Ухвала

від 13.08.2024 по справі 367/5113/24

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/5113/24

Провадження №2/367/4187/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження процесуального строку

13серпня 2024року суддя Ірпінського міського суду Київської області Горбачова Ю.В., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру № 3247 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТО Орбіта», ОСОБА_2 , про визнання права власності на автомобіль,

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру № 3247 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТО Орбіта», ОСОБА_2 , про визнання права власності на автомобіль.

03 червня 2024 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області зава була залишена без руху з зазначенням недоліків та наданням заявнику строку (10 днів з дня отримання даної ухвали) для усунення недоліків, а саме: вказати відомості про наявність електронного кабінету сторін; навести обґрунтування необхідності розгляду даної позовної заяви саме в порядку цивільного судочинства; надати суду належним чином завірені копії доказів на підтвердження зазначених в позовній заяві обставин, щодо вказаної вартості транспортного засобу; зазначити відомості, щодо наявності у сторін чи інших осіб оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; вказати відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору чи заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; надати копії позовної заяви з додатками для третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

08.08.2024 року, на виконання ухвали про залишення позову без руху, позивачем ОСОБА_1 було подано позовну заяву в новій редакції.

Проаналізувавши матеріали справи та поданої заяви, суд дійшов висновку, що недоліки позовної заяви не усунуті, з огляду на наступне.

Як вбачається з позовної заяви, позивач ОСОБА_3 виключила вимогу, за явкою просила зобов`язати Територіальний сервісний центр № 3247 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області перереєструвати транспортний засіб на позивача, та просить виключно: визнати за нею право власності на транспортний засіб марки BMW, модель 118D, колір чорний, номер двигуна НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Виходячи з цього, не вбачається зрозумілим, чому відповідачем у справі вказано саме Територіальний сервісний центр № 3247 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області, оскільки позивачем заявлено вимогу про визнання права власності на транспортний засіб.

Так, відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що це правило за аналогією закону має застосовуватися не тільки у випадках, коли власник втратив документ, який засвідчує його право власності, а й у випадках, коли наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно (зокрема тоді, коли з документа вбачається право власності особи, але не випливає однозначно, що майно є саме нерухомістю), але лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18, провадження № 12-135гс19).

Разом з цим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на позицію Верховного Суду України у постанові від 20 червня 2011року у справі № 3-55гс11, згідно якої, обираючи спосіб захисту порушеного права, позивач, звернувшись до суду у даній справі з позовними вимогами до Головного сервісного центру МВС про визнання за ним права власності на транспортний засіб, не врахував положення ст. 392 ЦК України, оскільки відмова органу державної реєстрації прав в оформленні права власності на майно та видачі свідоцтва, у зв`язку з ненаданням необхідних документів для оформлення такого права, не є оспорюванням права власності на майно. Зокрема, сервісний центр не перебуває з позивачем у правовідносинах щодо здійснення ним прав володіння, користування та розпорядження майном, щодо якого заявлено позовні вимоги про визнання права власності, не оспорює та не претендує на таке право.

Таким чином, позивачу необхідно обґрунтувати, чому відповідачем має виступати саме Територіальний сервісний центр № 3247 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області, з урахуванням зазначеного вище та положень п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, або визначитися з іншим належним відповідачем.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Позивачем, серед іншого, зменшено ціну позову та вказано 136062,00 грн., яка як зазначає позивач, складається з вартості транспортного засобу, що становить 30000,00 грн., а також вартості ремонту спірного автомобіля, що становить 106062,00 грн.

Однак, суд звертає увагу, що згідно положень до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування, ціна позову визначається саме вартістю майна.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Суд вважає за необхідне зазначити, що механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів визначений постановою Кабінету Міністрів України «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» від 21 серпня 2014 року № 358.

У відповідності до п.п. 1 п. 1 вказаної вище Постанови, оціночною вартістю для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства є ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав.

Документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»), висновок про вартість майна є його невід`ємною частиною.

Відтак позивачу слід надати звіт про оцінку майна - транспортного засобу BMW, модель 118D, колір чорний, номер двигуна НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який підтверджує дійсну вартість спірного рухомого майна з метою визначення ціни позиву та визначення суми судового збору, який підлягає сплаті.

Також, суд звертає увагу, що позивачем, на виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не зазначено жодних відомостей щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду. Таким чином, суд враховує, що позовна заява надійшла до суду 30 травня 2024 року.

При цьому, до позовної заяви було додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп., як зазначає позивач, із розрахунку за одну вимогу немайнового характеру.

Проте, як уже було зазначено вище, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем ОСОБА_1 , заявлено вимогу саме майнового характеру, оскільки остання просить визнати за нею право власності на транспортний засіб марки BMW, модель 118D, колір чорний, номер двигуна НОМЕР_1 , д.н.з. НОМЕР_2 , який має відповідну вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, враховуючи, що ціна позову, залишається невизначеною, оскільки невідомо дійсну ринкову вартість вказаного транспортного засобу, а позивачем, на підтвердження такої - не надано звіту про оцінку майна, позивачу необхідно буде додатково сплатити несплачену суму судового збору із врахуванням зазначеного вище та положень законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Тому зметою виконаннявимог ЦПКУкраїни,суд вважаєза необхіднепродовжити строкусунення недоліківпозовної заявиу цивільнійсправі запозовом ОСОБА_1 до Територіальногосервісного центру№ 3247Регіонального сервісногоцентру ГСЦМВС вКиївській області,треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору:Товариство зобмеженою відповідальністю«СТО Орбіта», ОСОБА_2 ,про визнанняправа власностіна автомобільдля усунення недоліків, що зазначені вище у даній ухвалі суду.

Керуючись ст.ст. 127, 175, 177, 185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Продовжити строкусунення недоліків позовної заяви у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального сервісного центру № 3247 Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Київській області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТО Орбіта», ОСОБА_2 , про визнання права власності на автомобіль.

Позивачу надати строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду - 5 днів з дня отримання даної ухвали.

У разі не усунення недоліків у встановлений строк, позовна заява відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде визнана неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://ip.ko.court.gov.ua/sud1013/.

Суддя: Ю.В. Горбачова