Рішення

від 16.09.2024 по справі 592/507/24

КОВПАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа№592/507/24

Провадження №2/592/757/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі: головуючої судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту розвитку громад, територій та інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації, Державної установи «Інфраструктура Сумщини» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2024 року ОСОБА_5 звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми з позовною заявою Департаменту розвитку громад, територій та інфраструктури Сумської обласної державних адміністрації, Державне підприємство «Дороги Сумщини» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якій просить:

- скасувати наказ Департаменту розвитку громад, територій та інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації № 145-к від 11 грудня 2023 «Про звільнення ОСОБА_1 »;

- поновити його на посаді директора Державного підприємства «Дороги Сумщини» з 12 грудня 2023 року;

- стягнути з Державного підприємства «Дороги Сумщини» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12 грудня 2023 року до дня винесення рішення по справі та судові витрати.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, посилається на те, що 02.03.2021 року з ним був укладений контракт №2 і призначено на посаду директора Державного підприємства «Дороги Сумщини». Строк дії контракту визначено з 02.03.2021 по 01.03.2024 року.

05.10.2023 року на сайті Сумської обласної військової адміністрації оприлюднено розпорядження голови Сумської обласної військової адміністрації Артюха В.М. № 547-ОД від 04.10.2023 року «Про ліквідацію державного підприємства «Дороги Сумщини». 10.10.2023 року директор ДП «Дороги Сумщини» ОСОБА_1 був попереджений про наступне вивільнення з посади директора на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, в результаті чого наказом Департаменту розвитку громад, територій та інфраструктури СОДА №145-К від 11.12.2023 р. був звільнений з посади директора ДП «Дороги Сумщини».

Засновником державного підприємства «Дороги Сумщини», яке створювалось з метою децентралізації, є Сумська обласна державна адміністрація, підприємство зареєстровано 05.10.2018 року з основним видом діяльності - 84.13 Регулювання та сприяння ефективному веденню економічної діяльності.

У 2021 році розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації №637-ОД від 07.10.2021 року затверджено нову редакцію статуту ДП «Дороги Сумщини», визначивши Уповноваженим органом управління підприємством - Департамент інфраструктури СОДА, а наприкінці вересня 2023 році до статуту підприємства внесені зміни, напередодні прийняття чергового рішення про ліквідацію, та визначено Уповноваженим органом управління - Департамент розвитку громад, територій та інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації. Одразу після чого 04.10.2023 року розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації - начальника обласної військової адміністрації Артюха В.М. №547-ОД вирішено ліквідувати державне підприємство «Дороги Сумщини».

Підставою для прийняття оскаржуваного розпорядження вважається «проведення в Сумській обласній державній - обласній військовій адміністрації організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію процесу реалізації державної політики у сфері управління дорогами загального користування місцевого значення». Однак, на думку позивача, у рішенні жодним чином не обґрунтовано, про які заходи йдеться, яким чином має відбутись оптимізація процесу реалізації державної політики у сфері управління дорогами загального користування місцевого значення і чому в цьому випадку єдиним можливим рішенням слугує ліквідація з державного підприємства «Дороги Сумщини», адже підприємством організовується належне утримання та розвиток автомобільних доріг загального користування місцевого значення, підтримання умов для безпечного та безперебійного руху на них.

Профспілкова організація ДП «Дороги Сумщини», не погодившись з розпорядженням про ліквідацію підприємства, з метою захисту трудових, соціально-економічних прав та інтересів працівників ДП «Дороги Сумщини», ініціювала проведення загальних зборів трудового колективу за участі представників Сумської обласної державної адміністрації та Департаменту розвитку громад, територій та інфраструктури СОДА. Однак її запрошення від 05.10.2023 року лишилось без будь-яких реакцій.

Позивач вважає, що розпочата Сумською обласною державною адміністрацією процедура ліквідації ДП «Дороги Сумщини» здійснена тільки заради незаконного звільнення позивача ОСОБА_1 з посади директора підприємства.

До розпорядження про ліквідацію внесені зміни та продовжено строк для пред`явлення вимог кредиторів з чотирьох місяців до шести. На думку позивача, мета Сумської обласної державної адміністрації не ліквідація підприємства, а затягнення часу, та ще одна можливість для звільнення позивача у зв`язку з закінченням терміну дії трудового контракту, що діяв до 01.03.2024 р.

ДП «Дороги Сумщини» наразі продовжує здійснювати свою господарську діяльність в повному обсязі. Ліквідаційна процедура не проводиться. Підприємство продовжує виконувати свої зобов`язання за укладеними договорами. Ліквідаційною комісією не забезпечено проведення незалежної оцінки майна державного підприємства, всупереч ч. 4 ст. 111 ЦК України та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Окрім того, відсутня будь-яка інформація про вжиття ліквідаційною комісією заходів на виконання вимог ч. 3 ст. 111 ЦК України щодо закриття рахунків ДП «Дороги Сумщини», крім рахунка, який використовуються для розрахунків з кредиторами під час ліквідації. Таким чином, позивач вважає наказ Департаменту розвитку громад, територій та інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації № 145-к від 11 грудня 2023 «Про звільнення ОСОБА_1 » незаконним, просить його скасувати та поновити на посаді.

Щодо позовних вимог про стягнення з ДП «Дороги Сумщини» на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зазначено наступне.

Приписами частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Позивача звільнено з посади 11.12.2023 року, відповідно він просить стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 12.12.2023 року по дату поновлення його на посаді, а також стягнути судові витрати.

Ухвалою Ковпаківського районногосуду м.Суми від 12.01.2024 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

26.01.2024 року через канцелярію суду надійшов відзив від відповідача 1 - Департаменту розвитку громад, територій та інфраструктури Сумської обласної державних адміністрації, у якому він зазначив наступне. 02.03.2021 року між ОСОБА_1 та Департаментом розвиткугромад,територій таінфраструктури Сумськоїобласної державнихадміністрації був укладений контракт №2 і ОСОБА_1 призначено на посаду директора Державного підприємства «Дороги Сумщини». Розпорядженням голови Сумської обласної військової адміністрації Артюха В.М. № 547-ОД від 04.10.2023 року «Про ліквідацію державного підприємства «Дороги Сумщини» вирішено припинити шляхом ліквідації це підприємство. 10.10.2023 року директор ДП «Дороги Сумщини» ОСОБА_1 був попереджений про наступне вивільнення з посади директора на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Наказом Департаменту розвитку громад, територій та інфраструктури СОДА №145-К від 11.12.2023 р. ОСОБА_1 був звільнений з посади директора ДП «Дороги Сумщини». Представник відповідача вважає, що звільнення відбулось із дотриманням норм законодавства про працю. Також, розірвання трудового договору без згоди виборного органу первинної профспілкової організації допускається у випадку ліквідації підприємства. До комісії з припинення юридичної особи або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи, а позивач не входить до складу такої комісії, отже, його повноваження з управління справами підприємства фактично припинились. Ліквідаційна комісія вживає заходи щодо зменшення заборгованості перед кредиторами шляхом реалізації законного права звільнення належним чином попереджених працівників підприємства, не задіяних для виконання повноважень та завдань юридичної особи, що припиняється.

Відповідач зазначає, що твердження позивача щодо продовження здійснення господарської діяльності підприємства без ознак ліквідаційної процедури не відповідає дійсності, оскільки на виконання заходів із ліквідації юридичної особи проведені відповідні перевірки, за результатами яких контролюючими органами складено акти. Окрім ОСОБА_1 були звільнені вісім працівників, які не задіяні до виконання функцій підприємства, пов`язаних із забезпеченням наявних договірних зобов`язань та супутніх з ними статутних обов`язків підприємства та безпосередньо функцій з припинення юридичної особи.

Зміни до розпорядження СОДА від 06.12.2023 року щодо збільшення строку пред`явлення кредиторських вимог до шести місяців були внесені з метою належного зимового утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення та ускладненими погодними умовами.

Аргументи позивача щодо непроведення незалежної оцінки майна на виконання вимог ч. 4 ст. 111 ЦК України є необґрунтованими, оскільки у цій статті не визначений строк для виконання зазначеної процедури. Аналогічно і з приводу невжиття ліквідаційною комісією заходів із закриття рахунків підприємства, крім рахунка, який використовується для розрахунків із кредиторами, так як відповідно до ч. 3 ст. 111 ЦК України, оскільки такі заходи мають бути вжиті ліквідаційною комісією до завершення строку пред`явлення вимог кредиторів, тобто до 08.04.2024 року.

Залишення на посаді директора, який припинив виконання своїх повноважень у зв`язку із їх переходом до ліквідаційної комісії не мало жодної потреби для підприємства. Таким чином, відповідач вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити в повному обсязі, за необґрунтованістю.

31.01.2024 року через канцелярію суду надійшов відзив від відповідача 2 - Державне підприємство «Дороги Сумщини», в якому фактично наведена та ж сама позиція, як і у Департаменту розвитку громад, територій та інфраструктури Сумської обласної державних адміністрації.

Відповідач 2 додатково зазначає, що з моменту утворення ліквідаційної комісії, до неї перейшли повноваження щодо управління підприємством у процесі ліквідації. Директор ОСОБА_6 з 05.10.2023 року по день звільнення фактично не виконував свої повноваження із управління підприємством, а здійснення виплати йому заробітної плати створює додаткове фінансове навантаження на підприємство та призводить до необґрунтованих витрат.

Збільшений до шести місяців строк пред`явлення кредиторських вимог жодним чином не впливає на порядок звільнення працівників і не стосується суті позовних вимог.

З метою раціонального використання фінансових ресурсів підприємства, що ліквідується, оцінка майна проводиться після закінчення строку для пред`явлення кредиторських вимог.

Наразі комісією з припинення Державного підприємства «Дороги Сумщини» забезпечується виконання заходів, передбачених чинним законодавством та розпорядженням про ліквідацію цього підприємства. Таким чином, відповідач 2 Державне підприємство «Дороги Сумщини» вважає, що права позивача порушені не були, звільнення позивача відбулося на законних підставах, тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Ухвалою суду від 24.04.2024 року за клопотанням представника позивача адвоката Маківського О.В. провадження у справі було зупинене до розгляду іншої справи № 480/2444/24, яка розглядається в порядку адміністративного судочинства в Сумському окружному адміністративному суді.

Ухвалою суду від 20.05.2024 року провадження у справі поновлено.

Розпорядженням голови СОДА від 24.04.2024 року №199-ОД Державне підприємство «Дороги Сумщини» (код ЄДРПОУ 42524164) реорганізовано шляхом його перетворення в Державну установу «Інфраструктура Сумщини» (код ЄДРПОУ 42524164), що є його правонаступником.

У письмових поясненнях від 10.07.2024 року представник Державної установи «Інфраструктура Сумщини» зазначає, що з ліквідацією Державного підприємства «Дороги Сумщини» не відбулось одночасне створення іншої юридичної особи, не відбулась і передача прав і обов`язків державного підприємства, а повноваження щодо управління автомобільними дорогами загального користування місцевого значення без визначення правонаступника по закону належать місцевим державним адміністраціям. Позивач не довів та не надав доказів передачі прав і обов`язків Державного підприємства «Дороги Сумщини». Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

У своїх додаткових поясненнях від 10.07.2024 року представник позивача адвокат Маківський О.В. зазначив, що 10.10.2023 р. директор ДП «Дороги Сумщини» ОСОБА_1 був попереджений про наступне вивільнення з посади директора на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, в результаті чого наказом Департаменту розвитку громад, територій та інфраструктури СОДА №145-К від 11.12.2023 р. був звільнений з посади директора ДП «Дороги Сумщини».

Разом з тим, 24.04.2024 року розпорядженням голови Сумської обласної державної адміністрації начальника обласної військової адміністрації Артюха В.М. №198-ОД припинено ліквідаційну процедуру ДП «Дороги Сумщини», а наступним розпорядженням №199-ОД вирішено реорганізувати ДП «Дороги Сумщини», шляхом його перетворення в державну установу «Інфраструктура Сумщини». Пунктом 6 розпорядження №199-ОД передбачено, що державна установа «Інфраструктура Сумщини» є правонаступником усього майна, прав та обов`язків державного підприємства «Дороги Сумщини». Враховуючи зазначене, має місце саме реорганізація ДП «Дороги Сумщини» у формі перетворення, а не його ліквідація. Отже, були наявні підстави для працевлаштування позивача. Однак, позивача було передчасно навмисно звільнено та не запропоновано вакантних посад в ДУ «Інфраструктура Сумщини». Встановлена законодавством можливість ліквідації державної установи (організації) з одночасним створенням (оновленням) іншої, яка буде виконувати повноваження установи, що ліквідується, не виключає, а передбачає зобов`язання роботодавця (держави) по працевлаштуванню працівників ліквідованої установи. Окрім того, на підставі довідки про доходи № 17 від 11.12.2023р., що була надана відповідачем, позивачем здійснено розрахунок середньоденної заробітної плати.

Суд, заслухавши думку учасників справи, вивчивши матеріали справи та додані до неї документи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.03.2021 року з позивачем ОСОБА_1 був укладений контракт №2 і його призначено на посаду директора Державного підприємства «Дороги Сумщини». Строк дії контракту визначено з 02.03.2021 по 01.03.2024 року (а.с.7-13).

Розпорядженням голови Сумської обласної військової адміністрації Артюха В.М. № 547-ОД від 04.10.2023 року розпочато ліквідацію державного підприємства «Дороги Сумщини» (а.с.14-15). На вимогу розпорядження утворено склад ліквідаційної комісії (а.с.16-17).

Розпорядженням голови Сумської обласної військової адміністрації Артюха В.М. № 697-ОД від 06.12.2023 року внесені зміни до розпорядження № 547-ОД від 04.10.2023 року, а саме: продовжено строк для пред`явлення вимог кредиторів з 2 до 6 місяців; зобов`язано провести процедуру ліквідації у порядку визначеному законодавством (а.с.18-19).

10.10.2023 року директор ДП «Дороги Сумщини» ОСОБА_1 був попереджений про наступне вивільнення з посади директора на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.20). В результаті чого, наказом Департаменту розвитку громад, територій та інфраструктури СОДА №145-К від 11.12.2023 р. ОСОБА_1 був звільнений з посади директора ДП «Дороги Сумщини» (а.с.21).

05.10.2023 року головою ППО ДП «Дороги Сумщини» запрошено голову голови Сумської обласної військової адміністрації та в.о. директора Департаменту розвитку громад, територій та інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації для участі у загальних зборах трудового колективу ДП «Дороги Сумщини».

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги щодо незаконності наказу про його звільнення, посилається на те, що розпорядження про ліквідацію ДП «Дороги Сумщини» мало на меті лише звільнення його з посади директора. У 2019 році підприємство вже намагались ліквідувати, однак внаслідок певних рішень і дій таке припинення діяльності ДП «Дороги Сумщини» не відбулось. У 2021 році затверджено нову редакцію статуту ДП «Дороги Сумщини», а у вересні 2023 року до статуту підприємства внесені чергові зміни. Одразу після чого, 04.10.2023 року розпорядженням голови Сумської обласної військової адміністрації Артюха В.М. № 547-ОД вирішено знову ліквідувати підприємство. Далі по тексту описуються функції та заходи, які вчинялись ДП «Дороги Сумщини» у здійсненні своєї діяльності, які, на думку позивача, виконувались належним чином.

Суд з приводу вище викладених аргументів зауважує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Суд при розгляді цієї справи не може надавати оцінку правомірності чи неправомірності спробам ліквідувати підприємство у 2019 році, внесенням змін у статут підприємства у 2021 році, доцільності ліквідувати підприємство ДП «Дороги Сумщини» у 2023 році, та ефективності діяльності підприємства в цілому, тому залишає ці доводи поза увагою.

Щодо інших аргументів позивача, наведених в позовній заяві. Прийнявши рішення про ліквідацію, з`явилась можливість масового звільнення працівників. До розпорядження про ліквідацію внесені зміни та продовжено строк для пред`явлення вимог кредиторів з чотирьох до шести місяців, що є затягуванням часу, на думку позивача, через те, що дія трудового контракту позивача спливала 01.03.2024 року. Крім того, відсутня інформація щодо вжиття ліквідаційною комісією заходів на виконання вимог ч. 3 ст. 111 ЦК України щодо закриття рахунків ДП «Дороги Сумщини», крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами під час ліквідації.

Щодо вищезазначених аргументів суд зауважує наступне. Відповідно до ст. 110 ЦК України юридична особа ліквідується, зокрема , за рішенням її учасників, суб`єкта управління державної або комунальної власності або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв`язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті орган (особа), який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи відповідно дочастини першоїцієї статті, призначає ліквідаційну комісію (ліквідатора) такої юридичної особи.

У статті 111 ЦК України передбачений порядок ліквідації юридичної особи, який був розпочатий на виконання вимог розпорядження голови Сумської обласної військової адміністрації Артюха В.М. № 547-ОД від 04.10.2023 року про ліквідацію Державного підприємства «Дороги Сумщини». Утворено склад ліквідаційної комісії. Нормативними документами склад ліквідаційної комісії не регламентовано.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Строк пред`явлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.

Таким чином, аргументи позивача щодо збільшення строку для пред`явлення вимог кредиторів ніяк не можуть впливати на порушення його прав як працівника, належним чином попередженого про наступне вивільнення у зв`язку із ліквідацією і не стосується суті позовних вимог.

Також відповідачем 1 надані докази й інших дій, передбачених для здійснення процедури ліквідації. Зокрема, проведена інвентаризація, документальна позапланова виїзна перевірка ГУ ДПС в Сумській області та ГУ ПФУ в Сумській області, за результатами яких контролюючими органами складені відповідні акти. Крім того, окрім позивача ОСОБА_1 звільнені ще вісім працівників, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (а.с.95-101).

Аналогічно і не мають значення для обґрунтування предмету спору аргументи позивача про невжиття ліквідаційною комісією заходів із закриття рахунків, крім рахунка, який використовується для розрахунків з кредиторами, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 111 ЦК України, такі заходи мають бути вжиті до завершення строку пред`явлення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених, зокрема, пунктом 1статті 40 КЗпП України у випадку ліквідації підприємства, установи, організації, не вимагає попередньої згоди виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Положення п. 1 ч. 1 ст.40 КЗпП України передбачає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації.

Ліквідація є такою формою припинення юридичної особи, при якій припиняються всі її права та обов`язки. У разі ліквідації вся чисельність працівників скорочується та весь штат працівників ліквідується, а працівник звільняється відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Ухваливши рішення про вивільнення працівників, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний не пізніше, ніж за два місяці до запланованого звільнення повідомити про це особисто кожного працівника за його підписом відповідно до статті 49-2 КЗпП України.

У разі розірванні трудового договору у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку відповідно до ст. 44 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України у разі якщо вивільнення є масовим відповідно достатті 48Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

В порядку абз.3 п.4 ч.3 ст.50 ЗУ «Про зайнятість населення», роботодавець зобов`язаний податитериторіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферізайнятостінаселеннята трудової міграції, інформацію про заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із ліквідацією не пізніше ніж за два місяці до вивільнення.

Статтею 43 Конституції Українивизначено, що кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

ОСОБА_1 звернувся до суду 11.01.2024 року з цим позовом, не погодившись із звільненням його з посади директора, фактично мотивувавши свій позов порушенням процедури ліквідації та вважає, що така процедура була розпочата лише задля звільнення його з посади.

Судом не оцінюється правомірність самої процедури ліквідації, а лише правомірність звільнення працівника під час такої процедури.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року, при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов`язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що процедуру звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України порушено не було, Звільнення проведено із дотриманням норм законодавства про працю. Були вжиті всі передбачені законом заходи щодо звільнення працівника у зв`язку із ліквідацією підприємства.

Відповідно до наказу про звільнення було проведено остаточний розрахунок позивачу з виплатою вихідної допомоги у розмірі середнього місячного заробітку; компенсації за дні невикористаної основної щорічної відпустки, додаткової відпустки за особливий характер праці.

Однак, в ході судового розгляду також було встановлено, що розпорядженням голови СОДА від 24.04.2024 року №198-ОД припинено ліквідаційну процедуру Державного підприємство «Дороги Сумщини».

Розпорядженням голови СОДА від 24.04.2024 року №199-ОД Державне підприємство «Дороги Сумщини» (код ЄДРПОУ 42524164) реорганізовано шляхом його перетворення в Державну установу «Інфраструктура Сумщини» (код ЄДРПОУ 42524164).

Дискреційні повноваження це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акту. Втручання у дискреційні повноваження суб`єкту владних повноважень не допускається.

Ухвалою суду від 13.09.2024 року замінено первісного відповідача Державне підприємство «Дороги Сумщини» на належного Державна установа «Інфраструктура Сумщини».

У своїх додаткових поясненнях представник позивача зазначає, що оскільки ліквідація не проведена до кінця, а розпорядженням голови СОДА від 24.04.2024 року № 198-ОД припинена, позивачу повинні були запропонувати вакантну посаду ДУ «Інфраструктура Сумщини».

Однак, станом на день звільнення ОСОБА_1 , так і на день подання цього позову до суду, враховуючи підстави позову, права та інтереси позивача порушені не були. Тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання противоправним та скасування наказу № 145-К від 11.12.2023 року про звільнення ОСОБА_1 та поновлення його на посаді, і, як наслідок, позовні вимоги щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та судових витрат не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У постанові Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 317/4223/16-ц (провадження № 61-24793св18) зазначено, що зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Проведення заходів щодо зміни організації виробництва і праці - це виключне повноваження власника і суд не вправі обговорювати та вирішувати питання про доцільність змін в організації виробництва і праці.

За змістом частини третьої статті12, частини першої статті81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина першастатті 76 ЦПК України).

У частині другійстатті 78 ЦПК Українипередбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першоюстатті 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на зазначене, суд доходить висновку, що відповідачами доведена наявність змін в організації виробництва і праці станом як на день звільнення ОСОБА_1 , так і на день подання цього позову до суду, а тому звільнення позивача є законним, внаслідок чого в задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.2,7,10-13,18,76-83,258,263,265,268,280-282 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах ОСОБА_1 до Департаменту розвитку громад, територій та інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації, Державна установа «Інфраструктура Сумщини» про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити за необґрунтованістю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Сумського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень:http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1: Департаменту розвитку громад, територій та інфраструктури Сумської обласної державної адміністрації, місце знаходження: м. Суми, майдан Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 39291701.

Відповідач 2: Державна установа «Інфраструктура Сумщини», місце знаходження: м. Суми, вул. Іллінська, буд. 97, код ЄДРПОУ 42524164.

Суддя І.М. Фоменко