Рішення

від 16.09.2024 по справі 905/977/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.09.2024 Справа №905/977/24

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 40121452, вул.Шолуденка, буд.1,

м.Київ,04116)

до Комунального закладу культури «Культурно-інформаційний центр» Костянтинівської міської ради (код ЄДРПОУ 38652632, вул.Героїв Праці, буд.82, м.Костянтинівка, Донецька обл., 85113)

про стягнення заборгованості у розмірі 8361,90 грн

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Предмет та підстави спору

На розгляд Господарського суду Донецької області передано позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз України до Комунального закладу культури «Культурно-інформаційний центр» Костянтинівської міської ради про стягнення боргу у розмірі 8361,90 грн, в тому числі основний борг у розмірі 5405,78грн; пеня у розмірі 798,28 грн; 3% річних у розмірі 364,18 грн; інфляційні втрати у розмірі 1793,66 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивач з листопада по грудень 2021 року поставив відповідачу природній газ на загальну суму 8329,48 грн, вартість якого відповідачем сплачено частково, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Заперечення учасників справи

Відзив на позовну заяву

Комунальний заклад культури «Культурно-інформаційний центр» Костянтинівської міської ради своїм правом на подання відзиву відповідно до ст.165 Господарського процесуального кодексу України не скористалось. Будь - яких інших заяв чи клопотань до суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Хід розгляду справи та процесуальні дії

Ухвалою суду від 22.07.2024 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі №905/977/24; справу №905/977/24 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

Зі змісту позовної заяви та згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження Комунального закладу культури «Культурно-інформаційний центр» Костянтинівської міської ради є вул.Героїв Праці, буд.82, м.Костянтинівка, Донецька обл., 85113.

Направлення ухвали суду від 22.07.2024 здійснювалось засобами поштового зв`язку на адресу Комунального закладу культури «Культурно-інформаційний центр» Костянтинівської міської ради (вул.Героїв Праці, буд.82, м.Костянтинівка, Донецька обл., 85113).

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 22.07.2024 направлялась відповідачу судом засобами поштового зв`язку на вищезазначену адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується матеріали справи.

05.08.2024, на адресу Господарського суду Донецької області повернувся поштовий конверт від Комунального закладу культури «Культурно-інформаційний центр» Костянтинівської міської ради (вул.Героїв Праці, буд.82, м.Костянтинівка, Донецька обл., 85113), на якому міститься довідка про причини повернення, в якій зазначено, що відправлення повертається у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 3 та ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінет - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями п. 4 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Разом з цим, в матеріалах справи відсутні будь-які інші відомості про перебування відповідача за іншою адресою ніж та, що зазначалась вище.

Крім того, згідно бази даних Автоматизованої системи Діловодства спеціалізованого суду судом встановлено, що у Комунального закладу культури «Культурно-інформаційний центр» Костянтинівської міської ради відсутній електронний кабінет в Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Отже, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 по справі №910/16249/19.

Судом також враховано, що відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Враховуючи наведене, Господарський суд Донецької області зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Частиною 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи та перевірка їх доказами

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальній послуг (далі - НКРЕКП) №880 від 04.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі - позивач, постачальник) здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України №917-р від 22.07.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Відповідно до п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» постачальник «останньої надії» це визначений Кабінету Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу» постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником «останньої надії» здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником «останньої надії» є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу» споживач зобов`язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу; забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 «Про внесення змін до постанов КМУ від 30 вересня 2015 року №809 від 9 грудня 2020 року № 1236» (далі - Постанова КМУ № 1102).

Пунктом 2 Постанови КМУ № 1102 визначено зобов`язання Акціонерного товариства «Магістральні газопроводи України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Комунальний заклад культури «Культурно-інформаційний центр» Костянтинівської міської ради є органом місцевого самоврядування, засновником якого є Донецька обласна рада та є бюджетною установою у розумінні Бюджетного кодексу України.

У відповідності до положень п. 2 гл. 5 розд. IV Кодексу ГТС оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Позивачем зазначено, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ) об`єми природного газу, спожитого відповідачем за листопад та грудень 2021 року автоматично включено до портфеля постачальника «останньої надії» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову № 3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу ТОВ «Оператор газотранспортної системи України».

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом Газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1378/27823 (далі - «Кодекс ГТС»),

Відповідно до положень п. 5 гл. 1 розд. 1 Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (п. 5 гл. 3 розд. IV Кодексу ГТС).

Отже, суб`єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу відповідно) користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (п. 2 гл. 3 розд. IV Кодексу ГТС).

Позивачем здійснено адвокатський запит №119/4.2.1-17824-2024 від03.04.2024 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про надання інформації та копій документів, в якому просить надати інформацію щодо фактичних обсягів споживання природного газу стосовно наступного споживача за період з 01.11.2021 по дату видачі довідки ЕІС - код 56XS000012І4НК00Х Комунального закладу культури «Культурно-інформаційний центр» Костянтинівської міської ради.

Листом від 05.04.2024 №ТОВВИХ-24-5259 Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» надало відповідь на адвокатський запит Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» додано фото екрану з інформаційної платформи щодо закріплення споживача з EIC - кодом 56XS000012І4НК00Х в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальною компанією «Нафтогаз України» (ЕІС - код 56Х930000008780В), та інформації щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС - кодом 56XS000012І4НК00Х за листопад-грудень 2021 та січень-червень 2023.

Позивачем до матеріалів справи, надано Форми №10 "згідно з п. 2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС, "Постачальнику "останньої надії" від оператора ГРМ/Оператора ГТС про надання інформації щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", серед яких зазначено Комунальний заклад культури «Культурно-інформаційний центр» Костянтинівської міської ради ЕІС - код 56XS000012І4НК00Х.

За таких обставин, з наданих матеріалів справи вбачається, що відповідач, як споживач природного газу ЕІС - код 56XS000012І4НК00Х був автоматично включений оператором газорозподільних систем до портфеля позивача, як постачальника «останньої надії» обсягів природного газу та споживав природний газ протягом листопада - грудня 2021 року.

Відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів на спростування вищевказаного.

Постановою Національної комісії, що здійснює Державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2501 від 30.09.2015 затверджено Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії».

Такий договір є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» (далі - Постачальник).

Цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем ураховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 1.3 типового договору).

Згідно з пунктом 1.4 типового договору терміни, що використовуються в цьому договорі, мають такі значення: ЕІС-код - персональний код ідентифікації споживача як суб`єкта ринку природного газу, присвоєний йому в установленому порядку Оператором ГРМ/Оператором ГТС (для прямих споживачів), до газових мереж якого підключений об`єкт споживача.

У пункті 2.1 типового договору визначено, що постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Відповідно до пункту 3.1 типового договору постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Підстави для здійснення постачальником постачання природного газу споживачу визначені положеннями Правил постачання. Період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору (п.п. 3.2., 3.3 типового договору).

Згідно з п.4.1 типового договору постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня, наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Об`єм (обсяг) постачання природного газу споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ / Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (п.4.2 типового договору).

Відповідно до п.4.3 типового договору постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п.4.4 типового договору).

У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п.4.5 типового договору).

Згідно з пунктами 11.1, 11.3 типового договору останній набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником.

Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.

Протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС).

На виконання умов договору, позивачем здійснено поставку відповідачу природного газу у листопаді 2021 у кількості 174,03 м.куб. та у грудні 2021 у кількості 118,27 м.куб, що підтверджується інформацією щодо закріплення споживача з EIC - кодом 56XS000012І4НК00Х в реєстрі споживачів постачальників.

Згідно з пунктом 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №809 від 30.09.2015 (з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України №1102 від 25.10.2021), для бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) постачання природного газу з 01.10.2021 по 30.11.2021 здійснюється постачальником «останньої надії» за ціною, що не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 4.1 договору ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) з 01.12.2021 оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price.

На виконання умов договору, позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату (природного газу) на загальну суму 8329,48 грн, а саме:

-№33927 за листопад 2021 на загальну суму 2923,70 грн (спожитий газ обсягом 0,17403 тис.куб.м.);

-№2095 за грудень 2021 на загальну суму 5405,78 грн (спожитий газ обсягом 0,11827 тис.куб.м.);

Крім того, позивачем до матеріалів справи надано акти приймання - передачі природного газу №21091 та акт №31460.

Вищевказані документи були направлені на адресу відповідача (вул.Героїв Праці, буд.82, м.Костянтинівка, Донецька обл., 85113) засобами поштового зв`язку, що підтверджується списком згрупованих поштових повідомлень та фіскальними чеками від 16.12.2021 та 17.01.2022.

На підтвердження виконання відповідачем умов договору, до матеріалів справи додано лист Акціонерного товариства Державний ощадний банк України №16/2-09/44023/2024 від 09.04.2024 з інформацією про надходження коштів на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» за період з 01.11.2021 по 08.04.2024. З поданих документів вбачається, що відповідачем 30.12.2021 було здійснено часткову оплату у розмірі 2923,70 грн, з наступним призначенням платежу за газ природній за 11.2021, зг.дог№87 від 23.12.2021 та акту №21091 від 28.12.2021 перераховано повністю.

Доказів здійснення відповідачем оплати за поставлений природній газ у грудні 2021 на загальну суму 5405,78 грн, матеріали справи не містять.

Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження виконання грошових зобов`язань на загальну суму 8361,90 грн та на спростування вищевказаних обставин.

Позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов`язань з повної та своєчасної оплати вартості за поставлений природний газ, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 8361,90 грн, з яких 5405,78 грн - основний борг; 798,28 грн - пеня; 364,18 грн - 3% річних; 1793,66 грн - інфляційні втрати.

Оцінка аргументів учасників справи та мотиви рішення суду

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 633 Цивільного кодексу України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України).

Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.

За приписами ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).

Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, регулюються, у т.ч. Законом України «Про ринок природного газу», Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496, Типовим договором постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

Як встановлено судом вище, позивач є постачальником "останньої надії" на ринку природного газу, Комунального закладу культури «Культурно-інформаційний центр» Костянтинівської міської ради, засновником якої є Костянтинівська міська рада є бюджетною установою.

Відповідно до п. 1 розд. VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП № 2496 від 30.09.2015 договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог ст.ст. 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії» визначається в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» на інформаційній платформі.

Інформаційна платформа щоденно до 06:00 UTC (08:00 за київським часом) години для зимового періоду та 05:00 UTC (08:00 за київським часом) години для літнього періоду газової доби надсилає операторам газорозподільних систем, оператору газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та постачальнику «останньої надії» перелік ЕІС-кодів споживачів, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії».

Оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов`язані надати постачальнику «останньої надії» через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії», за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором.Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи/оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об`єкта споживача.

Як встановлено судом вище з матеріалів справи, а саме з довідки форми 10 та листа ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», номер ЕІС-коду споживача природного газу Комунального закладу "Маріупольський медичний фаховий коледж" ЕІС - код 56XS000012І4НК00Х, який був автоматично включений оператором газорозподільних систем до портфеля позивача, як постачальника «останньої надії» обсягів природного газу та споживав природний газ протягом періоду з листопада по грудень 2021.

Згідно з п. 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника останньої надії, затвердженого постановою КМУ №809 від 30.09.2015 (з урахуванням змін, внесених постановою КМУ №1102 від 25.10.2021) для бюджетних установ (у значенні Бюджетного кодексу України), закладів охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладів охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо) постачання природного газу з 01.10.2021 по 30.11.2021 здійснюється постачальником «останньої надії» за ціною, що не може перевищувати 16,8 грн за 1 куб. м з урахуванням податку на додану вартість.

Судом встановлено, що позивачем здійснено поставку відповідачу природного газу, на підтвердження чого позивачем надані відповідні акти приймання-передачі та рахунки на оплату (природній газ) №33927 за газ спожитий у листопаді 2021 (з 01.11.2021 по 31.11.2021) на загальну суму 2923,70 (спожитий газ обсягом 0,17403 тис.куб.м.) та №2095 за газ спожитий у грудні 2021 (з 01.12.2021 по 31.12.2021)на загальну суму 5405,78 грн (спожитий газ обсягом 0,11827 тис.куб.м.). Рахунки за листопад та грудень 2021 направлені відповідачу 16.12.2021 та 17.01.2022, що підтверджується списками згрупованих поштових відправлень та фіскальними чекоми наявними в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов`язань містяться і у ч.ч. 1,7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов п.4.4 договору відповідачем було здійснено оплату за спожитий природній газ у листопаді 2021 у розмірі 2923,70 грн. Доказів сплати заборгованості за спожитий природній газ у грудні 2021 у розмірі 5405,78 грн матеріали справи не містять.

Відповідачем не здійснено оплату природного газу, спожитого у грудні 2021 року, як у встановлений строк, так і в подальшому, внаслідок чого у нього виник борг у розмірі 5405,78 грн. При цьому жодних зауважень та заперечень щодо наявності цього боргу, а тим більш доказів, що спростовують його наявність, відповідачем до суду не надано.

За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 5405,78 грн, а отже і про їх задоволення.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, розрахунок яких міститься у позовній заяві.

Судом встановлено, що позивач нараховує інфляційні втрати у сумі 1793,66 грн, що нараховується на суму 5405,78 за період з 01.02.2022 по 30.04.2024.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №916/1883/16, від 08.05.2019 у справі №904/2156/18, від 20.09.2019 у справі №904/4342/18, від 14.01.2020 у справі № 924/532/19, від 29.04.2020 у справі №910/1193/19, від 18.06.2020 у справі №904/3491/19, від 01.10.2020 у справі №910/11820/18.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем, судом встановлено, що розрахунок є арифметично вірним.

Отже, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 1793,66 грн підлягають задоволенню.

Також, позивач нараховує 3% річних у розмірі 364,18 грн, що нараховуються: на суму 5405,78 за період з 01.02.2022 по 30.04.2024.

Судом було здійснено перерахунок 3% річних та встановлено, що розрахунок є арифметично вірним.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню на суму 364,18 грн.

Також, позивач нараховує пеню у розмірі 798,28 грн, що нараховуються: на суму 5405,78 за період з 01.02.2022 по 31.07.2022.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов`язань є належною підставою у розумінні ст.218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.

Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами частин 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Перевіривши розрахунок пені здійснений позивачем з урахуванням положень абз. 1 п. 4.5 типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", суд визнає його таким, що є арифметично вірним.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню у повному обсязі на суму 798,28 грн.

Відповідно до ст. 129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 13, 73, 74, 75, 76, 79, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2.Стягнути із Комунального закладу культури «Культурно-інформаційний центр» Костянтинівської міської ради (код ЄДРПОУ 38652632, вул.Героїв Праці, буд.82, м.Костянтинівка, Донецька обл., 85113) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (код ЄДРПОУ 40121452, вул. Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116) кошти на загальну суму 8361 (вісім тисяч триста шістдесят одну) грн 90 коп, з яких: 5405 (п`ять тисяч чотириста п`ять) грн 78 коп - основного боргу; 798 (сімсот дев`яносто вісім) грн 28 коп - пені; 364 (триста шістдесят чотири) грн 18 коп - 3% річних; 1793 (тисяча сімсот дев`яносто три) грн 66 коп - інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядки та строки передбачені ст. 240, 241 Господарського процесуального кодексу України.

Апеляційна скарга може бути подано учасниками справи у порядку та строки передбаченими ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 16.09.2024.

Суддя Д.М. Огороднік