Рішення

від 11.09.2024 по справі 722/1519/24

СОКИРЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 722/1519/24

Номер провадження 2/722/398/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Ратушенка О.М.

секретаря Кушнір І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Сокиряни в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області, треті особи на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення додаткового строку, необхідного для подання заяви про прийняття спадщини,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Римлянська Г.О., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до Сокирянського районного суду Чернівецької області з вищевказаним позовом до Сокирянської міської ради Дністровського району Чернівецької області, зазначивши третіми особами на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Обґрунтовуючи позовні вимоги, посилалася на те, що батьками позивача були: батько ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5 .

Крім позивача, у батьків було ще двоє дітей: син ОСОБА_2 та донька ОСОБА_3 .

Ще за свого життя батько, за згодою матері, подарував позивачу належний йому житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , після чого позивач оформив свої права на спадкове майно: грошовий вклад та земельні ділянки, отримавши в Сокирянській державній нотаріальній конторі відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_5 .

На момент своєї смерті мати позивача проживала сама в належному йому житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 та інші особи разом з нею не проживали і не були зареєстровані.

Позивач зі своєю сім`єю фактично проживав і до теперішнього часу проживає в побудованому ним житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 .

Після смерті матері ОСОБА_1 20.09.2016 року зареєстрував своє місце проживання в успадкованому будинку, однак залишився проживати за попереднім місцем проживання.

Натомість, в будинку за адресою: АДРЕСА_1 пізніше дозволив проживати своїй доньці, ОСОБА_7 , з сім`єю.

Вважаючи, що оформив на своє ім`я все спадкове майно своїх батьків та відсутнє інше майно, яке б підлягало успадкуванню, позивач в передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України строк не подавав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.

Однак, у травні 2024 року, наводячи лад в будинку, донька позивача ОСОБА_7 виявила заповіт ОСОБА_5 від 10.03.2006 року, посвідчений секретарем Коболчинської сільської ради ОСОБА_8 , яким остання заповіла ОСОБА_1 належні їй права: на земельну частку (пай) та майновий пай в колгоспі «Коболчинський», посвідчених Сертифікатом та Свідоцтвом і повідомила про це позивачу.

Тоді позивач з допомогою доньки розпочав пошуки в будинку даних документів і виявив, що після складання на його ім`я заповіту на право на земельну частку (пай) мати приватизувала земельну частку (пай) і отримала Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, серія ЯБ №444850, виданий Сокирянською РДА 15.11.2007 року.

Тобто, як про наявність на його ім`я заповіту, так і про наявність спадкового майна після смерті матері, спадкоємцем за законом на яке він є, ОСОБА_1 дізнався тільки в травні 2024 року.

З цих підстав, у встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, а звернувся тільки 19.06.2024 року до приватного ностріуса Дністровського районного нотаріального округу Гапчука В.М.

Однак, своєю постановою від 24.06.2024 року нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, так як ним пропущений встановлений чинним законодавством строк для прийняття спадщини.

Представник позивача - адвокат Римлянська Г.О. просила визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання ним до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в три місяці.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, однак представник позивача - адвокат Римлянська Г.О. подала до суду заяву про проведення розгляду справи без її присутності та присутності позивача, позовні вимоги підтримують повністю.

Представник відповідача Сокирянської міської ради Дністровського району Войняк Н.А. у судове засідання не з`явився, однак подала до суду заяву про розгляд справи без представника міської ради, в якій просила розглянути справу на розсуд суду за наявними у справі матерілами.

Треті особи на стороні відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання також не з`явилися, однак подали до суду письмові заяви, якими проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечували та просили суд розглянути справу без їхньої присутності в судових засіданнях.

Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Підстав, передбачених ст.223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи судом не встановлено, а тому прийнято рішення про розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по даній цивільній справі суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

З наданих позивачем доказів та копії спадкової справи №80/2024щодо майна померлої ОСОБА_5 судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Коболчин Дністровського району Чернівецької області померла ОСОБА_5 , що вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 06.07.2015 року, виданого виконавчим комітетом Коболчинської сільської ради Сокирянського району Чернівецької області.

На день смерті ОСОБА_5 , яка постійно проживала в с.Коболчин Дністровського району Чернівецької області, залишилась спадщина, яка складається із земельних ділянок: кадастровий номер 7324084500:03:001:0547, площею 0,5610 га; кадастровий номер 7324084500:02:001:0246, площею 0,1690 га, а загальною площею 0,7300 га, призначених для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, посвідчених Державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯБ №444850, виданим Сокирянською районною державною адміністрацією 15.11.2007 року.

З матеріалів спадкової справи ОСОБА_5 встановлено, що заповіту на спадкове майно вона не залишила, а спадкоємцями за законом є її діти: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Згідно заяви, поданої 19.06.2024 року спадкоємцем ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Гапчука Володимира Миколайовича, була відкрита спадкова справа №80/2024 та внесено в Спадковий реєстр за №72596427.

Спадкоємці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 19.06.2024 року подали до приватного нотаріуса Гапчука В.М. заяви, якими повідомили про свою відмову від своєї частки спадкового майна матері та отримання свідоцтв про право на спадщину за законом.

На звернення позивачки ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Гапчука В.М., постановою від 24.06.2024 року йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане майно, оскільки ним пропущений встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Зазначений правовий висновок Верховним Судом викладено у постанові від 28.10.2019 року по справі №761/42165/17-ц (провадження №61-49121св18).

Крім того, згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п.24 постанови від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Узагальнення судової практики розгляду судами справ про надання спадкоємцеві додаткового строку для прийняття спадщини свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, позивач ОСОБА_1 заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті спадкодавиці не подавав, від права на спадкування не усунутий і бажає прийняти спадщину, що підтверджується заведеною приватним нотаріусом Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області Гапчуком В.М. спадковою справою за №80/2024 року та заявою ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яка в ній міститься.

З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність заперечень щодо позову представника відповідача та третіх осіб, суд вважає, що вказана обставина є поважною причиною пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_5 .

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст.ст.1268-1270, 1272 ЦК України та керуючись ч.1 ст.82, ч.4 ст.206, ч.3 ст.211, ч.2 ст.247, ст.ст.258-259, 263, 265, 268, 273, 280 ч.1, 282, 284, 287 ч.4, 288 ч.2, 289, 354, п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , додатковий строк, для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном на три місяці, який відраховувати з дня набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду через Сокирянський районний суд Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Ратушенко