Ухвала

від 09.09.2024 по справі 757/37202/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/37202/24-к

пр. 1-кс-32457/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за скаргою адвоката ОСОБА_3 , яка подана в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000841 від 11.05.2023, -

В С Т А Н О В И В :

15.08.2024 у провадження Печерського районного суду м. Києва надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , яка подана в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України, яка полягає у неповерненні тимчасового вилученого майна, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000841 від 11.05.2023.

В обґрунтування доводів та вимог скарги зазначено, що 20.06.2023 слідчим у кримінальному провадженні № 12023000000000841 ОСОБА_5 , на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.06.2024 по справі № 757/24679/23-к проведено обшук за місцем здійснення господарської діяльності Кредитна спілка «ЗаРаЗ» (код ЄДРПОУ: 37716197) та ТОВ «Пан Кредит» (код ЄДРПОУ: 40518384), а саме в офісних приміщеннях №№ 117, 119, 120, 122, в житловому будинку по вул. Забіли Віктора, 5 у м. Києві, що відповідно до реєстру речових прав на нерухоме майно, на праві приватної власності належать ОСОБА_6 .

За результатами проведення обшуку 20.06.2023 уповноваженим слідчим у кримінальному провадженні № 12023000000000841 ОСОБА_5 , працівниками ДСР та о/у працівниками ГСУ НПУ вилучено, зокрема грошові кошти у сумі 50 (п`ятдесят) Євро та мобільний телефон марки МІ модель М1903F106 у синьому кольорі та у резиновому чохлі чорно-коричневого кольору., що належить ОСОБА_4 .

Власник вилученого майна вважає, що воно має статус тимчасово вилученого майна, оскільки не має відношення до кримінального провадження та на нього не було накладено арешт, а відтак вилучене майно підлягає поверненню його законному володільцю.

Адвокат подала до суду заяву про розгляд скарги без фіксації технічними засобами, вимоги підтримала та просила задовольнити.

Прокурор/слідчий в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим, заяв, клопотань до суду не подано.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону, враховуючи принцип диспозитивності, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації учасникам провадження, їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, суд визнав можливим провести розгляд у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши скаргу, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

За своїм змістом подана скарга направлена на повернення вилученого майна у ході проведеного обшуку, через призму оскарження бездіяльності прокурора/слідчого.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000000841 від 11.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Так, 15.06.2023 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/24679/23-к задоволено клопотання слідчого в особливо важливих справах ГСУ НПУ ОСОБА_7 про обшук та надано дозвіл на проведення обшуку за місцем здійснення господарської діяльності Кредитної спілки «Зараз» (код ЄДРПОУ 37716197) та ТОВ «Пан Кредит» (код ЄДРПОУ 40518384), а саме в офісних приміщеннях №№ 117, 119, 120, 122, в житловому будинку по вул. Забіли Віктора, 5, у м. Києві, що відповідно до реєстру речових прав на нерухоме майно, на праві приватної власності належать ОСОБА_6 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання, виявлення та вилучення речей, предметів, оригіналів та копій документів, що можуть бути речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, а саме: документів, які стосуються укладання та виконання кредитних договорів та договорів іпотеки, інших правочинів; первинних бухгалтерських, фінансово-господарських, банківських та інших документів щодо фінансово-господарської діяльності Кредитної спілки «Зараз», ТОВ «Пан Кредит» та інших суб`єктів господарювання; статуту (статутів), структури та штатного розпису, наказів про призначення, звільнення, переміщення, а також посадових інструкцій працівників Кредитної спілки «Зараз» (код ЄДРПОУ 37716197) та ТОВ «Пан Кредит» (код ЄДРПОУ 40518384); ліцензій з додатками на провадження господарської діяльності; документів щодо державної реєстрації суб`єктів господарювання, які не зареєстровані за адресою, де проводиться обшук; документів щодо відкриття та використання суб`єктами господарювання банківських рахунків; грошових коштів, у тому числі отриманих від протиправної діяльності або походження яких документально не підтверджено; печаток суб`єктів господарювання, а також документів юридичних осіб-нерезидентів, реєстраційних документів, банківських документів, ключів доступу до банківських рахунків, печаток, тощо; магнітних носіїв інформації (карток-пам`яті, флеш-накопичувачів, жорстких дисків, CD-DVD дисків), мобільних телефонів, комп`ютерної техніки, сім-карток, а також інших пристроїв, що використовувались під час вчинення злочинів та можуть бути засобом або знаряддям їх вчинення; рукописних та печатних чорнових записів із відображенням номерів телефонів, розподілення грошових коштів, планування зустрічей тощо; банківських документів та карток; речей та предметів, обіг яких заборонено законом та інших речей і документів, які мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні і можуть бути доказами під час судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Слідчий суддя при вирішенні даної скарги, враховує, приписи статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно зі ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено неповернення тимчасово вилученого майна, згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

За викладених обставин вбачається, що скаргу подано уповноваженою особою, в передбачений законом спосіб та з урахуванням правил територіальної підсудністю для розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які розглядаються слідчим суддею місцевого суду за місцем розташування органу досудового розслідування, що регламентовано ч. 1 ст. 306 КПК України.

За змістом ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження.

Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукування в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; у випадках, передбачених ч. 5 ст. 171, ч. 6 ст. 173 цього Кодексу; у разі скасування арешту.

Згідно із ч. 1 ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160-166, 170-174 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об`єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Наряду з вказаним, слідчий суддя вважає за доцільне зазначити, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Під час вивчення матеріалів скарги, встановлено, що 20.06.2023, працівниками ГСУ НПУ проведено обшук за вищевказаною в ухвалі адресою, за результатами якого вилучено, зокрема грошові кошти у сумі 50 (п?ятдесят) Євро, мобільний телефон марки МІ моделі М1903F106 у синьому кольорі та у резиновому чохлі чорно-коричневого кольору.

Під час розгляду скарги встановлено, що походження вказаних грошових коштів має наступне документальне підтвердження, та жодним чином не пов`язано із протиправною діяльністю.

Так, грошові кошти у розмірі 50 (п`ятдесят) Євро є особистими грошовими коштами мого Довірителя, ОСОБА_4 , які буди нею отримані як заробітна плата за виконану нею роботу на посаді касира Кредитної спілки «ЗАРАЗ».

Частину заробітної плати ОСОБА_4 зберігала у іноземній валюті, Євро, та використовувала для власних побутових потреб.

Вказаних доводів стороною обвинувачення жодним чином не спростовано.

Окрім цього, адвокатом доведено, що даний телефон жодним чином не пов`язаний з кримінальним правопорушенням, що розслідується у межах кримінального провадження № 12023000000000841, оскільки він є особистим пристроєм ОСОБА_4 та не містить відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у зазначеному кримінальному провадженні, а отже він не має значення речового доказу у розумінні ч. 1 ст. 98 КПК України, доказів які б могли це спростувати слідчому судді не надано.

Таким чином, стороною обвинувачення не доведено, яке значення та доказом яких обставин у кримінальному провадженні має вилучене майно та те, що було надано дозвіл саме на його вилучення, так як в ухвалі відсутні будь-які ідентифікуючі ознаки, також не надано доказів, які б свідчили, що таке майно має хоч якесь відношення до розслідуваного кримінального провадження, чи проведено з ним слідчі дії, спрямованої на доведення причетності такого майна до кримінального провадження.

Вказане свідчить про те, що вилучення та утримування майна немає жодного значення для розслідування кримінального провадження, в межах якого проводився обшук та його вилучення.

При дослідженні слідчим суддею матеріалів скарги вставлено, що стороною обвинувачення не доведено, що прокурор та/або слідчий за погодженням із прокурором невідкладно після проведення обшуку звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна.

Враховуючи вказані норми кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до висновку, що вилучене майно, відповідно до протоколу обшуку, на поверненні якого наполягає заявник, не підпадає під критерії, визначені ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15.06.2023.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був вилучений стороною кримінального провадження, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями160-166,170-174 цього Кодексу.

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що утримання органом досудового розслідування речей, правомірно належних особі на праві приватної власності, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно з ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За таких обставин, зважаючи на те, що органом досудового розслідування не доведено необхідність подальшого обмеження права власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном, вилученого під час обшуку, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 100, 169-170, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу - задовольнити.

Зобов`язати уповноваженого слідчого Головного слідчого управління Національної поліції України у кримінальному провадженні № 12023000000000841 від 11.05.2023, або іншу уповноважену особу у кримінальному провадженні № 12023000000000841 від 11.05.2023, повернути ОСОБА_8 тимчасово вилучене під час обшуку 20.06.2023 майно, а саме: грошові кошти у сумі 50 (п`ятдесят) Євро та мобільний телефон марки МІ модель М1903F106 у синьому кольорі та у резиновому чохлі чорно-коричневого кольору.

Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена, набирає законної сили з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_9