9972481/40230186, № 9972480/40230186, № 9972468/40230186, № 9972467/40230186, № 9972465/40230186, № 9972466/40230186, № 9972464/40230186 від 20.11.2023 про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 від 02.10.2023; № 2 , № 3 від 04.10.2023; № 4 від 06.10.2023; № 6 від 07.10.2023; № 7, № 8 від 09.10.2023; № 9, № 10 від 12.10.2023; № 11 від 13.10.2023; № 12 від 14.10.2023; № 13 від 16.10.2023; № 15 від 17.10.2023; № 17 від 18.10.2023; № 18 від 20.10.2023; № 21 від 23.10.2023; № 25 від 27.10.2023; № 26 від 28.10.2023; № 28 від 30.10.2023;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, подані Товариством з обмеженою відповідальністю СОВПАЛЛ ЛТД (код ЄДРПОУ 40230186), № 1 від 02.10.2023; № 2 , № 3 від 04.10.2023; № 4 від 06.10.2023; № 6 від 07.10.2023; № 7, № 8 від 09.10.2023; № 9, № 10 від 12.10.2023; № 11 від 13.10.2023; № 12 від 14.10.2023; № 13 від 16.10.2023; № 15 від 17.10.2023; № 17 від 18.10.2023; № 18 від 20.10.2023; № 21 від 23.10.2023; № 25 від 27.10.2023; № 26 від 28.10.2023; № 28 від 30.10.2023 датою їх фактичного отримання Державною податковою службою України згідно квитанцій.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач 1 подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 та прийняти рішення, яким в задоволенні позову ТОВ «Совпалл ЛТД» відмовити повністю.

Відповідач 1 вказує, що підставою зупинення спірних податкових накладних, в електронній квитанції зазначено п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а саме: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2304 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/ послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу' придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання.

Відповідач 1 зазначає, що у поданій платником таблиці обов`язково мають бути зазначені коди товарів згідно з УКТЗЕД. що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну- територію України на виконання п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1165. Тому на думку відповідача 1, відсутність зазначених кодів, в свою чергу, вказує на обґрунтованість зупинення спірних податкових накладних та як наслідку відмови у її реєстрації.

Відповідач 1 вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, помилково застосував стару редакцію Постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 оскільки, оновлення Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1165 відбулося Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2022 № 1428, (набрала чинності з 11.01.2023) та в якому, зокрема, зазнали змін критерії ризиковості здійснення операцій.

Щодо інформації, яку повинна вміщувати квитанція про зупинення реєстрації ПН, положеннями п. 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 1165 визначені наступні реквізити квитанції про зупинення реєстрації ПН: номер та дата складання ПН; критерій ризиковості платника податку або здійснення операції, на підставі якої зупинено реєстрацію ПН, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію ПН або відмову в такій реєстрації.

Отже, квитанція про зупинення реєстрації ПН не повинна вміщувати: перелік документів, що повинен надати платник; відомості щодо причин (підстав), з яких позивач є таким, що відповідає критеріям ризиковості, крім посилання на конкретний критерій ризиковості платника/операції; іншу деталізацію інформації щодо платника/операцій, що не передбачена чинним законодавством.

На переконання відповідача 1, позивач безпідставно вказує на необхідність визначення контролюючим органом переліку документів на підтвердження реєстрації податкової накладної. Оскільки, жодним нормативним актом, яким врегульовані спірні відносини, не передбачений обов`язок контролюючого органу визначати для платника перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН. Також п. 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних, затверджений наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520 встановлений єдиний для всіх критеріїв ризиковості перелік документів. Також, на думку відповідача 1, позивач безпідставно посилається на те, що податковий орган не висловив зауважень до кількості та складу документів, наданих до повідомлення, оскільки чинним податковим законодавством не передбачена можливість чи необхідність висловлювання податковим органом зауважень щодо кількості та складу документів.

Враховуючи вищезазначене, на переконання відповідача 1, Комісія ГУ ДПС у Чернігівській області, зупиняючи спірні податкові накладні, діяли виключно в межах законодавства. Натомість, суд першої інстанції, помилково прийшов до висновків, щодо незаконності зупинення реєстрації спірних податкових накладних, яке призвело до незаконної відмови у реєстрації податкових накладних.

Відповідач 1 вказує, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних було ухвалено рішення щодо надсилання Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН, відповідно до п. 9 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних, затверджений наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520, а саме: документи, щодо передачі деревини у переробку, звіти переробки, акти приймання-передачі готової продукції (витяг з протоколу № 195 від 13.11.2023). Оскільки позивачем не були надані документи, які вказані в Повідомленні, то Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області в ході розгляду було ухвалено рішення про відмову в реєстрації податкових накладних з вказаною причиною: не надано документи, щодо передачі деревини у переробку, звіти переробки, акти приймання-передачі готової продукції (витяг з протоколу № 199 від 20.11.2023).

Відповідач 1 вважає, що приймаючи рішення, суд першої інстанції не повно з`ясував обставини справи, залишив поза увагою доводи відповідача, щодо відсутності у позивача підстав для реєстрації спірних податкових накладних, відтак у платника податків не було законного права на реєстрацію спірних податкових накладних, за відсутності реальної господарської операції, тому такі, оформлені з порушенням вимог ст. 201 Податкового Кодексу України.

Крім цього, на думку відповідача 1, задовольняючи позов, суд першої інстанції втручається в дискреційні повноваження контролюючого органу, оскільки виключно на комісію покладено обов`язок дослідження наданих платником документів для реєстрації податкової накладної на предмет їх достатності та обґрунтованості задекларованої господарської операції та прийняття відповідного рішення.

Також, відповідач 1 просить розгляд скарги здійснити за участі представника Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Відзив на апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду не надходив.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю Совпалл ЛТД є юридичною особою, пройшло процедуру державної реєстрації юридичної особи 25.01.2016 та перебуває на обліку в Чернігівській ДПІ Головного управління ДПС у Чернігівській області.

Видами діяльності позивача є: 16.24 Виробництво дерев`яної тари (основний) 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

У рамках господарської діяльності ТОВ Совпалл ЛТД та ТОВ Вінницька птахофабрика (35878908), ПрАТ МХП (25412361), ПрАТ Миронівська птахофабрика (30830662) (Покупці) було здійснено господарські операції щодо поставки товарів на підставі відповідних Договорів поставки та рахунків.

Постачання Товару та виникнення першої події (відвантаження товарів) підтверджується відповідними видатковими накладними, копії яких додаються до позовної заяви.

У зв`язку з відвантаженням товарів позивачем виписано податкові накладні № 1 від 02.10.2023; № 2, № 3 від 04.10.2023; № 4 від 06.10.2023; № 6 від 07.10.2023; № 7, № 8 від 09.10.2023; № 9 від 12.10.2023; № 10 від 12.10.2023; № 11 від 13.10.2023; № 12 від 14.10.2023; № 13 від 16.10.2023; № 15 від 17.10.2023; № 17 від 18.10.2023; № 18 від 20.10.2023; № 21 від 23.10.2023; № 25 від 27.10.2023; № 26 від 28.10.2023; № 28 від 30.10.2023.

Оплата покупців за постачання товару підтверджується відповідними платіжними дорученнями, копії яких додаються до позовної заяви.

Зазначені податкові накладні направлені на реєстрацію в ЄРПН.

Проте, позивачем отримано квитанції, в яких було повідомлено про зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, оскільки Обсяг постачання товару/послуги 4415, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Для розблокування податкових накладних засобами електронного зв`язку було подано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. До повідомлення було включено відповідні додатки (копії первинних документів на підтвердження реальності господарської операції, копії яких містяться в матеріалах справи) та пояснення стосовно проведеної реалізації.

Також комісії відповідача 1 були надані копії первинних документів щодо придбання матеріалів для виготовлення поставленого товару, оренди приміщень та станків.

Як слідує з витягу з протоколу проведення засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 13.11.2023 № 195 відповідачем було прийнято рішення про підготовку і надіслання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, зокрема, документів щодо передачі деревини у переробку, звіти переробки, акти приймання передачі готової продукції.

Відповідно до витягу з протоколу засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 20.11.2023 № 199 отримані документи були визнані як такі, що не відповідають вимогам пунктів 5 та 6 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 520, оскільки позивачем витребувані документи щодо передачі деревини у переробку, звіти переробки, акти приймання-передачі готової продукції надані не були.

В результаті наведеного, відповідачем прийняті рішення № 9972474/40230186, № 9972478/40230186, № 9972479/40230186, № 9972473/40230186, № 9972472/40230186, № 9972482/40230186, № 9972475/40230186, № 9972477/40230186, № 9972476/40230186, № 9972470/40230186, № 9972471/40230186, № 9972469/40230186, № 9972481/40230186, № 9972480/40230186, № 9972468/40230186, № 9972467/40230186, № 9972465/40230186, № 9972466/40230186, № 9972464/40230186 від 20.11.2023 про відмову в реєстрації податкових накладних № 1 від 02.10.2023; № 2 , № 3 від 04.10.2023; № 4 від 06.10.2023; № 6 від 07.10.2023; № 7, № 8 від 09.10.2023; № 9, № 10 від 12.10.2023; № 11 від 13.10.2023; № 12 від 14.10.2023; № 13 від 16.10.2023; № 15 від 17.10.2023; № 17 від 18.10.2023; № 18 від 20.10.2023; № 21 від 23.10.2023; № 25 від 27.10.2023; № 26 від 28.10.2023; № 28 від 30.10.2023;

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивачем подано скарги на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, які залишені без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями про відмову в реєстрації податкових накладних, ТОВ «Совпалл ЛТД» звернулося з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності оскаржуваного у цій справі рішення Комісії Головного управління ДПС у Чернігівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, необхідності їх скасування та відновлення порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати подані ПН в ЄРПН, датою їх подання.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Щодо клопотання відповідача 1 про розгляд справи в судовому засіданні, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 та 3 ст. 12 КАС України передбачено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У той же час, згідно частин 1-3 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 257 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

У той же час, спірні правовідносини не відносяться до категорії справ, передбачених ч. 4 ст. 12 КАС України.

Як вбачається з поданого клопотання відповідача 1, в такому не наведено доводів, які б свідчили про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування вимагають проведення судового засідання або посилань на обставини, які можливо встановити лише у такий спосіб.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частин 1-3 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Учасники справи мають право: ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

За приписами частин 5 та 7 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Стаття 261 КАС України встановлює наступні особливості подання заяв по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі;

Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Треті особи мають право подати пояснення щодо позову у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, а щодо відзиву - протягом десяти днів з дня його отримання.

Колегія суддів зазначає, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін ніяким чином не обмежує процесуальні права учасників справи, а свої пояснення та докази у справі учасники справи мають можливість надати до суду за правилами, встановленими КАС України.

Згідно п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши клопотання відповідача 1, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, тощо, беручи до уваги п. 20 ч. 1 ст. 4 та ч. 6 ст. 12 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають її розгляду в порядку загального позовного провадження, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

На виконання підпунктів а, б п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 187.1. ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

За приписами п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Відповідно до абзаців 1 та 2 п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання п. 74.3 ст. 74 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики

За визначенням, що міститься в п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Керуючись п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

Відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

На виконання п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містяться у п. 201.16 ст. 201 ПК України, згідно яким реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 3 Порядку № 1165 визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті З цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації. перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно із пунктами 7 та 8 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10 та 11 Порядку № 1165 встановлено, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що податковий орган зобов`язаний зазначити в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування критерій (критерії) ризиковості здійснення операцій з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку та з обов`язковим зазначенням переліку документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Так, у даній справі контролюючий орган вказує на відповідність податкової накладної ТОВ «СОВПАЛЛ ЛТД» вимогам п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Також зазначено, що реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 4415, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник «D»-1.6064%, «Р»-0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Колегією суддів встановлено, що позивач є юридичною особою з 2016 року, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, видами діяльності якого є: 16.24 Виробництво дерев`яної тари (основний), 46.37 Оптова торгівля кавою, чаєм, какао та прянощами, 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.43 Оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

За визначеннями Держспоживстандарту України основне призначення КВЕД - визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців. Основний вид економічної діяльності - це визначальна ознака у формуванні та стратифікації сукупностей статистичних одиниць для проведення державних статистичних спостережень. Органи державної статистики розраховують основний вид економічної діяльності на підставі даних державних статистичних спостережень відповідно до статистичної методології за підсумками діяльності підприємств за рік.

Тобто КВЕД - це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Водночас Класифікація є механізмом спільної мови, що має використання в багатьох інших, нестатистичних сферах (соціальному та податковому регулюванні, ліцензуванні, системі тарифів тощо), проте, не завжди адаптована до цього повною мірою. Отже, Класифікація не завжди відповідає всім потребам користувачів за межами статистичної системи, у зв`язку з чим можуть виникнути суперечності стосовно юридичного використання коду КВЕД. Слід мати на увазі, що код виду діяльності не створює прав чи обов`язків для підприємств і організацій, не спричинює жодних правових наслідків. Код виду діяльності не обов`язково достатній критерій для виконання умов, передбачених нормативними актами. У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності - це припущення, а не доказ.

З 01.01.2017 код товару, згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД) та код послуги, згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП) стали обов`язковими реквізитами податкової накладної для всіх без винятку товарів та послуг. Тобто, з 01.01.2017 при складанні податкової накладної запроваджується заповнення коду товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних та імпортних товарів - 10 знаків, для інших товарів - не менше 4 знаків), а для послуг - коду послуги згідно з ДКПП. Код зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 01.01.2017 чи після цієї дати).

Так, згідно Класифікації видів економічної діяльності прийнятого Наказом Держспоживстандарту України 11.10.2010 № 457 відсутній код 4415.

Позивач подав податкові накладні № 11 від 18.12.2023 щодо реалізації піддонів дерев`яних.

Як встановлено вище, основним видом діяльності позивача є: 16.24 Виробництво дерев`яної тари.

Крім того, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Комісією відповідача 1 у квитанції не наведено обґрунтування тверджень про те, що обсяги постачання товару/послуги, перевищують величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. А в оскаржуваних рішеннях зазначено про ненадання витребуваних документів щодо передачі деревини у переробку, звіти переробки, акти приймання-передачі готової продукції.

Згідно Додатку 3 Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій передбачено - обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Отже, зупинення реєстрації ПН/РК за п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання двох умов: обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку; ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять таблицю даних платника податку. Відповідач також не надає доказів, що така відсутня у відповідача.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що у квитанції не зазначено конкретної інформації щодо ризиковості здійснення операцій позивачем, достатньої для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якої здійснено зупинення реєстрації податкових накладних позивача, а зазначено лише загальне посилання на відповідність критерію ризиковості здійснення операцій.

Також у вказаній квитанції відсутній перелік документів, необхідних для подання позивачем для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Крім того вимога надання документів не відповідає пп. 3 п. 11 Порядку № 1165 (пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520) у редакції на час виникнення спірних правовідносин.

В той же час, можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Отже, під час зупинення реєстрації спірних податкових накладних відповідач 1 застосував критерії ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку № 1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних.

Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520 рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Керуючись п 5 Порядку № 520 платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Пунктом 6 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». (п. 7 Порядку № 520).

Пунктами 9-11 Порядку № 520 визначено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Як вказано вище, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних було обрано: «…обсяг постачання товару/послуги 4415 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій…».

Однак, після надання позивачем документів, які підтверджують інформацію, зазначену в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, комісія відповідача 1 змінила підставу для відмови в реєстрації на: «витребувані документи щодо передачі деревини у переробку, звіти переробки, акти приймання-передачі готової продукції надані не були.».

В той же, час, як вбачається з матеріалів справи, позивач подавав скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкових накладних та надав відповідні пояснення з додатками.

Отже, контролюючим органом в квитанції про зупинення зазначено дві різні підстави для зупинення реєстрації податкової накладної (обсяг постачання товару/послуги 4415 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій) та запропоновано подати пояснення та документи на податкової накладної. Втім, як вбачається з рішення про відмову в реєстрації спірних податкових накладних вже було зазначено інші підстави відмови в реєстрації вказаних податкових накладних (витребувані документи щодо передачі деревини у переробку, звіти переробки, акти приймання-передачі готової продукції надані не були). Хоча, як підтверджено матеріалами справи, такі документи не випробовувались у позивача.

Відтак, недотримання відповідачем 1 принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних призвело до необізнаності позивача щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати контролюючому органу.

Колегія суддів зауважує, що загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі не зазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо неподання платником документів, зважаючи на те, що сторони не заперечують, що документи на підтвердження господарської операції були подані ТОВ «СОВПАЛЛ ЛТД» до податкового органу, спірні рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідають критерію обґрунтованості.

Щодо аналізу господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі суди не надають оцінку реальності їх здійснення, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що відповідно до п. 61.1 ст. 61 ПК України включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням про відмову в реєстрації податкових накладних суд апеляційної інстанції зазначає, що такі рішення є необґрунтованими, з його змісту не вбачаються дійсні та об`єктивні підставі для відмови у реєстрації податкових накладних, що підтверджували б відсутність у платника податків права на відображення у податковому обліку з ПДВ заявлених операцій, а, отже, й підтверджували б правомірність відмови в такій реєстрації. Наявність таких обставин судом з матеріалів справи також не встановлено.

Таким чином, оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних не відповідають вимогам п. 3 ч. 2 ст. 2 КАС України, оскільки винесені контролюючим органом не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладених, колегія суддів зазначає таке.

Так, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення).

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин та враховуючи той факт, що спірні рішення про відмову у реєстрації податкових накладних визнано протиправними та скасовано, з урахуванням положень пунктів 19 та 20 Порядку № 1246, а також абз. 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних вказані податкові накладні датою їх фактичного отримання контролюючим органом.

В даному випадку, зобов`язання відповідача 2 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, та не підлягає скасуванню.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача 1 щодо застосування судом першої інстанції неактуальної для часу спірних правовідносин редакції Порядку № 1165, оскільки як підтверджено абз. 5 арк. 6 оскаржуваного рішення суду, останній використав редакцію вказаного Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2023 № 574, який набрав чинності 08.07.2023.

Також, колегія суддів не надає оцінки тезі апеляційної скарги, що підставою зупинення спірних податкових накладних, в електронній квитанції зазначено п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, а саме: коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2304 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість як товари/ послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу' придбання такого товару / послуги та обсягу його постачання.

Оскільки, як спростовано матеріалами справи, підставою зупинення спірних накладних у всіх випадках Комісією відповідача 1 зазначено: «…реєстрація податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 4415, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (Додаток 3 Порядку). Додатково повідомлено: показник «D»-1.6064%, «Р»-0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.»

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням діючих норм матеріального та процесуального права.

У свою чергу, вказані в апеляційній скарзі доводи відповідача 1 не свідчать про наявність передбачених ст. 317 КАС України підстав для скасування рішення суду першої інстанції, зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 242-245, 308, 311, 315, 316, 321-322, 325, 328-329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Чернігівській області залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяВ.Ю. Ключкович

СуддіТ.Р. Вівдиченко

І.О. Грибан