Ухвала

від 13.09.2024 по справі 751/8255/24

НОВОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа№751/8255/24

Провадження №1-кс/751/2110/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2024 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові заяву захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 , про відвід слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_7 у справі за клопотанням старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 , погодженим начальником Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про відсторонення підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сновськ Корюківського району Чернігівської області, громадянина Україна, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , від посади директора Ріпкинського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Ріпкирайагролісгосп» у межах строку досудового розслідування.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 12.09.2024 вищевказана справа передана слідчому судді ОСОБА_7

13.09.2024 у судовому засіданні захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 , заявив клопотання про відвід слідчому судді ОСОБА_7 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України у зв`язку з наявністю інших обставин, які викликають сумніви в його неупередженості.

Захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_7 підтримав та просив задовольнити. В обґрунтування заяви зазначив, що слідчий суддя ОСОБА_7 під час розгляду клопотання про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту постановив ухвалу, якою застосував такий запобіжний захід, за відсутності доведених стороною обвинувачення ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.

Крім того, під час розгляду даного клопотання слідчий суддя ОСОБА_7 відмовив у задоволенні його клопотання про долучення документів, які мають значення для обрання підозрюваному запобіжного заходу.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку захисника.

Слідчий та прокурор у судовому засіданні просили відмовити у задоволенні заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_7 , оскільки відвід є безпідставним.

Від слідчого судді, якому заявлено відвід, повідомлень про намір брати участь в розгляді заяви про відвід або пояснень не надходило.

Суд, відповідно до ст. 81 КПК України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, якій заявлено відвід.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 5 статті 80 КПК України визначено, що відвід повинен бути вмотивованим.

Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя, слідчий суддя безумовно підлягає відводу, визначений ст. 75 КПК України та ст. 76 КПК України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Проте такі обставини при розгляді заяви про відвід слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_7 судом не встановлені, а заявником не доведено наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді.

Так, незгода з процесуальними рішеннями судді не є підставою для відводу такого судді згідно з положеннями статті 75 КПК України.

Вирішуючи питання про відвід слідчого судді, суд бере до уваги усталену практику органів судової влади на предмет того, що сама собою незгода учасника процесу з конкретними рішеннями судді під час судового провадження не може свідчити про упередженість та необ`єктивність судді та бути підставою для відводу. Такий висновок наведений, зокрема, у рішенні ВРП від 07.02.2020 у справі № 338/1дп/15-20.

За наведених обставин сама по собі незгода заявника із окремими аспектами розгляду клопотання про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не є достатньою підставою для висновку про упередженість судді або наявність в нього особистої зацікавленості у розгляді даного питання.

При цьому, слідчий суддя відхиляє аргументи заявника про те, що ним не висловлюється незгода із судовим рішенням про застосування запобіжного заходу, а лише наголошується на окремих аспектах вирішення цього питання, які навіть при відокремленому розгляді від змісту прийнятого процесуального рішення вказують на упередженість слідчого судді.

Усі процесуальні рішення слідчого судді в межах розгляду питання про застосування запобіжного заходу, зокрема рішення слідчого судді щодо долучення або відмови у долученні певних матеріалів як доказів, є складовою процесу судового розгляду відповідного питання слідчим суддею. Всі зазначені процесуальні дії слідчого судді не мають інших самостійних наслідків, окрім прийняття кінцевого рішення у відповідному провадженні у формі передбаченого КПК України акту правосуддя.

За наведених обставин вони не можуть бути предметом окремої оцінки суддею на предмет їх обґрунтованості у межах розгляду питання про наявність підстав для відводу слідчого судді.

Інший підхід означав би позапроцесуальну оцінку рішення у справі, прийнятого слідчим суддею, поза визначеним КПК України механізмом оскарження такого рішення, що суперечить принципу поваги до остаточного судового рішення, що є складовим більш ширшого принципа юридичної визначеності, та як наслідок - суперечить принципу верховенства права (рішення ЄСПЛ у справі «Бумареску проти Румунії»).

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Водночас не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі De Geouffre de la Pradelle v. France від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

На переконання суду, позапроцесуальна оцінка судових актів у інших справах, а так само ухвалених у них суддями (слідчими суддями) процесуальних рішень щодо доказів, нівелювала би саму суть судового процесу як регламентованої процесуальним законом сукупності дій та рішень, що будується на визначеній цим законом та підпорядкованій критеріям формальної логіки послідовності.

Наявність безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод має визначатися за допомогою суб`єктивної перевірки, де враховуються особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи суддя виявив будь-які особисті упередження або необ`єктивність в конкретній справі; а також відповідно до об`єктивної перевірки, тобто шляхом з`ясування того, чи сам суд і, серед інших аспектів, його склад, забезпечили достатні гарантії, щоб виключити будь-які законні сумніви щодо неупередженості (рішення Європейський суд з прав людини від 16.11.2023 в справі «Фігурка проти України», заява № 28232/22).

Європейський Суд з прав людини у своїх рішеннях відзначав, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі «Веттштайн проти Швейцарії»).

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді. Але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості.

Отже, беручи до уваги те, що у судовому засіданні не було підтверджено наявність достатніх підстав для подолання такої презумпції, у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_7 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81, 372, 392 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 , про відвід слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова ОСОБА_7 у справі за клопотанням старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 , погодженим начальником Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про відсторонення від посади підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали може бути включене до апеляційної скарги на остаточне судове рішення першої інстанції у цьому провадженні.

Суддя ОСОБА_1