Рішення

від 05.09.2024 по справі 925/1524/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2024 року м. Черкаси Справа № 925/1524/23

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Костянтина ДОВГАНЯ, із секретарем судового засідання Тетяною ДЯЧЕНКО, за участю представників: позивача - не з`явився, відповідача - не з`явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом Смілянської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енджел Кепітал" про визнання укладеною додаткової угоди про внесення змін до договору,

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2023 року Смілянська міська рада звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить визнати укладеною Додаткову угоду про внесення змін до Договору оренди землі від 17.12.2018, право оренди якої зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 21.12.2018 за №29640315 в редакції, викладеній у позовній заяві.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що 17.12.2018 між Смілянською міською радою та відповідачем - ТОВ «ЕНДЖЕЛ КЕПІТАЛ» було укладено договір оренди землі, за умовами якого позивач надав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,5571 га для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства з кадастровим номером 71 10500000:04:001:0023, яка знаходиться за адресою: м. Сміла, вул. Незалежності, 115 під розміщення АЗС.

Відповідно до укладеного між сторонами договору оренди земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату його укладення становила 1 009 181,15 грн.

Рішенням Смілянської міської ради від 11.07.2019 №103-1/VІІ «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Сміла» було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Сміла та базову вартість 1 кв.м землі, що становить 193,47 грн./м2. Нормативна грошова оцінка земель міста Сміла вводилася в дію з 01.01.2020 та підлягала щорічній індексації відповідно до чинного законодавства.

Позивач зазначив, що згідно Витягу № НВ-991438562023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 08.03.2023 автоматично сформованого за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:04:001:0023, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у 2023 році складала 1 026 530,20 грн. Тобто, як вказував позивач, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:04:001:0023, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 змінилася в бік збільшення і не відповідає нормативній грошовій оцінці на момент укладення договору оренди.

Позивач пояснив, що через зміни розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та коефіцієнту для розрахунку орендної плати, 28.03.2023 управлінням архітектури, регулювання забудови та земельних відносин міста було направлено відповідачу два примірники додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 17.12.2018, право оренди якої зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 21.12.2018 за №296440315.

Проте, як зазначив позивач, відповідач додаткову угоду до договору оренди відмовився отримувати, внаслідок чого ця угода не укладена, що підтверджується відсутністю на ній підпису. Управління архітектури, регулювання забудови та земельних відносин міста службовою запискою від 12.10.2023 №137/3-1 повідомило про не укладення додаткової угоди до договору оренди землі.

Позивач зауважив, що Смілянською міською радою та відповідачем у договорі оренди землі було погоджено, що розмір орендної плати переглядається не менше одного разу на рік, в тому числі і у разі зміни розмірів орендної плати за рішенням міської ради (п. 13 Договору оренди), і тому позивач вважає, що зміна розміру (ставки) орендної плати з 3% на 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, прийнята Смілянською міською радою, є підставою для внесення змін до договору оренди землі.

05.12.2023 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти заявлених вимог позивача з таких міркувань:

- вважає предмет спору відсутнім, оскільки не відмовлявся від отримання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі як зазначає позивач, так як взагалі не отримував вищевказаної додаткової угоди, і доказів направлення відповідачу додаткової угоди позивачем не надано;

- посилався на правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17 щодо підстав для внесення змін до договору оренди земельної ділянки комунальної власності в частині зміни розміру орендної плати та зазначив, що на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , знаходиться нежитлова будівля на якій не здійснюється господарська діяльність для обслуговування АЗС;

- зауважив щодо неналежного платника судового збору в поданих позивачем платіжних документах.

06.12.2023 позивач подав до суду відповідь на відзив на позов, в якій не погодився із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позов.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.01.2024 підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 05 березня 2024 року.

22.02.2024 позивач подав до суду заяву про зміну підстав позову мотивуючи тим, що на час його звернення до Господарського суду Черкаської області нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:04:001:0023, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Витягу № НВ-9914383562023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 08.03.2023 автоматично сформованого за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру складала 1 026 530,20 грн. Проте, згідно Витягу №НВ-9919047282024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 01.02.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:04:001:0023, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 змінилася і складає 1 079 276,81 грн.

Позивач вважав, що оскільки вказана в проекті додаткової угоди нормативно-грошова оцінка вже втратила свою актуальність у зв`язку із ухиленням відповідача від підписання додаткової угоди, то розмір нормативної грошової оцінки необхідно враховувати на момент, коли така додаткова угода буде укладена. Тобто, до додаткової угоди слід застосовувати нормативну грошову оцінку чинну на 01.02.2024 і, як наслідок, зазначення орендної плати у розрахунку від останньої є правомірним та відповідає вимогам чинного законодавства.

Позивач зазначив, що Типовим договором оренди землі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220 визначено, що нормативно-грошова оцінка має бути зазначена на дату укладення договору.

Позивач посилався на приписи ч. 2 ст. 187 ГК України, які передбачають, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Враховуючи зміну нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивач вважав за необхідне змінити підстави позову та просив суд при ухваленні рішення по справі у п. 5 Додаткової угоди застосувати нову нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а пункти 5 та 9 викласти в такій редакції:

"5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 7110500000:04:001:0023, становить 1 079 276, 81 грн. (один мільйон сімдесят дев`ять тисяч двісті сімдесят шість гривень 81 копійка) (витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки від 01.02.2024 № НВ-9919047282024).

9. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і становить 129 513,22 грн. (сто двадцять дев`ять тисяч п`ятсот тринадцять гривень 22 копійки) в рік.".

Ухвалою суду від 05.03.2024 було поновлено позивачу строк на подачу заяви про зміну підстав позову; прийнято заяву позивача про зміну підстав позову в частині нормативної грошової оцінки земельної ділянки та відповідно річного розміру орендної плати до розгляду; здійснено повернення до стадії підготовчого провадження у справі та відкладено підготовче засідання на 02 квітня 2024 року.

25.03.2024 відповідач подав до суду відзив на заяву про зміну підстав позову, в якій повідомив, що не міг знати, яка буде нормативна грошова оцінка земельної ділянки за рік до отримання витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку. Крім цього, відповідач вважав безпідставною і такою, що не підлягає задоволенню позовну вимогу про внесення змін до договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі з 01.01.2023, оскільки визначення дати укладання спірної додаткової угоди до договору оренди землі від 18.12.2023 суперечить вимогам ч. 5 ст. 188 ГК України, відповідно до норм якої, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідач зауважив, що пункт 8 договору оренди землі від 18.12.2018 безпосередньо не стосуються зміни розміру орендної плати за договором у зв`язку зі зміною розміру нормативної оцінки землі. На думку відповідача, що запропоновані позивачем зміни до пункту 8 спірного договору виходять за межі підстав позову, і будь-яких клопотань про вихід за межі позову та зміни підстав позову в порядку статті 46 ГПК України, позивач не заявляв, а тому, як вказував відповідач, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог про внесення змін до вказаного пункту договору оренди землі.

Ухвалою суду від 02.04.2024 підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до розгляду по суті на 07 травня 2024 року.

Через внесення змін у графік судових засідань ухвалою суду від 07.05.2024 судове засідання було призначено на 23 травня 2024 р., в подальшому ухвалою суду від 23.05.2024 на 25 червня 2024 р.

25.06.2024 судове засідання не відбулося у зв`язку із припиненням постачання до приміщення суду електричної енергії і ухвалою від 25.06.2024 розгляд справи призначено на 20 серпня 2024 р.

Через неявку представника відповідача в судове засідання 20.08.2024 судом було оголошено перерву до 10:30 год. 05 вересня 2024 р.

05.09.2024 представник відповідача в судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомлений.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити повністю.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони були повідомлені судом належним чином.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними матеріалами в порядку ст. 202 ГПК України.

Суд, оцінивши наявні у справі докази встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Смілянської міської ради від 25.10.2018 №79-68/VII «Про передачу ТОВ «ЕНДЖЕЛ КЕПІТАЛ» земельної ділянки під АЗС на вул. Незалежності, 115 в оренду» було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства під АЗС площею 0,5571 га на АДРЕСА_1 в оренду строком на 10 років з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.

17.12.2018 сторони уклали договір оренди землі на підставі якого позивач надав, а відповідач прийняв у строкове платне користування земельну ділянку площею 0,5571 га для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства з кадастровим номером 71 10500000:04:001:0023, яка знаходиться за адресою: м. Сміла, вул. Незалежності, 115 під розміщення АЗС (далі - Договір).

За умовами п.5 та п.9 цього Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату його укладення становила 1 009 181,15 грн. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі та на момент укладення договору становила 30 275,43 грн у рік.

Рішенням Смілянської міської ради від 26.07.2007 №16-14/V затверджено зміни до Положення про порядок визначення розмірів орендної плати при укладанні договорів оренди землі у м. Сміла та затверджено таблицю коефіцієнтів для нарахування орендної плати за земельні ділянки для окремих видів користування.

Згідно п. 2.4 Положення розмір річної орендної плати за земельну ділянку розраховується в залежності від виду користування земельною ділянкою за формулою:

О = ГОхК1,

де: О - річна орендна плата;

ГО - грошова оцінка земельної ділянки;

К1 - коефіцієнт для нарахування орендної плати.

Рішенням Смілянської міської ради від 29.03.2018 №63-31/VII було внесено зміни до рішення міської ради від 26.07.2007 №16-14/V та затверджено коефіцієнти для нарахування орендної плати за земельні ділянки. Тобто, при укладенні Договору оренди землі від 17.12.2018, саме відповідно до вказаного рішення міської ради від 29.03.2018, був застосований коефіцієнт для нарахування орендної плати у розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі.

Рішенням Смілянської міської ради від 11.07.2019 №103-1/VІІ «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Сміла» було затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Сміла та базову вартість 1 кв.м землі, що становила 193,47 грн./м2. Нормативна грошова оцінка земель міста Сміла введена в дію з 01.01.2020 та підлягала щорічній індексації відповідно до чинного законодавства.

Рішеннями Смілянської міської ради від 09.06.2021 № 16-3/VIIІ та від 26.10.2022 №50-76/VIIІ були внесені зміни до рішення Смілянської міської ради від 26.07.2007 №16-14/V та викладено в новій редакції таблицю коефіцієнтів для нарахування орендної оплати за земельні ділянки для окремих видів користування.

Відповідно вищевказаних рішень для розрахунку орендної плати змінено коефіцієнт для окремих видів користування, зокрема на земельні ділянки для обслуговування АЗС, АТЗС, ГЗС та АГНКС, тобто для розрахунку орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0,5571 га з кадастровим номером 7110500000:04:001:0023 під розміщення АЗС, мав застосовуватися коефіцієнт у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно Витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 08.03.2023 № НВ-991438562023, автоматично сформованого за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі актуальних відомостей про земельні ділянки, внесених до Державного земельного кадастру, нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:04:001:0023, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 у 2023 році складала 1 026 530,20 грн.

У зв`язку зі зміною розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та коефіцієнту для розрахунку орендної плати, 28.03.2023 управлінням архітектури, регулювання забудови та земельних відносин міста було направлено відповідачу два примірники додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 17.12.2018, право оренди якої зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 21.12.2018 за №296440315.

На час звернення Смілянської міської ради до Господарського суду Черкаської області нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:04:001:0023, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до Витягу № НВ-9914383562023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 08.03.2023 автоматично сформованого за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру складала 1 026 530,20 грн.

17.01.2024 Смілянською міською радою від Черкаської обласної державної адміністрації було отримано лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2023 рік.

Суд бере до уваги, що відповідно до Витягу №НВ-9919047282024 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 01.02.2024 нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 7110500000:04:001:0023, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 змінилася і склала 1 079 276,81 грн.

Як зазначалося вище, згідно п. 5 цього Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату його укладення становила 1 009 181,15 грн.

За умовами п.9 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3% нормативної грошової оцінки землі та на момент укладення договору становила 30 275,43 грн у рік.

П.13 цього Договору визначено, що розмір орендної плати переглядається не менше одного разу на рік, і зокрема у разі зміни розмірів орендної плати за рішенням міської ради, зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності.

У матеріалах справи міститься лист позивача від 28.03.2023 № 79/02-28 із пропозицією відповідачу укласти спірну додаткову угоду.

Відповідач два примірники додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 17.12.2018 не отримав, що підтверджується довідкою поштового відділення АТ «Укрпошта» (ф.20) із вказаною причиною «за закінченням терміну зберігання» та актом позивача про відкриття поштового конверту від 10.05.2023 (а.с.49-50).

Оскільки відповідач ігнорував пропозицію позивача щодо отримання та підписання ним додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 17.12.2018, то позивач звернувся до господарського суду з відповідним позовом.

Отже, спір у цій справі стосується порядку визначення розміру орендної плати за землі комунальної форми власності.

Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу (далі - ЗК) України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За змістом частини дев`ятої статті 93 ЗК України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України закріплено, що серед загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Частинами першою та третьою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

У статті 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частинами першою - третьою статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов`язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства (частини перша та друга статті 648 ЦК України).

За приписами частин першої - третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно із частиною першою статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Відповідно до статті 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У статті 13 Закону України «Про оренду землі» вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно із частиною другою статті 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Частиною третьою статті 22 Закону України «Про оренду землі» визначено, що розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі.

За змістом частини четвертої статті 23 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, передані в оренду на земельних торгах, не може бути зменшена за згодою сторін протягом строку дії договору оренди, а також у разі його поновлення.

Отже, договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються.

Так, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.

Суд зауважує, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України «Про оцінку земель».

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України «Про оцінку земель» підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України «Про оцінку земель». Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.

Водночас обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»). Таким чином, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також розмір орендної плати. Зазначене відповідає положенням частини другої статті 632 ЦК України, відповідно до якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Суд зауважує, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки.

Зокрема, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду (пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, пункт 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

Суд вважає, що задоволення позовної вимоги про визнання укладеною спірної додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, які пов`язані тільки зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не приведе до захисту прав чи інтересів позивача, оскільки судове рішення про визнання укладеною спірної додаткової угоди не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, зазначена позовна вимога не відповідає критеріям належного та ефективного способу захисту прав.

Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах. Розмір нормативної грошової оцінки згідно з наведеними вище законодавчими нормами встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.

Орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, в тому числі і шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми.

Належному способу захисту орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Суд також зауважує, що у спорах, які стосуються визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, у тому числі і у зв`язку зі зміною нормативної грошової оцінки землі, доводи учасників щодо правомірності / неправомірності визначеного розміру нормативної грошової оцінки землі як бази обрахунку орендної плати підлягають обов`язковій перевірці з огляду на положення частини другої статті 21 Закону України «Про оренду землі» та статей 5, 13 Закону України «Про оцінку земель».

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.

Відтак, суд приходить до висновку про неналежність заявленого позивачем способу захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові (див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127), від 04.07.2023 у справі № 373/626/17 (пункт 67), від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18 (пункт 8.17)), оскільки правовідносини з оренди землі державної та комунальної власності мають особливості, які зумовлені наявністю імперативних елементів у таких правовідносинах.

Із системного аналізу приписів Закону України «Про оренду землі», Закону України «Про оцінку земель», Податкового кодексу України слідує висновок, що зміна нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності призводить до зміни розміру орендної плати.

Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що орендується, затверджує орган місцевого самоврядування відповідним рішенням. В органу місцевого самоврядування відсутній обов`язок узгоджувати таке рішення з орендарем земельної ділянки.

Натомість в орендаря земельної ділянки державної або комунальної власності з моменту введення в дію нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов`язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. У таких правовідносинах відсутній обов`язок сторін вносити зміни до договору оренди шляхом укладення додаткової угоди, оскільки обов`язок сплачувати орендну плату відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки виникає в орендаря з моменту початку застосування такої нормативної грошової оцінки.

За подібних обставин належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності.

Ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачає, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені судом обставини, зважаючи на предмет та підстави позову, суд приходить до переконання, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до положень ст.129 ГПК України покладаються на позивача у зв`язку з відмовою у задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, ст. ст.232, 233, 236-241 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 16.09.2024.

Суддя Костянтин ДОВГАНЬ