Рішення

від 05.08.2024 по справі 910/9247/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.08.2024Справа № 910/9247/22

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітамін Д" (01014, місто Київ, вулиця Підвисоцького Професора, будинок 14)доТовариства з обмеженою відповідальністю "Столичний млин" (04080, місто Київ, вулиця Межигірська, 81)третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехкомпані (Груп)" (47250, Тернопільська область, Зборівський район, село Кобзарівка, вулиця Вигінська, будинок 14)простягнення 1 756 846 грн 84 коп.Представники сторін:від позивачаГромлюк Д.Д.від відповідачаПерепелюк О.В.від третьої особине з`явилисьОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.09.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітамін Д" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний Млин" про стягнення 1 756 846 грн 84 коп. заборгованості за договором поставки від 11.02.2022 № 28/п, в тому числі: 1 402 928 грн 42 коп. основного боргу, 145 203 грн 09 коп. штрафних санкцій та 208 715 грн 33 коп. інфляційних втрат.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки від 11.02.2022 № 28/п належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати поставленого товару, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 1 402 928 грн 42 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 145 203 грн 09 коп. штрафних санкцій та 208 715 грн 33 коп. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2022 відкрито провадження у справі № 910/9247/22, справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.10.2022.

04.10.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про ознайомлення.

12.10.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Підготовче засідання призначене на 13.10.2022 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2022 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив сторін про призначення підготовчого засідання на 31.10.2022.

25.10.2022 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

31.10.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли відповідь на відзив, клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та клопотання про витребування доказів.

В підготовчому засіданні 31.10.2022 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 21.11.2022.

Підготовче засідання, призначене на 21.11.2022 не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2022 суд, в порядку статті 120 Господарського процесуального кодексу України, повідомив сторін про призначення підготовчого засідання на 09.01.2023.

23.12.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява відповідача про залучення третьої особи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 судом залучено до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртехкомпані (Груп)" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2023 судом призначено у справі № 910/9247/22 судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження.

20.01.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів на вимогу ухвали від 09.01.2023.

27.03.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 1 402 928 грн 42 коп. боргу, 348 801 грн 70 коп. інфляційних втрат, 46 008 грн 36 коп. 3 % річних та 192 201 грн 19 коп. пені.

Супровідним листом від 11.04.2023 матеріали справи направлено на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

27.10.2023 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи та повідомлення про неможливість надання висновку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.11.2023 поновлено провадження у справі № 910/9247/22 та призначено підготовче засідання на 20.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2023 в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України суд протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 14.12.2023.

22.11.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2023 в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України сторін повідомлено про оголошення перерви в судовому засіданні до 08.01.2024.

08.01.2024 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 08.01.2024 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви до 11.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.01.2024 судом призначено у справі № 910/9247/22 судову почеркознавчу експертизу та зупинено провадження.

21.02.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення документів.

Супровідним листом від 28.02.2024 матеріали справи направлено на адресу Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

21.06.2024 до Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшли матеріали справи та повідомлення про неможливість надання висновку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 поновлено провадження у справі № 910/9247/22 та призначено підготовче засідання на 22.07.2024.

12.07.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 в порядку статей 120-121 Господарського процесуального кодексу України суд протокольною ухвалою постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 05.08.2024.

02.08.2024 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.

Представник третьої особи в судове засідання 05.08.2024 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

В судове засідання 05.08.2024 з`явились представники позивача та надали пояснення по суті спору. Представник позивача в повному обсязі підтримав заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та просить суд відмовити в задоволенні позову.

У судовому засіданні 05.08.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін та розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.02.2022 між Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітамін Д" (позивач у справі, постачальник за договором) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний Млин" (відповідач у справі, покупець за договором) укладено договір поставки № 28/п, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити, а покупець прийняти і оплатити зерно пшениці 2, 3, 4 класу, жита 1, 2, 3 класу (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти цей товар та сплатити його за умов, визначених цим договором.

Умовами пункту 3.1. договору термін поставки: відповідно до додаткових угод, але не пізніше 31.12.2022.

Відповідно до пункту 3.5 договору сторонами визначено термін, порядок та форма розрахунків, а саме 86 % вартості пшениці покупець оплачує протягом 3 банківських днів з моменту поставки, а решта - 14 % для пшениці протягом 3 банківських днів після реєстрації податкових накладних постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 3.5.1 договору); 80 % вартості жита покупець оплачує протягом 3 банківських днів з моменту поставки, а решта - 20 % для жита протягом 3 банківських днів після реєстрації податкових накладних постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 3.6 договору постачальник зобов`язується скласти в електронній формі та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних оформлену відповідно до вимог чинного законодавства податкову накладну.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладених між позивачем та відповідачем договорів, суд дійшов висновку, що дані правочини за своєю правовою природою є договорами поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки від 11.02.2022 № 28/п позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято передбачений договором товар на загальну суму 1 827 338 грн 40 коп., що підтверджується підписаними повноважними представниками сторін товарно-транспортними накладними від 12.02.2022 № 1-9, копії яких наявні в матеріалах справи.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору поставки від 11.02.2022 № 28/п та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 1 627 338 грн 40 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару на вказану суму.

З огляду на що позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 1 402 928 грн 42 коп. (86 % вартості товару) заборгованості за отриманий товар. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 348 801 грн 70 коп. інфляційних втрат та 192 201 грн 19 коп. пені.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару за договором поставки від 11.02.2022 № 28/п, та факту наявності заборгованості у розмірі 1 402 928 грн 42 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у повному обсязі.

Твердження відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву не приймаються судом до уваги, оскільки як вбачається з повідомлення про неможливість надання висновку судової почеркознавчої експертизи № 3456/24-32 від 17.06.2024 судовими експертами встановлено, що графічний об`єкт, який міститься у графі "Первісний кредитор" у договорі про відступлення права вимоги № 21-03-22 від 21.03.2022 , виконаний не рукописним способом, а внесений шляхом перенесення барвної речовини синього кольору з поверхні рельєфного кліше-факсиміле підпису на поверхню документа способом безпосереднього контакту кліше-факсиміле з поверхнею аркуша.

Суд зазначає, що факсиміле - це штамп із зображенням підпису, що може бути виготовлений і використаний будь-ким. Факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи та не може бути доказом волевиявлення особи на підписання відповідного документа, при цьому не встановлюючи фактичні обставини справи.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 348 801 грн 70 коп. інфляційних втрат та 192 201 грн 19 коп. пені, нарахованих за період з 17.02.2022 по 23.03.2023.

З урахуванням приписів статті 549, частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплатити гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства), інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з аналізу статей 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних, які не є штрафними санкціями, є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Суд зазначає, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 5.2. договору сторонами погоджено, що у випадку порушення умов вказаних в пункті 3.5 договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05 % за кожний банківський день прострочення від вартості неоплаченої партії зерна.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України та застосування відповідальності відповідно до умов пункту 7.2. договору.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов`язання за договором поставки № 28/п від 11.02.2022, вимоги позивача про стягнення з відповідача 348 801 грн 70 коп. інфляційних втрат та 192 201 грн 19 коп. пені, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.

Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтями 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичний млин" (04080, місто Київ, вулиця Межигірська, 81, ідентифікаційний код 44599598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітамін Д" (01014, місто Київ, вулиця Підвисоцького Професора, будинок 14, ідентифікаційний код 37175801) 1 402 928 (один мільйон чотириста дві тисячі дев`ятсот двадцять вісім) грн 42 коп. заборгованості, 348 801 (триста сорок вісім тисяч вісімсот одна) грн 70 коп. інфляційних втрат, 192 201 (сто двадцять дві тисячі двісті одна) грн 19 коп. пені, 29 158 (двадцять дев`ять тисяч сто п`ятдесят вісім) грн 97 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено: 16.09.2024

Суддя Н.Плотницька