Рішення

від 16.09.2024 по справі 906/737/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2024 р. м. Житомир Справа № 906/737/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарненський хлібозавод"

до Фізичної особи - підприємця Луця Василя Миколайовича

про стягнення 43 306,43грн

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарненський хлібозавод" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця Луця Василя Миколайовича 43306,43грн, з яких: 29085,04грн основного боргу, 11788,94грн інфляційних нарахувань, 2432,45грн 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору поставки №01/02/21 від 01.02.2021 щодо оплати поставленого товару.

В якості правових підстав позивач зазначає, зокрема, ст.526, 625, 626, 692 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 08.07.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч.5, 7 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та заперечень щодо її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження до суду не надходило.

Згідно з ч.2, 3 ст.252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

У матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 08.07.2024) відповідачеві 17.07.2024 (а.с.85).

Крім того, відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач мав доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Отже, відповідача належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі №906/737/24.

Відповідач у строк, встановлений ст.165 Господарського процесуального кодексу України, відзив на позов не подав. Поряд з цим, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи приписи ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фактичні обставини справи.

01.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сарненський хлібозавод" (постачальник, позивач) та Фізичною особою - підприємцем Луць Василем Миколайовичем (покупець, відповідач) укладено договір поставки №01/02/21 (далі - Договір) (а.с. 33-34).

Відповідно до п.1.1 Договору постачальник зобов`язується постачати та передавати у власність покупця протягом терміну дії чинного договору хліб, хлібобулочні та кондитерські вироби, в подальшому в тексті - товар, в кількості, асортименті та за ціною продажу, визначеною у товарно-транспортних накладних на кожну партію товару, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар за ціною, вказаною у товарно-транспортних накладних.

Загальна вартість даного договору складається із суми всіх товарно-транспортних накладних, виписаних протягом терміну дії чинного договору, обумовленого в пунктах 8.1, 8.2 даного договору (п.1.2 Договору).

Згідно п.1.5-1.7 Договору поставка товару постачальником покупцю здійснюється окремими партіями, на наступний день з моменту отримання постачальником від покупця замовлення на поставку відповідної партії товару, замовлення здійснюється покупцем в усній чи письмовій формі до 18 години дня, що передує поставці товару. У замовленні має бути відображено асортимент, кількість товару, тара та інші відомості, що необхідні для поставки товару постачальником покупцю. Постачальник зобов`язується доставити товар покупцю на умовах: СPT (Правила ІНКОТЕРМС 2010) за вказаними адресами. Сторони погодилися, що особи, які отримують від імені покупця товар, вважаються такими, що належним чином уповноважені покупцем вчиняти від його імені правочини по узгодженню істотних умов щодо асортименту, кількості та ціни товару, згідно до даного договору, а також на отримання від нього товару та підписання всіх необхідних для цього документів. Обидві сторони визнають на всіх товарно-транспортних накладних, виписаних протягом терміну дії цього договору, підписи представників сторін як свідчення прийняття товару покупцем та досягнення взаємної згоди по усім істотним умовам щодо товару, а також те, що такі особи мають безспірне право на вчинення таких дій, навіть якщо вони не вказані у довіреності.

Відповідно до п.1.9 Договору право власності на товар переходить до покупця з моменту його отримання від постачальника за товарно-транспортною накладною.

Підставою для розрахунків є чинний договір та кожна товарно-транспортна накладна (п.1.10 Договору).

За змістом п.2.1-2.3 Договору розрахунки за чинним договором здійснюються покупцем в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника або сплатою грошових коштів, у формі готівки, в порядку, не забороненому чинним законодавством, у розмірі, обумовленому в товарно-транспортних накладних протягом 10 календарних днів з моменту отримання кожної партії товару за товарно-транспортною накладною. Грошові кошти, сплачені покупцем відповідно до п.2.1. чинного договору, переходять у власність постачальника з моменту зарахування їх на банківський рахунок постачальника або отримання ним грошових коштів, у формі готівки, в порядку не забороненому чинним законодавством. Покупець вважається боржником постачальника з моменту не здійснення розрахунку з позичальником у строки, вказані в п.2.1 чинного договору або здійснення неповного розрахунку за отриманий товар за кожною товарно-транспортною накладною.

Згідно п.4.1 Договору за невиконання або неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Застосування господарських санкцій не звільняє сторони від обов`язку виконання зобов`язання в натурі.

Чинний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021. Дія даного договору автоматично продовжується на кожен наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін письмово не попередить іншу сторону про припинення його дії протягом одного місяця до закінчення відповідного календарного року (п.8.1-8.2 Договору).

Всі накладні, виписані протягом терміну дії даного договору (п.8.1, п.8.2), є його невід`ємною частиною (п. 8.13 Договору).

Позивачем на підтвердження здійснення поставки товару відповідачеві у матеріали справи подано товарно-транспортні накладні на загальну суму 29085,04грн (а.с. 38-75).

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки №01/02/21 від 01.02.2021 у частині проведення оплати за поставлений товар останньому позивачем направлялася вимога-претензія №957/01.03-20 від 02.12.2021, яка отримана 10.12.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення (а.с. 35-37).

Оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання, а спір не вдалося вирішити шляхом переговорів, позивач звернувся до суду з позовними вимогами про стягнення з останнього 29085,04грн основного боргу, 11788,94грн інфляційних нарахувань, 2432,45грн 3% річних.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст.509 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України)).

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч.1ст.173 Господарського кодексу України(далі -ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов`язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюютьсяЦивільним кодексом Україниз урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1ст.175 ГК України).

Статтею 11 Цивільного кодексу Українивстановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Суд дійшов висновку, що спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №01/02/21 від 01.02.2021.

Відповідно до ч.1, 2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Частиною 1 статті 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу Українипередбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ч. 1ст. 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Як суд зазначав вище, позивач умови договору поставки №01/02/21 від 01.02.2021 виконав належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи товарно-транспортні накладні на загальну суму 29085,04грн (а.с. 38-75).

Водночас, суд зауважує, що з вказаних товарно-транспортних накладних вбачається, що відповідачем здійснено часткове повернення товару на загальну суму 2029,77грн за накладними на повернення: №СХ300046942 від 25.06.2021 (на суму 172,20грн) (а.с.40), №СХ300049159 від 03.07.2021 (на суму 103,08грн), №СХ300049502 від 05.07.2021 (на суму 88,74грн) (а.с.44), №СХ300052919 від 12.07.2021 (на суму 207,60грн) (а.с.49), №СХ300054368 від 20.07.2021 (на суму 375,06грн) (а.с.51), №СХ300055398 від 22.07.2021 (на суму 90,06грн) (а.с.54), №СХ300056460 від 26.07.2021 (на суму 152,25грн) (а.с.56), №СХ300058331 від 01.08.2021 (на суму 135,24грн) (а.с.59), №СХ300058740 від 04.08.2021 (на суму 66,84грн) (а.с.61), №СХ300061704 від 13.08.2021 (на суму 48,96грн), №СХ300061764 від 13.08.2021 (на суму 229,74грн) (а.с.67), №СХ300062256 від 16.08.2021 (на суму 360,00грн) (а.с.69), що позивачем при визначенні розміру основного боргу враховано не було.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар за договором поставки №01/02/21 від 01.02.2021 складає 27055,27грн (29085,04грн 2029,77грн).

Водночас, відповідач своїх обов`язків щодо оплати поставленого товару на вказану вище суму згідно умов Договору не виконав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 27055,27грн боргу за поставлений товар є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення. У частині вимог щодо стягнення 2029,77грн основного боргу суд відмовляє в позові.

Крім того, позивач заявляє вимоги про стягнення з відповідача 2432,45грн 3% річних (за період 08.09.2021-21.06.2024) та 11788,94грн інфляційних нарахувань (за період вересень 2021 року травень 2024 року).

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом вище встановлено, що обґрунтованою сумою основного боргу є 27055,27грн.

З огляду на викладене, перевіривши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга:Закон", господарський суд здійснив розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань на суму основної заборгованості 27055,27грн, відповідно до якого загальна сума 3% річних, що підлягає до задоволення, становить 2262,70грн, а розмір інфляційних втрат - 10966,22грн.

У задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення 3% річних у сумі 169,75грн (2432,45грн 2262,70грн) та інфляційних нарахувань у розмірі 822,72грн (11788,94грн 10966,22грн) суд відмовляє.

Згідно ч.2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.

Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядкуст. 81 ГПК України сторонами доказів.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1ст.86 ГПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи докази, які містяться у матеріалах справи, а також норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку про задоволення позову частково, а саме: в частині вимог про стягнення 27055,77грн основного боргу, 10966,22грн інфляційних нарахувань, 2262,70грн 3% річних. У частині вимог щодо стягнення 169,75грн 3% річних і 822,72грн інфляційних втрат суд відмовляє в позові.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1ст.123 ГПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1статті 129 ГПК Українипередбачено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку, що судовий збір необхідно покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Луця Василя Миколайовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарненський хлібозавод" (34503, Рівненська обл., Рівненський р-н, м. Сарни, вул.Європейська, буд.31А; ідентифікаційний код 00379436):

- 27055,77грн основного боргу;

- 10966,22грн інфляційних нарахувань;

- 2262,70грн 3% річних;

- 2816,72грн судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення 2029,77грн основного боргу, 169,75грн 3% річних і 822,72грн інфляційних втрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 16.09.24

Суддя Шніт А.В.

Відправити:

1 - позивачу через електронний кабінет

2 - відповідачу (РНОКПП НОМЕР_1 ) (рек. з пов.)