Вирок

від 13.09.2024 по справі 461/6411/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

461/6411/24

1-кп/461/614/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.09.2024 м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря - ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 72024142100000007 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне Рівненської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, працює водієм

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 222 КК України та ч. 2 ст. 222 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Протягом 2023 року ОСОБА_4 , переслідуючи корисливу мету, спрямовану на приховування від оподаткування вартості автомобілів при їх ввезенні на митну територію України вчинив шахрайство з фінансовими ресурсами, надавши завідомо неправдиву інформацію органам державної влади в особі Львівської митниці Державної митної служби України (далі Львівська митниця ДМСУ) з метою одержання пільг щодо податків.

Згідно приписів статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.113 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України митні платежі, це податки, що відповідно до цього Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв`язку з переміщенням товарів через митний кордон України. Статтею 30 Податкового кодексу України передбачено, що податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку і збору. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат.

Відповідно до ст. 272 Митного кодексу України (далі - МКУ), ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України.

Статтею 276 МКУ визначено, що платниками мита є особа, яка ввозить товари на митну територію України чи вивозить товари з митної території України у порядку та на умовах, встановлених цим Кодексом.

Главою 53 розділу XII МКУ регулюються загальні положення щодо пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами.

Відповідно до ст. 364 МКУ, цей розділ регулює умови та порядок пропуску та оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України громадянами для особистих, сімейних та інших потреб, не пов`язаних зі здійсненням підприємницької діяльності.

Стаття 368 МКУ передбачає, що для цілей оподаткування товарів,які переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, банківських виписках, електронних повідомленнях з Інтернет-магазинів, інших документах, які містять відомості про вартість таких товарів.

Статтею 287 МКУ встановлено, що при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товари, визначені відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу» як гуманітарна допомога, звільняються від оподаткування ввізним митом.

Порядок ввезення на митну територію України гуманітарної допомоги в період 2023 року регламентувався Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2022 №174 «Про деякі питання пропуску гуманітарної допомоги через митний кордон України в умовах воєнного стану», у відповідності до положень якої громадяни України для здійснення митних формальностей надають співробітникам митних органів «Декларацію про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою», як особи, що перевозять відповідний товар.

Злочини, пов`язані із шахрайством з фінансовими ресурсами, вчинені ОСОБА_4 шляхом наданням завідомо неправдивої інформації до Львівської митниці ДМСУ з метою одержання пільг при сплаті обов`язкових митних платежів за наступних обставин.

Так, 06.05.2023 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23 год. 59 хв., в зону митного контролю пункту пропуску «Угринів-Долгобич» митного поста «Угринів» Львівської митниці ДМСУ у напрямку в`їзд в Україну смугою руху «червоний коридор» в`їхав транспортний засіб з реєстраційним номером BK7151ET/BK5151XP під керуванням ОСОБА_4 , яким переміщувався товар: «Легковий автомобіль вживаний марки Hyundai Sonata Hybrid 2014 Black 2.4L 4 vin: НОМЕР_1 ».

Як підставу для переміщення вказаного товару ОСОБА_4 до митного контролю подав наступні документи:

- митну декларацію від 06.05.2023 про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (NEW YORK STATE) № НОМЕР_2 ;

- звернення Благодійної організації «БФ «СТЕЖИНКАМИ ТЕПЛА» (ЄДРПОУ 44668011) від 05.05.2023 № 18/05-05.

Відповідно до митної декларації від 06.05.2023, в якій містилась неправдива інформація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою на адресу Благодійної організації «БФ «СТЕЖИНКАМИ ТЕПЛА» (ЄДРПОУ 44668011) переміщено в якості гуманітарної допомоги: «Легковий автомобіль вживаний: марка Hyundai Sonata Hybrid рік випуску 2014, VIN № НОМЕР_1 », відправником якої зазначений громада КЛАЙПЕДА, Литовська Республіка.

Внаслідок надання ОСОБА_4 неправдивої інформації до митного органу при подачі митної декларації від 06.05.2023 про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, останній незаконно одержав пільги при сплаті до Львівської митниці ДМСУ обов`язкових митних платежів на загальну суму 88 564,52 грн. шляхом звільнення від сплати ввізного мита 13 347,54 грн., акцизного податку 38 210,33 грн. та податку на додану вартість (далі ПДВ) 37 006,65 грн.

Поряд з цим, 20.09.2023 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23 год. 59 хв., в зону митного контролю пункту пропуску «Грушів Будомєж» митного поста «Грушів» Львівської митниці ДМСУ у напрямку в`їзд в Україну смугою руху «червоний коридор» в`їхав транспортний засіб з реєстраційним номером BK7151ET/BK5151XP під керуванням ОСОБА_4 , яким переміщувався товар: «BUICK Encore GX рік випуску 2022, VIN: НОМЕР_3 та BUICK Envision рік випуску 2022, VIN: НОМЕР_4 ».

Як підставу для переміщення вказаного товару ОСОБА_4 до митного контролю подав наступні документи:

- дві митні декларації від 20.09.2023 про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (STATE OF OKLAHOMA) № НОМЕР_5 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (GEORGIA CERTIFICATE OF TITLE) № НОМЕР_6 ;

- лист-прохання Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «Справедливе суспільство» без номера та дати.

Відповідно до митних декларацій від 20.09.2023, в яких містилась неправдива інформація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, на адресу Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «Справедливе суспільство» (ЄДРПОУ 39409432) безпідставно переміщено в якості гуманітарної допомоги: «BUICK Encore GX рік випуску 2022, VIN: НОМЕР_3 та BUICK Envision рік випуску 2022, VIN: НОМЕР_4 », відправником яких зазначений ОСОБА_4 .

Внаслідок надання ОСОБА_4 неправдивої інформації до митного органу при подачі митних декларацій від 06.05.2023 про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, останній незаконно одержав пільги при сплаті до Львівської митниці ДМСУ обов`язкових митних платежів на загальну суму 139 912,35 грн. шляхом звільненнявід сплати ввізного мита 41 271,33 грн., акцизного податку 6 536,76 грн. та ПДВ 92 104,26 грн.

Крім того, 06.10.2023 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 23 год. 29 хв., в зону митного контролю пункту пропуску «Грушів Будомєж» митного поста «Грушів» Львівської митниці ДМСУ у напрямку в`їзд в Україну смугою руху «червоний коридор» в`їхав транспортний засіб з реєстраційним номером BK7151ET/BK5151XP під керуванням ОСОБА_4 , яким переміщувався товар: «Легковий автомобіль вживаний: марка PORSHCHE CAYENNE, ідентифікаційний номер кузов № НОМЕР_7 , календарний рік виготовлення 2013» та «Легковий автомобіль вживаний: марка AUDI Q7, ідентифікаційний номер кузов № НОМЕР_8 , календарний рік виготовлення 2017».

Як підставу для переміщення вказаного товару ОСОБА_4 до митного контролю подав наступні документи:

- дві митні декларації від 06.10.2023 про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (TEXAS CERTIFICATE OF TITLE) № НОМЕР_9 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (CERTIFICATE OF TITLE FOR A VEHICLE) № НОМЕР_10 ;

- лист-прохання Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «Справедливе суспільство» без номера та дати.

Відповідно до митних декларацій від 06.10.2023, в яких містилась неправдива інформація про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, на адресу Благодійної організації «Всеукраїнський благодійний фонд «Справедливе суспільство» (ЄДРПОУ 39409432) безпідставно переміщувались товари як гуманітарна допомога: «Легковий автомобіль вживаний: марка PORSHCHE CAYENNE, ідентифікаційний номер кузов № НОМЕР_7 , календарний рік виготовлення 2013» та «Легковий автомобіль вживаний: марка AUDI Q7, ідентифікаційний номер кузов № НОМЕР_8 , календарний рік виготовлення 2017», відправником яких зазначений ОСОБА_4 .

Так, в процесі проходження митних формальностей Львівською митницею ДМСУ встановлено, що фактичним відправником товару, який ввозився ОСОБА_4 з території Євросоюзу, є компанія «Baltspeda, UAB» (Baltijos ave. 117-109, LT-93221 Klaipeda), якою на адресу митного органу надано інформацію про те, що підставою для експорту транспортних засобів з території Євросоюзу стали наступні документи:

а) щодо транспортного засобу «Легковий автомобіль вживаний: марка PORSHCHE CAYENNE, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_7 , календарний рік виготовлення 2013»: митна декларація Республіки Литви №23LTLC0100EK2BE217; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) без номера від 05.10.2023; рахунок-фактура (Invoice) №2393 від 24.07.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (TEXAS CERTIFICATE OF TITLE) № НОМЕР_9 .

Таким чином, вказаний транспортний засіб фактично переміщувався на адресу громадянина України ОСОБА_4 , а його відправником є компанія «Baltspeda, UAB», продавцем компанія « ІНФОРМАЦІЯ_2 »;

б) щодо транспортного засобу «Легковий автомобіль вживаний: марка AUDI Q7, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_8 , календарний рік виготовлення 2017»: митна декларація Республіки Литви №23LTLU900000116D01; міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) без номера від 05.10.2023; рахунок-фактура (Invoice) №249471 від 28.07.2023; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (CERTIFICATE OF TITLE FOR A VEHICLE) № НОМЕР_10 .

Таким чином, вказаний транспортний засіб переміщувався на адресу громадянина України ОСОБА_4 , а його відправником є компанія «Baltspeda, UAB», продавцем компанія « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

З огляду на викладене, враховуючи надання ОСОБА_4 до митного органу неправдивих відомостей з метою одержання пільг щодо податків Львівською митницею ДМСУ складено протокол про порушення митних правил (ч. 1 ст. 483 МКУ) з вилученням незаконно ввезених 06.10.2023 вживаних транспортних засобів за результатами розгляду якого рішенням Галицького районного суду м. Львова, залишеним в силі Львівським апеляційним судом, ОСОБА_4 визнано винним у допущених порушеннях під час проходження митних формальностей.

Внаслідок надання ОСОБА_4 неправдивої інформації до митного органу при подачі митних декларацій від 06.10.2023 про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, останній мав намір одержати пільги щодо сплати до Львівської митниці ДМСУ обов`язкових митних платежів на загальну суму 364 222,34 грн. шляхом звільненнявід сплати ввізного мита 66 508,49 грн., акцизного податку 126 162,65 грн. та ПДВ 171 551,2 грн.

ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 222 КК України та ч. 2 ст. 222 КК України визнав повністю. Щиро розкаявся. Пояснив, що дійсно 06.05.2023 р., 20.09.2023 р. та 06.10.2023 р. надав завідомо неправдиву інформацію органам державної влади з метою одержання пільг щодо податків при зазначених в обвинувальному акті обставинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України інші докази кримінального провадження судом не досліджувались. Суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не оспорював факту вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 222 КК України та ч. 2 ст. 222 КК України при вищезазначених обставинах.

Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Фактичні обставини справи є доведеними, суд вважає їх доведеними та визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин, які ніким не оспорюються. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість, мотиви, розмір заподіяної шкоди, а також інші обставини провадження, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються. Судом з`ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Вирішуючи питання щодо кваліфікації дій обвинуваченого, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані його дії, оскільки своїми умисними протиправними діями по епізоду від 06.05.2023 р. ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 222 КК України, тобто надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади з метою одержання пільг щодо податків.

Також своїми умисними протиправними діями по епізодам від 20.09.2023 р. та від 06.10.2023 р. ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 222 КК України, тобто надання завідомо неправдивої інформації органам державної влади з метою одержання пільг щодо податків, вчинене повторно.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винуватою у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України, під час призначення покарання у кожному конкретному випадку, суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром повинно бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, що його пом`якшують і обтяжують.

Суд враховує, що скоєне ОСОБА_4 кримінальні правопорушення є нетяжкими злочинами.

ОСОБА_4 раніше не судимий, характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та лікаря-нарколога не перебуває,

Пом`якшуючою покарання обставиною є щире каяття обвинуваченого.

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

На думку суду, враховуючи всі обставини справи, дані про особу обвинуваченого, пом`якшуючу покарання обставину та відсутність обтяжуючих, - покарання у виді штрафу буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та для попередження скоєння нових злочинів, оскільки таке покарання є реальним та справедливим щодо нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України остаточне покарання за сукупністю злочинів може визначатися шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п.21 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, суд вправі визначити остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим при призначенні за окремі злочини, що входять у сукупність, покарання як одного виду, так і різних.

Таким чином, у разі призначення за один із злочинів навіть такого виду покарання, яке не підлягає складанню (ч. 3 ст. 72 КК України), закон не виключає можливості його поглинення більш суворим видом покарання, призначеним за інший злочин.

Відповідно до ч. 3 ст.72 КК України, основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно. Відтак, обмеження щодо застосування положень ст. 70 КК України кримінальний закон встановлює лише у випадках призначення покарань за сукупністю злочинів шляхом складання основного покарання у виді штрафу з іншими видами покарань.

Тому, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_4 покарання відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і визначити остаточне покарання у виді штрафу.

Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.

Вирішуючи питання про необхідність призначення передбаченого санкціями ч. 1 ст. 222 КК України та ч. 2 ст. 222 КК України обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, суд прийшов до висновку про необхідність позбавити ОСОБА_4 права займатися діяльністю, пов`язаною з переміщенням товарів, у тому числі гуманітарної допомоги на митну територію України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку, передбаченому положеннями ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 371, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_4 винним у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 222 КК України та ч. 2 ст. 222 КК України.

Призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 222 КК України у виді штрафу в розмірі 2000 (дві тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з переміщенням товарів, у тому числі гуманітарної допомоги на митну територію України строком на 1 рік.

Призначити ОСОБА_4 покарання зач. 2 ст. 222 КК України у виді штрафу в розмірі 6000 (шести тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102000 грн. з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з переміщенням товарів, у тому числі гуманітарної допомоги на митну територію України строком на 1 рік та 6 місяців.

Призначити ОСОБА_4 остаточне покарання відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю вищезазначених кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді штрафу в розмірі 6000(шести тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 102000 (сто дві тисячі) гривень з позбавленням права займатися діяльністю, пов`язаною з переміщенням товарів, у тому числі гуманітарної допомоги на митну територію України строком на 1 рік та 6 місяців.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Скасувати арешт, накладений на зошит ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 10.06.2024 р.

Зошит, який приєднаний до матеріалів кримінального провадження залишити на зберігання при матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів на загальну суму 21432 грн.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним. З інших підстав вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Головуючий суддя ОСОБА_1