Ухвала

від 04.09.2024 по справі 757/34692/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/34692/24-к

пр. 1-кс-30352/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах Приватного акціонерного товариства «Квіти Львова» про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2022 р. по справі №757/17611/22-к у кримінальному провадженні № 12021000000001476, -

В С Т А Н О В И В :

02.08.2024 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах Приватного акціонерного товариства «Квіти Львова», що передано слідчому судді ОСОБА_1 27.08.2024, про часткове скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_4 у справі № 757/17611/22-к, а саме скасувати арешт корпоративних прав ПрАТ «Квіти Львова» (код ЄДРПОУ 23967029), зі скасуванням: тимчасової заборони права на відчуження і розпоряджання частками, вчинення будь-яких цивільно-правових дій, правочинів, укладення договорів щодо відчуження частки на корпоративні права, а також заборони державним реєстраторам, нотаріусам та акредитованим суб`єктам проводити реєстраційні дії щодо змін у статутних документах товариства, а також вчинення будь-яких інших реєстраційних дій щодо ПрАТ «Квіти Львова», в тому числі вносити будь-які зміни щодо ПрАТ «Квіти Львова» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, на необґрунтованість та безпідставність накладення арешту на майно, а відтак наявні підстави для скасування арешту майна.

12.08.2024 та 20.08.2024 до суду надійшли заперечення прокурора, в яких останній просив відмовити у задоволенні клопотання.

Адвокат подав до суду заяву про розгляд клопотання без фіксації технічними засобами, клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор подав до суду заяву про проведення розгляду клопотання без фіксації технічними засобами .

Частиною 2 статті 174 КПК України передбачено, що про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021000000001476 від 26 листопада 2021 року за фактом заволодіння майном Національної спілки художників України (далі - НСХУ) ОСОБА_5 за попередньою змовою із службовими особами спілки, внаслідок чого Національній спілці художників України завдано шкоду в особливо великих розмірах, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження встановлено, що ПАТ «Квіти Львова» (код ЄДРПОУ 23967029) пов`язане з незаконним заволодінням майна НСХУ та підконтрольні ОСОБА_5 .

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2022 (справа № 757/17611/22-к) накладено арешт, окрім іншого і на корпоративні права ПАТ «Квіти Львова» (код ЄДРПОУ 23967029).

Частиною 5 статті 9 КПК України, передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладено на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, відповідної до якої речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використанні як доказ факту чи обставин, що встановлюється під час кримінального провадження в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі набуті кримінально протиправним шляхом або отриманні юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Зазначена правова підстава для накладення арешту на майно є самостійною правовою підставою та Закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на таке майно з процесуальним статусом особи, у володінні якої воно перебуває.

Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2022 р., задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, суд виходив з того, що арешт необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів.

Судовим розглядом встановлено, що кримінальне провадження № 12021000000001476 розслідується Головним слідчим управлінням Національної поліції України за фактом заволодіння майном Національної спілки художників України (далі - НСХУ) ОСОБА_5 за попередньою змовою із службовими особами спілки, внаслідок чого НСХУ завдано шкоду в особливо великих розмірах, за ч. 5 ст. 191 КК України.

У ході досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_5 за попередньою змовою із службовими особами НСХУ, а саме головою спілки ОСОБА_6 , заступником голови ОСОБА_7 , головою Львівської обласної організації НСХУ ОСОБА_8 та іншими, використовуючи підконтрольні йому юридичні особи ТОВ «Компанія управління проектами «Акрополь» (код ЄДРПОУ 33420115), ТОВ «Адміністратор» (код ЄДРПОУ 35185928), ТОВ «Західний регіональний консалтинг центр» (код ЄДРПОУ 32088898), ТОВ «Центр розвитку нерухомості» (код ЄДРПОУ 33252934), ТОВ «К17» (код ЄДРПОУ 40539053), ПрАТ «Квіти Львова» (код ЄДРПОУ 23967029) та інші, заволодів нерухомістю НСХУ за адресами: м. Львів, АДРЕСА_4 АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 - 5.

Зокрема встановлено, що 06.10.2017 протоколом НСХУ № 2 при головуванні ОСОБА_6 надано дозвіл на створення (Київ, Січових Стрільців 1-5) та визначено статутний капітал у розмірі 15 445, 12 грн. за рахунок нерухомого майна (Київ, Січових Стрільців 1-5), та надано дозвіл на вилучення із користування НСХУ земельної ділянки на користь ТОВ «Басейн Центрального Будинку Художника», відчуження корпоративних прав НСХУ в ТОВ «Басейн Центрального Будинку Художника» інвестору, при цьому кошти від продажу корпоративних прав направити на капітальний ремонт Центрального будинку художника та/або базу творчості і відпочинку смт. Седнів Чернігівської області, або фінансування статутної діяльності.

У подальшому 05.12.2017 протоколом НСХУ №3 вирішено надати дозвіл на створення ТОВ «Басейн Центрального Будинку Художника» (Київ, Січових Стрільців 1-5); сформувати статутний капітал 15 445,12 грн. за рахунок нерухомого майна (Київ, Січових Стрільців, 1-5); надати дозвіл на вилучення із користування НСХУ з/д на користь ТОВ «Басейн Центрального Будинку Художника»; надати дозвіл на відчуження корпоративних прав НСХУ в ТОВ «Басейн Центрального Будинку Художника» інвестору; кошти від продажу корпоративних прав направити на капітальний ремонт Центрального будинку художника та/або базу творчості і відпочинку смт. Седнів або фінансування статутної діяльності.

Також 05.12.2017 НСХУ прийнято рішення, оформлене протоколом № 22, яким вирішено створити ТОВ «Басейн Центрального Будинку Художника» та визначено ціну відчуження корпоративних прав НСХУ в ТОВ «Басейн Центрального Будинку Художника» інвестору 2 100 000 грн.

Після цього 27.12.2017 НСХУ передано ТОВ «Басейн Центрального Будинку Художника» нерухоме майно, а саме будинок художника літ А, група приміщень №2, загальною площею 5 кв. м, басейн-охолоджувач літера Б, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 1 - 5.

В подальшому, 12.01.2018 укладено договір купівлі-продажу корпоративних прав ТОВ «Басейн Центрального Будинку Художника» між НСХУ та ПрАТ «Квіти Львова» (керівником і власником якого є ОСОБА_5 ) та змінено склад засновників.

Протоколом Загальних зборів засновників (учасників) ТОВ «Басейн Центрального Будинку Художника» від 22.01.2018 № 1/2018 у зв`язку із відчуженням корпоративних прав змінено склад засновників ТОВ «Басейн Центрального Будинку Художника» на ПАТ «Квіти Львова»; затверджено новий статут; ОСОБА_9 та ОСОБА_5 уповноважено провести реєстраційні зміни.

Таким чином ОСОБА_5 за попередньою змовою із службовими особами НСХУ, заступником голови ОСОБА_7 , використовуючи підконтрольну йому юридичну особу ПрАТ «Квіти Львова», заволодів майном НСХУ за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 1 - 5, внаслідок чого спілці завдано майнову шкоду в особливо великих розмірах.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна будинок художника літ. А, група приміщень №2 (загальна площа 5 кв.м.) із складовою частиною об`єкта нерухомого майна басейном-охолоджувачем (загальна площа 242 кв.м.) літ. Б за адресою м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 1 - 5, належать на праві власності ТОВ «Басейн центрального будинку художника».

Об`єкти нерухомості за вказаними адресами, а також корпоративні права відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, тому постановою слідчого вони визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Таким чином, оскільки заволодіння вказаними вище об`єктами нерухомості здійснено з використанням суб`єктів господарювання, підконтрольних ОСОБА_5 , зокрема ПрАТ «Квіти Львова», ТОВ «Басейн Центрального Будинку Художника», з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні слідчим суддею накладено арешт на їх корпоративні права.

Окрім того, нерухоме майно за адресою: м. Київ, вул. Січових Стрільців, 1 - 5, внаслідок вчинення кримінального правопорушення наразі належить ТОВ «Басейн Центрального Будинку Художника», корпоративними правами якого володіє ПрАТ «Квіти Львова».

Застосування арешту корпоративних прав вказаних суб`єктів господарювання, які пов`язані між собою та були залучені до вчинення кримінальних правопорушень, що розслідуються у цьому кримінальному провадженні, перешкодить подальшому незаконному розпорядженню і відчуженню третім особам зазначених вище об`єктів нерухомості.

Та як уже зазначалося вище, зазначена правова підстава для накладення арешту на майно є самостійною та закон не ставить в залежність можливість накладення арешту на майно з процесуальним статусом особи, у володінні якої воно перебуває.

Окрім цього, слідчий суддя приймає до уваги, що за результатами розгляду аналогічних клопотань представників ПрАТ «Квіти Львова» ухвалами Печерського районного суду м. Києва у справах № 757/34340/23-к від 16.08.2023, № 757/39790/23-к від 16.11.2023, № 757/43620/23-к від 16.11.2023, № 757/1220/24-к від 23.01.2024, № 757/4099/24-к від 07.02.2024, № 757/12168/24-к від 18.04.2024, № 757/22189/24-к від 27.05.2024, № 757/27229/24-к від 26.06.2024 у скасуванні арешту майна, про яке заявлено у клопотанні ОСОБА_3 , неодноразово відмовлено.

Водночас, Київським апеляційним судом 14.08.2023 відмовлено у задоволенні апеляційної скарги сторони захисту на ухвалу слідчого судді щодо арешту корпоративних прав ПрАТ «Квіти Львова» (справа № 11-cc/824/3653/2023, копія ухвали додається) .

Також, Київським апеляційним судом 14.05.2024 відмовлено у апеляційній скарзі адвоката ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді, якою накладено арешт на корпоративні права ТОВ «Басейн Центрального Будинку Художника» та ТОВ «КУП «Акрополь» (справа № 11-сс/824/2527/2024).

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки.

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, а відтак у задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах Приватного акціонерного товариства «Квіти Львова» про скасування арешту, накладеного на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 19.07.2022 р. по справі №757/17611/22-к у кримінальному провадженні № 12021000000001476, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_10