Постанова

від 16.09.2024 по справі 922/946/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2024 року м. Харків Справа № 922/946/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.,

розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (вх. №1651) на рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2024 (рішення ухвалено суддею Шарко Л.В. 13.06.2024 у приміщенні Господарського суду Харківської області) у справі №922/946/24

за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго, м. Київ

до Науково-виробничого підприємства Хартрон-Плант ЛТД (Товариство з обмеженою відповідальністю), м. Харків

про стягнення 87552,32 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.06.2024 у справі №922/946/24 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю НВП Хартрон-Плант ЛТД на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго інфляційні втрати в сумі 40775,90 грн; 3 % річних в сумі 11300,38 грн; витрати по сплаті судового збору в сумі 1801,06 грн, в частині позову про стягнення пені у розмірі 19659,09 грн та штрафу у розмірі 15816,95 грн відмовлено.

Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважаючи помилковими висновки місцевого господарського суду щодо неможливості нарахування штрафних санкцій, а також не повне дослідження обставин справи, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2024 у справі №922/946/24 в частині стягнення штрафних санкцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги НЕК Укренерго про стягнення пені в сумі 12970,94 грн та штрафу 4021,46 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що Приватним акціонерним товариством Національна енергетична компанія Укренерго було нараховано відповідачу штрафні санкції за несвоєчасну оплату послуг з передачі електричної енергії з 2019 року, що підтверджується у інформаційній таблиці та розрахунках, які були додані до позовної заяви.

Позивачем зазначено, що з урахуванням положень пункту 16 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану щодо зупинення на період дії воєнного стану нарахування та стягнення штрафних санкцій, ним у апеляційній скарзі здійснено розрахунок штрафу та пені у період до 24.02.2022 року.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго на рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2024 у справі №922/946/24, встановлено учасникам справи строк по 05.08.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань, письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження, попереджено, що апеляційна скарга буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.

Вказана ухвала від 17.07.2024 доставлена до електронних кабінетів сторін 17.07.2024 о 18:20 год, про що свідчать відповідні довідки Східного апеляційного господарського суду. З урахуванням положень п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, зазначене судове рішення вважається врученим сторонам відповідно 18.07.2024.

Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, письмові пояснення від учасників справи до суду не надходили.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши з урахуванням положень ч. 1 ст. 269 ГПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила таке.

01.01.2019 між Державним підприємством Національна енергетична компанія Укренерго (оператор системи передачі) та Науково-виробничим підприємством Хартрон-Плант ЛТД (користувач) укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 0077-02024 (далі - договір), відповідно до умов якого оператор системи передачі зобов`язується надавати послугу передачі електричної енергії відповідно до умов цього договору, а користувач зобов`язується здійснювати оплату послуг відповідно до умов цього договору.

Додатковою угодою від 24.12.2021 вказаний договір викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 5.1 договору розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.

Пунктом 5.2 договору сторони визначили, що користувач здійснює поетапну попередню оплату планової вартості послуги оператора системи передачі таким чином: 1 платіж - до 17:00 другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 цього Договору, відповідно до такого алгоритму: 2 платіж - до 10 числа розрахункового місяця; 3 платіж - до 15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - до 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - до 25 числа розрахункового місяця.

Відповідно до п. 5.5. договору користувач здійснює розрахунок за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (оператором системи передачі), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою «Системи управління ринком» (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді. Вартість наданої послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються адміністратором комерційного обліку (далі - АКО). Акти приймання-передачі послуги направляються користувачу до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно). Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється згідно з Правилами ринку. Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта приймання-передачі послуги (включно).Акти приймання-передачі послуги та акти коригування до актів приймання-передачі послуги у відповідному розрахунковому періоді оператор системи передачі направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони. Користувач здійснює підписання актів приймання-передачі послуги та актів коригування до актів приймання-передачі послуги відповідного розрахункового періоду протягом трьох робочих днів та повертає їх оператору системи передачі.

Пунктом 5.7. договору сторони погодили, що у випадку порушення користувачем термінів розрахунку оператор системи передачі має право нарахувати пеню у розмірі 0,1 % (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань. За прострочення користувачем термінів розрахунку понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від суми простроченого платежу.

Згідно з пп. 1 п. 6.1. договору оператор системи передачі має право отримувати від користувача своєчасну оплату послуг.

Відповідно до пп. 3 п. 8.3. договору користувач зобов`язаний здійснювати вчасно та у повному обсязі оплату за послугу на умовах, визначених цим договором.

Договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2021. Якщо користувач не направив оператору системи передачі у строк не менший ніж за місяць до закінчення дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 13.1. договору).

Повідомлень про припинення дії укладеного між сторонами договору матеріали справи не містять.

Матеріали справи містять листи Науково-виробничого підприємства Хартрон-Плант ЛТД про плановий обсяг надання послуг за період серпень-грудень 2019 року, січень - грудень 2020 року, січень жовтень 2021 року, грудень 2021 року, січень березень 2022 року.

Між сторонами також були складені відповідні акти коригування до актів приймання-передачі послуг за договором щодо фактичних обсягів електричної енергії, які також містяться в матеріалах справи.

За твердженнями позивача станом на 22.02.2024 основна сума заборгованості за договором у період з лютого по березень 2022 року становила 100000,00 грн, яку ТОВ НВП Хартрон-Плант ЛТД сплатило 28.02.2024.

З огляду на несвоєчасну оплату наданих послуг, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 19659,09 грн пені, 15816,95 грн штрафу, 40775,90 грн інфляційних втрат та 11300,38 грн 3 % річних.

Приймаючи оскаржуване рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем з порушенням вимог п. 16 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332, яка є обов`язковою для виконання учасниками ринку електричної енергії, нараховано відповідачу пеню - 19659,09 грн та штраф - 15816,95 грн в період дії воєнного стану в Україні, тому в задоволенні цих вимог слід відмовити.

Перевіривши розрахунки позивача щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат, місцевий господарський суд визнав їх вірними та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Проте, суд апеляційної інстанції не повністю погоджується із висновками місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу з огляду на таке.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (частина перша статті 174 ГК України).

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, а відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами договору, який у розумінні статей 173, 174 ГК України та статей 11, 509 ЦК України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини регламентуються положеннями глави 54 ЦК України та § 1 глави 30 ГК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст доводів апеляційної скарги зводиться до тверджень щодо помилковості висновку суду першої інстанції стосовно відмови позивачу у стягненні 19659,09 грн пені та 15816,95 грн штрафу.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами п. 5.7. договору пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов`язань.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення в частині відмови у стягненні штрафних санкцій керувався положеннями Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану (далі Постанова від 25.02.2022 № 332).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Статтею 2 наведеного закону встановлено, що Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема, у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.

Згідно з абз. 3 ч. 5 ст. 14 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про ринок електричної енергії" Регулятор має право, зокрема, видавати обов`язкові для виконання учасниками ринку рішення.

Так, пунктом 5 Постанови від 25.02.2022 № 332 (доповненим згідно постанови НКРЕКП від 27.02.2022 №333) рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".

Підпунктом 16 пункту 1 Постанови від 25.02.2022 №332 (доповненим згідно постанови №413 від 26.04.2022) визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії на період воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.

24 лютого 2022 року Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб було введено в Україні воєнний стан, у зв`язку з широкомасштабним вторгненням РФ. У подальшому, відповідними Указами Президента України було продовжено дію воєнного стану на території України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено нарахування відповідачу штрафних санкцій: пені - з 19.08.2019 року по 16.04.2022 року, штрафу - з 04.12.2019 року по 16.03.2022 року.

Враховуючи приписи пункту 16 Постанови від 25.02.2022 № 332, яка є чинною та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, здійснення позивачем під час дії в Україні воєнного стану нарахування штрафних санкцій у вигляді пені та штрафу суперечить обов`язковому для виконання рішенню НКРЕКП, а тому є неправомірним.

Отже, висновок суду першої інстанції щодо відмови у стягненні штрафних санкцій після 24.02.2022 року є правомірним та таким, що відповідає усталеній судовій практиці (правова позиція щодо обов`язковості настанов, викладених у постановах НКРЕКП викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 912/1941/21).

Проте, як встановлено апеляційним господарським судом, суд першої інстанції помилково не врахував, що позивачем здійснені нарахування штрафних санкцій і за період до 24.02.2022 року.

Так, позивачем було правомірно нараховано штраф у період з 04.12.2019 по 09.12.2019 на суму боргу 103480,60 грн у розмірі 2010,73 грн, у період з 11.12.2019 по 12.12.2019 на суму боргу 103480,60 грн у розмірі 2010,73 грн, всього на загальну суму 4021,46 грн, а також пеню за період з 19.08.2019 по 11.02.2022 на загальну суму 12970,94 грн, які підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до положень частини першої ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Пунктом 4 статті 277 ГПК України визначено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

На підставі викладеного, апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги та зміну рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 ГПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго задовольнити.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13.06.2024 у справі №922/946/24 змінити, виклавши абзаци другий та третій його резолютивної частини в такій редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Хартрон-Плант ЛТД (код ЄДРПОУ 25185147, 61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1) на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) інфляційні втрати в сумі 40775,90 грн; 3 % річних в сумі 11300,38 грн; 12970,94 грн пені, 4021,46 грн штрафу та 2388,79 грн судового збору за подання позову.

В іншій частині позову відмовити».

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю Хартрон-Плант ЛТД (код ЄДРПОУ 25185147, 61070, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1) на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код ЄДРПОУ 00100227) 3633,60 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.В. Лакіза

Суддя Н.О. Мартюхіна