Постанова

від 16.09.2024 по справі 904/1011/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.09.2024 року м.Дніпро Справа № 904/1011/24

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Верхогляд Т.А. (доповідач)

судді: Іванов О.Г., Чередко А.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська лікарня №3" Криворізької міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2024 року у справі №904/1011/24 (суддя Ярошенко В.І.)

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", м. Київ

до Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська лікарня №3" Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості за поставлену електричну енергію, пені, 15% річних та інфляційних втрат,-

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська лікарня № 3" Криворізької міської ради про стягнення заборгованості у розмірі 414 595, 53 грн., з яких: заборгованість за спожиту електроенергію в листопаді 2021 року у розмірі 245 911,27 грн., пеня у розмірі 8 219,50 грн, інфляційні втрати у розмірі 82 556, 50 грн., 15% річних у розмірі 77 908, 26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" в частині оплати заборгованості за отриману електричну енергію.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2024 року у справі №904/1011/24 позов задоволено частково.

Стягнуто з Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська лікарня № 3" Криворізької міської ради на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" основний борг у сумі 245 911, 27 грн., інфляційні втрати в сумі 82 556, 50 грн., 15% річних у сумі 7 790, 83 грн., пеню в сумі 8 219, 50 грн. та судовий збір у сумі 6 218, 93 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Рішення мотивовано доведеністю факту порушення відповідачем зобов`язання з оплати електричної енергії за листопад 2021 року у вказаній вище сумі заборгованості, яка отримана від позивача на виконання договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору та комерційної пропозиції №5.

Також суд зазначив, що позивач має право на стягнення згідно з п.6.1. комерційної пропозиції пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Посилаючись на п.7.4 комерційної пропозиції №5, суд вказав на право позивача стягнути суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 15% річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Судом здійснено перевірку наданих позивачем розрахунків інфляційних втрат та 15% річних та встановлено, що розрахунки здійснені арифметично правильно. Однак, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 18.03.2020 року у справі №902/417/18, суд дійшов висновку про можливість зменшити суму 15 % річних на 90% до 7 790,83 грн., оскільки у сукупності сума інфляційних втрат та сума 15% є надмірним тягарем для відповідача.

Не погодившись з рішенням, Комунальне некомерційне підприємство "Криворізька міська лікарня №3" Криворізької міської ради звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з посиланням на незаконність, необґрунтованість вказаного рішення, ухвалення його без об`єктивних доказів, наданих відповідачем, а також без врахування інших обставин, які мають значення для вирішення справи по суті, просить це рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у частині задоволення вимог позивача про стягнення інфляційних втрат у розмірі 82 556,50 грн.

За змістом апеляційної скарги скаржник погоджується з рішенням суду в частині стягнення на користь позивача основного боргу 245 911, 27 грн., 15% річних у сумі 7 790, 83 грн., пені в сумі 8 219, 50 грн. та судового збору у сумі 6 218, 93 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що:

- у паперовому вигляді договір, укладений між позивачем та відповідачем, отримано останнім засобами поштового зв`язку лише 04.01.2022 року, що позбавило скаржника можливості своєчасно зареєструвати цей договір у Держказначействі, при цьому на підставі ст.57 БК України Казначейство України закриває усі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді для виконання бюджету, не пізніше 31 грудня поточного бюджетного періоду або останнього дня іншого бюджетного періоду;

- після отримання відповідачем договору з затриманням на 2 місяці договору, ним було надіслано на адресу позивача лист, в якому зазначено про неможливість взяти на себе повноваження зареєструвати зобов`язання листопада місяця 2021 року в поточному бюджетному 2022 році, а суму боргу має можливість сплатити лише за рішенням суду;

- позивач протягом 2 років не звертався з позовною заявою до суду та з претензіями до відповідача, задля збільшення суми штрафних санкцій, оскільки з цим позовом позивач мав можливість звернутися після отримання листа №128 від 01.02.2022 року;

- кожна сторона процесу повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, що з боку позивача не було зроблено, а судом першої інстанції наявним доказам не було надано належної оцінки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає її безпідставною та такю, що не підлягає задоволенню.

Зазначає, що на звернення відповідача №1432 від 29.11.2021 року на його адресу позивачем 15.12.2021 року було направлено примірник договору з додатками, а також рахунок від 13.12.2021 року та акт №016360 купівлі-продажу електричної енергії за листопад 2021 року від 30.11.2021 року, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення 0100100265235, копія якого міститься у матеріалах справи.

Також позивач зазначає, що договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" з відповідачем укладений на умовах публічного договору постачальника електричної енергії постачальником "останньої надії". За приписами ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, і відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

За доводами позивача, зобов`язання зі сплати інфляційних втрат є акцесорним, залежить від основного зобов`язання, та не є штрафними санкціями, а виступає способом захисту майнового права, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та входять до складу грошового зобов`язання, що узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду.

Крім того, позивач вказує на те, що звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів є його правом, а не обов`язком.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.06.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді-доповідача Верхогляд Т.А., суддів: Іванова О.Г., Чередка А.Є.

21.06.2024 року справа надійшла на адресу апеляційного господарського суду.

08.07.2024 року у зв`язку з відпусткою судді Чередка А.Є. призначено повторний автоматичний розподіл судової справи між суддями, за результатами якого для розгляду справи визначено колегію суддів у справі: головуючого судді-доповідача Верхогляд Т.А., суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2024 року, після надходження справи на запит суду, відкрито провадження за апеляційною скаргою та постановлено розглянути її без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів зазначає, що оскільки предметом апеляційного оскарження у даному випадку є рішення суду у частині нарахованих позивачем інфляційних втрат у сумі 82 556,50 грн, то відповідно до приписів ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення лише у цій частині.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 року № 1023-р (із змінами) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником "останньої надії" на період з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2023 року.

Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання положень ч.11 ст. 64 Закону України " Про ринок електричної енергії", ДПЗД "Укрінтеренерго", як постачальником "останньої надії", на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою https://uie.kiev.ua розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії"; Комерційна пропозиція № 5 від 08.10.2021 року для постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії"; Додаток до Комерційної пропозиції № 5; Порядок формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії".

Відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", яка кореспондується з умовами, що зазначені у Додатку 1 до Договору " Комерційна пропозиція № 5 від 08.10.2021", Договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між Сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів.

Положеннями пункту 6.2.4 ПРРЕЕ встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" вважається день припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником. Адміністратор розрахунків повідомляє дату переведення споживача на постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" постачальнику (постачальникам) послуг комерційного обліку.

За даними AT "ДТЕК Дніпровські електромережі", на якого покладені функції адміністратора комерційного обліку відповідно до положень пункту 11 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, ПРРЕЕ, Криворізьку міську лікарню № 3 віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник "останньої надії" з 01.11.2021 року, що підтверджено листом АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі" від 01.11.2021 року № 46567/1001.

Листом ДПЗД "Укрінтеренерго" від 14.12.2021 року № 44/09-10803/ПОН направлено на адресу Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська лікарня №3" Криворізької міської ради для підписання договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", Додаток 1 до Договору "Комерційна пропозиція № 5 від 08.10.2021" та Додаткову угоду № 1 до договору.

Отже, між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", яке виконує функції постачальника "останньої надії", і діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої постановою НКРЕКП від 06.11.2018 року № 1344 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 року № 1023-р, відповідно до ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 (із змінами), та Комунальним некомерційним підприємством "Криворізька міська лікарня № 3" Криворізької міської ради укладений Договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника "останньої надії" та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про ринок електричної енергії", Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, по оператору системи розподілу АТ "ДТЕК Дніпровські електромережі".

Відповідно до п. 2.1 за цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Згідно з п.п. 3.1, 3.2 Договору постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

Постачальник забезпечує гарантоване та безперервне постачання електричної енергії споживачу протягом всього строку постачання, у разі:

-банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника;

-закінчення строку дії ліцензії, призупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника;

-невиконання або неналежного виконання попереднім електропостачальником вимог правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам;

-необрання споживачем нового електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником;

-припинення електропостачальника, не спроможного постачати електричну енергію, про що він повідомив постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу, відповідно до частини сьомої статті 64 Закону.

У п.3.4 Договору встановлено, що електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальника, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється.

Відповідно до п.п. 3.6, 3.7 договору початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ.

У разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником умови договору з постачальником "останньої надії" вважаються прийнятими споживачем.

Згідно з п.п.5.1, 5.2 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", яка є додатком до цього договору (далі - комерційна пропозиція).

Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) визначення ціни за електричну енергію.

Пунктом 5.7 договору визначено, що ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни.

Згідно з п.п. 5.8, 5.10 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Як зазначено в преамбулі комерційної пропозиції № 5 дана комерційна пропозиція є невід`ємним додатком до договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Предмет комерційної пропозиції: постачання електричної енергії, як товарної продукції (код 09310000-5 за ДК 021:2015).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.5 - 1.7 розділу 1 комерційної пропозиції № 5 ціна на електричну енергію формується згідно з Порядком формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником "останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП № 1179 від 05.10.2018 року. Розрахунковий період - календарний місяць, на який визначається ціна.

Постачальник оприлюднює ціну на кожний розрахунковий період на власному веб-сайті (www.uie.kiev.ua) не пізніше ніж за 1 день до її застосування.

Сторони договору узгодили, що оприлюднені постачальником ціни на його веб-сайті є невід`ємним додатком до цієї комерційної пропозиції.

Постачальник оприлюднює порядок формування ціни на електричну енергію на веб-сайті ДПЗД "Укрінтеренерго" (www.uie.kiev.ua).

У п.п. 4.1, 4.2 розділу 4 комерційної пропозиції № 5 вказано, що споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

У разі не отримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100% оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію.

Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі).

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Пунктом 4.3 розд. 4 комерційної пропозиції № 5 встановлено, що рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОСР або споживачем Постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до пункту 16.2. цієї Комерційної пропозиції.

Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Відповідно до п. 4.4 розд. 4 комерційної пропозиції № 5 акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі - акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС.

Обсяг фактично спожитої електричної енергії споживачем визначається оператором системи розподілу, який виконує функції адміністратора комерційного обліку, в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії, а також Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затверджений постановою НКРЕКП від 28.12.2018 року № 2118.

Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС розподілу постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку.

Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника.

Оригінал акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача.

Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника.

У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи постачальника та споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей, при цьому споживач або постачальник залучають оператора системи розподілу для врегулювання спірного питання. У разі якщо сторони договору не дійшли згоди у вирішенні суперечки, споживач вирішує спірне питання в порядку, що визначений Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими актами законодавства, що регулюють зазначені спірні відносини.

До усунення розбіжностей сторони договору керуються даними, що зазначені в акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей.

У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.

Документом, що підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача, є узгоджений сторонами акт купівлі-продажу оформлений відповідно до умов, визначених в цьому розділі.

В абз.3 п.6 комерційної пропозиції визначено, що у разі відсутності доказу вручення рахунку споживачу, пеня та інші види відповідальності визначені законом та цим договором (15% річних та інфляція) за невиконання грошового зобов`язання за цим Договором починають нараховуватися постачальником з 21 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

Пунктом 6.1 розділу 6 комерційної пропозиції № 5 встановлено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку постачальника.

Згідно з пунктом 7.4 розділу 7 комерційної пропозиції № 5 споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також 15% річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Сторони домовилися, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань або неналежне виконання зобов`язань припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконаним (пункт 13.1 розділу 13 комерційної пропозиції № 5).

Згідно з п.13.1 договору цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

Пунктом 16.2 розділу 16 комерційної пропозиції № 5 встановлено, що у випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою сторони договору використовують наступні адреси електронної пошти:

постачальника - pon@uie.kiev.ua;

споживача - зазначена на веб-сайті споживача та/або надана постачальнику споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу постачальника, телефонограмою), та/або надана постачальнику оператором системи розподілу (передачі).

Такі документи вважаються направленими однією стороною та офіційно отриманими іншою стороною без додаткового оформлення на паперовому носії.

Місцевим господарським судом встановлено, що на виконання зазначеного Договору, за даними оператора системи розподілу AT "ДТЕК Дніпровські електромережі" (ліцензія на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії відповідно до постанови НКРЕК від 16.11.2018 року №1440) здійснено наступне:

- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за листопад 2021 року позивачем складено Акт № 016360 від 30.11.2021 року купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період листопад 2021 року та рахунок № 000001986173/03/О11/23748 від 13.12.2021 року, відповідно до яких Криворізькою міською лікарнею № 3 спожито електричної енергії в обсязі 54 950 кВт*год на суму 315 631, 70 грн. (з ПДВ), які направлено відповідачу на його електронну адресу gorbolnica_3@i.ua 14.12.2021 та юридичну адресу 15.12.2021 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

- на підставі Корегувального звіту про фактичне споживання електричної енергії за листопад 2021 року ДПЗД "Укрінтеренерго" складено Корегувальний акт № 17603 від 31.01.2022 року до акту № 16360 від 30.11.2021року купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період листопад 2021 pоку, відповідно до якого обсяг спожитої електричної енергії відповідачем становить:

- до корегування - 54 950 кВт*год на суму 315 631, 70 грн (з ПДВ);

- корегування - мінус 12 138 кВт*год на суму - 69 720, 43 грн (з ПДВ);

- після коригування - 42 812 кВт*год на суму 245 911, 27 грн (з ПДВ) та рахунок № 000001986173/03/К11/25072 від 01.02.2022 на оплату 245 911, 27 грн (з ПДВ), які направлено відповідачу на його офіційну електронну адресу gorbolnica_3@i.ua 02.02.2022.

Отже, позивач належним чином виконав свої зобов`язання, поставив відповідачу електричну енергію на загальну суму 245 911, 27 грн., що підтверджується Актом купівлі-продажу електроенергії за листопад 2021 року.

Відповідач порушив свої зобов`язання за договором, спожиту електричну енергію у встановлені строки у повному обсязі не оплатив. Вказану обставину не заперечує.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем основного зобов`язання, позивачем нараховані 15 % річних у розмірі 77 908, 26 грн., пеня у розмірі 8 219, 50 грн. та інфляційні втрати у розмірі 82 556, 50 грн.

На електронну адресу відповідача направлялась вимога позивача №44/11-006326 від 29.11.2023 року про сплату штрафних санкцій та боргу за спожиту електроенергію.

Вказана вимога не була задоволена. Замість цього відповідачем на адресу позивача направлена відповідь, в якій останній визначає основний борг у сумі 245911,27 грн. та просить позивача звернутися до суду щодо стягнення цієї суми без нарахування штрафних санкцій: пені, 15% річних та інфляційних втрат.

Неоплата відповідачем вказаних вище сум боргу, пені, річних та інфляційних втрат стали підставою для звернення позивача з позовом у даній справі.

Згідно зі ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України)

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, з урахуванням наведених норм та встановлених обставин між позивачем, який виконує функції постачальника "останньої надії" та відповідачем існують договірні відносини на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", зміст якого визначений позивачем на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" та Комерційної пропозиції № 3 до цього договору, що опубліковані на офіційному веб-сайті позивача https://uie.kiev.ua.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між сторонами виникли правовідносини з поставки електричної енергії.

Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За умовами ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ч. ч. 1 - 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору ( ч.5 ст. 633 Цивільного кодексу України).

За визначенням, наведеним у ч.1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Пунктом 66 ч.1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" передбачено, що постачальник "останньої надії" - це визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором.

Згідно з ч. 5 вказаної статті Закону правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

За приписами п. 16 ч. 1 цієї статті Закону одним із видів договорів, що укладаються для забезпечення функціонування ринку електричної енергії, є договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

За умовами ч.1 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Згідно з ч.ч. 6-11 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника "останньої надії", споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Постачальник "останньої надії" здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник "останньої надії" припиняє електропостачання споживачу.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

Порядок заміни електропостачальника на постачальника "останньої надії" визначається Правилами роздрібного ринку.

Пунктом 1.2.9. ПРРЕЕ передбачено, що постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який розробляється постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

У п. 3.4.3 ПРРЕЕ передбачено, що постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу за ціною, що формується ним відповідно до затвердженої Регулятором методики (порядку), та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії", ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг. Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії. Ціна (тариф) на послуги постачальника "останньої надії" визначається за результатами конкурсу.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у ч.1 ст. 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії та, відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника "останньої надії" відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

За умовами п. 10 Правил до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач обставину отримання електричної енергії від позивача не заперечив, а також не спростував правильність здійснених позивачем розрахунків.

Докази проведення відповідачем оплати вартості отриманої у спірному періоді електроенергії скаржник не надав.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 245 911, 27 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Положеннями ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляді обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Щодо досліджуваної справи, то позивач нарахував та заявив до стягнення пеню у розмірі 8 219,50 грн. за загальний період з 22.12.2021 року по 23.02.2022 року, інфляційні втрати за період з 22.12.2021 року по 31.01.2024 року у розмірі 82556,50 грн.

Пунктом 7.4 розділу 7 комерційної пропозиції №5 передбачено, що споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також 15% річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

На підставі п. 7.4 розділу 7 комерційної пропозиції №5 позивач нарахував та заявив до стягнення 15% річних в розмірі 77908,26 грн. за період з 22.12.2021 року по 31.01.2024 року.

Перевіривши розрахунки пені, річних та інфляційних втрат, суд визнав їх правильними, арифметичних помилок не виявлено.

Одночасно, суд врахував, що під час розгляду справи позивач не надав доказів в обґрунтування необхідності, доцільності встановлення підвищеного розміру процентної ставки річних у взаємовідносинах з відповідачем за обставин, коли Типовий договір про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (Додаток 7 до ПРРЕЕ) підвищеного розміру річних за порушення виконання грошових зобов`язань не містить, а також тет, що відповідачем є Комунальне некомерційне підприємство "Криворізька міська лікарня № 3" КМР, тобто фінансується за рахунок місцевого бюджету і не здійснює комерційної діяльності тощо, дійшов висновку про зменшення суми річних на 90% до 7 790, 83 грн., оскільки у сукупності сума інфляційних втрат та сума 15% є надмірним тягарем для відповідача.

Таким чином, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, враховуючи порушення відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" у частині повної та своєчасної оплати поставленої за цим договором електричної енергії за спірний період, не заперечення цього факту відповідачем та ненадання ним доказів, які б спростовували таке порушення, місцевим господарським судом зроблено обґрунтований висновок про стягнення з відповідача основного боргу у сумі 245 911, 27 грн., пені у сумі 8 219, 50 грн., 15% річних у сумі 7 790, 83 грн. (з урахуванням зменшення суми річних за оскаржуваним рішенням на 90%).

Колегія суддів зазначає, що розрахунок інфляційних втрат, наведений позивачем, є обґрунтованим, арифметично правильними та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України. Контррозрахунків сум інфляційних втрат позивачем не надано.

У цьому зв`язку слід також зазначити, що наявність підстав для нарахування інфляційних втрат випливає з висновків суду про доведеність обставин стосовно невиконання зобов`язання відповідачем за договором у частині повної оплати поставленої електричної енергії.

При цьому стягнення таких втрат передбачено імперативною нормою ст.625 Цивільного кодексу України і направлено на захист прав кредитора, який не отримав вчасного виконання грошового зобов`язання, отримати компенсацію від знецінення коштів.

Доводи скаржника про необґрунтованість оскаржуваного рішення, ухвалення його без встановлення обставин, які мають значення для вирішення справи та без дослідження судом наданих відповідачем доказів, не мають під собою підґрунтя.

Так, колегія суддів враховує, що з`ясування відповідних обставин має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених ст. 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У даному випадку, на переконання апеляційного господарського суду, приймаючи оскаржуване рішення, місцевим господарським судом були оцінені усі обставини справи та докази у сукупності, надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникли із спірних правовідносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд дійшовши висновків про задоволення позову.

Посилання скаржника про не направлення на його адресу актів купівлі-продажу та рахунків не знайшли підтвердження під час апеляційного перегляду справи та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Крім того, у силу приписів чинного законодавства України, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер. Ненадання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні приписів ст.212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора у розумінні ст.613 цього ж Кодексу, а тому не звільняє відповідача від обов`язку оплатити товар, яким у даному випадку є електрична енергія.

Доводи скарги про отримання примірника договору у паперовому вигляді лише 04.01.2022 року, що позбавило апелянта можливості своєчасно зареєструвати цей договір у Держказначействі, відхиляються судом, оскільки у силу приписів ст.96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, тому відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Твердження скаржника про те, що позивач протягом тривалого часу не звертався з відповідним позовом задля збільшення суми штрафних санкцій мають декларативний характер, оскільки не підтверджені належними доказами, а тому є припущеннями скаржника. При цьому звернення до суду є правом, а не обов`язком позивача, і не свідчить про неналежне виконання останнім зобов`язання та про ігнорування інтересів другої сторони договору.

Інших доводів на спростування оскаржуваного рішення скаржник не надав.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За загальним правилом, доказування полягає не лише у поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що у даному випадку скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі рішення, не подав суду апеляційної інстанції належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та висновки оскаржуваного рішення.

З урахуванням викладеного колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на скаржника.

Керуючись ст.ст.269, 275, 276, 282 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального некомерційного підприємства "Криворізька міська лікарня №3" Криворізької міської ради - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.05.2024 року у справі №904/1011/24 - залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд

Суддя О.Г. Іванов

Суддя А.Є. Чередко