Рішення

від 16.09.2024 по справі 911/1456/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2024 р. Справа № 911/1456/24

Суддя Шевчук Н.Г. розглянувши матеріали позовної заяви

Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1

в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", 08150, Київська область, Фастівський район, місто Боярка, вулиця Шевченка Т., будинок 178

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АРГО", 08325, Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лисенка, будинок 9-А

про стягнення 334, 29 грн за договором розподілу природного газу № 044911Р5ASDP018 від 01.09.2023

суддя Н.Г. Шевчук

без виклику сторін

суть спору:

До Господарського суду Київської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АРГО" про стягнення 334, 29 грн, з яких 305,30 грн основного боргу, 23, 94 грн пені, 2, 50 грн 3 % річних, 2, 55 грн інфляційних втрат, у зв`язку із неналежним виконанням умов договору розподілу природного газу № 044911Р5ASDP018 від 01.09.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за типовим договором розподілу природного газу № 044911Р5ASDP018 від 01.09.2023 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

Господарський суд Київської області ухвалою від 24.06.2024 відкрив провадження у справі № 911/1456/24; розгляд справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; сторонам встановив строки для вчинення процесуальних дій у справі.

Відповідач правом на подання відзиву на позовнузаяву не скористався, відзив на позов та інших документів до суду не надав.

Згідно із частиною шостою статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Частиною п`ятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Оскільки відповідач, станом на дату відкриття провадження у справі, не мав зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", суд надіслав ухвалу від 24.06.2024 про відкриття провадження у справі на зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань адресу відповідача. Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали суду вручена представнику ТОВ "ТД АРГО" за довіреністю 11.07.2024.

Суд наголошує, що відповідно до частини четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарськогопроцесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у частині дев`ятій статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів частини дев`ятої статті 165 та частини другої статті178 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із частиною четвертою статті 240 Господарськогопроцесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані документи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

встановив:

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) № 1839 від 26.12.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" видано Ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

Постановою НКРЕКП № 1596 від 31.08.2023 "Про внесення змін до додатка до постанови НКРЕКП від 26.12.2022 № 1839 та врегулювання питань щодо провадження ТОВ "Газорозподільні мережі України" діяльності з розподілу природного газу" зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" здійснити виконання зобов`язань, покладених НКРЕКП на АТ "Київоблгаз" за результатами заходів державного контролю ліцензованої діяльності АТ "Київоблгаз" (пункт 4).

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відокремленим підрозділом позивача є Київська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" (код ЄДРПОУ45385755), яка згідно з Положенням про Київську філію діє від імені ТОВ "Газорозподільні мережі України" та здійснює діяльність з розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи для задоволення потреб споживачів природного газу, відповідно до отриманих від газотранспортних організацій поставлених обсягів.

Відтак з 01.09.2023 Київська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" виконує функції Оператора ГРМ, визначені Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494.

Порядок укладення договорів з розподілу природного газу здійснюється відповідно до положень Закону України "Про ринок природного газу" № 329-VIII від 09.04.2015, який вступив в дію з 01.10.2015, та Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.11.2015 за № 1379/27824 (далі Кодекс ГРМ), що визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.

Постановою НКРЕКП № 2498 від 30.09.2015 (із подальшими змінами), затверджено Типовий договір розподілу природного газу, текст якого викладено на офіційному сайті НКРЕКП, сайті оператора ГРМ в мережі Інтернет: kv.dsoua.

Так 01.09.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (далі оператор ГРМ / позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД АРГО" (далі споживач / відповідач) укладено типовий договір розподілу природного газу № 044900565ССР018 (далі Договір) шляхом підписання заяви-приєднання № 044911Р5ASDP018 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Відповідно до пунктів 1.1, 1.3, 1.4, 2.1, 6.1 Договору розподілу природного газу, договір є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та / або документально підтверджене споживання природного газу.

Послуга з розподілу природного газу це послуга Оператора ГРМ, яка надається споживачу і включає в себе забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи та розподіл (переміщення) належного споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача.

Оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

На виконання умов пункту 1.3 Договору Інформаційним листом, який оформлений як Додаток 3, повідомлено ТОВ "ТД АРГО", що Договір укладається на безстроковий період з метою забезпечення фізичної доставки обсягів природного газу, що належить споживачу (його постачальнику), до межі балансової належності об`єкта споживача та можливості санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Підтвердженням (акцептуванням) приєднання до умов Договору є підписана та повернута на адресу оператора ГРМ заява-приєднання, та / або сплачений рахунок оператора ГРМ за послуги розподілу природного газу, та / або фактичне споживання природного газу після вручення цього листа.

З моменту приєднання до умов Договору (акцептування Договору) споживач та оператор ГРМ набувають всіх прав та обов`язків за Договором та несуть відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору та чинним законодавством України.

Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначені Кодексом газорозподільних систем, затверджений постановою від 30.09.2015 № 2494 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі Кодекс ГРМ).

Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

У пункті 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність (за замовчуванням) об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Розмір величини річної замовленої потужності для споживача, що не є побутовим, визначається Оператором ГРМ виходячи з наявних об`єктів, зазначених у заяві-приєднанні, що є додатком до договору розподілу природного газу (пункт 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ).

Газовий рік, згідно із пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРМ, визначається, як період часу, який розпочинається з першої газової доби жовтня поточного календарного року і триває до першої газової доби жовтня наступного календарного року.

Відповідно до пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, оператор ГРМ зобов`язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу всіма об`єктами споживача за попередній газовий рік та одночасно повідомити його, що зазначений обсяг споживання газу за замовчуванням споживача буде визначений як розмір річної замовленої потужності споживача на наступний календарний рік. У такому повідомленні оператор ГРМ одночасно має зазначити про: величину річної замовленої потужності на поточний календарний рік; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у поточному календарному році; величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у наступному календарному році; покази лічильника природного газу/інші дані, за якими було сформовано (станом на 30 вересня поточного року) розмір річної замовленої потужності (за замовчуванням) на наступний календарний рік (для побутових споживачів).

Така інформація надається споживачеві шляхом розміщення її у платіжних документах (для побутових споживачів), особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими).

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" до 01.09.2023 було оператором газорозподільної системи та здійснювало господарську діяльність з розподілу природного газу на території Київської області на підставі ліцензії виданої на підставі постанови НКРЕКП від 29.06.2017 № 855 (зі змінами внесеними постановою НКРЕКП від 26.06.2019 № 1220).

Відповідно до постанови НКРЕКП № 1594 від 31.08.2023 "Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ "Київоблгаз", передано цілісний майновий комплекс з розподілу природного газу іншому суб`єкту господарювання, позивачу, у зв`язку з чим останній звернувся до АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" з листом № КоФ/100.3.2-Сл-193-23 про надання інформації щодо замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача ТОВ "ТД АРГО".

АТ "Оператор газорозподільної системи "Київоблгаз" повідомив позивача про величину річної замовленої потужності на 2023 рік ТОВ "ТД АРГО", що склала 792,90 куб. м, величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у 2023 році, що складає 66,07 куб. м.

У пункті 6.2 Договору зазначено, що тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Постановою НКРЕКП від 30.12.2022 № 1944, яка набрала чинності з 01.01.2023, для ТОВ "Газорозподільні мережі України" тариф на послуги розподілу природного газу встановлено у розмірі 1, 49 грн за 1 куб. м на місяць (без урахування ПДВ), з ПДВ 1, 788 грн за 1 куб. м на місяць.

Отже, оскільки замовлена споживачем потужність на 2023 рік складає 792,90 куб. м, а згідно із постановою НКРЕКП від 30.12.2022 № 1944 тариф з 01.01.2023 становить 1,788 грн за 1 куб. м, то місячна вартість послуги з розподілу природного газу визначається таким чином:

792,90 куб. м:12*1,788 грн / куб. м = 118, 14 грн (щомісячний платіж).

Відповідно до вказаної величини річної замовленої потужності оператор ГРМ сформував споживачу, зокрема, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 13039 від 31.12.2023 на суму 118, 14 грн.

Позивач, на виконання вимог пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, в акті приймання-передачі природного газу № ОГ00128227 від 30.09.2023 повідомив споживача про величину річної замовленої потужності на 2024 рік, що склала 314, 00 куб. м, величину потужності, яка розрахована для щомісячної оплати споживачем у 2024 році, що склала 26,17 куб. м.

У пункті 6.2 Договору зазначено, що тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

Отже, оскільки замовлена споживачем потужність на 2024 рік складає 314, 00 куб. м, а згідно з постановою НКРЕКП від 30.12.2022 № 1944 тариф з 01.01.2023 становить 1,788 грн за 1 куб. м, то, відповідно, місячна вартість послуги з розподілу природного газу визначається таким чином:

314, 00 куб. м: 12*1,788 грн/куб. м = 46, 79 грн (щомісячний платіж).

Відповідно до вказаної величини річної замовленої потужності оператор ГРМ сформував споживачу акти здачі-приймання робіт (надання послуг): №3531 від 31.01.2024 на суму 46, 79 грн, № 5704 від 29.02.2024 на суму 46, 79 грн, № 7174 від 31.03.2024 на суму 46, 79 грн, № 9030 від 30.04.2024 на суму 46, 79 грн.

Водночас відповідач відмовився отримувати зазначені вище акти наданих послуг за грудень 2023 року квітень 2024 року, у зв`язку із чим позивач направив дані акти здачі-приймання робіт (надання послуг), підписані уповноваженим представником позивача, у двох примірниках з супровідним листом № Коф/100.3.2-Сл-197-24 від 28.05.2024, через поштове відділення АТ "Укрпошта" на адресу відповідача.

На підставі положень пункту 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов`язаний повернути Оператору ГРМ один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню в порядку, встановленому законодавством.

Проте, як вказує позивач, вказані акти здачі-приймання робіт не повернуті та не підписані відповідачем.

Тобто, відповідач акти здачі-приймання робіт за період грудень 2023 року квітень 2024 року не підписав, а також не надав мотивованої відмови від підписання зазначених актів у письмовому вигляді.

За таких обставин, оскільки за отримані послуги відповідач вчасно не розрахувався, керуючись нормами чинного законодавства та умовами типового договору, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 305, 30 грн боргу за надані послуги з розподілу (отримання) природного газу, а також нарахованої на вказану суму неустойки у вигляді пені в розмірі 23, 94 грн, 2, 50 грн 3 % річних та 2, 55 грн інфляційних втрат.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить із такого.

Відповідно до частин першої, другої статті 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із частиною першою статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Із змісту статті 525 ЦК України випливає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова норма передбачена частиною першою статті 193 Господарського кодексу України.

Як вже зазначалось, позивачем були надані відповідачу послуги за договором по розподілу природного газу, однак відповідач за вказані послуги не розрахувався, внаслідок чого у останнього перед позивачем за період з грудня 2023 року по квітень 2024 року виникла заборгованість в розмірі 305, 30 грн. Доказів на спростування вказаної заборгованості відповідача перед позивачем матеріали справи не містять.

За наведених обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи, що відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, факт наявності заборгованості відповідача за договором не спростований, доказів їх сплати суду не надано, у той час як розмір відповідно заявленої до стягнення заборгованості у розмірі 305, 30 грн позивачем доведено у повному обсязі, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення з відповідача на користь позивача вказаної суми заборгованості підлягає задоволенню.

Також за порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача пеню нараховану за сукупний період з 11.01.2024 по 05.06.2024 по кожному зобов`язанню окремо в розмірі 23, 94 грн.

Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із частинами першою, третьою статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Відповідно до пункту 8.2 Договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за сукупний період з 11.01.2024 по 05.06.2024 в розмірі 23, 94 грн, суд визнає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.

Крім цього, за порушення виконання грошового зобов`язання позивач просить стягнути з відповідача за період з 11.04.2024 по 05.06.2024 3 % річних в розмірі 2, 50 грн та 2, 55 грн інфляційних втрат.

Частиною першою статті 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку розрахунку суми 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що нарахування здійснено вірно.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з відповідача 2, 50 грн грн 3 % річних та 2, 55 грн інфляційних втрат.

Відповідач доводів позивача не спростував, контррозрахунку щодо заявлених до стягнення сум не надав.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З огляду на наведені вище норми, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачем не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Задовольнити повністю позовні вимоги.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД АРГО" (08325, Київська область, Бориспільський район, село Щасливе, вулиця Лисенка, будинок 9-А, код ЄДРПОУ 37905388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, код ЄДРПОУ 44907200) в особі Київської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" (08150, Київська область місто Боярка, вулиця Шевченка, 178, код ЄДРПОУ 45385755) 334 (триста тридцять чотири) грн 29 коп. (з яких 305, 30 грн основний борг, 23, 94 грн пеня, 2, 50 грн 3 % річних, 2, 55 грн інфляційні втрати) та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Шевчук

Рішення складено та підписано: 16.09.2024