Ухвала

від 30.08.2024 по справі 522/14260/24-е

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/14260/24-Е

Провадження № 2-з/522/296/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2024 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Свячена Ю.Б., розглянувши заяву представника позивача адвоката Згоди Олексія Олександровича про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Обслуговуючого кооператива «ЕКОДОМ-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про сплату пайових внесків,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про сплату пайових внесків.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28 серпня 2024 року матеріали цивільної справи були направлені для розгляду по суті судді ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 29серпня2024року провадження по справі було відкрито у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Разом із позовною заявоюпредставником позивачаподанозаяву про забезпечення позову,у якій останній просить суд:

-Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у розмірі 472704,41 гривень, що знаходяться на всіх відкритих рахунках ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в банківських установах, у тому числі, але не виключно на рахунку відкритому в АТ КБ «Приватбанк»: НОМЕР_2 .

-Не застосовувати при прийнятті рішення за даною заявою зустрічне забезпечення.

В обґрунтування заявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки на думку заявників існує ризик перерахування ОСОБА_3 чи зняття коштів із банківських рахунків з метою уникнення грошових зобов`язань. Крім того, заявники вважають, що відсутня необхідність у застосуванні зустрічного забезпечення, оскільки це є правом суду, а не обов`язком.

Згідно ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

З урахуванням приписів ч. 1 ст.153та ч. 2 ст.247 ЦПК Українирозгляд заяви здійснюється без виклику сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувальноготехнічного засобу.

У відповідності до вимог ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Вст. 151 ЦПК Українивикладено вимоги до заяви про забезпечення позову, зокрема в заяві про забезпечення позову повинно бути вказано захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Відповідно дост. 150 ЦПК УкраїниПозов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Проаналізувавши обставини, викладені в заяві про забезпечення позову, та вимоги чинного законодавства України, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до пункту 4Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року«Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків».

Як вбачається зі змісту позовних вимог в даній цивільній справі, предметом спору є заборгованості за договором про сплату пайових внесків. В заяві про забезпечення позову заявник проситьдо набрання рішенням чинності у цивільній справі накласти арешт на кошти відповідача.

Підставамидля необхідності вжиття заходів забезпечення позовузаявник зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки відповідач може розпорядитися коштами на власний розсуд.

При цьому, враховуючи мету процесуального інституту забезпечення позову (забезпечення реального виконання рішення суду в майбутньому), а також необхідність суворого дотримання процесуальних прав всіх учасників процесу та інших осіб, суд звертає увагу на те, що, звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник повинен не лише навести, але й довести наявність підстав для вжиття заходів забезпечення цивільного позову.

Суд також звертає увагу на вимоги частини 3статті 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги мають бути співмірними іззаявленими позивачем вимогами.

Відповідно до частини 1 статті 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 58 ЦПК).

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається із заяви про вжиття заходів забезпечення позову, до неї не додані належні докази що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Твердження заявника про те, що існує ризик невиконання рішення суду, ґрунтується виключно на припущеннях, а тому суд не бере їх до уваги, оскільки в силу положень ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Слід наголосити на тому, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Тому, при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо посилатись на диспозицію відповідної норми процесуального права. Заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені. Не може бути задоволено клопотання про забезпечення позову, якщо позивач не надав докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Таким чином, при розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Суд також враховує, що застосування заходу забезпечення позову є попередньою і запобіжною мірою і є обмеженням особи у правах ще до встановлення факту порушення, - тому такий захід може бути застосованим лише у виключних і дійсно необхідних випадках а такої необхідності заявником не доведено.

Таким чином, заявником не наведено обґрунтування необхідності забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.247,149-153 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника позивача адвоката Згоди Олексія Олександровича про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою Обслуговуючого кооператива «ЕКОДОМ-1» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про сплату пайових внесків відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь в розгляді цивільної справи, але не були присутні при оголошенні ухвали у той самий строк з моменту отримання ухвали суду.

Суддя Ю. Б. Свячена