Постанова

від 11.09.2024 по справі 922/511/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/511/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.

за участю секретаря судового засідання Березки О.М.,

та представників учасників справи:

прокурор - Д.М. Кадацька;

позивач - не з`явився;

перший відповідач - не з`явився;

другий відповідач - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву представника ОСОБА_1 адвоката Олени В`ячеславівни Надьон про ухвалення додаткового рішення (вх.№10513 від 12.08.2024) за результатами розгляду апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№1457Х/1-43) на рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2024 у справі №922/511/24, ухвалені у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Пономаренко Т.О.,

за позовом Богодухівської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Богодухівської міської ради Харківської області, Харківська область, м. Богодухів,

до 1. Фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків,

2. Сільськогосподарського фермерського господарства "Вертіївка", Харківська область, Богодухівський район, с. Вікторівка,

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2024 у справі №922/511/24 апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 08.05.2024 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 22.05.2024 у справі №922/511/24 залишено без змін.

12.08.2024 від представника ОСОБА_1 адвоката Олени В`ячеславівни Надьон надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у справі №922/511/24, в якому вона просить суд ухвалити додаткове рішення у справі №922/511/24 про стягнення з прокуратури Харківської області (Код ЄДРПОУ 02910108) на користь громадянки ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер платника податків: НОМЕР_1 ) судових витрат в сумі 15 000,00 (п`ятнадцяти тисяч) гривень.

12.08.2024 витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду для розгляду справи №922/511/24 визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Тихий П.В. (суддя-доповідач), суддя Плахов О.В., суддя Терещенко О.І.

Листом Керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 за вих.№ 13-49/ 006975 повідомлено представника ОСОБА_1 адвоката Олени В`ячеславівни Надьон, що у відповідності до Витягу із табелю обліку використання робочого часу суддів Східного апеляційного господарського суду, суддя-доповідач Тихий П.В. перебуває у відпустці по 26.08.2024 включно. Враховуючи вищевикладене, керуючись п. 5.4. Рішення зборів суддів №3 від 15.02.2019, повідомленя заявника, що заява буде передана судді-доповідачу після виходу з відпустки.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 прийнято до провадження заяву представника ОСОБА_1 адвоката Олени В`ячеславівни Надьон (вх.№10513 від 12.08.2024) про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Розгляд заяви призначено на "11" вересня 2024 р. о 12:15 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132. Явку у судове засідання представників учасників справи визнано необов`язковою.

04.09.2024 прокурором також подано до суду апеляційної інстанції через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС заперечення на заяву про розподіл судових витрат у справі №922/511/24, у якій прокурор просить відмовити у задоволенні вказаної заяви. Зазначає, що представником ОСОБА_1 адвокатом Надьон О.В. не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним (пропорцінйим) із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), дійсним, обґрунтованим, розумним, реальним, а отже стягнення судових витрат на користь ОСОБА_1 не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості. (вх.№11479).

У судове засідання 11.09.2024 з`явився прокурор, який заперечував проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Інші учасники справи про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази, однак, наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з`явилися, своїх повноважних представників не направили, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю інших учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, заяву представника ОСОБА_1 адвоката Олени В`ячеславівни Надьон про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, Східний апеляційний господарський суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ГПК України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору. Саме така правова позиція неодноразово висловлювалася Великою Палатою Верховного Суду (пункти 95, 96 постанови від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, пункти 7.1, 7.2 постанови від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).

Відповідно до приписів чч. 1, 2, 4 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У зв`язку з наведеним колегія суддів наголошує, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом (п.2 ч. 3 ст. 2 ГПК України). Тому викладені у відповідних запереченнях прокурора та висловлені у судовому засіданні 11.09.2024 доводи прокурора про неможливість покладення на прокурора судових витрат під час їх розподілу колегією суддів відхиляються.

Колегія суддів враховує, що провадження у розглядуваній справі відкрито саме за ініціативою прокурора, так само як і в апеляційній інстанції справа переглядалася саме за апеляційною скаргою прокурора. Також колегія суддів бере до уваги правову позицію, висловлену в пункті 8.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №923/199/21, відповідно до якої у вирішенні питання щодо розподілу судових витрат за наслідками розгляду справ, провадження в яких відкрито за позовом прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позиція цього органу щодо заявленого прокурором позову не є вирішальним критерієм, оскільки прокурор бере участь у розподілі судових витрат нарівні з іншими учасниками справи. У вказаній постанові від 05.10.2022 у справі №923/199/21 (пункти 8.40, 8.41) Велика Палата Верховного Суду зазначила також про те, що вона відступає від правової позиції про недопустимість покладення на прокурора судових витрат під час їх розподілу за наслідками розгляду справи в суді.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Саме така правова позиція викладена в пункті 7.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №911/3312/21.

Колегія суддів доходить висновку про відповідність заявлених відповідачем-1 ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу критерію необхідності, адже розглядувана справа не є малозначною.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між відповідачем 1 та адвокатом Надьон Оленою В`ячеславівною на момент розгляду справи Східним апеляційним господарським судом підтверджуються договором щодо представництва інтересів та надання правничої допомоги б/н від 07.02.2023 та ордером на надання правничої допомоги серії АХ №1143551 від 10.07.2024.

Прокурор в своїх запереченнях вказує, що заявником в обґрунтування поданої заяви не надано договору від 07.02.2023 щодо представництва інтересів та надання правничої допомоги. Відтак, прокурор вважає, що неможливо встановити розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката.

Проте вказані твердження прокурора не відповідають дійсності, оскільки вказаний Договір від 07.02.2023 наявний в матеріалах справи. Він додавався представником ОСОБА_1 адвокатом О.В. Надьон до відзиву на позовну заяву до суду першої інстанції.

Колегія суддів зауважує, що за буквальним змістом приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Вказане, зокрема, означає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Саме така правова позиція сформульована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постановах Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №904/1878/19, від 02.07.2020 у справі № 904/2594/19 та від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01.09.2021 у справі №178/1522/18 та від 10.11.2021 у справі № 329/766/18.

На підтвердження понесення відповідачем-1 витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 15 000,00 грн. представник відповідача-1 надала суду акт прийому наданих послуг від 09.08.2024 до договору щодо представництва інтересів та надання правничої допомоги на суму 15 000,00 грн., квитанцію до прибуткового касового ордеру №18/2024 від 09.08.2024 на суму 15 000,00 грн.

Стосовно доводів прокурора про недоведеність розміру витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до відшкодування відповідачем-1 ОСОБА_1 , та одночасно про нерозумність розміру таких витрат колегія суддів зазначає таке.

Розумність розміру витрат учасника справи на професійну правничу допомогу визначається через призму співмірності із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст.126 ГПК України).

Таким чином, розумність розміру витрат учасника справи на професійну правничу допомогу постає як конкретний прояв загальноправового принципу розумності, який застосовується не тільки для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, а й для тлумачення процесуальних норм. Розумність і співмірність витрат на професійну правничу допомогу визначаються передусім відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункт 11.8 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20; аналогічна правова позиція сформульована в пункті 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

При цьому конкретизований обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та витрачений для цього час далеко не завжди мають значення для вирішення питання про розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар адвоката може встановлюватися як у формі погодинної оплати, так і у фіксованому розмірі, причому в останньому випадку для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, тобто фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку (пункти 130-133 постанови Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката відповідачем-1 надано копію договору про надання правової допомоги від 07.02.2023, укладеного між ОСОБА_1 (замовник) та Надьон Оленою В`ячеславівною (виконавець), акт приймання наданих послуг від 09.08.2024 до вказаного договору про надання правової допомоги.

Відповідно до розділу 1 вказаного договору про надання правової допомоги, виконавець, Замовник в порядку та на умовах, визначених даним Договором, доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання здійснювати представництво інтересів Замовника, а також надавати правничу допомогу в обсягах, визначених цим Договором (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, виконавець, зокрема, зобов`язаний

а) представляти у встановленому законодавством України порядку інтереси Замовника в правоохоронних органах, в органах влади та місцевого самоврядування при вирішенні, правових та інших питань, в усіх судах, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус судів» та в органах державної виконавчої служби.

б) користуватися всіма наданими позивачу, відповідачу і третій особі правами, у тому числі правами подання позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни та/або підстав позову, укладання мирової угоди, подачі виконавчого листа до виконання, а також знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії рішень, ухвал, постанов; брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування, щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, оскаржувати рішення, ухвали і постанови суду.

Відповідно до розділу 4 договору, сторони погодили, що за виконану роботу. Замовник сплачує готівкою у національній валюті України або перераховує на поточний рахунок Виконавця плату, розмір якої обумовлено Додатковою угодою, яка становить таємницю і розголошенню не підлягає (п. 1.1 Договору).

Дослідивши зазначені докази, колегія суддів доходить висновку про їх достатність для підтвердження факту надання адвокатом професійної правничої допомоги та розміру витрат відповідача-1 ОСОБА_1 на таку допомогу.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України). Утім, колегія суддів відзначає, що прокурор не надав суду доказів на підтвердження того, що витрати відповідача-1 ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу є неспівмірними з критеріями, встановленими процесуальним законом.

Колегія суддів додатково також зауважує, що відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 127 постанови постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Крім того, гонорар адвоката є ціною договору про надання правової допомоги, тобто платежем цивільно-правової природи і не становить виплату, яка будь-яким чином може бути кваліфікована як заробітна плата. З цих причин колегія суддів також відхиляє посилання прокурора на те, що розмір гонорару адвоката має визначатися виходячи з розміру середньої заробітної плати як базового критерію обчислення його розміру. Колегія суддів також вважає за необхідне нагадати прокурору, що Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (зокрема, статтями 6-9, 21) встановлені досить високі вимоги до професійної підготовки та кваліфікації адвокатів України, що завідомо виключає оцінку їх праці не тільки як простої і некваліфікованої, а навіть і усередненої за будь-якими показниками. Більше того, колегія суддів зауважує, що відповідна позиція прокурора фактично принижує статус самого прокурора, який користується рівними процесуальними правами і має однаковий процесуальний статус з адвокатом як представником іншого учасника судового процесу.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

Аналіз положень статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 вказала, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Частинами першою та другою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру чи погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" , враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.

Таким чином, проаналізувавши наявні у справі докази, зважаючи на положення чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що заява представника ОСОБА_1 адвоката Олени В`ячеславівни Надьон про розподіл витрат на професійну правничу допомогу (вх.№10513 від 12.08.2024) підлягає частковому задоволенню, із стягненням з прокурора на користь заявника витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.

В іншій частині в задоволенні заяви ОСОБА_1 адвоката Олени В`ячеславівни Надьон про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №922/511/24 слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Олени В`ячеславівни Надьон про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу (вх.№10513 від 12.08.2024) відмовити частково.

Стягнути з Харківської обласної прокуратури (61001, місто Харків, вулиця Богдана Хмельницького, 4; код ЄДРПОУ 02910108) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП: НОМЕР_1 ) 10000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Видати наказ.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту до Верховного Суду у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст додаткової постанови складено 16.09.2024.

Головуючий суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов

Суддя О.І. Терещенко