Рішення

від 13.09.2024 по справі 910/8547/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.09.2024Справа № 910/8547/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Київський науково-дослідний та проектно-

конструкторський інститут «Енергопроект»

до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія

«Енергоатом»

про стягнення 354.896,37 грн

Представники сторін: не викликались

Суть спору :

09.07.2024 до Господарського суду міста Києва через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» та Філії «Відокремлений підрозділ «Централізовані закупівлі» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення 354.896,37 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що на підставі укладеного між сторонами договору про виконання проектних робіт по об`єкту: «Реконструкція. Модифікація ПТК СНЕ ВБРВ (підсистеми ТЗБ та С, САР та ДУ, у тому числі первинні датчики і перетворювачі) на енергоблоці № 1 Рівненської АЕС в м. Варащ Рівненської області» за № 3823276/19-129-01-23-02833 від 16.08.2023, відповідачу було передано виконану проектну документацію та в подальшому підписано акт здачі-приймання проектних робіт № 35 від 17.10.2023. Відповідно до п. 2.4 договору акт здачі-приймання проектних робіт є належною підставою для здійсненням закупником оплати виконаних проектних робіт за договором протягом 180 календарних днів з дати його підписання сторонами, тобто у строк до 13.04.2024 включно у розмірі 349.800,00 грн з ПДВ. У зв`язку з тим, що відповідачем не виконані взяті на себе зобов`язання за договором про сплаті виконаних робіт, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 354.896,37 грн, з яких 349.800,00 грн основного боргу, 2.802,60 грн інфляційних втрат та 2.293,77 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/8547/24 від 16.07.2024 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

29.07.2024 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви, в якій позивач просить вважати належним відповідачем за поданим ним позовом - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2024 відкрито провадження у справі № 910/8547/24 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Даною ухвалою відповідачу встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подачі відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 02.08.2024 було надіслано відповідачу в його електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», яка отримана останнім 02.08.2024 о 12:40 год., що підтверджується наявним у справі повідомленням про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи, а тому відповідач мав подати відзив на позов у строк до 19.08.2024 включно.

20.08.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшло клопотання про зменшення заявлених до стягнення позивачем 3% річних до 0,1% річних.

20.08.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує повністю, посилаючись на наступне. Сторонами при укладенні договору у п. 8.14 визначено інший розмір річних, що передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, а саме 1% річних, відтак підстави для нарахування 3% річних відсутні. Наданий позивачем розрахунок суми інфляційних втрат та 3% річних є невірним, оскільки день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних (постанова Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16), у зв`язку з чим позивачем допущені помилки з розрахунку щодо кількості днів прострочення, а також остаточної суми нарахованих санкцій. Проектна документація, яка передбачена договором після завершення робіт виконавцем не була надана. Умовами договору не передбачена поетапна оплата та приймання робіт. Оплата за договором здійснюється після приймання робіт на суму, яка не перевищує визначену протоколом, шляхом підписання акту здачі-приймання виконаних робіт в повному обсязі, відповідно до технічної специфікації. Відповідач просить суд звернути увагу на відсутність його вини, яка обумовлена непростим фінансовим становищем. Позивач не зазначає, що прострочення виконання зобов`язання відповідачем щодо оплати за поставлену продукцію спричинило йому будь-які збитки. Крім того, у матеріалах справи відсутні допустимі та достатні докази наявності таких збитків.

23.08.2024 від позивача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що зі сторони відповідача не було вжито жодних заходів щодо виконання своїх зобов`язань за договором перед позивачем. Договір укладено після настання більшості обставин, на які посилається відповідач, як на заперечення своєї вини, відповідно ці обставини не завадили відповідачу укласти договір і взяти на себе зобов`язання по його виконанню. Відповідачем було проігноровано пропозицію досудового врегулювання спору. Зазначає, що у своїй публікації яка розміщена на офіційному телеграмканалі 08.08.2024 відповідач зазначає, що цитата: «Енергоатом є прибутковою Компанією починаючи з 2020 року», тому твердження відповідача щодо відсутності у нього вини і неможливості здійснення розрахунків є безпідставними. Посилання відповідача щодо відсутності у нього зобов`язання з поетапної оплати та приймання робіт за договором вважає нікчемними. Позивач погодився із застосуванням санкції у вигляді 1% річних, яка передбачена п. 8.14 договору та просить суд стягнути з відповідача 755,03 грн 1% річних. Також позивач визнав факт помилкового розрахунку строку виконання грошового зобов`язання, що становить до 14.04.2024 включно (замість 13.04.2024).

Суд розцінює вимогу позивача про стягнення з відповідача 755,03 грн 1% річних як зменшення розміру позовних вимог, яка приймається судом до розгляду.

27.08.2024 від відповідача до суду через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява про відстрочення виконання судового рішення на 1 (один) рік з дня його ухвалення.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.08.2023 між Державним підприємством «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (закупник, відповідач) та Акціонерним товариством «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (виконавець, позивач) було укладено договір на виконання робіт № 19-129-01-23-02833 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, виконати проектні роботи по об`єкту: Реконструкція. Модифікація ПТК СНЕ ВБ РВ (підсистеми ТЗБтаС, САР та ДУ, у тому числі первинні датчики і перетворювачі) на енергоблоці № 1 Рівненської АЕС в м. Вараш Рівненської обл.» (надалі - роботи) для потреб Відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» ДП «НАЕК «Енергоатом» (ВП РАЕС), що надалі іменується «замовник» (код Державного класифікатора для цілей оподаткування: ДК 021:2015(СРV): 45000000-7), а закупник зобов`язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити роботи.

Згідно з п. 1.6 договору місцем виконання робіт є: 34400, Україна, Рівненська обл., м. Вараш, ВП «Рівненська АЕС», в межах захищеної зони та особливо-важливої зони (енергоблок № 1), виробнича база виконавця.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором оплату фактично виконаних позивачем робіт не здійснив, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 349.800,00 грн та за неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання позивачем нараховано 2.802,60 грн інфляційних втрат та 755,03 грн 1% річних.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобо`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 11.1 договору договір є чинним з дати його підписання сторонами і діє до 30.12.2024, а в частині оплати за виконанні роботи - до повного розрахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або спроби її визначення.

Згідно з п. 2.1. договору ціна договору без ПДВ становить 7.397.500,00 грн, крім того ПДВ - 1.479.500,00 грн. Загальна сума договору становить 8.877.000,00 грн з ПДВ, яка визначена та зафіксована сторонами в протоколі погодження договірної ціни (додаток № 2 до даного договору), на підставі розрахунку вартості (додаток № 4 до даного договору), наданого виконавцем, які є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.2. договору вартість робіт включає весь обсяг робіт, визначений технічною специфікацією, необхідний для виконання робіт належної якості.

Згідно з п. 2.3. договору остаточна ціна визначається з урахуванням фактично виконаного обсягу робіт та фактичних витрат виконавця, визначеному умовами договору, але не може перевищувати договірної ціни, заявленої п. 2.1. договору.

Пунктом 4.1. договору визначено, що виконавець зобов`язується виконати роботи в строк визначений Технічною специфікацією (додаток № 1 до даного договору), який є невід`ємною частиною цього договору, але не пізніше 15.02.2024.

Згідно з п. 5.1 договору приймання та оцінка виконання робіт здійснюється у відповідності до Технічної специфікації та Календарного плану (додаток № 3 до даного договору).

Відповідно до Календарного плату (додаток № 3 договору) сторонами установлено 5 етапів виконання робіт, а саме:

Етап 1. Збір вихідних даних, виконання обмірювальних робіт.

Етап 2. Розробка робочої документації (будівельна частина).

Етап 3. Розробка робочої документації (АСУ ТП, електрична частина), кондиціювання).

Етап 4. Розробка ПЗАБ та програми ПНР.

Етап 5. Розробка затверджу вальної частини робочого проєкту.

Відповідно до п. 5.2 договору після виконання робіт відповідно до Календарного плану, виконавець надає замовнику з супровідним листом (накладною) розроблену проектну документацію відповідно до п. 31 та 36 Завдання на проектування (додаток А до Технічної специфікації);

- акт здачі-приймання виконаних робіт в 4-х примірниках;

- при видачі комплекту проектної документації надати 1 примірник (на паперовому носії та в електронному вигляді (формат «pdf») розрахунків, що виконувались в рамках розробки робочих креслень та на які є посилання на аркуші загальних даних.

Відповідно до п. 5.6. договору роботи за цим договором в цілому вважаються виконані та прийняті, за умови підписання та скріплення печатками (за наявності) акту здачі-приймання виконаних робіт з боку виконавця, замовника та закупника, дотримання вимог технічної специфікації.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

З матеріалів справи вбачається, що між виконавцем, замовником та закупником підписано та скріплено печатками акт здачі-приймання проектних робіт № 35 від 17.10.2023, яким сторонами засвідчено виконання 1 Етапу - Збір вихідних даних, виконання обмірювальних робіт, вартість яких склала 349.800,00 грн.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до п. 2.4. договору закупник сплачує вартість робіт шляхом банківського переказу на поточний рахунок виконавця згідно реквізитів, зазначених в розділі 13 договору, протягом 180 календарних днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт.

Згідно з п. 2.5 договору оплата закупником частини вартості виконаних робіт, розмір якої відповідає сумі податку на додану вартість, здійснюється виключно після надання виконавцем податкової накладної (розрахунку коригування), оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлених Податковим кодексом України випадках та порядку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем складено податкову накладну № 27 від 17.10.2023 на суму 349.800,00 грн, яка зареєстрована в ЄРПН, що підтверджується квитанцією № 1 від 27.10.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

З огляду на викладене, відповідач мав виконати зобов`язання по сплаті виконаних робіт у строк до 15.04.2024 включно.

Згідно з п. 6.4.3. договору закупник та замовник зобов`язуються оплатити виконані роботи у порядку та строки, передбачені цим договором.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті виконаних робіт у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, що становить 349.800,00,00 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті виконаних робіт за договором в повному обсязі не подано.

Посилання відповідача на те, що умовами договору не передбачена поетапне виконання робіт та їх оплата суд розцінює критично, оскільки відповідач підписав акт здачі-приймання робіт за першим етапом робіт, який в свою чергу за умовами договору є підставою для оплати робіт.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача вартості виконаних робіт в розмірі 349.800,00,00 грн.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за виконані роботи не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення з оплати товару позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 2.802,60 грн інфляційних втрат (нарахованих на суму боргу 349.800,00 грн за період 14.04.2024 по 02.07.2024) та 755,03 грн 1% річних (нарахованих на суму боргу 349.800,00 грн за період 14.04.2024 по 02.07.2024).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 2.802,60 грн інфляційних втрат (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Позивач в обґрунтування вимоги про стягнення 1% річних посилається на умови п. 8.14 договору згідно якого у випадку якщо закупник прострочив виконання грошового зобов`язання за договором у частині оплати за виконані роботи, на вимогу виконавця закупник зобов`язаний сплатити виконавцю 1 (один) % річних від простроченої суми.

За розрахунками суду 1% річних на суму боргу 349.800,00 грн за період з 16.04.2024 по 02.07.2024 становлять 745,48 грн та позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а в іншій частині 1% річних в позові слід відмовити, оскільки позивачем невірно визначено період прострочення.

Клопотання відповідача про зменшення розміру 3% річних до 0,1% річних підлягає відхиленню з огляду на наступне

На момент розгляду справи позивачем зменшено розмір пред`явленої вимоги про стягнення 3% річних до 1% річних.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційних втрат та трьох процентів річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

Приписи статті 625 Цивільного кодексу України про три проценти річних, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов`язання, є диспозитивними та застосовуються в разі, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому стаття 625 Цивільного кодексу України надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, встановити інший, ніж три проценти річних, розмір процентів за користування чужими грошовими коштами.

Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних.

Оскільки умовами договору визначено інший розмір процентів річних позивачем пред`явлено вимогу про стягнення 1% річних на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Зазначені проценти втрати входять до складу основного боргу. Чинне цивільне законодавство не передбачає можливості суду звільнення сторони від сплати основного боргу або зменшувати основний борг. Тому і не може бути звільнено відповідача від сплати або зменшено розмір процентів, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Посилання відповідача на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі № 902/417/18 щодо права суду зменшувати розмір процентів передбачений ст. 625 Цивільного кодексу України не приймається судом до уваги, оскільки предметом розгляду у справі № 902/417/18 були вимоги про стягнення іншого розміру процентів річних (40% річних), що був визначений умовами договору та який був судом зменшений до розміру встановленого законом, тобто до 3% річних.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищенаведене, позовні вимоги Акціонерного товариства «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд розглянувши подане відповідачем клопотання про відстрочення виконання рішення суду на 1 (один) рік відзначає наступне

Відповідно до ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Відстрочення виконання рішення - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю.

Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Отже, відстрочення виконання рішення суду є таким законодавчо врегульованим механізмом відтермінування поновлення порушеного права стягувача, який ґрунтується на об`єктивних, виняткових обставинах, застосування яких не призводить до шкоди сутності права на суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, ратифікованою Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР.

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» створено у жовтні 1996 року.

Компанія є оператором чотирьох діючих атомних електростанцій України, на яких експлуатується 15 атомних енергоблоків (13 енергоблоків типу ВВЕР-1000 і два - ВВЕР-440) загальною встановленою потужністю 13835 МВт, 2 гідроагрегати Олександрівської ГЕС (25 МВт), 3 гідроагрегати Ташлицької ГАЕС (453 МВт) (гідроагрегат № 3 у 2022 році було приєднано до енергосистеми).

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у 2021 році забезпечувало більше 55% потреби України в електроенергії.

Засновник - Кабінет Міністрів України. Підприємство утворене відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1268 від 17.10.1996 «Про створення Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом» на базі майна атомних електростанцій та їхніх інфраструктур - ВО «Запорізька АЕС», ВО «Південноукраїнська АЕС», ВО «Чорнобильська АЕС», ВО «Рівненська АЕС», ВО «Хмельницька АЕС». У 2001 році Чорнобильську АЕС виведено зі складу НАЕК «Енергоатом».

У 2021 році Кабінет Міністрів України розпорядженням від 20.01.2021 № 50-р взяв на себе функції з управління єдиним майновим комплексом НАЕК «Енергоатом».

Основні види економічної діяльності детально викладено у статуті НАЕК «Енергоатом», зокрема, підприємство утворено з метою виробництва електричної енергії, забезпечення безпечної експлуатації та підвищення ефективності роботи атомних електростанцій, безпеки під час будівництва, введення в експлуатацію та зняття з експлуатації ядерних установок, безперебійного енергопостачання суб`єктів господарювання та населення, а також у межах своєї компетенції забезпечення постійної готовності України до швидких ефективних дій у разі виникнення аварій на підприємствах атомної енергетики, радіаційних аварій у промисловості, дотримання вимог ядерного законодавства, норм та правил з ядерної та радіаційної безпеки.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1268 від 17.10.1996 на Компанію покладено функції експлуатуючої організації. Завданнями Енергоатом є безпечне виробництво електроенергії, підвищення рівня безпеки діючих енергоблоків АЕС та продовження терміну їх експлуатації, будівництво енергоблоків АЕС та зняття їх з експлуатації, придбання свіжого і вивезення відпрацьованого ядерного палива, створення національної інфраструктури поводження з опроміненим ядерним паливом, фізичний захист ядерних установок та ядерних матеріалів, підготовка і підвищення кваліфікації персоналу, вирішення соціальних питань працівників тощо.

НАЕК «Енергоатом» входить до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (постанова Кабінету Міністрів України № 83 від 04.03.2015 «Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави»).

НАЕК «Енергоатом» належить до суб`єктів господарської діяльності, у власності та користуванні яких є об`єкти підвищеної небезпеки відповідно до вимог Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки».

Постановою Кабінету Міністрів України № 1420 від 29.12.2023 вирішено утворити Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі - товариство), 100 відсотків акцій якого належать державі, шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661).

06.02.2023 прийнято Закон України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», який набрав чинності 23.03.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» утворення товариства здійснюється шляхом перетворення Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код згідно з ЄДРПОУ 24584661) (далі - НАЕК «Енергоатом») за рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 1 Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»» Товариство є правонаступником усіх прав та обов`язків НАЕК «Енергоатом» із дня державної реєстрації товариства. НАЕК «Енергоатом» припиняється одночасно із державною реєстрацією товариства.

Відповідно до ч. 6 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 11.01.2024 вчинено запис про державну реєстрації юридичної особи - Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661); номер запису 1000741450000105879.

Також згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що 11.01.2024 вчинено запис про припинення юридичної особи - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661); номер запису 1000741120251000221.

Отже, Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661) є правонаступником Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (код ЄДРПОУ 24584661).

Суд враховує, що викладені у заяві про відстрочення виконання рішення обставини свідчать про значне погіршення фінансового стану відповідача у зв`язку із зупиненням роботи Запорізької АЕС як об`єкта основних виробничих потужностей відповідача.

Водночас суд зазначає, що через масові ракетні удари з боку російської федерації по об`єктам інфраструктури України, їх пошкодженням, в нашій країні існує проблема з енергопостачанням. У зв`язку із дефіцитом потужності енергоносіїв запроваджені аварійні, планові та непланові відключення електроенергії у багатьох містах і селах України. Тоді як, метою діяльності АТ «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» є безпечне та надійне виробництво електроенергії задля енергетичної безпеки, енергонезалежності, безпеки життєдіяльності персоналу та населення, сталого розвитку економіки та без вуглецевого енергетичного майбутнього України.

За наведених обставин відстрочення виконання рішення суду для відповідача в даному випадку не є інструментом ухилення від виконання судового рішення, а відповідною заявою він лише намагається через існування певних обставин, які таке виконання ускладнюють, забезпечити у майбутньому повне виконання рішення та погашення заборгованості перед позивачем.

За таких обставин, суд дійшов висновку про достатню винятковість наведених обставин для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення, а тому вважає можливим відстрочити виконання дане рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2024 у справі № 910/8547/24 на три місяці, тобто до 16.12.2024.

Таким чином, заява відповідача про відстрочення виконання рішення суду у справі № 910/8547/24 підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Керуючись ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) на користь Акціонерного товариства «Київський науково-дослідний та проектно-конструкторський інститут «Енергопроект» (01135, м. Київ, просп. Берестейський, 4; код ЄДРПОУ 16392628) 349.800 (триста сорок дев`ять тисяч вісімсот) грн 00 коп. основного боргу, 2.802 (дві тисячі вісімсот дві) грн 60 коп. інфляційних втрат, 745 (сімсот сорок п`ять) грн 48 коп. 1% річних, 5.300 (п`ять тисяч триста двадцять три) грн 21 коп. витрат по сплаті судового збору, відстрочивши виконання рішення Господарського суду міста Києва № 910/8547/24 від 16.09.2024 до 16.12.2024.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

СуддяВ.В.Сівакова