Ухвала

від 16.09.2024 по справі 951/658/24

КОЗІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 951/658/24

Провадження №2-о/951/66/2024

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

16 вересня 2024 року селище Козова

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Лавренюк О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , інша особа: Козівська селищна рада про визнання особи недієздатною та встановлення опіки,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через представника - адвоката Рибачка Анатолія Михайловича звернувся до суду із заявою про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, у якій просить визнати недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ознайомившись зі змістом заяви та доданих до неї документів, суддя дійшов висновку про наявність підстав для залишення вказаної заяви без руху, виходячи із наступного.

Згідно з частиною третьою статті 294 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Так, заява про визнання фізичної особи недієздатною подається до суду у порядку, передбаченому главою 2 розділу ІV ЦПК України та повинна відповідати як загальним вимогам, передбаченим у статтях 175, 177 ЦПК України, так і спеціальним, які передбачені статтями 296, 297 ЦПК України.

Таким чином, з урахуванням загальних вимог до позовної заяви, передбачених статтями 175, 177 ЦПК України, подана заява повинна містити виклад обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, також заявник зобов`язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Отже, виходячи із змісту вказаної норми ЦПК України, правом на звернення до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною наділені члени її сім`ї, близькі родичі, незалежно від їх спільного проживання, орган опіки та піклування, заклад з надання психіатричної допомоги. Вказаний перелік суб`єктів звернення є вичерпним.

При цьому коло членів сім`ї та близьких родичів, які можуть звертатися до суду із заявою про визнання фізичної особи недієздатною у статті 296 ЦПК України не визначено.

Частиною першою статті 2 Сімейного кодексу України (далі СК України) передбачено, що СК України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, усиновлювачами та усиновленими, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання.

Відповідно до положень статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Звертаючись до суду із вищевказаною заявою, заявником зазначено, що ОСОБА_2 є його матір`ю, однак до заяви не долучено доказів на підтвердження вказаної обставини, зокрема, копії свідоцтва про народження заявника.

Таким чином, заявник ОСОБА_1 , з огляду на вимоги статті 3 СК України, положення ЦПК України, не довів належними та достатніми доказами, що він є членом сім`ї чи близьким родичем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому, з урахуванням вимог частини третьої статті 296 ЦПК України, наділений правом звертатися до суду із заявою про визнання останньої недієздатною.

Також заявник у заяві зазначає, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю першої групи Б, однак всупереч вимог пункту 5 частини третьої статті 175 ЦПК України заявником до заяви не долучено жоного доказу на підтвердження вказаної обставини.

Відповідно до частини четвертої статті 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Також згідно з частиною першою статті 299 ЦПК України справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною суд розглядає за участю заявника, особи, стосовно якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її адвоката та представника органу опіки та піклування. З урахуванням стану здоров`я особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її участь у розгляді справи може відбуватися у режимі відеоконференції з психіатричного чи іншого лікувального закладу, в якому перебуває така особа, про що суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Питання про виклик фізичної особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, вирішується в кожному випадку судом із урахуванням стану її здоров`я.

Відтак з урахуванням даної норми та загальних вимог щодо позовної заяви, передбачених статтею 175 ЦПК України, у заяві про визнання фізичної особи недієздатною, яка сформована в системі «Електронний суд» 10.09.2024, мають бути зазначені прізвище, ім`я та по батькові особи, щодо якої розглядається справа про визнання її недієздатною, її місце проживання чи перебування, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості заявнику відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, а також додаткові відомості, які дозволять суду визначити порядок подальшої участі цієї особи у судовому засіданні.

Крім цього, заява не містить відомостей про наявність чи відсутність у ОСОБА_2 адвоката чи необхідність залучення адвоката відповідно до пункту 24 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» для забезпечення дотримання її прав за законних інтересів під час розгляду справи про визнання її обмежено дієздатною. У разі наявності адвоката у заяві відповідно до вимог статті 175 ЦПК України мають бути зазначені відповідні дані щодо адвоката особи, стосовно якої розглядається справа.

Також судом звертається увага, що в заяві про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, яка сформована в системі «Електронний суд» 10.09.2024, статус Козівської селищної ради визначено "інша особа", що не відповідає вимогам статті 294 ЦПК України.

Відповідно до статті 41 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), правовими наслідками визнання особи недієздатною, є, зокрема, відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-який правочин. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.

Отже, призначення опікуна, у разі визнання особи недієздатною, є обов`язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки, в такому випадку, у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства - захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав особи, а, в даному конкретному випадку, - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.

Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання опікуном своїх обов`язків та звільнення від повноважень опікуна визначений главою 6 ЦК України та Правилами опіки і піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88 (далі - Правила).

Згідно статті 55 ЦК України та пункту 1.2 Правил, опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Як встановлено зі змісту заяви про визнання особи недієздатною, заявник посилаючись на те, що ОСОБА_2 не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, потребує стороннього догляду, з огляду на що її слід визнати недієздатною та призначити опікуна. В обгрунтування необхідності призначення опікуна, заявник вказує, що проживає разом із ОСОБА_2 , має можливість дбати про останню, створювати необхідні побутові умови, забезпечувати доглядом та лікуванням, інші члени сім`ї ОСОБА_2 не мають змоги доглядати за нею, відтак заявник звертався до Козівської селищної ради із заявою про призначення його опікуном ОСОБА_2 , однак йому відмовлено.

Тобто з матеріалів справи вбачається, що заявник просить визнати недієздатною свою матір, яка, на його думку, не усвідомлює значення своїх дій та не може керувати ними, потребує догляду та лікування, однак з метою забезпечення повноцінного здійснення прав ОСОБА_2 у разі визнання її недієздатною, не заявляє у прохальній частині заяви вимог про встановлення над ОСОБА_2 опіки та призначення їй опікуна.

Також суддею звертається увага, що заявником до заяви про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки одним із додатків додано заяву про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, не підписану заявником та без зазначення дати заяви.

Згідно прохальної частини вказаної заяви ставляться вимоги:

1) визнати недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2) призначити судово-психіатричну експертизу, яку необхідно проводити в Комунальному некомерційному підприємстві Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня Тернопільської обласної ради, за адресою: Тернопільська обл., місто Тернопіль, вул. Тролейбусна, будинок 14, Код ЄДРПОУ 02001280. Питання, які необхідно поставити:

1) Чи страждає ОСОБА_3 у теперішній час на будь-який хронічний, стійкий психічний розлад?

2) Чи здатний ОСОБА_3 у теперішній час за своїм психічним станом усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними?

Водночас незрозуміло, яке доказове значення для розгляду та вирішення даної справи щодо визнання недієздатною ОСОБА_2 , має додана заява про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, яка стосується ОСОБА_3 .

Згідно з вимогами частин першої та другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням викладеного заяву слід залишити без руху, встановивши заявнику строк для усунення її недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Заявнику у цей строк необхідно усунути вказані недоліки заяви шляхом подання до суду:

- доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , а відтак є особою, уповноваженою на зверненнядо суду з даною заявою;

- доказу на підтвердження вказаної в заяві обставини про те, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю І групи Б;

- заяви у новій редакції (із доказами направлення заяви учасникам справи) із уточненням складу учасників справи, відповідно до вимог статей 294, 299 ЦПК України, із зазначенням відомостей щодо них відповідно до вимог статті 175 ЦПК України, та належно сформульованих вимог у прохальній частині заяви відповідно до вимог статті 60 ЦК України.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 293-294, 296-298, 353 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , інша особа: Козівська селищна рада про визнання особи недієздатною та встановлення опіки залишити без руху.

Встановити заявнику строк для усунення недоліків заяви - десять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку виконання заявником вимог ухвали у визначений судом строк заява буде вважатись поданою у день первісного подання її до суду. У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.М. Лавренюк