Ухвала

від 05.09.2024 по справі 922/1812/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"05" вересня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1812/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатий В.О.

при секретарі судового засідання Мазуренко А.О.

розглянувши заяву ТОВ "Новакс Трейд" з грошовими вимогами до боржника (вх.№18415 від 22.07.2024) у справі

за заявоюПублічного акціонерного товариства "Укрнафта" про визнання банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "Мідан Центр"

учасники у справі про банкрутство не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.06.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мідан Центр"; визнано вимоги ініціюючого кредитора - ПАТ "Укрнафта" до боржника - ТОВ "Мідан Центр" у розмірі 254804 776,12 грн (з яких: 231055332,30 грн - основний борг, 23749 443,82 грн - неустойка), 30280,00 грн - витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, 72000,00 грн - витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому; введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном ТОВ "Мідан Центр"; розпорядником майна ТОВ "Мідан Центр" призначено арбітражного керуючого Кучерявого Д.В.; призначено попереднє засідання суду на 06.08.2024.

24.06.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство № 73481.

22.07.2024 до суду від ТОВ "Новакс Трейд" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх. № 18415), в якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до ТОВ "Мідан Центр" у розмірі 76590400,27 грн та внести їх до реєстру вимог кредиторів, а також визнати витрати зі сплати судового збору на суму 6056,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Новакс Трейд" посилається на договір №113 про відступлення права вимоги від 03.04.2024, укладений між ТОВ "Новакс Трейд" та АТ "Одесанафтопродукт", та заяви про залік зустрічних однорідних вимог від 30.04.2024, 31.05.2024, 19.04.2024, підписані ТОВ "Новакс Трейд" і ТОВ "Мідан Центр".

Ухвалою суду від 23.07.2024, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 24.07.2024, заяву ТОВ "Новакс Трейд" з грошовими вимогами до боржника (вх.№18415 від 22.07.2024) залишено без руху. Повідомлено ТОВ "Новакс Трейд" про недоліки заяви з грошовими вимогами до боржника (вх. № 18415 від 22.07.2024). Ухвалено заявнику - ТОВ "Новакс Трейд" у п`ятиденний строк з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки, надати суду докази сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника в розмірі 4844,80 грн (з урахуванням положень ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"). Попереджено ТОВ "Новакс Трейд" про те, що відповідно до ч. 2 ст. 46 Кодексу України з процедур банкрутства, якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду, в іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.

Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" ухвалу суду від 23.07.2024 надіслано до Електронного кабінету ТОВ "Новакс Трейд" 23.07.2024 до 17 години, а ухвалу суду від 24.07.2024 про виправлення описки - 24.07.2024 після 17 години.

Частиною шостою статті 242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвала суду від 24.07.2024 отримана заявником 25.07.2024, з огляду на що строк на усунення недоліків заяви ТОВ "Новакс Трейд" - до 30.07.2024 включно.

29.07.2024 до суду від ТОВ "Новакс Трейд" надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 18939), до якої додано докази сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, а саме платіжну інструкцію № 13065 від 26.07.2024 про сплату судового збору в розмірі 6056,00 грн.

Ухвалою суду від 30.07.2024 призначено заяву ТОВ "Новакс Трейд" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 18415 від 22.07.2024) до розгляду в попередньому засіданні суду на 06.08.2024. Запропоновано заявнику - ТОВ "Новакс Трейд" надати суду додаткові докази на підтвердження заявлених вимог (за наявності). Звернуто увагу ТОВ "Новакс Трейд" на те, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Ухвалено розпоряднику майна та боржнику до дати проведення судового засідання: розглянути заяву ТОВ "Новакс Трейд" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 18415 від 22.07.2024); письмово повідомити про результати розгляду ТОВ "Новакс Трейд" та суд; надати суду докази повідомлення ТОВ "Новакс Трейд" про результати розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника (вх. № 18415 від 22.07.2024).

02.08.2024 до суду від розпорядника майна надійшла заява (вх. № 19455) про розгляд грошових вимог до боржника, до якої, крім іншого, додано повідомлення про відхилення розпорядником майна грошових вимог ТОВ "Новакс Трейд" у повному обсязі.

06.08.2024 до суду від ТОВ "Новакс Трейд" надійшло клопотання (вх.№19815) про долучення до матеріалів справи додаткових доказів на підтвердження заявлених грошових вимог.

Присутній у судовому засіданні 06.08.2024 представник боржника повідомив про визнання грошових вимог ТОВ "Новакс Трейд" у повному обсязі.

Розпорядник майна, присутній у судовому засіданні 06.08.2024 у режимі відеоконференції, зазначив про те, що грошові вимоги ТОВ "Новакс Трейд" ним не визнаються.

Представник ТОВ "Новакс Трейд" у судове засідання 06.08.2024 не з`явився; про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

Ухвалою суду від 06.08.2024 учасників у справі про банкрутство повідомлено про відкладення розгляду заяви ТОВ "Новакс Трейд" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 18415 від 22.07.2024) у попередньому засіданні суду на 05.09.2024.

04.09.2024 до суду від розпорядника майна надійшло повідомлення (вх.№22178) про розгляд вимог ТОВ "Новакс Трейд", з урахуванням додаткових доказів, наданих 06.08.2024. Розпорядник майна зазначає про те, що боржником не передавалася розпоряднику майна документація на підтвердження реального руху активів, отриманих за договором поставки нафтопродуктів № МЦ22-17-НП від 22.11.2022; зауважує на тому, що має обґрунтовані сумніви у реальності господарських операцій, що відбулися між АТ "Одесанафтопродукт" та ТОВ "Мідан Центр" за договором поставки нафтопродуктів № МЦ22-17-НП від 22.11.2022, оскільки неможливо встановити реальний рух активів та обставини, на підставі яких відбулося (якщо такі господарські операції дійсно мали місце) порушення умов вказаного договору поставки нафтопродуктів щодо попередньої оплати товару. З огляду на зазначене, розпорядник майна не визнає грошові вимоги ТОВ "Новакс Трейд" у повному обсязі.

Також розпорядник майна вказує про те, що ним на адресу боржника був направлений запит від 22.08.2024 щодо надання інформації про те, коли, на якому транспортному засобі та за участі якого водія було здійснено завантаження та відвантаження товару за договором поставки нафтопродуктів № МЦ22-17-НП від 22.11.2022 із наданням відповідних доказів, повідомлення адреси місця зберігання товару за договором поставки нафтопродуктів № МЦ22-17-НП від 22.11.2022.

Крім того розпорядник майна вказує про те, що ним 22.08.2024 був направлений запит і на адресу АТ "Одесанафтопродукт" із проханням надати на підтверджуючі документи щодо того, коли на якому транспортному засобі та за участі якого водія було здійснено завантаження та відвантаження товару за договором поставки нафтопродуктів № МЦ22-17-НП від 22.11.2022; надання відповіді про те, чому було відпущено обумовлений товар на користь ТОВ "Мідан Центр" з порушенням умов договору поставки нафтопродуктів № МЦ22-17-НП від 22.11.2022, а саме, пунктів 3.2, 3.4 договору - за відсутності 100%-ої попередньої оплати з боку ТОВ "Мідан Центр".

Як стверджує розпорядник майна, станом на 03.09.2024 відповіді від боржника та АТ "Одесанафтопродукт" не надійшло; документація на підтвердження реального руху активів, отриманих за договором поставки нафтопродуктів № МЦ22-17-НП від 22.11.2022, боржником розпоряднику майна не передавалася

Присутній у судовому засіданні 05.09.2024 представник боржника повідомив про визнання грошових вимог ТОВ "Новакс Трейд" у повному обсязі; доказів на підтвердження своєї правової позиції не надав.

Розпорядник майна, присутній у судовому засіданні 05.09.2024 у режимі відеоконференції, зазначив про те, що грошові вимоги ТОВ "Новакс Трейд" ним не визнаються.

Представник ТОВ "Новакс Трейд" у судове засідання 05.09.2024 не з`явився; про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа.

У судовому засіданні 05.09.2024 оголошено перерву на 05.09.2024 о 17:00.

Після перерви учасники у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що явка представника ТОВ "Новакс Трейд" та інших учасників у справі про банкрутство судом не була визнана обов`язковою, а учасникам судового процесу було надано достатньо часу в умовах воєнного стану на подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень та додаткових доказів на підтвердження своїх правових позицій, а також права брати участь у судовому засіданні, суд вважає, що зібраних доказів достатньо для розгляду заяви ТОВ "Новакс Трейд" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 18415 від 22.07.2024) за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши заяву ТОВ "Новакс Трейд" з грошовими вимогами до боржника (вх.№18415 від 22.07.2024), дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.06.2024 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Мідан Центр"; визнано вимоги ініціюючого кредитора - ПАТ "Укрнафта" до боржника - ТОВ "Мідан Центр" у розмірі 254804 776,12 грн (з яких: 231055332,30 грн - основний борг, 23749 443,82 грн - неустойка), 30280,00 грн - витрат зі сплати судового збору за подання до суду заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, 72000,00 грн - витрат на авансування винагороди арбітражному керуючому; введено мораторій на задоволенні вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном ТОВ "Мідан Центр"; розпорядником майна ТОВ "Мідан Центр" призначено арбітражного керуючого Кучерявого Д.В.; призначено попереднє засідання суду на 06.08.2024.

24.06.2024 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство № 73481.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз. абз. 1, 3 ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

22.07.2024 до суду від ТОВ "Новакс Трейд" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника (вх. № 18415), в якій заявник просить суд визнати його грошові вимоги до ТОВ "Мідан Центр" у розмірі 76590400,27 грн та внести їх до реєстру вимог кредиторів, а також визнати витрати зі сплати судового збору на суму 6056,00 грн.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ "Новакс Трейд" посилається на договір №113 про відступлення права вимоги від 03.04.2024, укладений між ТОВ "Новакс Трейд" та АТ "Одесанафтопродукт", та заяви про залік зустрічних однорідних вимог від 30.04.2024, 31.05.2024, 19.04.2024, підписані ТОВ "Новакс Трейд" і ТОВ "Мідан Центр".

Зі змісту заяву ТОВ "Новакс Трейд" з грошовими вимогами до боржника та наданих заявником документів вбачається наступне.

22.11.2022 між ТОВ "Мідан Центр" (покупець) та АТ "Одесанафтопродукт" (постачальник) укладено договір поставки нафтопродуктів № МЦ 22-17-НП (далі - договір поставки), пунктами 1.1 - 1.6 якого передбачено, що постачальник зобов`язується в погоджені строки передати у власність покупцю нафтопродукти (далі - товар), а покупець оплатити і прийняти їх на базисі поставки, в кількості та асортименті, за ціною та в терміни згідно умов даного договору та додаткових угод до нього, що складають невід`ємну частину договору (далі - додатки); номенклатура товару, його кількість і ціна погоджуються сторонами, в залежності від умов поставки, або у додатках або у відвантажувальних документах (видаткових накладних чи актах приймання-передачі) на товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України. Товар за цим договором поставляється партіями на підставі отриманих постачальником заявок покупця (п. 1.3 договору поставки). Загальна кількість товару, що поставляється покупцю за цим договором, визначається загальною кількістю товару у всіх партіях. Вартість кожної окремої партії товару визначається сторонами у відповідних додатках або у відвантажувальних документах (видаткових накладних чи актах приймання-передачі) на кожну окрему партію товару. Загальна вартість товару, що постачається за цим договором (сума договору) визначається сумою вартостей всіх партій товару. Одиниця виміру: тони / кілограми (згідно відвантажувальних документів). Якість товару, що постачається, повинна відповідати технічним умовам (ТУ) чи державним стандартам (ДСТУ), що діють на території України, і підтверджуватись сертифікатом відповідності та/або паспортом якості заводу-виробника товару.

Відповідно до п. 2.1 договору поставки кожний додаток та обмін між сторонами підписаними документами є окремим правочином, укладеним в рамках цього договору згідно діючого законодавства України. Кожний наступний правочин не відміняє та не призупиняє дію попередніх правочинів ні повністю, ні частково, якщо в ньому не передбачено інше.

Згідно з п. п. 3.2, 3.4 договору поставки зобов`язання постачальника по поставці товару в рамках договору виникає за умови надходження на розрахунковий рахунок постачальника 100%-ої оплати за погоджену партію товару згідно підписаного сторонами відповідного додатку до цього договору або згідно виставленого рахунку постачальника, який надсилається на підтвердження заявки покупця (у випадку постачання автотранспортом), якщо інші умови сторони не погодили в додатках. При поставці партії товару допускається відхилення кількості в межах +/-10% в опціоні постачальника, якщо інші межі сторони не обумовили у відповідному додатку до цього договору. Під опціоном постачальника розуміється право постачальника зменшити (-) або збільшити (-) відносно погодженої кількості обсяг товару що поставляється без зміни решти узгоджених умов, в тому числі без зміни ціни, термінів поставки та інших істотних умов договору. Поставка товару (кожної окремої партії Товару), в рамках цього договору, здійснюється у порядку і в строки, на наступних базисах поставки, зокрема, EXW - резервуари терміналу (нафтобази), вивіз товару транспортом за рахунок покупця, шо зазначено у відповідній заявці покупця або у відповідному додатку до цього договору. Покупець зобов`язаний прийняти у своє розпорядження товар (партію товару) у строк не пізніше ніж через 3 (три) робочих дні з дати зарахування грошових коштів (100% оплата за товар) на банківський рахунок постачальника.

На виконання умов договору поставки нафтопродуктів № МЦ22-17-НП від 22.11.2022, між ТОВ "Мідан Центр" та АТ "Одесанафтопродукт" було укладено:

- додаткову угоду від 24.11.2022, за якою було погоджено, що постачальник зобов`язується поставити на умовах EXW (резервуари АТ "Одесанафтопродукт"), а покупець прийняти до 30.11.2022 наступні види нафтопродуктів: бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 в кількості 79,75, що в грошовому еквіваленті становить 5492738,68 грн. Відповідно до акта приймання-передачі нафтопродуктів від 30.11.2022 ТОВ "Мідан Центр" прийняло у власність вказаний товар;

- додаткову угоду від 01.12.2022, за якою було погоджено, що постачальник зобов`язується поставити на умовах EXW, а покупець прийняти до 31.12.2022 наступні види нафтопродуктів: бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 в кількості 681,459 та паливо дизельне ДП-Л-Євро5-В0 в кількості 316,065, на загальну суму 58445489,72 грн. Відповідно до акта приймання-передачі нафтопродуктів від 31.12.2022 ТОВ "Мідан Центр" прийняло у власність вказаний товар;

- додаткову угоду від 01.01.2023, за якою було погоджено, що постачальник зобов`язується поставити на умовах EXW, а покупець прийняти до 31.01.2023 наступні види нафтопродуктів: бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 в кількості 43,948 т; бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 в кількості 62,518 т; бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 в кількості 327,097 т; паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0 в кількості 420,624 т; газ вуглеводневий скраплений в кількості 11,276 т, - на загальну суму 44883518,36 грн. Відповідно до акта приймання-передачі нафтопродуктів від 31.01.2023 ТОВ "Мідан Центр" прийняло у власність вказаний товар;

- додаткову угоду від 01.02.2023, за якою було погоджено, що Постачальник зобов`язується поставити на умовах EXW, а покупець прийняти до 28.02.2023 наступні види нафтопродуктів: бензин автомобільний А-95-Євро5-Е0 в кількості 22,547 т; паливо дизельне ДП-3-Євро5-В0 в кількості 24,225 т, - на загальну суму 2402060,52 грн. Відповідно до акта приймання-передачі нафтопродуктів від 28.02.2023 ТОВ "Мідан Центр" прийняло у власність вказаний товар.

Боржник - ТОВ "Мідан Центр" на користь АТ "Одесанафтопродукт" здійснив перерахунки грошових коштів згідно з платіжними інструкціями № 4413 від 19.12.2022 на суму 2400000,00 грн, № 4427 від 21.12.2022 у розмірі 12490000,00 грн, № 4484 від 27.12.2022 на суму 6790000,00 грн за договором поставки № МЦ22-17-НП від 22.11.2022.

Водночас, суд зазначає про те, що з наданих платіжних інструкцій від 19.12.2022, 21.12.2022, 27.12.2022 неможливо встановити, що проведені оплати були здійснені саме як оплата за додатковими угодами від 24.11.2022, 01.12.2022, 01.01.2023 та 01.02.2023 до договору поставки.

Також суд зауважує на тому, що матеріали справи не містять доказів повної передоплати з боку ТОВ "Мідан Центр" за товар, що передбачено пунктами 3.2, 3.4 договору поставки нафтопродуктів № МЦ22-17-НП від 22.11.2022, та що є передумовою поставлення товару.

У подальшому, 03.04.2024 між ТОВ "Новакс Трейд" та АТ "Одесанафтопродукт" було укладено договір № 113 про відступлення права вимоги (далі - договір про відступлення права вимоги), відповідно до якого Акціонерне товариство "Одесанафтопродукт" передає ТОВ "Новакс Трейд" належне йому право вимоги на отримання від ТОВ "Мідан Центр" заборгованості на суму 89543807,28 грн, за договором поставки нафтопродуктів № МЦ 22-17-НП від 22.11.2022, а новий кредитор приймає ці вимоги та сплачує первісному кредитору суму коштів в розмірі та порядку, визначеному цим договором.

03.04.2024 АТ "Одесанафтопродукт" вручило боржнику повідомлення №011/125-1 про відступлення права грошового зобов`язання ТОВ "Новакс Трейд" за договором про відступлення права вимоги № 113 від 03.04.2024, що виникло на підставі договору поставки нафтопродуктів № МЦ 22-17-НП від 22.11.2022, укладеного між первісним кредитором та ТОВ "Мідан Центр" у розмірі 89543807,28 грн.

30.04.2024 ТОВ "Новакс Трейд" заявою № 3004-1 про залік зустрічних однорідних вимог було зараховано зустрічні грошові вимоги з ТОВ "Мідан Центр" (за договорами купівлі-продажу, суборенди, оренди обладнання, відступлення права вимоги).

Як стверджує заявник, після зарахування однорідних вимог заборгованість ТОВ "Мідан Центр" перед ТОВ "Новакс Трейд" по договору № 113 від 03.04.2024 склала 76935937,05 грн.

31.05.2024 ТОВ "Новакс Трейд" заявою № 3105-1 про залік зустрічних однорідних вимог було зараховано зустрічні грошові вимоги з ТОВ "Мідан Центр" (за договорами суборенди, відступлення права вимоги, виконання обов`язку на користь третьої особи, надання поворотної фінансової допомоги).

Заявник стверджує, що після зарахування однорідних вимог заборгованість ТОВ "Мідан Центр" перед ТОВ "Новакс Трейд" по договору № 113 від 03.04.2024 склала 76715509,06 грн.

19.06.2024 ТОВ "Новакс Трейд" заявою № 1906-1 про залік зустрічних однорідних вимог було зараховано зустрічні грошові вимоги з ТОВ "Мідан Центр" (за договорами суборенди, відступлення права вимоги, виконання обов`язку на користь третьої особи, надання поворотної фінансової допомоги).

Як стверджує заявник, після зарахування однорідних вимог заборгованість ТОВ "Мідан Центр" перед ТОВ "Новакс Трейд" по договору № 113 від 03.04.2024 склала 76 590 400,27 грн.

Заперечення розпорядника майна проти грошових вимог ТОВ "Новакс Трейд" зводяться до наявності у арбітражного керуючого Кучерявого Д.В. сумнівів у реальності господарських операцій між ТОВ "Мідан Центр" перед Акціонерним овариством "Одесанафтопродукт" за договором поставки, право вимоги за яким відступлено заявнику.

Надаючи правову кваліфікацію даному спору, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так у постанові від 01.03.2023 у справі № 902/221/22 Верховний Суд зазначив про те, що під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог суд має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам, поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

Поряд із цим, у питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:

- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18);

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18);

- сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому: перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості; під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (постанова від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

Така судова практика є сталою при застосуванні статей 45-47 Кодексу України з процедур банкрутства, що містять правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом.

У постанові Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 905/993/22 зроблено висновок, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

При цьому будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо. Сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміна у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Отже, господарське зобов`язання, яке виникло на підставі договору, укладеного між суб`єктами господарювання, має бути спрямоване на досягнення економічного результату для його сторін, тобто мати реальний характер та опосередковувати рух капіталів, товарів, робіт чи послуг, що є об`єктами відповідної господарської операції.

Частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.06.2022 у справі №922/2115/19 конкретизувала висновок Верховного Суду, викладений у п. 44 постанови від 28.08.2020 у справі №922/2081/19, таким чином: податкова накладна (в залежності від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Лише реальні зміни майнового стану платника податків є визначальною ознакою господарської операції. Здійснення господарської операції і, власне, її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Насамперед йдеться про реальність і товарність господарської операції, а також про підтвердження/непідтвердження товарності господарської операції належними та допустимими доказами.

Дана правова позиція відображена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.09.2020 у справі № 918/335/17.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка в тому числі відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції умов перевезення, зберігання товарів тощо.

На підтвердження наявності первинного боргу ТОВ "Мідан Центр" перед АТ "Одесанафтопродукт" заявник - ТОВ "Новакс Трейд" обмежився наданням договору поставки нафтопродуктів № МЦ 22-17-НП від 22.11.2022, додаткових угод та актів приймання-передачі до нього.

Боржник, який визнав грошові вимоги ТОВ "Новакс Трейд" у повному обсязі, доказів на підтвердження своєї правової позиції (доказів реальності господарських операцій) не надав.

З урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів на підтвердження 100%-ої попередньої оплати з боку ТОВ "Мідан Центр" за товар, що передбачено пунктами 3.2, 3.4 договору поставки нафтопродуктів № МЦ22-17-НП від 22.11.2022, а також доказів на підтвердження реального руху товарів і активів та, відповідно, реального характеру відповідних операцій, суд погоджується з розпорядником майна щодо наявності обґрунтованих сумнівів у реальності зазначених господарських операцій.

Суд зазначає про те, що в матеріалах справи відсутні належні доказів, які б підтверджували реальний рух товару та зміну майнового стану сторін договору поставку.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом із тим, заявником - ТОВ "Новакс Трейд" не надано належних доказів на підтвердження наявності у АТ "Одесанафтопродукт" права вимоги до ТОВ "Новакс Трейд" за договором поставки нафтопродуктів № МЦ22-17-НП від 22.11.2022 та відповідно набуття цих прав.

Також суд звертає увагу на те, що заявником не надано належних доказів на підтвердження наявності між ТОВ "Мідан Центр" та "Новакс Трейд" договірних зобов`язань (за договорами купівлі-продажу, суборенди, оренди обладнання, відступлення права вимоги, виконання обов`язку на користь третьої особи, надання поворотної фінансової допомоги), за якими, як стверджує заявник, відбувся залік зустрічних однорідних вимог за заявами від 30.04.2024 № 3004-1, 31.05.2024 № 3105-1, 19.06.2024 № 1906-1.

З огляду на принцип змагальності сторін, розподіл обов`язку доказування та подання доказів, на заявника, у даному випадку, покладається обов`язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме, надання юридичних послуг боржнику на виконання умов договорів.

Згідно з ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, керуючись внутрішнім переконанням та засадами розумності й справедливості, суд доходить висновку про необґрунтованість заявлених вимог ТОВ "Новакс Трейд", у зв`язку з чим вважає за необхідне у задоволенні заяви ТОВ "Новакс Трейд" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 18415 від 22.07.2024) відмовити та повністю відхилити грошові вимоги ТОВ "Новакс Трейд" за заявою (вх. № 18415 від 22.07.2024) з грошовими вимогами до боржника.

Керуючись ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 232-235 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Новакс Трейд" з грошовими вимогами до боржника (вх. № 18415 від 22.07.2024).

Відхилити грошові вимоги ТОВ "Новакс Трейд" за заявою (вх. № 18415 від 22.07.2024) з грошовими вимогами до боржника.

Ухвалу направити розпоряднику майна, боржнику, ТОВ "Новакс Трейд".

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 10 вересня 2024 року.

СуддяУсатий В.О.