Ухвала

від 16.09.2024 по справі 908/621/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

16.09.2024 року м.Дніпро Справа № 908/621/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Кощеєва І.М. (доповідач)

суддів:Чус О.В., Дарміна М.О.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.05.2024р. (суддя Горохов І.С., м. Запоріжжя, повний текст рішення підписано 07.06.2024р.) у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго, 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25

до Комунального підприємства Водоканал Мелітопольської міської ради Запорізької області, 72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Покровська, буд. 100

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача Комунального підприємства Водоканал Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення заборгованості за договором, про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0338-03032 від 05.06.2019р., в розмірі 97 976,51 грн., з яких: основний борг в розмірі 77 835,29 грн., 3% річних, в розмірі 4089,93 грн., інфляційні втрати, в розмірі 16 051,29 грн..

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язання щодо оплати послуг з диспетчерського (оперативно-технічного) управління за договором № 0338-03032 від 05.06.2019р., за період січень-вересень 2022 року, внаслідок чого сума простроченого та неоплаченого основного боргу відповідача складає 77 835,29 грн. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, враховуючи умови договору та приписи діючого законодавства, позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача три проценти річних та інфляційні втрати. Позов обґрунтовано ст. 20, ч. 7 ст. 197 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 16, 625 Цивільного кодексу України та умовами укладеного між сторонами договору № 0338-03032 від 05.06.2019р..

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.05.2024р. позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства Водоканал Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго заборгованість за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0338-03032 від 05.06.2019р. за період січень-березень 2022 р., в розмірі 21 955,71 грн., три проценти річних, в розмірі 1304,52 грн., інфляційні втрати, в розмірі 6538,64 грн.. В іншій частині позову про стягнення 55 879,58 грн. основного боргу, 2785,41 грн. трьох процентів річних, 9512,65 грн. інфляційних втрат відмовлено. Стягнуто з Комунального підприємства Водоканал Мелітопольської міської ради Запорізької області на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго судовий збір, в розмірі 920,95 грн.

Не погодившись з вказаним рішенням, через систему "Електронний суд", Приватне акціонерне товариство Національна енергетична компанія Укренерго звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог, про стягнення 55 879,58 грн. основного боргу, 2785,41 грн. трьох процентів річних, 9512,65 грн. інфляційних втрат і ухвалити в цій частині нове рішення, про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник посилається на те, що: судом не з`ясовано обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, і за таких умов підлягає скасуванню відповідно до ст. 277 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, Скаржник зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги, що Мелітопольська міська територіальна громада Запорізької області внесена до переліку як тимчасово окупована територія лише з дати затвердження цього наказу, а саме з 25.04.2022 року. Разом з тим, Скаржник вказує на те, що ч. 2 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон) адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України, однак, Кабінетом Міністрів України після 24.02.2022р., в розумінні ст. 3 наведеного Закону, рішення про визначення адміністративної межі між ТОТ та іншою територією України не приймалося. При цьому, на думку апелянта, не слід ототожнювати рішення Кабінету Міністрів України щодо визначення адміністративної межі між ТОТ та іншою територією України за ст. 3 Закону з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25 квітня 2022 року», оскільки даний наказ виходячи з його преамбули та повноважень видано на виконання Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 року № 332, та постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2022 року № 952 «Про внесення змін до Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об`єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу».

Скаржник вважає, що посилаючись на приписи ст. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ч. 2 ст. 13 та ч. ст. 13-1 цього Закону, судом першої інстанції не враховано що, відносини між учасниками ринку регулюються Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правилами ринку, затвердженими 14.03.2018р. постановою НКРЕКП № 307 (далі - Правила ринку), Кодексом системи передачі, Кодексом комерційного обліку та іншими нормативно - правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України та ОЕС України.

Скаржник вказує на те, що зміст послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - диспетчерське управління), викладено в п. 1.1 глави 1 розділу VII Кодексу системи передачі, затвердженого Постановою НКРЕКП 14.03.2018р. № 309 (далі скорочено - КСП). Відповідно до нього диспетчерське управління полягає в управлінні режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, розподілу, споживання електричної енергії та зберігання енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки. Відповідно до пунктів 1.2-1.3 глави 1 розділу VII КСП функції диспетчерського управління ОЕС України та організацію паралельної роботи з енергетичними системами інших держав здійснює ОСП. Диспетчерське управління поширюється на суб`єктів господарювання, об`єкти електроенергетики або об`єкти електроспоживання та/або УЗЕ яких підключені до ОЕС України.

Скаржник зауважує на тому, що рішення Регулятором чи Органами центральної влади щодо обмеження постачання електричної енергії після 24.02.2022р. на тимчасово окуповані території України, в тому числі по території Мелітопольської міської територіальної громади, не приймалося, тому на думку Скаржника, у Відповідача, як в учасника ринку, виникає обов`язок з оплати наданих послуг за укладеним договором.

Крім зазначеного, Скаржник зазначає на тому, що 30.06.2022р. Регулятором опубліковано заяву за посиланням https://www.nerc.gov.ua/news/zayava-nkrekp-shchodo-oplati-za-energetichni-ta- komunalniposlugi-na-timchasovo-okupovanih-teritoriyah із змісту якої вбачається, що - «Сплата за вказані послуги має відбуватись виключно на рахунки електро-, газопостачальних та комунальних підприємств, відкриті у встановлений законодавством України спосіб». Також, Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.05.2022р. винесено постанову № 555 «Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану». Відповідно п.1 зазначеної постанови, у період дії в Україні воєнного стану та протягом 60 днів після його припинення чи скасування постачальникам послуг комерційного обліку (далі - ППКО), операторам систем розподілу та оператору системи передачі електричної енергії (далі - оператори систем), забезпечувати комерційний облік електричної енергії для здійснення розрахунків на організованих сегментах ринку електричної енергії із дотриманням Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 14 березня 2018 року № 311 (далі - ККОЕЕ), Тимчасового порядку визначення обсягів купівлі електричної енергії на 7 ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженого постановою НКРЕКП від 28 грудня 2018 року № 2118, вимог підпункту 11 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», з урахуванням таких особливостей: 1) оператори систем, територія ліцензованої діяльності яких частково знаходиться на тимчасово окупованій території України, до 15 червня 2022 року мають забезпечити створення (у межах домену обліку кожного оператора системи) додаткових областей комерційного обліку електричної енергії та їх реєстрацію в Адміністратора комерційного обліку.

Скаржник вказує на те, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо неможливості використання та проведення розрахунків між учасниками ринку електричної енергії на підставі даних комерційного обліку, які були валідовані ППКО (Постачальниками послуг комерційного обліку), сертифіковані АКО (Адміністратором комерційного обліку) та завантажені до СУР (Системи управління ринком, абревіатура англійською мовою MMS - Market Management System), суперечка щодо яких не ініціювалася за визначеним порядком в розділі 10 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 311.

Разом з тим, Скаржник зазначає, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.03.2024р. вирішено передати справу № 908/1162/23 (за позовом ТОВ "ВІМК" до Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об`єднання "Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" Мелітопольської міської ради Запорізької області, про стягнення 1 593 623,84 грн. основного боргу за спожитий у листопаді- грудні 2022 року обсяг електроенергії на підставі договору від 31.12.2021р. № 2273/1 про постачання електричної енергії) на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч.1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2024р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. (доповідач), судді Чус О.В., Дармін М.О..

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2024р. витребувано у Господарського суду Запорізької області матеріали справи/копії матеріалів справи №908/621/24. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.05.2024р. у справі № 908/621/24 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.07.2024р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.05.2024р. у справі №908/621/24 залишено без руху, надано апелянту строк для усунення недоліків.

Від Скаржника до суду надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 247 ГПК України, у порядку спрощеного провадження розглядаються малозначні справи.

Ч. 13 ст. 8 ГПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ч. 1 ст. 270 ГПК України встановлено, що в суді апеляційної інстанції справи переглядаються в порядку спрощеного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Ч. 10 ст. 270 ГПК України встановлено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

При розгляді цієї справи колегія суддів враховує, що предметом позову у цій справі є вимоги про стягнення суми, меншої ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні ГПК України, і розглядає справу без повідомлення учасників справи.

Ухвалою ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.07.2024р. відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.05.2024р., для розгляду у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

В процесі розгляду даної справи колегія суддів з`ясувала, що, ухвалою Верховного Суду від 27.03.2024р. вирішено передати справу № 908/1162/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. Ухвала аргументована тим, що частиною другою статті 131 "Особливості переміщення товарів на/з тимчасово окупованої території" Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон) передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті. Втім, за частиною першою цієї ж статті положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями. В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями. Аналогічні положення містить і частина перша статті 13 Закону "Особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території". Воєнний стан в Україні був введений з 24.02.2022 із 05 год. 30 хв Указом Президента України № 64/2022 та неодноразово продовжувався. 06.12.2022 Кабінет Міністрів України затвердив постанову "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Колегія суддів Верховного Суду у вказаній справі вважала за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024р. у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 131 Закону є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону.

Ухвалою об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024р. прийнято до розгляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 908/1162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023.

Приймаючи справу № 908/1162/23 до свого розгляду, Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила, що характер спірних правовідносин у справах № 908/1162/23 та № 910/9680/23 в контексті застосування ч. 2 ст. 13 та ч. 2 ст. 131 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не є очевидно неподібним, а доводи, викладені в ухвалі від 27.03.2024р. щодо необхідності передачі цієї справи на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не є вочевидь неприйнятними.

Відповідно до п. 7 ч.1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Як вбачається із наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022р. № 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією" Мелітопольська міська територіальна громада Запорізької області знаходиться під тимчасовою окупацією у період за який ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго просить стягнути заборгованість за надані послуги з відповідача.

Отже, вирішення Верховним Судом у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі № 908/1162/23 питання, чи поширюються норми статей 13 та 13-1 Закону на відносини, що виникли та існували на тимчасово окупованих після 24.02.2022р. територіях України за відсутності окремих рішень органів державної влади має істотне значення для розгляду даної справи.

З огляду на те, що судове рішення Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/1162/23 матиме суттєве значення для вирішення справи, що переглядається, а також для єдності судової практики, враховуючи, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, колегія суддів вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у справі № 908/621/24 відповідно до п. 7 ч.1 ст. 228 ГПК України до прийняття відповідного рішення Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/1162/23.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 281 ГПКо кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Зупинити провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго на рішення Господарського суду Запорізької області від 24.05.2024р. у справі № 908/621/24 до закінчення розгляду Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 908/1162/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатом такого розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.М. Кощеєв

Суддя М.О.Дармін

Суддя О.В. Чус