Рішення
від 04.09.2024 по справі 922/1356/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2024м. ХарківСправа № 922/1356/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Катречко Д.С.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс", 03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 48/50 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигруп", 61037, м. Харків, просп. Московський, 199, корпус Д-5, кімната 226 простягнення 814 824,76 грн.за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигруп", 61037, м. Харків, просп. Московський, 199, корпус Д-5, кімната 226

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс", 03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 48/50

про стягнення 4 432 071,86 грн.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): Франюк А.В. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів);

відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним): Максимов М.І. (в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигруп" про стягнення 746 201,67 грн. суми основного боргу, 53 869,00 грн. суми пені, 8 989,00 грн. суми індексу інфляції (інфляційних втрат), 5 765,00 грн. суми 3% річних.

Також до стягнення заявлені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою суду від 22.04.2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" (вх. № 1356/24) - залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" строк на усунення недоліків позовної заяви - п`ять дні з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

24.04.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 10884/24) та 24.04.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 10896/24).

26.04.2023 року від позивача через канцелярію суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. № 11113/24).

У наданих до суду заявах про усунення недоліків. позивач просить суд, прийняти повідомлення про усунення недоліків позовної заяви до та відкрити спрощене провадження у справі без виклику сторін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИГРУП» на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-АПЕКС» 746 201,76 грн. - основного боргу, 53 869,00 грн. - пені, 8 989,00 грн. - індексу інфляції (інфляційних втрат), 5 765,00 грн. - 3% річних. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИГРУП» на користь Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-АПЕКС» судові витрати по справі у розмірі 12 222, 37 грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Також зазначає. що ціна позову складає суму, у загальному розмірі 814 824,76 грн.

Ухвалою суду від 29.04.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 922/1356/24. Задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Розгляд справи № 922/1356/24 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

15.05.2024 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 12633).

Ухвалою суду від 16.05.2024 року відзив (вх. № 12633 від 15.05.2025 року) та додані до нього документи повернуто без розгляду.

15.05.2024 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшла зустрічна позовна заява (вх. № 12645), у якій останній, просить суд:

- прийняти до розгляду зустрічну позовну заяву і об`єднати в одне позовне провадження з первісним позовом, а також перейти до розгляду даної справи в порядку загального позовного провадження і призначити підготовче судове засідання по справі № 922/1356/24;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" штраф за договором поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 у розмірі 3 081 258,81 грн. та матеріальні збитки у розмірі 1 350 813,05 грн.

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" сплачену суму судового збору.

Ухвалою суду від 16.05.2024 року зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигруп" (вх. № 12645 від 15.05.2024 року) залишено без руху.

22.05.2024 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 13336/24), у якому останній, просить суд, поновити строк на подання до суду відзиву на позовну заяву. Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" про стягнення 814 824,76 грн.

Ухвалою суду від 27.05.2024 року у клопотанні відповідача викладеного у відзиві на позовну заяву про поновлення строку для подачі відзиву - відмовлено. Відзив на позовну заяву, та додані до нього документи долучити до матеріалів справи.

23.05.2024 року від відповідача через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 13396/24) про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою суду від 27.05.2024 року здійснено перехід до розгляду справи № 922/1356/24 за правилами загального позовного провадження. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "05" червня 2024 року о(б) 13:30 год. Зобов`язано позивача та відповідача, виконати вимоги ухвали суду від 29.04.2024 року в частині надання до суду процесуальних документів щодо первісних позовних вимог визначених статтями 165, 166, 167 Господарського процесуального кодексу України (відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень), у визначені в ухвалі від 29.04.2024 року процесуальні строки. Зустрічний позов (вх. № 12645 від 15.05.2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" прийнято до спільного розгляду з первісним позовом (вх. № 1356/24). Вимоги за зустрічним позовом (вх. № 12645 від 15.05.2024 року) об`єднано в одне провадження з первісним позовом (вх. № 1356/24).

29.05.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 13960/24) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 31.05.2024 року клопотання (вх. № 13960/24 від 29.05.2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволено частково.

31.05.2024 року від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 14177/24) про долучення документів до матеріалів справи.

03.06.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 14384/24) про ознайомлення із матеріалами справи.

03.06.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. №14385/24) про ознайомлення із матеріалами справи.

05.06.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 14524/24) про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 05.06.2024 року клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" (вх. № 14524/24 від 05.06.2024 року) про відкладення розгляду справи задоволено. Підготовче засідання у справі відкладено на "19" червня 2024 р. о(б) 13:00 год.

05.06.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 14681/24) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

12.06.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 15248/24) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

17.06.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" через канцелярію суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (вх. № 15610/24).

Ухвалою суду від 19.06.2024 року заяву (вх. № 14681/24) Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволено частково. Клопотання (вх. № 15248/24) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції - задоволено частково.

Ухвалою суду від 19.06.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засідання оголошено перерву до 17.07.2024 року.

09.07.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 17559/24).

12.07.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 17819/24) про залишення відповіді на відзив без розгляду.

17.07.2024 року Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 18089/24) про долучення доказів.

Ухвалою суду від 17.07.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відкладено розгляд клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигруп" та клопотання вх. № 18089 до наступного судового засідання.

Ухвалою суду від 17.07.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом у підготовчому засідання оголошено перерву до 14 серпня 2024 року о(б) 14:30 год. Також, судом задоволено усне клопотання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) від 17.07.2024 року про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

22.07.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 18442/24) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 23.07.2024 року частково задоволено клопотання (вх. № 18442/24 від 22.07.2024 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

02.08.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" через канцелярію суду надійшли заперечення (вх. № 19493/24).

05.08.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 19659/24) про відмову у задоволенні клопотання про долучення доказів.

05.08.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" через канцелярію суду надійшли заперечення (вх. № 19676/24).

09.08.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" через канцелярію суду надійшли пояснення (вх. № 20070/24).

12.08.2024 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" через канцелярію суду надійшли заперечення (вх. № 20218/24).

Ухвалою суду від 14.08.2024 року у клопотаннях про витребування доказів та виклик та допиту свідка - відмовлено.

Ухвалою суду від 14.08.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом поновлено строк, долучено документи до матеріалів справи, та подальший розгляд ведеться з їх урахуванням.

Ухвалою суду від 14.08.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом задоволено клопотання представника позивача про поновлення строку та долучення документів до матеріалів справи, та подальший розгляд справи ведеться з їх урахуванням.

Ухвалою суду від 14.08.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом відмовлено у задоволенні клопотання про поверення відповідних документів без розгляду.

Ухвалою суду від 14.08.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом закрито підготовче провадження у справі, та призначено справу до судового розгляду по суті на 21 серпня 2024 року о(б) 12:15 год.

Також, судом задоволено усне клопотання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) та усне клопотання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 19.08.2024 року виправлено описку у вступній та резолютивній частині ухвали, та у резолютивній частині повного тексту ухвали суду від 14.08.2024 року у справі № 922/1356/24.

20.08.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 20948/24) про відкладення розгляду справи.

21.08.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 20981/24) про долучення доказів.

21.08.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" у судовому засіданні заявлено усне клопотання про відкликання заяви вх.20948/24 від 20.08.2024 року.

Ухвалою суду від 21.08.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом задоволено усне клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" про відкликання заяви вх.20948/24 від 20.08.2024 року.

Ухвалою суду від 21.08.2024 року у клопотанні про поновлення строку на долучення доказів викладеного у клопотанні (вх. № 20981 від 21.08.2024 року) - відмовлено. Повернуто клопотання (вх. № 20981 від 21.08.2024 року) без розгляду.

Ухвалою суду від 21.08.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом з розгляду справи по суті оголошено перерву до 04 вересня 2024 року о(б) 14:00 год.

Ухвалою суду від 21.08.2024 року виправлено описку у 8 абзаці резолютивної частини повного тексту ухвали суду від 21.08.2024 року у справі № 922/1356/24.

29.08.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" через канцелярію суду надійшла заява (вх. № 21656/24).

Ухвалою суду від 04.09.2024 року, яку занесено до протоколу судового засідання, судом долучено відповідні документи до матеріалів справи.

Присутній у судовому засіданні 04.09.2024 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів надав усні пояснення щодо первісних позовних вимог, та просив суд їх задовольнити, та усні заперечення щодо зустрічних позовних вимог, та просив суд відмовити у задоволенні зустрічного позову з підстав викладених у наданих до суду документів.

Присутній у судовому засіданні 04.09.2024 року представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів) проти задоволення первісного позову заперечував, та просив суд задовольнити зустрічні позовні вимоги. Також усно зазначив, що у разі задоволення первісного позову, та частково задоволення зустрічного, просив суд, здійснити взаємозалік вимог.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) 28.06.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРГО-АПЕКС» (постачальник, позивач за первісним позовом (відповідач з зустрічним) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖИГРУП» (покупець, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) було укладено договір поставки від № 28/06/22.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023 року (пункт 11.1. договору).

Пунктом 1.1. договору, сторони погодили, що постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, прийняти і оплатити такий товар. Кількість товару, що є предметом договору, може бути зменшена залежно від реального фінансування видатків та скоригована залежно від потреб покупця.

Згідно пункту 1.2. договору, сторони погодили, що відомості про товар: продукція що постачається, визначається специфікаціями № 1 та № 2 (додаток № 1, додаток № 2 до договору), які підписуються сторонами одночасно з підписання цього договору із моменту їх узгодження сторонами стають невід`ємними частинами.

Відповідно до пункту 3.1. договору, сторони визначили, що ціна договору становить 47 000 000,00 грн. у т.ч. ПДВ 7 833 333,33 грн., та складається з вартості усіх товарів, вказаних у специфікаціях № 1, 2 (додатки № 1, 2).

Пунктом 3.2. договору, визначено, що етап 1 товар, що поставляється у 2022 році згідно специфікації № 1 (додаток № 1) на суму 30 812 588,10 грн., у тому числі ПДВ 5 135 431,35 грн.

Етап 2 товар, що поставляється у 2023 році згідно специфікації № 2 (додаток № 2) на суму 16 187 411,90 грн., у тому числі ПДВ 2 697 901,98 грн. (пункт 3.3. договору).

Ціна за одиницю товару визначена у специфікаціях № 1, 2 (додатки 1,2) (пункт 3.4. договору).

Згідно пункту 4.1. договору, сторони визначили, що термін поставки кожної партії товару після отримання постачальником письмової заявки від покупця не може перевищувати 80 робочих днів У разі ненадходження письмової заявки від покупця протягом строку дії договору, покупець не несе будь-яких обов`язків щодо придбання та оплати товару за цим договором.

Кількість та асортимент кожної окремої партії товару визначається заявкою покупця (пункт 4.2. договору).

Пунктом 4.3. договору, сторони погодили, що товар повинен бути поставлений згідно строків у пункті 4.1., але не пізніше:

- товар згідно специфікації № 1 (додаток № 1) - не пізніше 25.11.2022 року;

- товар згідно специфікації № 2 (додаток № 2) - не пізніше 30.06.2023 року;

Право власності на товар переходить до покупця в момент підписання документів (накладна або акт), що підтверджують передачу товару від постачальника до покупця.

Відповідно до пункту 5.1. договору, покупець протягом 10 календарних днів від дати підписання договору переховує постачальнику авансовий платіж у розмірі 8 180 000,00 грн. у тому числі ПДВ 1 363 333,33 грн. Підставою для перерахунку авансового платежу є рахунок, який надається постачальником.

Розрахунок за товар згідно специфікації № 1 здійснюється у розмірі 22 632 588,10 грн. у тому числі ПДВ 3 772 098,02 грн. за фактом поставки товару (підписання відповідної накладної або акта), згідно з наданим постачальником рахунком, за умов його відповідності специфікації та наданій покупцем заяві на конкретну поставку та цінам, встановленим договором протягом 50 календарних днів (пункт 5.2. договору).

Розрахунок за товар згідно специфікації № 2 здійснюється у розмірі 16 187 411,90 грн. у тому числі ПДВ 2 697 901,98 грн. за фактом поставки товару (підписання відповідної накладної або акта), згідно з наданим постачальником рахунком, за умов його відповідності специфікації та наданій покупцем заяві на конкретну поставку та цінам, встановленим договором протягом 50 календарних днів (пункт 5.3. договору).

Також. між сторонами було підписано додаток № 1 до договору, а саме специфікацію № 1 на обладнання, що поставляється у 2022 році на загальну суму 30 812 588,10 грн., та додаток № 2 до договору, а саме специфікацію № 2 на обладнання, що поставляється у 2023 році на загальну суму 16 187 411,90 грн.

Також, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) зазначає, що 29.06.2022 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 до договору поставки, а саме, сторони дійшли згоди внести зміни до специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) та викласти її у новій редакції, у зв`язку із внесенням змін до формату поставки товару. Усі інші пункти договору залишено без змін.

На виконання умов додаткової угоди № 1, сторонами було підписано додаток № 1 до договору, а саме специфікацію № 1 (нова редакція) на обладнання, що поставляється у 2022 році на загальну суму 30 812 588,10 грн.

14.02.2023 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 2 до договору поставки, а саме, сторони дійшли згоди внести зміни до специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) та викласти її у новій редакції, у зв`язку із зміною цін на товар. Усі інші пункти договору залишено без змін.

На виконання умов додаткової угоди № 2, сторонами було підписано додаток № 1 до договору, а саме специфікацію № 1 (нова редакція) на обладнання, що поставляється у 2022 -2023 роках на загальну суму 30 812 588,10 грн.

13.07.2023 року між сторонами було підписано додаткову угоду № 3 до договору поставки, а саме, сторони дійшли згоди внести зміни до специфікації № 1 (додаток № 1 до договору) та викласти її у новій редакції, у зв`язку із зміною цін на товар, та сторони дійшли згоди внести зміни до специфікації № 2 (додаток № 2 до договору) та викласти її у новій редакції, у зв`язку із внесенням змін до формату поставки товару та зміною цін на товар. Усі інші пункти договору залишено без змін.

На виконання умов додаткової угоди № 23, сторонами було підписано додаток № 1 до договору, а саме специфікацію № 1 (нова редакція) на обладнання, що поставляється у 2022 -2023 роках на загальну суму 30 376 201,75 грн. та додатком до договору № 2, а саме специфікацію № 2 на обладнання, що поставляється у 2023 році на загальну суму 16 623 798, 25 грн.

За твердженнями позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним), останнім умови договору, було виконано та поставлено відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним) товар відповідно до специфікації № 1, про що свідчать видаткові накладні на загальну суму 30 376 201,75 грн., а саме:

№ 1 від 16.02.2023 року на суму 12 294 396,61 грн. (строк оплати товару поставленого згідно вказаної видаткової накладної, відповідно до пункту 5.2. договору (50 календарних днів з дати поставки) - до 07.04.2023 року);

№ 7 від 24.07.2023 року на суму 1 387 579,81 грн.;

№ 8 від 24.07.2023 року на суму 2 369 443,33 грн.;

№ 9 від 24.07.2023 року на суму 1 645 279,98 грн.;

№ 10 від 24.07.2023 року на суму 2 075 265,54 грн. (строк оплати товару поставленого згідно вказаних видаткових накладних, відповідно до пункту 5.2. договору (50 календарних днів з дати поставки) - до 12.09.2023 року.);

№ 15 від 23.08.2023 року на суму 2 896 065,52 грн.;

№ 16 від 23.08.2023 року на суму 4 163 226,40 грн.;

№ 17 від 23.08.2023 року на суму 3 544 944,47 грн. (строк оплати товару поставленого згідно вказаних видаткових накладних, відповідно до пункту 5.2. договору (50 календарних днів з дати поставки) - до 12.10.2023 року).

Відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) оплату за поставлений товар було здійснено частково, а саме на загальну суму 29 630 000 грн., про що свідчать наявна у матеріалах справи виписка банку.

Позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним) на адресу відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) було направлено вимогу від 01.12.2023 року № 01/12-23 яку останнім у повному обсязі задоволено не було.

За розрахунком позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) у відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) наявний борг у розмірі 746 201,76 грн.

Вищевказані обставини, стали причиною звернення позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов`язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до частини 7 статті 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з вимогами частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до вимог статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи та не спростовано відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним), позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) зобов`язання за договором поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 року в частині поставки товару на загальну суму у розмірі 30 376 201,75 грн. виконав належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи видаткові накладені, а саме: № 1 від 16.02.2023 року на суму 12 294 396,61 грн., № 7 від 24.07.2023 року на суму 1 387 579,81 грн., № 8 від 24.07.2023 року на суму 2 369 443,33 грн., № 9 від 24.07.2023 року на суму 1 645 279,98 грн., № 10 від 24.07.2023 року на суму 2 075 265,54 грн., № 15 від 23.08.2023 року на суму 2 896 065,52 грн., № 16 від 23.08.2023 року на суму 4 163 226,40 грн., № 17 від 23.08.2023 року на суму 3 544 944,47 грн.

В свою чергу, відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) свої зобов`язання за договором поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 року було виконано не належним чином, та здійснено розрахунок за поставлений та отриманий від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) товар частково, а саме на загальну суму 29 630 000 грн., про що свідчать наявна у матеріалах справи виписка банку.

У зв`язку із чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним), що за розрахунком позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) складає суму у розмірі 746 201,76 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог у цій частині, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 13336/24 від 22.05.2024 року) зокрема зазначає, що дійсно 28.06.2022 року між сторонами у справі було укладено договір поставки № 28/06/22. Також, із посилання на умови договору, зазначає, що відповідно до пункту 4.3. договору, товар повинен бути поставлений згідно строків у пункту 4.1., але не пізніше: товар згідно специфікації № 1 (додаток № 1) - не пізніше 25.11.2022 року; товар згідно специфікації № 2 (додаток № 2) - не пізніше 30.06.2023 року. Розділом 5 договору, передбачений порядок оплати за договором. Покупець протягом 10 календарних днів від дати підписання договору перераховує постачальнику авансовий платіж у розмірі 8 180 000 гривень, а розрахунок за товар здійснюється на умовах відстрочення платежу - за фактом поставки товару протягом 50 календарних днів згідно з наданим постачальником рахунком. В силу пункту 7.2.4. договору, покупець має право не здійснювати розрахунок у разі, неналежного оформлення документів, зазначених у розділі 5 цього договору (відсутність печатки, підписів тощо). При цьому, на підставі пункту 7.3.1. договору, постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором, а згідно пункту 7.3.6. постачальник зобов`язаний у документах за договором (видаткових накладних, актах приймання-передачі, платіжних документах та податкових накладних) зазначати ту номенклатуру товару, яка значиться в предметі договору (специфікації).

Також зазначає, що 30.06.2022 року відповідачем на користь позивача було внесено авансовий платіж за поставку товару у розмірі 8 180 000, 00 грн. на виконання договору поставки № 28/06/22. Протягом липня 2022 року відповідач неодноразово направляв позивачу (в електронній формі на електронну пошту та у месенджері телеграм) заявки на поставку товару по обом специфікаціям. У серпні 2022 року відповідач за допомогою компанії ТОВ "Нова Пошта" направив на адресу позивача письмові примірники заявок на поставку товару по обом специфікаціям. Звернуто окрему увагу суду на той факт, що умови договору не встановлюють чітких правил до змісту та форми вказаних Заявок, тому відповідач склав їх на власний розсуд.

Крім того, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 13336/24 від 22.05.2024 року) в частині наданих позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним) до позовної заяви видаткових накладних зазначив, що останнім визнаються видаткові накладні крім № 1 від 16.02.2023 року, про постачання товару відбувалося з істотним порушення строків поставки. Щодо видаткової накладної № 1 від 16.02.2023 року відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) зазначає, що остання містить підпис комірника Кірєєва Едуарда Костянтиновича, але не містить ні підпису директора відповідача, ні печатки підприємства. При цьому, позивач не надає також у видатковій накладній відсутня розшифровка що мається на увазі під позицією "Акумулятори свинцеві в комплекті", адже специфікація містить детальний перелік цієї позиції.

Суд не приймає вищезазначені заперечення відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) викладені у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. № 13336/24 від 22.05.2024 року) з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів первісної позовної заяви, позивачем було надано до суду копію видаткової накладної № 1 від 16.02.2023 року на загальну суму 12 294 396,61 грн, яка підписано від постачальника директором Мамчій С.М., від покупця ОСОБА_5 згідно довіреності № 45.

Також у матеріалах справи наявна копія довіреності № 45 від 16.02.2023 року на комірника ОСОБА_5, яка дійсна до 28.02.2023 року, та підписана від імені ТОВ «Енерджигруп» керівником підприємства М.Г. Десятковим. Згідно довіреності вбачається, що ОСОБА_5 уповноважено на отримання від ТОВ «Енерго - Апекс» згідно договору № 28/06/22 від 28.06.2022 року товарно - матеріальні цінності. Також у матеріалах справи наявна товарно - транспортна накладна № 1 від 16.02.2023 року.

Вищевикладене судом, спростовує твердження відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) щодо відсутності копії довіреності № 45 від 16.02.2023 року у матеріалах справи.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Інших будь-яких доказів у підтвердження викладених у відзиві на позовну заяву заперечень, відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) у порушення вимог Господарського процесуального кодексу України до суду надано не було.

Крім того, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) не скористався своїм правом, та не надав до суду контррозрахунку або розрахунку суми первісних позовних вимог проти яких останній заперечує.

Будь-яких доказів у підтвердження повернення товару, останнім також до суду надано не було. Також, суд приймає до уваги, що відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) було здійснено часткові оплати за отриманий товар, у тому числі і після направлення позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним) вимоги, про що свідчить наявна у матеріалах справи виписка банку.

У зв`язку із чим, саме лише посилання відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) на обставини які не підтверджені належним чином, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми заборгованості у загальному розмірі 746 201,76 грн.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) перед позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним), а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за поставлений товар, заявлена до стягнення із відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) сума боргу у розмірі 746 201,76 грн. є обґрунтованою.

Також позивачем за первісним позовам (відповідачем за зустрічним) було заявлено до стягнення із відповідача за первісним позовам (позивача за зустрічним) 53 869,00 грн. - пені, 8 989,00 грн. - індексу інфляції (інфляційних втрат), та 5 765,00 грн. - 3% річних (відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог).

Щодо стягнення із відповідача за первісним позовам (позивача за зустрічним) 8 989,00 грн. - індексу інфляції (інфляційних втрат), та 5 765,00 грн. - 3% річних (відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог), суд зазначає наступне.

Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) (лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р). При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Суд. перевіривши правильність нарахування позивачем 8 989,00 грн. - індексу інфляції (інфляційних втрат), та 5 765,00 грн. - 3% річних (відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог), а саме за загальний період з 01.01.2024 року по 18.04.2024 рік нарахованих на суму боргу із урахуванням останнім часткових оплат в онлайн системі "ЛігаЗакон", та встановлено, що такі нарахування не перевищують здійсненого судом розрахунку, а тому є обґрунтованими.

Щодо стягнення із відповідача за первісним позовам (позивача за зустрічним) 53 869,00 грн. - пені (відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог), суд зазначає наступне.

Пунктом 8.3. договору. сторони погодили, що покупець за даним договором несе наступну відповідальність: за порушення строків розрахунку сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми затриманого платежу за кожний день затримки.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Перевіривши правильність нарахування позивачем 53 869,00 грн. - пені (відповідно до наданого розрахунку суми позовних вимог), а саме за загальний період з 01.01.2024 року по 18.04.2024 рік із урахуванням часткових оплат в онлайн системі "ЛігаЗакон", та встановлено, що такі нарахування не перевищують здійсненого судом розрахунку, а тому є обґрунтованими.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що первісний позов підлягає задоволенню, а саме про стягнення із відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) заборгованості у розмірі 746 201,76 грн., пені у сумі - 53 869,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 8 989,00 грн., 3 % річних у розмірі - 5 765,00 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) штраф за договором поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 року у розмірі 3 081 258,81 грн. та матеріальні збитки у розмірі 1 350 813,05 грн., суд зазначає наступне.

Як вбачається із зустрічної позовної заяви за твердженнями відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним), підставою зустрічного позову є порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) строків поставки товару за договором поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 року, що на думку останнього призвело, у тому числі, до неналежного виконання нами умов договору про виконання робіт №3162/КТЕЦ-22 та, як наслідок, стало підставою для господарсько-правової відповідальності, а саме: стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" неустойки у розмірі 838 363,05 грн. та безвідсоткового депозиту для забезпечення виконання договору у розмірі 512 450,00 грн.

Згідно статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог в частині стягнення штрафу за договором поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 року у розмірі 3 081 258,81 грн., відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) зазначає, що між сторонами було укладеного договір поставки №28/06/22 від 28.06.2022 року.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.3 договору термін поставки кожної партії товару після отримання постачальником письмової заявки від покупця не може перевищувати 80 робочих днів.

Товар повинен бути поставлений згідно строків у пункті 4.1 , але не пізніше: - товар згідно специфікації №1 - не пізніше 25.11.2022 року; - товар згідно специфікації №2 - не пізніше 30.06.2023 року.

За твердженнями відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним), на виконання вимог пункту 4.1. договору поставки від 28.06.2022 року № 28/06/22 позивачем в липні 2022 року було направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) письмові заявки на поставку товару за специфікацією № 1 (додаток № 1 до договору поставки від 28.06.2022 року № 28/06/22) та специфікацією № 2 (додаток № 2 до договору поставки від 28.06.2022 року № 28/06/22) від 10.07.2022 року на адресу електронної пошти відповідача, а також у месенджері Телеграм на номер телефону директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним), Мамчія С.М . В серпні 2022 року, вказані вище заявки були додатково направлені відповідачу "Новою поштою». Дані обставини як зазначає відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) можуть підтвердити в тому числі свідки: ОСОБА_2 - головний інженер у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" та ОСОБА_3 - керівник проектів та програм у сфері матеріального (нематеріального) виробництва Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП".

Також зазначає, що товар, визначений специфікацією № 1 (додаток № 1 до Договору поставки від 28.06.2022 року № 28/06/22) був поставлений Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" відповідачу за первісним (позивачу за зустрічним) з суттєвим порушенням строків поставки, визначених пунктом 4.1, 4.3 договору.

Основну партію товару за специфікацією № 1 (додаток № 1 до договору поставки від 28.06.2022 року № 28/06/22), необхідного для виконання позивачем умов договору про виконання робіт №3162/КТЕЦ-22 від 13.06.2022 року, а саме: щити CFV 220/1000DC, панелі постійного струму № 6,7, 8, 9, 10, панелі аварійного освітлення, ящик з перемикачем, тристоронній зарядний пристрій 380/220 В типу THYRONIC D400G216|300В Wrug-TDG відповідач поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" відповідач за певним позовом (позивач за зустрічним) лише 23.08.2023 року, товар, визначений специфікацією № 2, позивачу поставлений не був.

Дана обставина на думку відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) підтверджується відповідними видатковими накладними (частина з яких визнається позивачем за зустрічним позовом) і не заперечується Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) у позовній заяві про стягнення заборгованості та штрафних санкцій.

За твердженнями відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" (позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) має нести відповідальність у відповідності до пункту 8.1. договору поставки від 28.06.2022 року № 28/06/22, а саме щодо стягнення штрафу за порушення строку поставки товару за специфікацією № 1 (додаток № 1 до договору поставки №28/06/22 від 28.06.2022 року, що за розрахунком відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) складає суму у розмірі 3 081 258,81 грн.

Суд дослідивши матеріали справи, враховуючи надані сторонами пояснення та докази, зазначає наступне.

Положеннями пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно статей 173-175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, договір є підставою для виникнення господарських зобов`язань.

У відповідності до вимог статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами статті 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, та встановлено судом у первісній позовній заяві, позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним) було поставлено відповідачу за первісним позовом (позивачу за зустрічним) товар згідно специфікації № 1 на загальну суму 30 376 201,75 грн., про що свідчать видаткові накладні а саме:

- № 1 від 16.02.2023 року на суму 12 294 396,61 грн.;

- № 7 від 24.07.2023 року на суму 1 387 579,81 грн.;

- № 8 від 24.07.2023 року на суму 2 369 443,33 грн.;

- № 9 від 24.07.2023 року на суму 1 645 279,98 грн.;

- № 10 від 24.07.2023 року на суму 2 075 265,54 грн.;

- № 15 від 23.08.2023 року на суму 2 896 065,52 грн.;

- № 16 від 23.08.2023 року на суму 4 163 226,40 грн.;

- № 17 від 23.08.2023 року на суму 3 544 944,47 грн.

При цьому, у пункті 4.3. договору, сторони погодили, що товар повинен бути поставлений згідно строків у пункті 4.1., але не пізніше:

- товар згідно специфікації № 1 (додаток № 1) - не пізніше 25.11.2022 року;

- товар згідно специфікації № 2 (додаток № 2) - не пізніше 30.06.2023 року.

Також, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами було підписано додаткові угоди до договору, а саме № 1 від 29.06.2022 року, № 2 від 14.02.2023 року між, та № 3 від 13.07.2023 року, якими сторони дійшли згоди внести зміни до специфікацій та було викладено їх у новій редакції. Усі інші пункти договору залишено без змін.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 29.06.2022 року, сторонами було підписано додаток № 1 до договору, а саме специфікацію № 1 на обладнання, що поставляється у 2022 році на загальну суму 30 812 588,10 грн.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 14.02.2023 року сторонами було підписано додаток № 1 до договору, а саме специфікацію № 1 на обладнання, що поставляється у 2022 -2023 роках на загальну суму 30 812 588,10 грн.

Відповідно до додаткової угоди № 3 від 13.07.2023 року, сторонами було підписано додаток № 1 до договору, а саме специфікацію № 1 на обладнання, що поставляється у 2022 -2023 роках на загальну суму 30 376 201,75 грн. та додатком до договору № 2, а саме специфікацію № 2 на обладнання, що поставляється у 2023 році на загальну суму 16 623 798, 25 грн.

Також, у матеріалах справи наявні надані відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) до зустрічної позовної заяви, а саме: заявка на поставку товару за специфікацією № 1 (додаток № 1 до договору поставки від 28.06.2022 року № 28/06/22 від 10.07.2022 року), відповідно до якої останній на виконання вимог пункту 4.1. договору поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 року направляє письмову заявку на поставку товару і просить поставити товар, визначений специфікацією № 1 з урахуванням змін встановлених додатковою угодою № 1 від 29.06.2022 року у строки, передбачені пунктами 4.1., 4.3. договору поставки, а саме: не пізніше 25.11.2022 року, та заявка на поставку товару за специфікацією № 2 (додаток № 2 до договору поставки від 28.06.2022 року № 28/06/22 від 10.07.2022 року, відповідно до якої останній на виконання вимог пункту 4.1. договору поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 року направляє письмову заявку на поставку товару і просить поставити товар, визначений специфікацією № 2 у строки, передбачені пунктами 4.1., 4.3. договору поставки, а саме: не пізніше 30.06.2023 року.

До заявок було додано експрес накладну «Нової пошти» 59000849938475 від 09.08.2022 року отримувач Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС", повний опис відправлення - документи. Заяви свідків громадянина ОСОБА_3 від 14.05.2024 року, та громадянина ОСОБА_2 від 14.05.2024 року.

З аналізу вищевикладених пунктів договору, та додаткових угод слідує, що позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним) товар за договором поставки повинен бути поставлений згідно строків у пункті 4.1., тобто до 30.11.2022 року.

Але у будь якому випадку, не пізніше визначено пунктом 4.3. договору строку, а саме: за специфікацією № 1 - 25.11.2022 року, та специфікацією № 2 - 30.06.2023 року, проте з наявних у матеріалах справи видаткових накладних вбачається, що позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним) було здійснено поставку товару починаючи з 16.02.2023 року, тобто у 2023 році, а не як визначено умовами пунктів 4.1. та 4.3. договору.

У зв`язку із чим, суд вважає обґрунтованими твердження відповідача з первісним позовом (позивача за зустрічним) щодо порушення позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним) строків поставки товару за договором поставки.

Відповідно до пункту 8.1. договору, сторони погодили, що постачальник за даним договором несе наступну відповідальність: за порушення терміну поставки товару, передбаченого пунктом 4.1. договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10 % вартості товару, простроченого до поставки та замовленого покупцем.

Судом здійснено перевірку заявленого до стягнення відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) штрафу за договором поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 року у розмірі 3 081 258,81 грн., та встановлено, що відповідні нарахування були здійснені на суму 30 812 588,10 грн. специфікації № 1 до договору, яка станом на момент закінчення строку поставки була чинною, та погодженою сторонами.

Враховуючи вищевикладене, суд здійснивши перевірку заявленого до стягнення відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) штрафу за договором поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 року у розмірі 3 081 258,81 грн., встановив, що такі нарахуванням здійснено арифметично вірно.

Заперечуючи проти зустрічних позовних вимог у цій частині, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) у наданому до суду відзиві на зустрічну позовну заяву (вх. № 15610 від 17.06.2024 року) зокрема зазначив, що намагаючись довести позовні вимоги у спірній частині, позивач посилаючись на пункт 4.3. договору стверджує, що відповідачем нібито порушено строк поставки за договором та зазначає, що «Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" має нести відповідальність у відповідності до пункту 8.1. договору поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 року». Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) не погоджується із таки твердженнями відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним), з огляду на наступне. Дійсно 28.06.2022 року між сторонами було укладеного договір поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 року. Проте. Із посиланням на пункт 4.1. договору зазначає. що термін поставки товару кожної партії після отримання постачальником письмової заявки покупця не може перевищувати 80 робочих днів. У разі ненадходження заявки від покупця протягом строку дії договору, покупець не несе будь-яких обов`язків щодо придбання та оплати товару за цим договором. Кількість та асортимент кожної партії товару визначається заявою покупця (пункт 4.2. договору). Вищевикладене на думку позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) свідчить про те, що при укладанні договору, сторони погодили строки поставки товару, які безпосередньо пов`язані з фактом отримання постачальником (відповідачем) письмової заявки від покупця (позивача) щодо кількості та асортименту кожної партії товару.

Також зазначає, що пунктом 4.3. договору, сторони визначили додаткові строки поставки товару, без прив`язання до отримання постачальником попередньої заявки покупця, а саме: товар згідно специфікації № 1 (додаток № 1) не пізніше 25.11.2022 року, товар згідно специфікації № 2 (додаток № 2) не пізніше 30.06.2023 року. Відповідно до пункту 8.1. договору постачальник за даним договором несе наступну відповідальність: за порушення терміну поставки товару, передбаченого пунктом 4.1. договору, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 10 % вартості товару, простроченого до поставки та замовленого покупцем.

З вищевикладеного за твердженнями позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) слідує, що виходячи з буквального та сутнісного трактування умов договору слід дійти висновку, що його змістом встановлено відповідальність постачальника (відповідача) за порушення строку поставки, передбаченого пунктом 4.1. договору та, водночас, не передбачено будь-якої відповідальності постачальника за поставку товару після 25.11.2022 року (щодо товару, визначеного специфікацією № 1) та після 30.06.2023 року (щодо товару, визначеного специфікацією № 2) згідно з пунктом 4.3. договору, як необґрунтовано зазначає позивач. При цьому, позивач помилково посилається на немовби порушення відповідачем пункту 4.1. договору, адже як було зазначено вище, строк поставки товару (80 робочих днів) починає відлік (спливає) з моменту отримання постачальником письмової заявки на поставку товару, у якій визначається кількість та асортимент кожної окремої партії товару. Проте, позивачем не доведено і матеріалами справи не підтверджується надсилання на адресу відповідача та одержання останнім будь-яких письмових заявок позивача щодо необхідності поставки товару, ані визначено специфікацією №1, ані визначеного специфікацією № 2.

Також, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) зазначає, що з метою дотримання судом повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи повідомляє, що 15.08.2022 року представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" дійсно було одержано за допомогою ТОВ «Нова пошта» посилку з документами від Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигруп", а саме з примірником підписаного зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигруп" договору поставки від 28.06.2022 року з додатками, що підтверджується інформацією з журналу реєстрації вхідної кореспонденції Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" за 15.08.2022 року.

Також зазначає, що між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 від 13.07.2023 року якою специфікацію № 1 до договору було викладеного у новій редакції, сторони унормували строк поставки товару за цією специфікацією. Так, у вказаному документів сторони зазначили, що у специфікації наведено «обладнання, що поставляється у 2022-2023 роках», тому сторонами було погоджено інший строк поставки товару за договором згідно зі специфікацією № 1: протягом 2022-2023 років, а з матеріалів справи слідує, та що визнається обома сторонами, відповідачем поставлено товар за специфікацією № 1 повністю 23.08.2023 року, тобто у межах обумовленого договором строку.

Вищевикладене на думку позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) підтверджує необґрунтованість зустрічних позовних вимог у цій частині, та підставою для відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог про стягнення штрафу за договором поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 року у розмірі 3 081 258,81 грн.

Суд не приймає вищевикладені заперечення позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) з огляду на наступне.

Частинами 1, 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При цьому, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Судом враховується, що принцип змагальності сторін у господарському судочинстві передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Суд зауважує, що питання належності та допустимості доказів вирішується судом під час вирішення спору по суті та прийняття рішення у справі.

З матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами наявність договірних відносин, та поставки товару за специфікацією № 1 на загальну суму 30 376 201,75 грн., про що свідчать видаткові накладні а саме: № 1 від 16.02.2023 року на суму 12 294 396,61 грн.; № 7 від 24.07.2023 року на суму 1 387 579,81 грн.; № 8 від 24.07.2023 року на суму 2 369 443,33 грн.; № 9 від 24.07.2023 року на суму 1 645 279,98 грн.; № 10 від 24.07.2023 року на суму 2 075 265,54 грн.; № 15 від 23.08.2023 року на суму 2 896 065,52 грн.; № 16 від 23.08.2023 року на суму 4 163 226,40 грн.; № 17 від 23.08.2023 року на суму 3 544 944,47 грн.

Також, у матеріалах справи наявна відповідь ТОВ «Нова пошта» № 03298 від 08.07.2024 року надана адвокату Максимову М.І., у якій зокрема зазначено, що 09.08.2022 року по експрес-накладній 59000849938475 Товариство з обмеженою відповідальністю "Енерджигруп" здійснили відправлення вантажу Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" у кількості 1 місце, опис відправлення «Документи», оголошеною вартістю - 200,00 грн., фактична вага 0,5 кг. Також повідомлено, що відправлення було отримано 15.08.2022 року.

Крім того, відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) було надано до суду копію журналу реєстрації вихідних листів 2022 року, де зокрема зазначено, що 09.08.2022 року здійснено запис: 09/08-2 - договір з додатками, статутні документи та податкові документи, заявки на поставку - Мамчію, ТОВ "ЕНЕРГО-АПЕКС", ОСОБА_4. Також додано заяву свідка громадянина ОСОБА_4 від 16.07.2024 року.

З вищевикладеного слідує, що відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) було дотримано вимог умов договору щодо направлення заявок. Що спростовує твердження позивача за первісним (відповідача за зустрічним) щодо їх відсутності.

Крім того, останнім у відзиві на зустрічну позовну заяву було підтверджено отримання документів від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) 15.08.2024 року, проте, будь-яких доказів у спростування доводів відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) останнім в порушення вимог Господарського процесуального кодексу України до суду додано не було.

Також, суд не приймає посилання позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) на те, що між сторонами було укладено додаткову угоду № 3 від 13.07.2023 року якою було викладено специфікацію № 1 до договору у новій редакції, сторони унормували строк поставки товару за цією специфікацією. Так, у вказаному документів сторони зазначили, що у специфікації наведено «обладнання, що поставляється у 2022-2023 роках», тому сторонами було погоджено інший строк поставки товару за договором згідно зі специфікацією № 1: протягом 2022-2023 років, а з матеріалів справи слідує, та що визнається обома сторонами, відповідачем поставлено товар за специфікацією № 1 повністю 23.08.2023 року, тобто у межах обумовленого договором строку.

З наявних у матеріалах справи документів, а саме договору поставки від 28.06.2022 року № 28/06/22 вбачається, що згідно пункту 4.1. договору, сторони визначили, що термін поставки кожної партії товару після отримання постачальником письмової заявки від покупця не може перевищувати 80 робочих днів У разі ненадходження письмової заявки від покупця протягом строку дії договору, покупець не несе будь-яких обов`язків щодо придбання та оплати товару за цим договором.

- товар згідно специфікації № 1 (додаток № 1) - не пізніше 25.11.2022 року;

- товар згідно специфікації № 2 (додаток № 2) - не пізніше 30.06.2023 року.

З наявних у матеріалах справи додаткових угод № 1 від 29.06.2022 року, № 2 від 14.02.2023 року між, та № 3 від 13.07.2023 року вбачається, що сторони дійшли згоди внести зміни до специфікацій та було викладено їх у новій редакції. Усі інші пункти договору залишено без змін.

З вищевикладеного слідує, що сторонами не було змінено строку поставки який визначений умовами договору, а саме пунктами 4.1. та 4.3. договору (Термін та умови поставки товару), у зв`язку із чим, необґрунтованим є твердження позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) щодо погодження сторонами іншого строку поставки товару за договором згідно зі специфікацією № 1: протягом 2022-2023 років.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішенні справи. Стандарт доказування - це та ступінь достовірності наданих стороною доказів, за яких суд має визнати тягар доведення знятим, а фактичну обставину - доведеною. Тобто в цьому разі мається на увазі достатній рівень допустимих сумнівів, при якому тягар доведення вважається виконаним.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 року у справі № 924/233/18).

Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За висновком суду, надані відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) докази у підтвердження заявлених зустрічних позовних вимог в частині стягнення штрафу за договором поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 року у розмірі 3 081 258,81 грн. є більш вірогідними аніж заперечення позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним).

При цьому, позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним) вимоги Господарського процесуального кодексу України дотримано не було, та не спростовано наявність прострочення поставки за договором поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 року.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, про обґрунтованість зустрічних позовних вимог в частині стягнення штрафу за договором поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 року у розмірі 3 081 258,81 грн.

Щодо зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) в частині стягнення матеріальних збитків у розмірі 1 350 813,05 грн., суд зазначає наступне.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) у цій частині зазначає, що саме через неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) своїх зобов`язань, Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" відповідач за первісним (позивач за зустрічним) завдано збитків, оскільки товар, визначений специфікаціями № 1 та № 2 (додаток № 1, додаток № 2 до договору поставки №28/06/22 від 28.06.2022 року) був необхідний позивачу для належного виконання робіт за договором про виконання робіт №3162/ КТЕЦ-22 від 13.06.2022 року.

Предметом вказаного вище договору є наступне: "виконання підрядником (Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП") в межах ціни договору, на свій ризик, власними силами, засобами роботи згідно затвердженої кошторисної документації в складі робочого проекту "№ 269-ТЕЦ-20.001 "Реконструкція щита постійного струму бл. № 1, бл. № 2 з зарядними пристроями та з заміною акумуляторної батареї бл. № 1 на ТЕЦ-6 СП "КИЇВСЬКІ ТЕЦ" КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО", розробленого Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС"" в установлений цим договором строк, згідно з ДК 021:2015:45317000-2 Інші електромонтажні роботи, а саме: Виконання робіт: "Реконструкція щита постійного струму бл. 1, бл. 2 з зарядними пристроями та з заміною акумуляторної батареї бл. № 1 на ТЕЦ-6 СП "КИЇВСЬКІ ТЕЦ" КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО"".

За твердженнями відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) виникнення договірних правовідносин між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" стало наслідком та умовою виконання договору про виконання робіт №3162/КТЕЦ-22 від 13.06.2022 року між позивачем та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО".

Оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" поставило товар за специфікацією № 1 (додаток № 1 до договору поставки від 28.06.2022 року № 28/06/22) зі значним порушенням строків поставки, встановлених пунктами 4.1., 4.3. договору поставки від 28.06.2022 року № 28/06/22, а товар визначений специфікацією № 2 поставлений не був, така поведінка Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" зумовила порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" строків виконання робіт за договором про виконання робіт №3162/КТЕЦ-22 від 13.06.2022 року і призвела до стягнення з позивача на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" неустойки у розмірі 838 363,05 грн. та депозитного платежу у розмірі 512 450,00 грн.

У зв`язку із чим, за розрахунком Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП", збитки в розмірі 1 350 813,05 грн. є безпосереднім наслідком порушення відповідачем строків поставки товару за договором поставки від 28.06.2022 року № 28/06/22 і мають бути стягнуті з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС".

Суд дослідивши матеріали справи, враховуючи надані сторонами пояснення та докази, зазначає наступне.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із частини 1 статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Аналогічні приписи містяться у статті 22 Цивільного кодексу України, якими визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючи викладені норми, суд зазначає, що застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов.

Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності.

Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб`єкт, об`єкт, об`єктивна та суб`єктивна сторона.

Суб`єктом є боржник; об`єктом - правовідносини по зобов`язаннях; об`єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов`язання, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб`єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

При цьому, саме на позивача покладено обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданої шкоди та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання та шкодою.

Як встановлюється матеріалами справи, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним) обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги у цій частині зазначає, що саме через неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО-АПЕКС" позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним) своїх зобов`язань, Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖИГРУП" відповідач за первісним (позивач за зустрічним) завдано збитків, оскільки товар, визначений специфікаціями № 1 та № 2 (додаток № 1, додаток № 2 до договору поставки №28/06/22 від 28.06.2022 року) був необхідний позивачу для належного виконання робіт за договором про виконання робіт №3162/ КТЕЦ-22 від 13.06.2022 року.

У якості доказів було надано до суду, копію договору про виконання робіт №3162/КТЕЦ-22 від 13.06.2022 року та доданих до нього документів, копію претензію Комунального підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" щодо порушення умов виконання договору №3162/КТЕЦ-22 від 13.06.2022 року, копію листа Комунального підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" щодо порушення умов виконання договору №3162/КТЕЦ-22 від 13.06.2022 року, протокол № 1 наради Управління Капітального будівництва СП «Київські ТЕЦ», копію платіжної інструкції № 2377 від 13.06.2022 року на суму 512 450,00 грн. (призначення платежу6 безвідсотковий депозит для забезпечення виконання договору згідно процедури закупівлі UA-2022-04-11-001511- b без ПДВ.».

Судом досліджено надані відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) документи у підтвердження заявлених до стягнення матеріальних збитків, та встановлено, що ані в договорі поставки від 28.06.2022 року № 28/06/22 укладеного між сторонами у даній справі, ані в договорі №3162/КТЕЦ-22 від 13.06.2022 року укладеного з іншим контрагентом, відсутні взагалі будь-які посилання на взаємопов`язаність, а саме в частині поставки позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним) у даній справі за договором поставки від 28.06.2022 року № 28/06/22 товару, та виконання відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) умов договору №3162/КТЕЦ-22 від 13.06.2022 року укладеного з іншим контрагентом.

При цьому, матеріали справи не містять, а відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) не надано до суду доказів у підтвердження понесення останнім збитків щодо порушення умов виконання договору №3162/КТЕЦ-22 від 13.06.2022 року, саме у зв`язку із невиконання позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним) саме умов договору поставки від 28.06.2022 року № 28/06/22 укладеного між сторонами у даній справі.

З вищевикладеного слідує, що невиконання відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) договору №3162/КТЕЦ-22 від 13.06.2022 року укладеного з іншими контрагентами, без належних та допустимих доказів у підтвердження понесення останнім збитків, саме у зв`язку із невиконання позивачем за первісним позовом (відповідачем за зустрічним) умов договору поставки від 28.06.2022 року № 28/06/22 укладеного між сторонами у даній справі не може бути підставою покладення на позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) матеріальних збитків у розмірі 1 350 813,05 грн.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як було зазначено судом, для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то:

протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи;

шкідливий результат такої поведінки (збитки);

причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками;

вина правопорушника.

За приписами ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розглядаючи позов в частині стягнення з позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) матеріальних збитків у розмірі 1 350 813,05 грн., як понесені відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) збитків, суд дійшов висновку про відсутність вини позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) як постачальника за договором поставки від 28.06.2022 року № 28/06/22 укладеного між сторонами у даній справі, та прямого причинного зв`язку між невиконанням відповідачем за первісним позовом (позивачем за зустрічним) умов договору про виконання робіт №3162/ КТЕЦ-22 від 13.06.2022 року укладеного з іншими контрагентами на чому наполягає відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним), та понесенням останнім збитків у розмірі 1 350 813,05 грн.

У зв`язку із чим, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у цій частині.

Враховуючи вищевикладене, зустрічні позовні вимоги підлягають до задоволення частково, а саме в частині стягнення штрафу за договором поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 року у розмірі 3 081 258,81 грн.

В частині матеріальних збитків у розмірі 1 350 813,05 грн. - відмовити.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України також унормовано, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "РуїсТоріха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" (SERYAVIN OTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статтею 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018 року, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

З огляду на вищевикладене, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу, які залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо задоволення первісних позовних вимог та часткового задоволення зустрічного позову.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв`язку із чим з відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) підлягає до стягнення сума у розмірі 12 222,37 грн.

Оскільки судом було частково задоволено зустрічний позов, з позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) підлягає до стягнення сума судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із чим з позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) підлягає до стягнення сума у розмірі 46 218,88 грн.

Відповідно до частини 11 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Як вбачається із вищевикладеного, судом було задоволено первісний позов та стягнуто із відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним) заборгованості у розмірі 746 201,76 грн., пені у сумі - 53 869,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 8 989,00 грн., 3% річних у розмірі - 5 765,00 грн. та судовий збір у розмірі 12 222,37 грн. (загальна сума стягнення 827 047,13 грн.).

А також, судом частково задоволено зустрічні позовні вимоги, та стягнуто із позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним) штраф за договором поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 року у розмірі 3 081 258,81 грн. та судовий збір у розмірі 46 218,88 грн. (загальна сума стягнення 3 127 477,69 грн.

Враховуючи вищевикладене, та оскільки вимоги первісний позов та частково задоволені за зустрічним є грошовими, суд дійшов висновку провести зарахування сум задоволених вимог первісного позову що складає загальну суму у розмірі 827 047,13 грн. та частково задоволеного зустрічного позову, що складає загальну суму у розмірі 3 127 477,69 грн.

У зв`язку із чим, до стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигруп" підлягає суму у загальному розмірі - 2 300 430,56 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76 - 79, 86, 129, 236 - 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигруп" (61037, м. Харків, просп. Московський, 199, корпус Д-5, кімната 226, ЄДРПОУ 40169080) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 48/50, ЄДРПОУ 32344395) 746 201,76 грн. - основного боргу, 53 869,00 грн. - пені, 8 989,00 грн. - індексу інфляції (інфляційних втрат), 5 765,00 грн. - 3% річних, та 12 222,37 грн. судового збору.

Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигруп" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 48/50, ЄДРПОУ 32344395) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигруп" (61037, м. Харків, просп. Московський, 199, корпус Д-5, кімната 226, ЄДРПОУ 40169080) штраф за договором поставки № 28/06/22 від 28.06.2022 у розмірі 3 081 258,81 грн., та судовий збір у розмірі 46 218,88 грн.

В частині зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигруп" про стягнення матеріальні збитки у розмірі 1 350 813,05 грн. - відмовити.

Провести зарахування сум задоволених вимог первісного позову, що складає загальну суму у розмірі 827 047,13 грн. та частково задоволеного зустрічного позову що складає загальну суму у розмірі 3 127 477,69 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Реквізити сторін:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним): Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерго-Апекс" (03151, м. Київ, вул. Волинська, буд. 48/50, ЄДРПОУ 32344395);

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним): Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджигруп" (61037, м. Харків, просп. Московський, 199, корпус Д-5, кімната 226, ЄДРПОУ 40169080).

Повне рішення складено "16" вересня 2024 р.

Суддя О.О. Ємельянова


Суд	Господарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення	04.09.2024
Оприлюднено	17.09.2024
Номер документу	121620634
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Ємельянова О.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 04.09.2024 по справі 922/1356/24ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —922/1356/24

Рішення від 04.09.2024

Рішення
від 04.09.2024 по справі 922/1356/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ