Постанова від 29.11.2007 по справі 47/369-07

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" листопада 2007

р.                                                          

Справа № 47/369-07 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П.,

судді Лакіза В.В. , Шепітько І.І.

при секретарі Саутенко К.О.

за

участю представників сторін:

прокурора - Горгуль Н.В., посв. № 90 від 21.06.2006 р.

позивача - Воронова Ю.В., доручення в матеріалах справи

третьої особи - ОСОБА_2 - головний лікар МСП-8

1-го відповідача - 

Бородінов В.О., дор. № 37 від 26.11.2007 р.

2-го відповідача - Ситник О.Б., доручення в матеріалах справи

3-го відповідача - не з'явився

третіх осіб - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційне подання прокурора

Ленінського району м. Харкова (вх. № 3123Х/1-9) на рішення

господарського суду Харківської області від 26.09.07 р. по справі № 47/369-07

за позовом Прокурора

Ленінського району м. Харкова в інтересах держави в особі Управління

комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна

Харківської міської ради, м. Харків

третя особа - Комунальний заклад охорони здоров"я - Міська

стоматологічна поліклініка № 8 Ленінського району, м. Харків

до 1. Державного підприємства

"Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування",

м. Харків

2. ТОВ "Мегарон", м. Харків

3. Універсальної біржи "Харківська товарна біржа", м.

Харків

треті особи - 1. Ленінський відділ Державної виконавчої служби

Харківської міського управління юстиції, м. Харків

2. Міністерство промислової політики України, м. Київ

про визнання недійсним аукціонних торгів та

договору купівлі-продажу

встановила:

Рішенням господарського суду Харківської області від 26.09.2007 р.

по справі № 47/369-07 (суддя Светлічний Ю.В.) відмовлено у задоволенні

клопотання прокурора про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ

"Мегарон" вчиняти дії, направлені на відчуження будь-яким способом

спірних нежитлових приміщень та відмовлено у задоволенні позовних вимог у

зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

Прокурор Ленінського району м. Харкова з рішенням місцевого

господарського суду не погодився, звернувся з апеляційним поданням, в якому,

посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків,

викладених у справи, обставинам справи, просить рішення скасувати та прийняти

нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач та третя особа на стороні позивача, Міська стоматологічна

поліклініка № 8, підтримують апеляційне подання прокурора та також просять

скасувати рішення суду першої інстанції.

Перший та другий відповідачі вважають рішення суду законним і

обґрунтованим, у зв'язку з чим просять залишити його без змін,  а апеляційне подання прокурора без

задоволення.

Третій відповідач та треті особи на стороні відповідачів відзиви

на апеляційне подання не надали, будучи належним чином повідомлені про час та

місце розгляду справи, про що свідчать підписи їх уповноважених осіб на

повідомленнях про вручення поштових відправлень, своїх представників в судове

засідання не направили,  про причини

неявки не повідомили, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про

розгляд справи без участі представників вказаних сторін за наявними у ній

матеріалами.

Колегія суддів розглянула апеляційне подання, перевірила матеріали

справи, заслухала присутніх у судовому засіданні представників сторін і

прокуратури та встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 

06 вересня 2005 р. Універсальною біржею "Харківська товарна біржа”

проводилися аукціонні торги з продажу нежитлових приміщень загальною площею

1327,6 м2, розташованих у будинку №59 по вул.Клапцова у місті

Харкові, переможцем яких було визнано ТОВ "Мегарон”.

За результатами торгів 07.09.2005 р. між ТОВ "Мегарон” та ДП

"Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування” було

укладено договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, а саме: підвалу № 1, II,

V,VII,VIII, X, XXIII, XXVI площею 175,6 м2, 1-го поверху № 1-31,

Iплощею 570,7 м2, 2-го поверху № 1-31, 17а, I, II площею 541,3 м2

в літ. "А-16” загальною площею 1327,6 м2, розташованих в

будинку № 59 по вул. Клапцова у місті Харкові. Вказаний договір посвідчений

нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 Державна реєстрація

означеного договору була проведена 28.09.2005 р.

На момент укладення оспорюваного правочину нежитлові приміщення по

АДРЕСА_1, що є предметом договору купівлі-продажу належали до власності Держави

України у особі користувача - Державного підприємства "Харківський

науково-дослідний інститут технології машинобудування”. Згідно з актом

прийому-передачі, затвердженим рішенням виконкому Ленінської районної ради у м.

Харкові  № 30 від 24.01.2006 р. передано

до комунальної власності м. Харкова житловий будинок № 59 по вул. Клапцова без

вбудованих нежитлових приміщень, оскільки вони станом на 24.01.2006 р. були

власністю ТОВ "Мегарон".

В апеляційному поданні прокурор посилається на порушення п. 1 ст.

7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної

власності", відповідно до якого з державної у комунальну власність

передаються безоплатно такі об'єкти - житлові будинки (разом із вбудованими та

прибудованими нежитловими приміщеннями) та гуртожитки (в тому числі не

завершені будівництвом). При цьому, в обґрунтування своїх вимог, прокурор

наводить факт реєстрації 16-ти поверхового житлового будинку по АДРЕСА_1 як

об'єкта права державної власності.

Матеріали справи свідчать, що 

будинок № 59 по вул. Клапцова було зареєстровано на праві державної власності

згідно з розпорядженням Харківського міського голови № 273 від 06.02.2004 р.

Однак на момент передачі вказаного житлового будинку із державної до

комунальної власності відповідно до рішення Ленінської районної ради № 30 від

24.01.2006 р., розпорядження Управління комунального майна та приватизації №

1674 від 20.12.2006 р., розпорядження управління комунального майна та

приватизації № 1374 від 16.10.2006 р. нежитлове приміщення першого та другого

поверхів по АДРЕСА_1 вибуло з державної власності та не підлягало передачі у

комунальну власність, оскільки з 28.09.2005 р. належало на праві приватної

власності ТОВ "Мегарон".

Відповідно до п. 5 та 6 ст. 7 Закону України "Про передачу

об'єктів права державної та комунальної власності"  передача майна з державної у комунальну

власність оформляється актом приймання-передачі, який підписується головою і

членами комісії. Форма акта приймання-передачі затверджується Кабінетом

Міністрів України, а право власності на об'єкт передачі виникає з дати

підписання акта приймання-передачі.

Згідно зі  ст. 4  вказаного Закону України передача  об'єктів 

з державної у комунальну власність щодо об'єктів житлового фонду

здійснюється за рішенням органів, уповноважених управляти державним майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 75 Господарського кодексу України (в

редакції 2004 р.) державне комерційне підприємство не має права безоплатно

передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім

випадків, передбачених законом. Відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти,

що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси

структурних одиниць та підрозділів державне комерційне підприємство має право

лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, і,

як правило, на конкурентних засадах.

Частина 5 ст. 141 ГК України передбачає, що види майна, що може

перебувати виключно у державній власності, відчуження якого недержавним

суб'єктам господарювання не допускається, а також додаткові обмеження щодо

розпорядження окремими видами майна, яке належить до основних фондів державних

підприємств, установ і організацій, визначаються законом.

Частиною 2 ст. 73 Господарського кодексу України в редакції, що

діяла у 2005 р., встановлено, що орган державної влади, до сфери управління

якого входить підприємство, є представником власника і виконує його функції у

межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Декретом Кабінету Міністрів України ( який має силу Закону

України) "Про управління май ном, що є у загальнодержавній власності"

№ 8-92 від 15.12.1992 р. вста новлено, що здійснення функцій щодо управління

майном, що є у державній власності покладено на міністерства та інші підвідомчі

Кабінету Міністрів ор гани державної влади.

Міністерством промислової політики України прийнятий наказ № 435

від 31.08.2004р., яким зобов'язано передати до комунальної власності м. Харкова

тільки житлові приміщення, у тому числі по вул.Клапцова, 59. Прийнятий наказ

свідчить про рішення органа, уповноваженого управляти державним майном. Єдиним

органом, відповідно до ч. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права

державної та комунальної власності", що мав прийняти рішення про передачу

того чи іншого об'єкта державної власності ДП "Харківський

науково-дослідний інститут технології машинобудування" до комунальної

власності м. Харкова  є Міністерство

промислової політики України.

Наказ Міністерства промислової політики України № 435 від

31.08.2004 р. дійсний на цей час, не змінювався та не був оскаржений у судовому

порядку.

Відповідно до п. 3 Положення про порядок прийому-передачі в

комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному

господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та

організацій, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 891 від 06.11.1995

р. відомчий житловий фонд передається у комунальну власність безоплатно. Разом

з відомчим житловим фондом передаються відповідним комунальним підприємствам

зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання і водовідведення, а

також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні,

каналізаційні та водопровідні споруди, вбудовані і прибудовані приміщення,

обладнання тощо).

Приміщення стоматологічної поліклініки неможливо кваліфікувати, як

вбудоване приміщення, що призначене для обслуговування житлового фонду.

Листом № 10/7-1-1406 від 31.08.2005 р. Міністерство промислової

політики, як орган управління, надало дозвіл на реалізацію майна. На підставі

цього листа на УБ "Харківська товарна біржа" був проведений аукціон з

продажу нежитлового приміщення за адресою м. Харків, вул.Клапцова, 59, при

цьому форма реалізації майна визначена у відповідності до діючого законодавства

України, тобто на конкурентних засадах - через біржу, аукціон по конкурсу.

Аукціон проводився з дотриманням чинного законодавства та Закону України

"Про товарну біржу", про що свідчить протокол аукціонних торгів.

Відповідно до ст. 215 ЦК України загальною підставою недійсності

правочину є невиконання в момент здійснення правочину стороною (сторонами)

вимог, встановлених частинами першою-третьою, п'ятою, шостою статті 203 цього

Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, однак одна з

сторін або інша заінтересована особа заперечує її дійсність на підставах,

встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є

необхідним для чинності правочину, зокрема ч. 1 вказує, що зміст правочину не

може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також

моральним засадам суспільства. Укладений між ДП "Харківський

науково-дослідний інститут технології машинобудування" та ТОВ

"Мегарон" договір купівлі-продажу не суперечить нормам цивільного

законодавства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у

формі, встановленій законом. Пункт 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України зазначає, що

правочини між юридичними особами вчиняються у письмовій формі, а ст. 657 ЦК

України встановлює, що договір купівлі-продажу нерухомого майна підлягає нотаріальному

посвідченню та державній реєстрації. Договір купівлі-продажу від 07.09.2005 р.

був укладений сторонами у письмовій формі, посвідчений нотаріально приватним

нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований

у державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.09.2005 р.

Відповідно до п.5 ст.203 ЦК України правочин повинен бути

спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Предметом договору купівлі-продажу було передбачено продаж майна за грошові

кошти і, як наслідок, перехід права власності на майно. Фактичні дії сторін

свідчать про настання саме цих правових наслідків, передбачених договором,  ТОВ "Мегарон"  було проведено повний розрахунок за придбане

майно, складено двосторонній акт приймання-передавання майна, який відповідно

до умов договору засвідчив перехід права власності.

Таким чином, відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України "Про

передачу об'єктів права державної та комунальної власності" право

власності на об'єкт передачі виникає з моменту підписання акту

приймання-передачі, тобто право комунальної власності м. Харкова на житловий

будинок по АДРЕСА_1 виникло 24.01.2006 р., після затвердження акту

приймання-передавання. На цей час спірне майно - вбудовані нежитлові приміщення

стоматологічної поліклініки № 8 вже набули власника - ТОВ "Мегарон" і

не належали до державної власності.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого

висновку про те, що безпідставність позовних вимог в частині визнання недійсним

договору купівлі-продажу від 07.09.2005 р.

Що стосується позовних вимог про визнання недійсними аукціонних

торгів, то вони також не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Стаття 12 Господарського процесуального кодексу України регулює

підвідомчість господарських спорів господарським судам. За приписами цієї

статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають при

укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших

підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у

законодавстві. Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих

органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові

наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин та має

обов'язків характер для суб'єктів цих відносин. Отже однією з ознак акта є його

обов'язковість для того кола осіб, на яке він розповсюджує свою дію.

Правове становище товарної біржі визначає Закон України "Про

товарну біржу". Згідно зі ст. 1 цього Закону товарна біржа є організацією,

що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну

діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод. Положенням

про порядок продажу на аукціоні, за конкурсом основних засобів, що є державною

власністю, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 1976 від

22.09.2000 р., визначено, що аукціон - спосіб продажу майна, за яким його

власником стає покупець, що в ході торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Пунктом 18 вказаного Положення передбачено ведення під час

аукціону протоколу, який відповідно до п. 31 Положення є тільки підставою для

укладання договору купівлі продажу. Якщо покупець своєчасно не вносить повністю

плату за придбане майно вважається, що аукціон не відбувся. З огляду на

зазначені норми, аукціон (аукціонні торги) - це спосіб продажу майна, він не є

актом товарної біржі у розумінні ст.12 ГПК України, оскільки не носить

характеру обов'язковості. Протоколи аукціону є тільки письмовим оформленням

результатів проведення аукціону та передумовою для укладання договору

купівлі-продажу та також не носять обов'язкового характеру.

Таким чином, нормами діючого законодавства не передбачено такий

матеріально-правовий спосіб захисту, як визнання недійсним протоколу аукціонних

торгів.

На підставі викладеного судова колегія дійшла висновку, що рішення

господарського суду Харківської області від 26.09.2007 р. по справі № 47/369-07

прийняте у відповідності до чинного матеріального та процесуального права і

підстави для його скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційне подання

прокурора  задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105

Господарського процесуального кодексу України судова колегія, -

постановила:

У задоволенні апеляційного подання прокурора Ленінського району м.

Харкова відмовити.

Рішення господарського суду Харківської області від 26.09.2007 р.

по справі № 47/369-07 залишити без змін.

         Головуючий суддя                           (підпис)                            Бондаренко В.П. 

                                 Судді                           (підпис)                            Лакіза В.В. 

(підпис)                            Шепітько І.І. 

Постанову

підписано 30.11.2007 р.