Постанова

від 23.11.2007 по справі 17/475-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний

господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" листопада 2007

р.                                                               

Справа № 17/475-07 

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О.,

судді Такмаков Ю.В., Барбашова С.В.,

при секретарі Соколовій Ю.І.

за

участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні

Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого

акціонерного товариства "Сумський рафінадний завод" (м. Суми) (вх.

№ 3139 С/3) на рішення господарського суду Сумської області від

26.09.07 р. по справі № 17/475-07

за позовом Товариства з

обмеженою відповідальністю "Завод ПластАл" (м. Суми)

до Відкритого акціонерного

товариства "Сумський рафінадний завод" (м. Суми)

про стягнення 56 759,89 грн., -

встановила:

У вересні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю

"Завод ПластАл" (м. Суми) звернулося до господарського суду Сумської

області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Сумський

рафінадний завод" (м. Суми) про стягнення 56 759,89 грн. заборгованості, а

саме: 25 980,00 грн. основного боргу, 25980,00 грн. пені, 1 084,75 грн. - 3 %

річних, 3 715,14 грн. інфляційних витрат, нарахованих внаслідок неналежного

виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 2067-04 на виконання

робіт на підставі замовлення - 2067-04 від 06.03.2006 р., а також просило

стягнути з останнього судові витрати по справі.

Рішенням господарського суду Сумської області від 26 вересня 2007

року по справі № 17/475-07 (суддя Коваленко О.В.) позов задоволено частково та

стягнуто з відповідача на користь позивача 25 980,00 грн. основного боргу, 2

289,08 грн. пені,  3715,14 грн.

інфляційних збитків, 1 084,75 грн. - 3 % річних, 330,68 грн. витрат по сплаті

державного мита та 68,75 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився,

звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій

просить рішення господарського суду Сумської області від 26.09.2007 р.

скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних

вимог. На думку заявника апеляційної скарги, оскаржуване рішення прийнято з

порушенням норм  процесуального права та

при неповному з'ясуванні судом всіх обставин справи.

Сторони вимоги ухвали апеляційного господарського суду від

06.11.2007 р. не виконали, витребувані документи суду не надали, будучи належним

чином повідомлені про місце, день та час розгляду справи, своїх представників

20.11.2007 р. у судове засідання не направили, про неможливість прибуття у

судове засідання з поважних причин суд не повідомили, у зв'язку з чим, справа

за апеляційною скаргою розглядається за наявними в ній матеріалами.  

Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин

справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи

апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського

процесуального кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про

залишення апеляційної скарги без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Сумської області

виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених

матеріалами справи обставин спору за яким встановив, що 6 березня 2006 року між

ТОВ “Завод ПластАл” (підрядник) та ВАТ “Сумський рафінадний завод” (замовник)

був укладений договір № 2067-04 на виконання робіт на підставі замовлення -

2067-04, відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання по

виготовленню та встановленню конструкцій з профілю ПВХ у відповідності до ДСТУ

БВ.2.6-15-99 згідно проектно-кошторисної документації, яка надається відповідачем,

а останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти виконані роботи та сплатити їх

вартість у відповідності до умов даного договору.

Згідно з пунктом 2.1. спірного договору вартість робіт складає 25

980,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 2.5.1. договору сторони передбачили, що замовник шляхом

перерахування на розрахунковий рахунок підрядника, сплачує вартість робіт

протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за

вищевказаним договором виконав, здійснив для відповідача роботи по виготовленню

та установці виробів, про що свідчить підписаний сторонами акт виконаних робіт

від 05.04.2006 р., однак ВАТ “Сумський рафінадний завод” в порушення своїх

зобов'язань оплату виконаних робіт не здійснило і станом на день розгляду

справи його заборгованість складає 25 980,00 грн.  

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання

має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього

Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та

вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що

якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає

виконанню у цей термін.

Враховуючи те, що відповідач не надав суду доказів погашення

боргу, позовні вимоги позивача в сумі 25 980,00 грн. є обґрунтованими,

підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до загальних засад відповідальності

учасників господарських відносин, сторони у пункті 8.3. договору передбачили

відповідальність за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе

зобов'язань, шляхом застосування до правопорушника санкцій у вигляді сплати

пені, що відповідає вимогам розділу V Господарського кодексу України та Закону

України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових

зобов'язань" від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно

задовольнив їх частково в сумі 2 289,08 грн., оскільки відповідно до статті 3

вказаного Закону розмір пені повинен обчислюватися від суми простроченого

платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку

України, що діяла у період, за який сплачується пеня. А частиною 6 статті 232

Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за

прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або

договором, припиняється через шість місяців  від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 3 715,14 грн.

інфляційних збитків та 1 084,75 грн. - 3 % річних, то господарський суд

Сумської області правомірно вирішив, що ці вимоги позивача також підлягають

задоволенню, оскільки відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу

України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу

кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу

інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої

суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на

підставу своїх вимог та заперечень. Згідно зі статтею 43 цього ж Кодексу

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що

господарський суд Сумської області, з урахуванням матеріалів справи,

обґрунтовано задовольнив позовні вимоги ТОВ “Завод ПластАл” в сумі 25 980,00

грн. основного боргу, 2 289,08 грн. пені, 

3 715,14 грн. інфляційних збитків, 1 084,75 грн. - 3 % річних, оскільки

позивач по справі свої зобов'язання, передбачені  договором № 2067-04 на виконання робіт на

підставі замовлення - 2067-04 від 06.03.2006 р., виконав повністю, а також

надав суду всі докази, які підтверджують заборгованість ВАТ “Сумський

рафінадний завод”.

Відповідач же ні під час вирішення спору у господарському суді

Харківської області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав

жодного документального доказу обґрунтованості та правомірності як своїх

заперечень проти позову, так і висловлених в апеляційній скарзі тверджень про

відсутність у нього боргу перед позивачем.

Щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі

слід зазначити наступне. Вимоги ВАТ “Сумський рафінадний завод” про визнання

недійсним договору № 2067-04 на виконання робіт на підставі замовлення -

2067-04 від 06.03.2006 р. не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а

є самостійною вимогою, заявленою після винесення рішення господарським судом

Сумської області по даній справі, тому колегія суддів вважає, що заявлене

клопотання є неправомірним і задоволенню не підлягає.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від

29.12.1976 р. "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд,

виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини,

вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим

визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для

даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є

вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами,

дослідженими в судовому засіданні.

На думку колегії суддів, рішення місцевого суду відповідає

зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному

розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного

господарського суду вважає, що апеляційна скарга ВАТ “Сумський рафінадний

завод” позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження,

рішення господарського суду Сумської області від 26 вересня 2007 року по справі

№ 17/475-07 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а

доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути

підставою для його зміни чи скасування.

Керуючись статтями 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105

Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного

господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства

"Сумський рафінадний завод" (м. Суми) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 26 вересня 2007

року по справі № 17/475-07 залишити без змін.

Головуючий

суддя                                                                   

Демченко В.О. 

Суддя                                                                              

Такмаков Ю.В. 

Суддя                                                                               Барбашова

С.В.