ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
16.09.2024Справа № 910/6539/24
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Приватного підприємства "Євролан 20"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Найстерс"
про стягнення 28 800,00 грн.,
Без виклику (повідомлення) представників сторін.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне підприємство "Євролан 20" (далі - позивач, Підприємство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Найстерс" (далі - відповідач, Товариство) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 28 800,00 грн.
В обґрунтування пред`явлених вимог позивач посилався на те, що на підставі виставленого відповідачем рахунку від 03.10.2023 року № 2523 Підприємство 04.10.2023 року здійснило на користь Товариства оплату вартості погодженого між сторонами товару (паливних брикетів) на загальну суму 28 800,00 грн. Оскільки відповідач взяті на себе обов`язки з поставки позивачу вищевказаного товару не виконав, а також не повернув Підприємству суму попередньої оплати цього товару, останній вирішив звернутися до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.
Крім того, у позовній заяві Підприємство вказало, що попередній (орієнтовний) розмір понесених ним витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі становить 20 000,00 грн., а докази на підтвердження такого розміру будуть подані в установлений законом строк.
Ухвалою від 03.06.2024 року господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі № 910/6539/24, вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Рішенням від 09.08.2024 року господарський суд міста Києва задовольнив позов Підприємства та стягнув з Товариства на користь позивача 28 800,00 грн. попередньої оплати, а також 3 028,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
15.08.2024 року через систему "Електронний суд" надійшла заява Підприємства від 15.08.2024 року про ухвалення додаткового рішення, в якій останнє просило суд стягнути на його користь з відповідача 10 900,80 грн. витрат на професійну правничу допомогу. До цієї заяви позивачем долучено копію ордеру від 23.05.2024 року серії АВ № 1133910 на надання правничої (правової) допомоги Підприємству адвокатом Корченюком Анатолієм Володимировичем; копію переліку наданих послуг та часу, витраченого на надання правової (правничої) допомоги; копію акту приймання-передачі наданих послуг до договору про надання правової (правничої) допомоги від 23.05.2024 року; копію укладеного між позивачем та адвокатом Корченюком Анатолієм Володимировичем договору про надання правової (правничої) допомоги від 23.05.2024 року (далі - Договір).
Ухвалою від 16.08.2024 року господарський суд міста Києва прийняв вказану заяву до розгляду та запропонував відповідачу в строк до 22.08.2024 року подати письмові пояснення щодо заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
Разом із тим, будь-яких заяв чи клопотань щодо поданої Підприємством заяви про розподіл судових витрат у даній справі від сторін (у тому числі від відповідача) на адресу суду не надходило.
Розглянувши заяву про стягнення з відповідача на користь Підприємства витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про її часткове задоволення з огляду на таке.
Згідно з частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом частини 3 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі та в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до частин 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 16 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості: ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Так, за умовами частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
Згідно із попереднім розрахунком судових витрат, наведеним у позовній заяві, очікуваний розмір витрат позивача на правову допомогу в даній справі склав 20 000,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 124 Господарського процесуального кодексу України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
За частинами 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач долучив до матеріалів справи копію Договору, за умовами якого адвокат Корченюк Анатолій Володимирович зобов`язався надати клієнту (Підприємству) професійну правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, з метою здійснення правового забезпечення інтересів клієнта, а клієнт - прийняти її та сплатити за надану правову допомогу гонорар (винагороду) та інші платежі, визначені Договором.
Предметом договору є надання професійної правничої допомоги клієнту (здійснення представництва), інші види адвокатської діяльності щодо захисту прав та інтересів клієнта у всіх органах державної влади та місцевого самоврядування, підприємствах, установах та організаціях, судах усіх рівнів та інстанцій (пункт 1.2 Договору).
Відповідно до пункту 3.1 Договору розмір гонорару встановлюється за взаємною домовленістю сторін (фіксований розмір або в розмірі не менше 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за одну годину участі у справі), що сплачується клієнтом адвокату в день підписання цього Договору авансом до винесення судового рішення у справі або завершення надання послуг адвокатом та отримання результату клієнтом або за наслідком винесення судового рішення у справі на користь клієнта (гонорар успіху). В такому випадку клієнт вправі заявити до стягнення з іншої сторони судовим рішення у справі та/або додатковим рішенням у справі всі заплановані та/або фактично понесені витрати на правничу допомогу адвоката.
Згідно з пунктами 3.1.1, 3.1.2 Договору в підтвердження того, що адвокат належним чином надав клієнту професійну правничу допомогу у справі в цілому чи на окремих стадіях складається та підписується сторонами акт приймання-передачі послуг. Якщо акт приймання-передачі наданих послуг підписується в цілому, то дата його складення та підписання є датою закінчення строку дії Договору, а щодо зобов`язань по завершенню розрахунків сторін Договір діє до повного його виконання. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат адвокат складає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснення ним витрат, необхідних для надання професійної правничої допомоги, що є співмірним: з складністю справи та виконаною роботою (наданими послугами) адвокатом; часом, що витрачений адвокатом на виконання роботи (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та/або значення справи для клієнта.
Згідно з пунктом 4.1 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання зобов`язань сторін.
Також, Підприємством до заяви від 15.08.2024 року долучено акт приймання-передачі наданих послуг від 12.08.2024 року до Договору, в якому клієнт визнав, що Договір належним чином виконано адвокатом з дати укладення по теперішній час та клієнт не має до адвоката жодних претензій.
Крім того, у пунктах 3, 4 акту приймання-передачі наданих послуг від 12.08.2024 року до Договору його сторони погодили, що на підставі пункту 3.1 Договору витрати на правову (правничу) допомогу адвоката у формі гонорару в період з 23.05.2024 року по 12.08.2024 року складають 10 900,80 грн. (09 год. 00 хв. * (3028 * 40%). Гонорар згідно з Договором складає 10 900,80 грн. Відповідно до взятих на себе зобов`язань адвокат надав наступні послуги: зустріч з клієнтом та проведення інтерв`ювання (1 год. 30 хв.); консультування, формування правової позиції та правове супроводження клієнта (02 год. 00 хв.); підготовка процесуальних та інших документів: досудова вимога до Товариства (02 год. 30 хв.), позовна заява із додатками (03 год. 00 хв.).
Аналогічна за своїм змістом інформація щодо наданих адвокатом Корченюком Анатолієм Володимировичем Підприємству послуг за Договором міститься також у долученому позивачем до матеріалів справи переліку наданих послуг та часу, витраченого на надання правової (правничої) допомоги від 12.08.2024 року.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
За змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року в справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року в справі № 910/906/18.
Частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У додатковій постанові від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
Отже, відповідно до частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд має право за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, але лише у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, яка, зокрема встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справ. При цьому, для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката недостатньо лише клопотання сторони. У такому разі на сторону покладається також обов`язок доведення неспівмірності витрат.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у частині 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (пункт 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс-Матеос проти Іспанії" від 23.06.1993 року).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
Водночас, беручи до уваги принцип змагальності, який знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частини 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд, який вирішує питання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, має надавати оцінку тим обставинам, щодо яких є заперечення у клопотанні іншої сторони, а також її доказам невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності. Окрім того, суд, виконуючи вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, має чітко зазначити, яка з вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України була не дотримана при визначенні розміру витрат на оплату послуг адвоката, оскільки лише з цих підстав можна зменшити розмір витрат, який підлягає розподілу між сторонами.
Разом із тим, від відповідача клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених витрат на правничу допомогу, понесених позивачем у зв`язку із розглядом справи № 910/6539/24, не надходило.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, відповідач не надав.
У той же час, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Так, судом враховано, що послуга консультування, формування правової позиції та правове супроводження клієнта (02 год. 00 хв.) фактично включає зустріч з клієнтом та проведення інтерв`ювання (1 год. 30 хв.). Крім того, досудова вимога до відповідача, на складання якої адвокатом витрачено 2 год. 30 хв., майже повністю дублює зміст позовної заяви, є додатком 5 до позовної заяви, а відтак послуга підготовки позовної заяви включає і підготовку відповідного додатку до неї.
З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для відшкодування позивачу вартості послуг в частині зустрічі з клієнтом та проведення інтерв`ювання (01 год. 30 хв.) та підготовки досудової вимоги до відповідача (02 год. 30 хв.), оскільки у суду відсутні підстави вважати, що розмір таких витрат є розумним, виправданим та обґрунтованим.
У той же час, із доданих до матеріалів справи документів вбачається, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 056,00 грн. є підтвердженими.
У пункті 1 частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких віднесено витрати на оплату професійної правничої допомоги), покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на те, що фактично понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в сумі 6 056,00 грн. є підтвердженими, враховуючи задоволення рішенням господарського суду міста Києва від 09.08.2024 року позовних вимог Підприємства, суд дійшов висновку про те, що обов`язок з відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 6 056,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
1. Заяву Приватного підприємства "Євролан 20" від 15.08.2024 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/6539/24 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Найстерс" (04205, місто Київ, проспект Оболонський, будинок 35; код ЄДРПОУ 42232604) на користь Приватного підприємства "Євролан 20" (23223, Вінницька область, Вінницький район, село Зарванці, 7-ий км. Хмельницького шосе; код ЄДРПОУ 42341605) 6 056 (шість тисяч п`ятдесят шість) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти вимог заяви Приватного підприємства "Євролан 20" від 15.08.2024 року про ухвалення додаткового рішення в справі № 910/6539/24 відмовити.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 16.09.2024 року.
Суддя В.С. Ломака
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.09.2024 |
Оприлюднено | 17.09.2024 |
Номер документу | 121620044 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ломака В.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні