Постанова
від 12.09.2024 по справі 560/3357/24
СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/3357/24

Головуючий у 1-й інстанції: Драновський Я.В.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

12 вересня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокрай» на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокрай» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрокрай» звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.02.2024 форми "Р" №3170/2201-0701, форми "Б4" №3171/2201-0701, форми "ПС" №3174/2201-0701.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.05.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.05.2024 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги з урахуванням додатково наданих пояснень зазначено, що в межах господарської діяльності ТОВ «Агрокрай» було придбано відповідне обладнання для здійснення діяльності, пов`язаною із випічкою хлібобулочних виробів, оприбутковано, та поставлено на баланс підприємства. Дане обладнання є технічно справним, комплектним та готовим до експлуатації, тому намір отримати відповідний економічний ефект у майбутньому є очевидним, а господарська діяльність теоретично передбачає можливість приросту або збереження активів чи їх вартості. Реальність господарських операцій з придбання майна, про невикористання якого у господарській діяльності позивача зазначає відповідач, ні під час податкової перевірки, ні в ході розгляду справи в суді першої інстанції під сумнів не ставилась.

Позивач наголосив, що не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

При цьому позивач наділений правом нарахування податкового кредиту в результаті придбання обладнання та сплати податку на додану вартість незалежно від того, чи такі основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності цього платника податку протягом звітного податкового періоду та незалежно від того, чи здійснював такий платник податку оподатковувані операції протягом звітного періоду. Чинне законодавство не ставить вимогу отримання прибутку від використання придбаних основних засобів в господарській діяльності протягом звітного періоду для отримання бюджетного відшкодування.

Крім того, позивач стверджує, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги аргументи позивача, що неподання позивачем повідомлення за формою № 20-ОПП не містить у собі складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 117.1 ст. 117 ПК України, адже тільки неподання перелічених у п.117.1 ст.117 ПК України документів може бути підставою для застосування до суб`єкта господарювання штрафних (фінансових) санкцій і виключно якщо при цьому були порушені строки подання цих документів, що встановлюються ПК України. При цьому, не подані ТОВ «Агрокрай» повідомлення за формою № 20-ОПП не входять до переліку документів, неподання яких містить склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 117.1 ст. 117 ПК України.

Також, судом першої інстанції не надано правової оцінки аргументами позивача, а саме, позиції контролюючих органів, відповідно до якої, у разі наявності інформації про об`єкти оподаткування в податковій звітності, що подана платником податків, про такі об`єкти оподаткування не потрібно повідомляти у повідомленні за формою № 20-ОПП (інформація розміщена в загальнодоступному довідково-інформаційному ресурсі інформаційно-довідкового департаменту ДПС в категорії 116.11).

В період своєї господарської діяльності ТОВ «Агрокрай», в порядку та у спосіб, передбачені податковим законодавством, подало до контролюючого органу декларації платника податку 4 групи, в яких відображена інформація про об`єкти оподаткування (земельні ділянки), тобто Товариство повідомило про об`єкти оподаткування (земельні ділянки) контролюючий орган.

Таким чином, позивач не порушив п. 63.3 ст. 63 ПК України, оскільки в порядку та у спосіб, передбачений податковим законодавством, подав до контролюючого органу декларації платника податку 4 групи, в яких відображена інформація про об`єкти оподаткування (земельні ділянки), а отже Товариство повідомило контролюючий орган про об`єкти оподаткування (земельні ділянки).

Також позивач вказав, що відповідач протиправно притягнув ТОВ «Агрокрай» до відповідальності за неподання (несвоєчасне подання) повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП протягом періоду здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби. У період з 01.03.2020 по 31.12.2021 (останній день, що охоплювався перевіркою) діяли положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на спірні правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача в якому вказав на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, а також на безпідставність доводів апеляційної скарги. Зауважив, що придбані основні засоби для виробництва хлібобулочних виробів, а саме: машина для розкочування тіста ROLLFIX-700, гомогенізатор міксер спіральний DIOSNA та ротаційна пекарська піч з дечками позивачем у господарській діяльності не використовувалися. У зв`язку з використанням основних засобів, призначених для виробництва хлібобулочних виробів, в операціях, що не є господарською діяльністю, у позивача відповідно до вимог абз. «г» п.198.5 ст.198 ПК України виник обов`язок нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість. Та обставина, що позивач почав використовувати основні засоби в господарській діяльності шляхом укладення договору оренди 01.12.2023, є підставою для зменшення суми податкових зобов`язань у звітному періоді грудень 2023 року, проте не спростовує висновки в акті перевірки про заниження податкових зобов`язань у звітних періодах - серпень, грудень 2020 року, листопад 2021 року, у зв`язку з використанням основних засобів не в господарській діяльності.

Також відповідач вказав, що підставою для його скасування апелянт зазначає, що неподання Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, не містить у собі складу порушення, відповідальність за яке передбачена п.117.1 ст.117 ПК України, так як: по-перше, строки та випадки подання повідомлення за формою 20-ОПП передбачені лише Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (Порядок №1588); по-друге, повідомлення за формою №20-ОПП не входить до переліку документів, що міститься в п.117.1 ст.117 ПК України.

При цьому сам факт неподання повідомлення за формою 20-ОПП позивачем не заперечується.

Щодо аргументу позивача про встановлення строків та випадків подання повідомлення за формою 20-ОПП лише Порядком №1588, то дана обставина не відповідає дійсності. Адже і обов`язок платника податків повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи, і строки такого повідомлення встановлені п.63.3 ст.63 ПК України.

Неподання Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, є триваючим правопорушенням, яке не вважається завершеним на момент бездіяльності всупереч вимогам податкового законодавства на час, коли це вимагалось законодавством, а триває, допоки не будуть вчинені платником податків відповідні дії, які вимагалися податковим законодавством. До завершення проведення перевірки, та станом на день застосування штрафних санкцій, позивач не усунув правопорушення шляхом подання Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2024, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Встановлено, що Головним управління ДПС у Хмельницькій області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Агрокрай" з питань дотримання вимог податкового, валютного, та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.04.2017 по 31.12.2021, та за період з 01.01.2017 по 31.12.2021, з метою правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За результатами якої складений акт від 22.01.2024 №1045/22-01-07-01/ НОМЕР_1 у якому зафіксовано порушення ТОВ "Агрокрай", зокрема, вимог:

- п. 63.3 ст.63 Податкового кодексу, п. 8.4 та п. 8.5 розділу VIII Порядку № 1588, ТОВ «Агрокрай» не повідомлено ГУ ДПС у Хмельницькій області про відкриття 1439 (одна тисяча чотириста тридцять дев`ять) об`єктів оподаткування, об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадилась діяльність та не подано до контролюючого органу Повідомлення за формою № 20-ОПП (земельні ділянки згідно укладених договорів оренди, придбані та введені в експлуатацію основні засоби, оренда приміщення під офіс);

- п.44.1 ст.44, п.187.1 ст.187, п.192.3 ст.192, абз. «г» п.198.5 ст.198 ПК України, шляхом заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у загальній сумі 374 386 грн, в тому числі за серпень 2020 року у сумі ПДВ 374 386 грн, в результаті не нарахування податкових зобов`язань на вартість придбаних основних засобів, під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які не використовувались в господарській діяльності платника; а також заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у загальній сумі 409 980 грн, в тому числі за серпень 2020 року у сумі ПДВ 21 836 грн, за грудень 2020 року у сумі ПДВ 231 246 грн, за листопад 2021 року у сумі ПДВ 156 898 грн, в результаті не нарахування податкових зобов`язань на вартість придбаних основних засобів, під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які не використовувались в господарській діяльності платника.

На підставі вказаних висновків перевірки Головним управління ДПС у Хмельницькій області прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.02.2024:

- форми "Р" №3170/2201-0701, яким збільшено суму грошового зобов`язання ТОВ «Агрокрай» з ПДВ на 404157 грн за податковим зобов`язанням та на 40416 грн за штрафними санкціями;

- форми "Б4" №3171/2201-0701, яким встановлено завищення ТОВ «Агрокрай» від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на 409980 грн;

- форми "ПС" №3174/2201-0701, яким на підставі п.117.1 ст.117 до ТОВ «Агрокрай» за вказане порушення п. 63.3 ст.63 Податкового кодексу, п. 8.4 та п. 8.5 розділу VIII Порядку № 1588, застосовано штраф у розмірі 1467780 грн.

Позивач не погодився із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями від 19.02.2024 а тому звернувся до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено обґрунтованість вказаних висновків перевірки та правомірність оскаржуваних рішень, а позивачем не надано доказів та достатніх обґрунтувань протилежного.

Колегія суддів частково погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Пунктом 63.3 статті 63 ПК України визначено, що з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу.

Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Відповідно до п.8.2 розд. VІІІ Порядку №1588 об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України.

Повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою 20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття - до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.

За приписами пунктів 8.4, 8.5 розділу VІІІ Порядку №1588 у повідомленні за формою 20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

У разі зміни відомостей про об`єкт оподаткування, а саме: зміна типу, найменування, місцезнаходження, виду права або стану об`єкта оподаткування, платник податків надає до контролюючого органу за основним місцем обліку повідомлення за формою 20-ОПП з оновленою інформацією про об`єкт оподаткування, щодо якого відбулися зміни, в такому самому порядку та строки, як і при реєстрації, створенні чи відкритті об`єкта оподаткування.

Відповідно до п.117.1 ст.117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень.

Встановлено, що позивач згідно з договором оренди нежитлового приміщення від 31.12.2020 №1/12П, орендує нежитлове приміщення з метою використання під офіс, за адресою: м. Красилів, вул. Козацька, 1, що є юридичною адресою ТОВ "Агрокрай", загальною площею 56,3 кв.м.

Також позивач у власній господарській діяльності використовував інші об`єкти оподаткування (основні засоби): придбано та введено в експлуатацію згідно з актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів на введення в експлуатацію від 24.07.2020 421 Автомобіль Toyota Hilux 2.4 MT 1 шт; придбано та введено в експлуатацію згідно з актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів на введення в експлуатацію від 27.08.2021 №б/н трактор Беларус-82.1 1 шт; придбано та введено в експлуатацію згідно з актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів на введення в експлуатацію від 30.06.2021 №АГ00-000020 автомобіль KrASZ-U39ZB6 (БЕЛ903-19; Д3038614-К1210305-Ш) ( НОМЕР_2 ) 1 шт; придбано та введено в експлуатацію згідно з актом приймання-передачі автомобіля від 26.05.2020 №б/н автомобіль BMW X6 X Drive30d/G06 1 шт.

Крім того, позивачем укладено договори оренди земельних ділянок з пайовиками: Красилівською міською радою та Кузьминською сільською радою в кількості 1434 шт, перелік яких міститься в додатку 1.1 до акту перевірки, копія якого міститься в матеріалах справи.

Однак, в порушення вищенаведених вимог законодавства позивач не повідомив Головне управління ДПС у Хмельницькій області про відкриття 1438 об`єктів оподаткування, об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадилась діяльність, та не подав до контролюючого органу повідомлення за формою 20-ОПП.

Факт неподання повідомлення за формою 20-ОПП позивачем не заперечується.

Доводи позивач про те, що неподання повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, не містить у собі складу порушення, відповідальність за яке передбачена п.117.1 ст.117 ПК України, оскільки строки та випадки подання повідомлення за формою 20-ОПП передбачені лише Порядком №1588, а також те, що повідомлення за формою №20-ОПП не входить до переліку документів, що міститься в п.117.1 ст.117 ПК України, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції.

Так, платника податків повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи, і строки такого повідомлення встановлені п.63.3 ст.63 ПК України.

Повідомлення за формою 20-ОПП є складовою облікових даних платника податків, оскільки стосується об`єктів оподаткування та/або об`єктів, пов`язаних з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, щодо яких здійснюється податковий контроль.

Подання ТОВ «Агрокрай», в порядку та у спосіб, передбачені податковим законодавством, декларацій платника податку 4 групи, в яких відображена інформація про об`єкти оподаткування (земельні ділянки), не може вказувати про відсутність у позивача обов`язку подавати повідомлення за формою 20-ОПП.

Згідно із правовим висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеного в постанові від 04.04.2023 у справі №120/15979/21-а встановлений факт неподання платником податків повідомлення за формою 20-ОПП є підставою для застосування штрафних санкцій на підставі пункту 117.1 статті 117 ПК України.

Таким чином, до позивача правомірно застосовано штраф у розмірі 1467780 грн на підставі п.117.1 ст.117 за вказане порушення п. 63.3 ст.63 Податкового кодексу, п. 8.4 та п. 8.5 розділу VIII Порядку № 1588.

Відповідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, видаткові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів, лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за умови наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені нормами чинного законодавства.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 1 Закону України № 996-XIV встановлено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до положень пункту 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до положень пункту 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 ПК України, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи; ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/ послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абз. "г" п.198.5 ст.198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, за товарами/послугами, необоротними активами, під час придбання або виготовлення яких суми податку були включені до складу податкового кредиту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов`язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, якщо товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, враховуючи приписи вищевказаних норм, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість.

Згідно пункту 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Встановлено, що основним видом господарської діяльності ТОВ "Агрокрай" є 01.11 - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Фактично ТОВ "Агрокрай" у період з 01.04.2017 по 31.12.2021 здійснювало діяльність по вирощуванню сільськогосподарської продукції, її обробку (сушку, очистку) та виробництво насіння.

Згідно з договором поставки та монтажу від 12.11.2021 №116/2021 позивачем придбана "машина для розкочування тіста ROLLFIX-700" у ТОВ "Мультівак Україна". Податок на додану вартість в сумі 156 897,51 грн згідно з податковими накладними включено до складу податкового кредиту за листопад 2021 року. Також, згідно з контрактом №007-20 від 27.05.2020 позивачем придбано "обладнання для виробництва хлібобулочних виробів (гомогенізатор міксер спіральний DIOSNA SPV та ротаційну пекарську піч MIWE Roll in e +RI 1.0608-TL)". Податок на додану вартість в сумі 396 222,27 грн згідно з митною декларацією UA401160/2020/024394 від 25.08.2020 включено до складу податкового кредиту за серпень 2020 року.

За даними бухгалтерського обліку ТОВ "Агрокрай" станом на 31.12.2021 придбані основні засоби для виробництва хлібобулочних виробів, а саме: машина для розкочування тіста ROLLFIX-700, гомогенізатор міксер спіральний DIOSNA та ротаційна пекарська піч з деками, введені в експлуатацію та обліковувались на рахунку 104 "Машини і обладнання".

Відповідно до наданих платником податків первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, даних Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено отримання доходу, пов`язаного з використанням машини для розкочування тіста ROLLFIX-700, гомогенізатора міксера спірального DIOSNA та ротаційної пекарської печі з деками.

До перевірки надано договір оренди нежитлового приміщення від 31.12.2020 №1/12П, укладений між орендодавцем ФОП ОСОБА_1 та орендарем ТОВ "Агрокрай", згідно якого орендодавець зобов`язується надати орендарю у тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею 56,3 кв.м. з метою використання під офіс за адресою: м. Красилів, вул.Красилів, 1.

Під час проведення перевірки надано запит позивачу щодо проведення обстеження приміщень, що належать ТОВ "Агрокрай" на правах власності та оренди, з метою встановлення використання їх у господарській діяльності.

04.01.2024 здійснено обстеження приміщень, за результатами якого складено акт №47 від 05.01.2024, в якому зафіксовано відсутність здійснення будь-якої господарської діяльності, пов`язаної з випічкою хлібобулочних виробів.

З урахуванням наведеного відповідач з яким погодився суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивачем придбане обладнання не використовується у господарській діяльності, а тому позивач безпідставно сформував податковий кредит та завищив від`ємне значення з ПДВ.

Разом з цим, за змістом пункту 198.3 статті 198 ПК України платник податку наділений правом нарахування податкового кредиту в результаті придбання обладнання та сплати податку на додану вартість незалежно від того, чи такі основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності цього платника податку протягом звітного податкового періоду та незалежно від того, чи здійснював такий платник податку оподатковувані операції протягом звітного періоду.

Чинне законодавство не ставить вимогу отримання прибутку від використання придбаних основних засобів в господарській діяльності протягом звітного періоду для отримання бюджетного відшкодування. Визначальною обставиною, яка дає право платнику податків на податковий кредит, є фактичне виконання господарської операції (придбання товарів, отримання послуг) з метою використання результату даної господарської операції у власній господарській діяльності.

Проте, ні в ході податкової перевірки, ані в ході судового розгляду даного спору обставин фіктивності господарської операції, чи будь-які помилки/неточності в первинних документах, на підставі яких дана операція була відображена, встановлено не було.

За змістом абз. «г» п. 198.5 ст. 198 ПК України, він підлягає застосуванню в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпункт 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначає, розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Отже, зміст поняття розумної економічної причини (ділової мети) передбачає обов`язкову спрямованість будь-якої операції платника на отримання позитивного економічного ефекту, тобто на приріст (збереження) активів платника (їх вартість), а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

У той же час, не обов`язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об`єктивних причин економічний ефект може не настати взагалі. Зокрема, операція може виявитись збитковою, і це є одним із варіантів нормального перебігу подій при здійсненні господарської діяльності.

Із визначеного в Податковому кодексі України поняття ділової мети випливає, що обов`язково повинен бути намір платника податку отримати відповідний економічний ефект, тобто господарська операція принаймні теоретично (за умови досягнення поставлених завдань) має передбачати можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Якщо ж та чи інша операція не зумовлена розумними економічними причинами (позбавлена ділової мети), то такі операції не є вчиненими в межах господарської діяльності.

Зазначена позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, що викладений у постановах від 04.04.2023 у справі № 120/15979/21-а, від 01.12.2021 у справі №140/6978/20.

Також Верховний Суд у вказаних постановах звертав увагу, що з`ясування наміру платника податку отримати економічний ефект від господарської операції передбачає аналіз умов та обставин її здійснення. При цьому економічний ефект не повинен полягати виключно в зменшенні податкового навантаження на хоча б одного з учасників операції.

Відповідно, економічний ефект відсутній в операціях, які призводять до збільшення задекларованих витрат платника та зменшують об`єкт його оподаткування без можливості отримання додаткового приросту активів чи збереження їх вартості.

При цьому варто виходити з того, якою в тій чи іншій ситуації має бути поведінка добросовісного суб`єкта господарювання, що за звичайних умов ведення господарської діяльності зацікавлений у найбільшому скороченні своїх витрат.

Мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності. Оскільки господарська діяльність складається із сукупності господарських операцій платника податку (які є формою здійснення господарської діяльності), то розумна економічна причина має бути в кожній господарській операції.

Верховний Суд також зазначає, що господарська операція, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект, що є нормальним процесом здійснення господарської діяльності. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не завжди свідчить про те, що така операція не пов`язана з господарською діяльністю, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати доход від конкретної операції.

Застосовуючи вказані висновки до спірних правовідносин апеляційний суд зазначає, що в межах господарської діяльності ТОВ «Агрокрай» було придбано відповідне обладнання для здійснення діяльності, пов`язаною із випічкою хлібобулочних виробів, оприбутковано, та поставлено на баланс підприємства.

Вказане обладнання є технічно справним, комплектним та готовим до експлуатації, тому намір отримати відповідний економічний ефект у майбутньому є очевидним, а господарська діяльність теоретично передбачає можливість приросту або збереження активів чи їх вартості.

Починаючи з 01.12.2023 обладнання використовується ним у господарській діяльності, на підтвердження чого надано договори оренди обладнання від 01.12.2023, акти приймання-передачі обладнання від 01.12.2023 та акти надання послуг за грудень 2023 року та січень 2024 року.

З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає необґрунтованими висновки перевірки про порушення ТОВ «Агрокрай» вимог п.187.1 ст.187, п.192.3 ст.192, абз. «г» п.198.5 ст.198 ПК України, шляхом заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у загальній сумі 374 386 грн, в результаті не нарахування податкових зобов`язань на вартість придбаних основних засобів, під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які не використовувались в господарській діяльності платника; а також заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість у загальній сумі 409 980 грн, в результаті не нарахування податкових зобов`язань на вартість придбаних основних засобів, під час придбання яких суми ПДВ були включені до податкового кредиту, та які не використовувались в господарській діяльності платника.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про протиправність та необхідність скасування податкових повідомлень-рішень від 19.02.2024 форми "Р" №3170/2201-0701 та форми "Б4" №3171/2201-0701.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, що призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Частинами першою, сьомою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За результатом розгляду даної справи суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення позову в частині задоволення майнових вимог в сумі 854661 грн, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень судовий збір в сумі 24514,69 грн.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокрай» задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 травня 2024 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Р" №3170/2201-0701 від 19.02.2024.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області форми "Б4" №3171/2201-0701 від 19.02.2024.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокрай» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області судовий збір у розмірі 24514,69 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.

СудСьомий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення12.09.2024
Оприлюднено16.09.2024
Номер документу121605505
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо

Судовий реєстр по справі —560/3357/24

Ухвала від 23.10.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Ухвала від 23.10.2024

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Білоус О.В.

Постанова від 12.09.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Залімський І. Г.

Ухвала від 17.06.2024

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Залімський І. Г.

Рішення від 08.05.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Драновський Я.В.

Ухвала від 19.04.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Драновський Я.В.

Ухвала від 14.03.2024

Адміністративне

Хмельницький окружний адміністративний суд

Драновський Я.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні