Ухвала

від 16.09.2024 по справі 761/33189/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/33189/24

Провадження № 2/761/9392/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., вивчивши матеріали справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агентство нерухомості «Ріел Київ», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційна Група Прометей», Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Колумбус», про розірвання попереднього договору купівлі-продажу; стягнення внесеної суми забезпечувального платежу; стягнення понесених збитків; стягнення процентів за користування коштами; стягнення штрафу; стягнення моральної шкоди,-

в с т а н о в и в :

У вересні 2024 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява.

Під час вивчення матеріалів позовної заяви суд приходить до висновку про те, що зазначені матеріали необхідно передати на розгляд до Дарницького районного суду м. Києва, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Порядок визначення територіальної підсудності цивільних справ закріплений в статтях 26-30 ЦПК України, відповідно до яких підсудність визначається за предметними і територіальними ознаками.

Відповідно до правил ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно із роз`ясненнями, що містяться у пунктах 41 та 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01 березня 2013р. № 3 (далі - Постанова Пленуму № 3), визначено, що перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Виходячи із зазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Як наголошено у постанові Верховного Суду від 10 квітня 2019р. у справі № 638/1988/17, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

У постанові від 09 вересня 2020р. в справі № 910/6644/18 Верховний Суд дійшов висновку про те, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

У постанові від 16 лютого 2021р. у справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду визначила, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередній об`єкт спірних правовідносин.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, 05 жовтня 2022р. між позивачкою та відповідачем було укладено попередній договір купівлі-продажу двокімнатної квартири, проектний номер АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 (далі по тексту - об`єкт нерухомого майна).

Місцезнаходження об`єкту нерухомого майна документально підтверджено у попередньому договорі купівлі продажу від 05 жовтня 2022р.

Як вбачається із заявлених позовних вимог, позивачка просить суд розірвати попередній договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна, а також стягнути кошти, що є похідними вимогами.

Відтак, оскільки предметом позову є розірвання попереднього договору купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , а вимоги щодо стягнення коштів є похідними від основної, тобто спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна, то цей позов повинен розглядатися за правилами виключної підсудності, встановленими ч. 1 ст. 30 ЦПК України, а тому підлягає передачі за підсудністю до Дарницького районного суду міста Києва.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що місцезнаходження нерухомого майна знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_2 , що не підпадає під територіальну юрисдикцію Шевченківського районного суду м. Києва, суд приходить до висновку, що вказану позовну заяву необхідно передати за підсудністю до Дарницького районного сду м. Києва на підставі ч. 1 ст. 30 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1, ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 259, 261, 268, 353-355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агентство нерухомості «Ріел Київ», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Інвестиційна Група Прометей», Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Колумбус», про розірвання попереднього договору купівлі-продажу; стягнення внесеної суми забезпечувального платежу; стягнення понесених збитків; стягнення процентів за користування коштами; стягнення штрафу; стягнення моральної шкоди - передати за підсудністю до Дарницького районного суду м. Києва.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя: