Рішення

від 13.09.2024 по справі 904/2899/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.09.2024м. ДніпроСправа № 904/2899/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Сіті", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бойко Транс", м. Дніпро

про стягнення 102 145,24 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро Сіті" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 94 799,00 грн., що складають cуму заборгованості за договором-замовленням з перевезення № 36258 від 21.03.2024, а саме, 94 299,00 грн., що складають суму неприйнятого товару, 500,00 грн. - штрафу відповідно до пункту 8 договору, а також 644,94 грн. - річних; 759,53 грн. - інфляції грошових коштів та 5 941,77 грн. - пені.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань за спірним договором та від відповідальності за псування товару.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на відсутність доказів про доставку зіпсованого або знищеного товару, які б, в свою чергу, свідчили про вину перевізника.

Так, ТОВ "Бойко Транс" вказує про те, що залучена до матеріалів справи товарно-транспортна накладна від 21.03.2024 № Р125, всупереч пункту 9 договору, не містить жодних відміток щодо обставин, на які посилається позивач.

Також відповідач вказує про те, що після повного розвантаження товару 21.03.2024, водій останнього з місця розвантаження поїхав, та будь-який пошкоджений товар назад не перевозив.

Зазначає відповідач також про те, що позовна заява не містить обґрунтувань щодо нарахування збитків за зіпсований товар за ціною, відмінною від ціни, зазначеної в акті про прийняття товару вантажоодержувачем.

Містить відзив на позовну заяву і посилання на те, що жодних актів за участю представника відповідача не складалось та на підпис не надавалось; доказів, які б підтверджували виявлення пошкоджень товару в момент його розвантаження з автомобіля перевізника, позивачем не надано.

Вказані обставини, на думку відповідача, свідчать про відсутність підстав для задоволення заявленого позову у повному обсязі.

07.08.2024 від позивача через систему "Електронний суд" до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначає про те, що відповідно до пункту 3 спірного договору перевізник (в особі водія) контролює завантаження і закріплення вантажу на транспортному засобі з метою забезпечення його збереженості під час транспортування; водій зобов`язаний перевірити цілісність, кількість, правильність розміщення вантажу і якість завантаження вантажу; у разі настання негативних наслідків через невиконання умов даного пункту, перевізник компенсує матеріальну шкоду (документально підтверджену), у тому числі вартість вантажу.

Вказує ТОВ "Агро Сіті" і про те, що перевізник прибув на пункт розвантаження пізно ввечері 21.03.2024, у зв`язку з чим розвантаження відразу було неможливим через комендантську годину, а тому, відповідно до нормативного простою (пункт 10 спірного договору) відбулося 22.03.2024.

Містить відповідь на відзив і посилання на те, що позивачем було правомірно розраховано суму завданої шкоди, виходячи зі Специфікації до договору поставки № ОФ96059 від 01.01.2024. Так, останній зазначає, що нижча ціна (83,21 грн.) є спеціальною ціною для вантажоодержувача (покупця) з урахуванням знижки, яка застосовується лише до прийнятого товару, про ще безпосередньо зазначено в акті № 78722603 (стовбець під номером "10").

26.08.2024 відповідачем через систему "Електронний суд" до суду подані заперечення на відповідь ТОВ "Агро Сіті", в яких ТОВ "Бойко Транс", посилаючись на пункт 9 спірного договору, зазначає про обов`язковість внесення відповідних відміток про факт зіпсування або пошкодження вантажу в усі екземпляри товарно-транспортної накладної. Спірна товарно-транспортна накладна не містить відповідних відміток про факт зіпсування або пошкодження вантажу.

Таким чином, на думку відповідача, матеріали справи не містять документального підтвердження факту завдання позивачеві матеріальної шкоди.

За твердженням відповідача, не містять матеріали справи і доказів повернення перевізником пошкодженого товару позивачеві.

Вказує ТОВ "Бойко Транс" і про те, що товар фактично був прийнятий згідно акту прийняття товару (накладної) № 78722603 від 22.03.2024 року за ТТН № 125 від 21.03.2024 року за ціною без ПДВ за одиницю (з урахуванням знижки) 83,21 грн.

Крім того, відповідач наголошує на тому, що позивач вимагає відшкодування повної вартості товару, від якого одержувач фактично не відмовився, що не відповідає приписам частини 4 статті 314 Господарського кодексу України.

Ухвалою від 08.07.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Сіті" залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статтях 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

09.07.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків, у зв`язку з чим господарським судом відкрито провадження у справі № 904/2899/24, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, про що постановлено ухвалу від 15.07.2024.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язання з перевезення товару, за договором-замовленням на перевезення вантажу № 36258 від 21.03.2024; правомірності заявлених до стягнення сум штрафу, пені, інфляції грошових коштів та річних.

21.03.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Сіті" (далі - замовник, позивач у даній справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бойко Транс" (далі - перевізник, відповідач у даній справі) укладено договір-замовлення № 36258 (далі - договір).

Умовами зазначеного договору передбачено, що перевізник зобов`язався надавати необхідні послуги перевезення в повній відповідності з вимогами замовника, а замовник - оплатити перевізнику винагороду та погоджену компенсацію витрат, пов`язаних з предметом договору.

Замовником та вантажовідправником за договором є ТОВ "Агро Сіті"; перевізником - ТОВ "Бойко Транс"; вантажоодержувачем - ТОВ "АТБ-маркет".

Так, сторонами у договорі узгоджені наступні умови:

- дата , час завантаження та розвантаження - 21.03.2024;

- адреса завантаження - м. Дніпро, вул. Кільченська, 3;

- адреса розвантаження - РЦ-7, смт Слобожанське, Дніпропетровська область;

- тип авто (темп.режим): автомобіль реф, температурний режим +7;

- водій - Баранець Богдан Романович;

- вантаж - томат коктейльний вагою 3 т;

- вартість перевезення 3 500,00 грн. з ПДВ, а також умови оплати.

Відповідно до пункту 3 додаткових умов зазначеного вище договору, перевізник (в особі водія) контролює завантаження і закріплення вантажу на транспортному засобі з метою забезпечення його збереженості під час транспортування. Водій зобов`язаний перевірити цілісність, кількість, правильність розміщення вантажу і якість завантаження вантажу. У разі настання негативних наслідків через невиконання умов даного пункту, перевізник компенсує матеріальну шкоду (документально підтверджену), у тому числі вартість вантажу.

Перевізник зобов`язаний сповістити замовника про: виявлені недоліки у кріпленні та складанні вантажу; про будь-які факти, які загрожують збереженню вантажу, порушення цілісності та якості вантажу з наданням фото (у разі необхідності) (пункт 4 додаткових умов договору).

Згідно з пунктом 7 додаткових умов договору за виявлені порушення під час перевезення відповідальність несе перевізник.

У пункті 8 договору сторонами узгоджено, що у разі доставки вантажу з порушенням, тобто без правильного та надійного закріплення палет, що призвело до їх завалення, перевізник сплачує штрафні санкції у розмірі 500 грн. за одну завалену палету, а також інші додаткові витрати, пов`язані із заваленням палет.

Відповідно до пункту 9 додаткових умов договору у разі зіпсування або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником та вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, складається акт. Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія, з внесенням відповідних відміток у всі екземпляри товарно-транспортної накладної. При відмові водія підписувати акт, в акті робиться відмітка "від підпису відмовився П.І.Б.", при цьому акт вважається оформленим належним чином та є належним доказом вирішення спорів.

Нормативний простій автомобіля при завантаженні - 24 години, нормативний простій автомобіля при розвантаженні - 24 години (пункт 10 додаткових умов договору).

Відповідно до пунктів 22, 23 додаткових умов договору у разі повернення вантажу (товару) перевізнику на місці вивантаження, з будь-яких причин, на протязі дня з 08.00 до 18.00 години, перевізник зобов`язаний узгодити подальші дії із замовником. Перевізник без погодження з замовником не має права підпису жодних документів. У разі повернення вантажу (товару) перевізнику на місці вивантаження, з будь-яких причин, на протязі дня з 18.00 до 08.00 години, перевізник завантажує вантаж в автотранспортний засіб, вмикає встановлений заявкою температурний режим і чекає до 08.00 години, для узгодження подальших дій із замовником.

Виконуючи умови спірного договору, ТОВ "Бойко Транс" за замовленням ТОВ "Агро Сіті" здійснило перевезення вантажу (томатів коктейльних в кількості 3 000 кг на суму 306 000,00 грн.) автомобільним транспортом, що підтверджується залученою до матеріалів справи товарно-транспортною накладною № Р125 від 21.03.2024, яка містить підпис перевізника (водія), підпис та печатку підприємства вантажовідправника, та відмітку вантажоодержувача про прийняття товару.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач зазначає про те, що 22.03.2024 вантажоодержувачем (ТОВ "АТБ-маркет") було прийнято товар, складено акт приймання товару (накладна) № 78722603 від 22.03.2024 за ТТН № Р125 від 21.03.2024, в якому відображена кількість прийнятого та неприйнятого товару. За даними вказаного акта кількість неприйнятого (зіпсованого) товару складає 924,5 кг.

Також позивач вказує і про те, що цього ж дня (22.03.2024) у відповідності з умовами договору, було складено акт про виявлені недоліки товару, в якому зафіксовано завалення палети та псування товару за адресою: РЦ-7, смт Слобожанське, Дніпропетровська область.

25.03.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 22/03-2024 від 22.03.2024 про відшкодування вартості неприйнятого (зіпсованого) товару, 27.04.2024 на адресу відповідача направлялась повторна претензія, які залишилась без відповіді та належного реагування,

Так, позивач вказує, що основна сума заборгованості за договором складає 94 799,00 грн., а саме, 94 299,00 грн. - сума неприйнятого товару за договором-замовленням з перевезення № 36258 від 21.03.2024, 500,00 грн. - штрафу відповідно до пункту 8 договору. Також позивачем пред`явлено до стягнення річні, пеню та інфляцію грошових коштів.

Несплата зазначених сум зі сторони відповідача і стало причиною виникнення спору у даній справі.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений сторонами договір є договором перевезення.

Згідно зі статтею 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо).

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до частини 1 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності до статті 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 924 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 314 Господарського кодексу України встановлено, що перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

У транспортних кодексах чи статутах можуть бути передбачені випадки, коли доведення вини перевізника у втраті, нестачі або пошкодженні вантажу покладається на одержувача або відправника.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає:

- у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає;

- у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість;

у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Якщо внаслідок пошкодження вантажу його якість змінилася настільки, що він не може бути використаний за прямим призначенням, одержувач вантажу має право від нього відмовитися і вимагати відшкодування за його втрату (стаття 314 Господарського кодексу України).

На виконання пункту 3 розділу першого Програми заходів щодо забезпечення збереження вантажів, захисту їх від розкрадань і безпеки пасажирів на транспорті, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 5 січня 1995 року № 7, наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 за № 128/2568, затверджено Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом України (далі - Правила).

За визначенням, наведеним у пункті 1 цих Правил, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи;

транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов`язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по - батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Отже товарно-транспортна накладна повинна містити підпис водія, який здійснює перевезення товару.

Згідно з пунктом 11.3 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Відповідно до пункту 11.4 Правил після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов`язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил (пункт 11.7 Правил).

Згідно товарно-транспортної накладної № 125 від 21.03.2024 автомобільним перевізником є ТОВ "Бойко Транс", м. Дніпро; замовником та вантажовідправником - ТОВ "Агро Сіті", м. Дніпро; вантажоодержувачем - ТОВ "АТБ-маркет"; пункт навантаження: м. Дніпро, вул. Кільченська, 3; пункт розвантаження: РЦ-7, смт Слобожанське, Дніпропетровська область; час завантаження та розвантаження - 21.03.2024; тип авто (темп.режим): автомобіль реф, температурний режим +7; водій - Баранець Богдан Романович; вантаж - томат коктейльний вагою 3 т; вартість перевезення 3 500,00 грн. з ПДВ, а також умови оплати.

У пункті 15.1 зазначених вище Правил передбачено, що у разі зіпсуття або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом, що може бути складений у паперовій або електронній формі, за формою, що наведена в додатку 4.

Відповідно до пункту 15.2 Правил перевізник, вантажовідправник і вантажоодержувач засвідчують в акті такі обставини:

а) невідповідність між найменуванням, масою і кількістю місць вантажу в натурі і тими даними, які зазначені у товарно-транспортній накладній;

б) порушення або відсутність пломб на кузові автомобіля або контейнері;

в) простій автомобіля у пунктах вантаження і розвантаження понад встановлені норми часу;

г) інші обставини (пошкодження упаковки, вантажу), які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними (пункт 15.3 Правил).

Згідно з пунктом 15.4 Правил жодна із сторін не має права відмовитись від підписання акта. У разі незгоди зі змістом акта кожна із сторін має право викласти в ньому свою думку в рядку "Особливі відмітки" і засвідчити її підписом.

При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони (пункт 15.5 Правил).

Відповідно до пункту 15.6 Правил для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної зазначається дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.).

Відповідно до статей 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Належних доказів, які б підтверджували факт пошкодження при перевезенні вантажу (товару), прийнятого до перевезення Товариством з обмеженою відповідальністю "Бойко Транс" за договором-замовленням № 36258 від 21.03.2024, позивачем до суду не надано.

Як вже було зазначено вище, відповідно до пункту 9 додаткових умов договору у разі зіпсування або пошкодження вантажу, а також у разі розбіжностей між перевізником та вантажовідправником (вантажоодержувачем) обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, складається акт. Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія, з внесенням відповідних відміток у всі екземпляри товарно-транспортної накладної.

Пунктом 15.1 Правил унормовано, що обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актом. Записи в акті засвідчуються підписами вантажовідправника (вантажоодержувача) і водія. Односторонні записи в акті як вантажовідправника (вантажоодержувача), так і водія вважаються недійсними (пункт 15.3 Правил).

При відмові від складання акта або від внесення записів у товарно-транспортну накладну у випадках недостачі, псування або ушкодження вантажу акт складається за участю представника незацікавленої сторони (пункт 15.5 Правил).

Відповідно до пункту 15.6 Правил для засвідчення складання акта на вільному місці зворотного боку товарно-транспортної накладної зазначається дата складання і про що складений акт (наприклад: "Про недостачу місць", "Про порушення пломби" та ін.).

Як вбачається із залученої до матеріалів справи товарно-транспортної накладної № Р125 від 21.03.2024, яка містить підпис перевізника (водія), підпис та печатку підприємства вантажовідправника, та відмітку вантажоодержувача про прийняття товару, вантажоодержувачем (покупцем) - Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-маркет" 21.03.2024 без зауважень прийнято від перевізника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Бойко Транс" вантаж в повному обсязі (томати коктейльні в кількості 3 000 кг на суму 306 000,00 грн.).

Вказана товарно-транспортна накладна не містить відповідних відміток про пошкодження прийнятого до перевезення відповідачем вантажу відповідно до пункту 15.6 Правил та пункту 9 додаткових умов спірного договору.

Акт про виявлені недоліки від 22.03.2024, який складено вже після прийняття без зауважень вантажовідправником товару, не може бути прийнято господарським судом як належний доказ, що підтверджує факт пошкодження вантажу при перевезенні за спірним договором, з огляду на те, що останній не відповідає вимогам, встановленим Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, та умовам, встановленим у спірному договорі. Так, як вже зазначалось вище, про складення акту, у всіх екземплярах ТТН, робиться відповідна відмітка, яка відсутня в ТТН № 125 від 21.03.2024.

До того ж, слід зазначити про те, що вказаний акт складено за результатами прийому-передачі поставленого (поверненого) товару за ТТН № 21/03-3 від 21.03.2024, який містить дані про виявлені пошкодження товару в кількості 968,00 кг, в той час як спірне перевезення товару відбувалось за ТТН № 125 від 21.03.2024, а різниця в кількості пошкодженого товару за ТТН 125 від 21.03.2024 складає 924,5 кг.

Зазначене свідчить про те, що акт про виявлені недоліки товару від 22.03.2024 не стосується недоліків товару, перевезення якого здійснювалося відповідачем за спірною ТТН (№ 125 від 21.03.2024).

Не може бути прийнятий в якості доказу, що свідчить про порушення перевізником зобов`язань за договором-замовленням на перевезення вантажу № 36258 від 21.03.2024, і акт прийняття товару (накладна) № 78722603 від 22.03.2024, складений позивачем та вантажоотримувачем без участі водія перевізника, який здійснив передачу товару 21.03.2024 (доказів зворотнього до матеріалів справи не залучено).

Інших належних та допустимих доказів щодо розбіжностей між перевізником і вантажовідправником (вантажоодержувачем), які б засвідчували обставини, що можуть служити підставою для матеріальної відповідальності Товариства з обмеженою відповідальністю "Бойко Транс", як за пошкодження (зіпсування) прийнятого до перевезення вантажу (товару) - томатів коктейльних в кількості 924,5 кг за договором-замовленням № 36258 від 21.03.2024 (товарно-транспортна накладна № Р125 від 21.03.2024), так і щодо завалення палети, матеріали справи не містять.

Не залучено позивачем до матеріалів справи і доказів, які б свідчили про те, що у спірних правовідносинах відповідач мав перед позивачем прострочене грошове зобов`язання.

Аналізуючи викладене, господарський суд констатує, що доказування не може мати абстрактне значення та ґрунтуватися на припущеннях, а відповідні обставини, на які посилаються сторони, мають бути підтверджені належними доказами.

З огляду на викладене, у суду відсутні підстави для задоволення заявлених вимог, як в частині стягнення вартості зіпсованого товару в сумі 94 299,00 грн., штрафу відповідно до пункту 8 договору за завалену палету, так і інфляції грошових коштів та річних.

Відносно вимог щодо стягнення пені слід зазначити наступне.

Відсутність доказів виявлених порушень під час перевезення товару за спірним договором виключає застосування до перевізника відповідальності у вигляді стягнення пені, яка, до речі, не була встановлена сторонами при укладення спірного договору.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що доводи сторін, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Сіті" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бойко Транс" про стягнення 102 145,24 грн. відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 13.09.2024.

Суддя І.Ф. Мельниченко