Ухвала

від 12.09.2024 по справі 927/1152/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

12 вересня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1152/15

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С.Сидоренка, розглянувши матеріали по справі за заявою КРЕДИТОРА: Головного управління ДПС у Чернігівській області 14000, м. Чернігів, вул. Реміснича, 11БОРЖНИК: Закрите акціонерне товариство «Інтерліс» (код 32094901)14001, м. Чернігів, вул. Ціолковського, 11 18021, м. Черкаси, вул. Володимира Великого (Гагаріна), 83, кв. 29 (адреса ліквідатора Пилипенко Т.В.) (РНОКПП НОМЕР_1 )про визнання боржника банкрутом

за відсутності представників учасників справи про банкрутство, які в судове засідання не з`явились

В судовому засіданні 12.09.2024, на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, було підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у м. Чернігові Головного управління ДФС у Чернігівській області подана заява про порушення справи про банкрутство Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» на підставі ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (надалі Закон про банкрутство), яка ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.10.2015 була прийнята до розгляду.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 18.01.2016 порушено провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Пилипенко Т.В.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2016, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016, припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Пилипенко Т.В., боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Бандолу О.О.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2016 скасовані постанова Господарського суду Чернігівської області від 30.06.2016 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 31.08.2016, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

На підставі розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області від 14.11.2016 № 02-01/72/16 був призначений повторний автоматичний розподіл справи № 927/1152/15, внаслідок якого для її розгляду визначено суддю А.С.Сидоренка.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 13.02.2018 припинено процедуру розпорядження майном Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» та повноваження розпорядника майна боржника Пилипенко Т.В., боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Пилипенко Т.В., зобов`язано ліквідатора, зокрема виконати дії, передбачені розділом ІІІ «Ліквідаційна процедура» Закону про банкрутство, а також надати господарському суду ліквідаційний баланс та звіт про проведену роботу.

В подальшому строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Пилипенко Т.В. неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.02.2024 на шість місяців до 13.08.2024 включно.

05 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання від 05.08.2024 ліквідатора Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» - арбітражного керуючого Пилипенко Т.В. про продовження строку ліквідаційної процедури та її повноважень на шість місяців (надалі Клопотання).

Звертаючись з Клопотанням ліквідатор Пилипенко Т.В. повідомляє суд про те, що нею на 29.07.2024 організовано проведення засідання комітету кредиторів з включенням до порядку денного питання розгляду звіту арбітражного керуючого про фінансово майновий стан боржника та здійснення ліквідаційних заходів станом на 29.07.2024 відповідно до полоажень ст. 30, 65 Кодексу України з процедур банкрутства; прийняття рішення щодо подальшої процедури банкрутства стосовно боржника (повідомлення від 11.07.2024 № 02-05/46 (направлялось комітету кредиторів згідно фіскальних чеків 11.07.2024)).

Однак згідно Акту від 29.07.2024 у визначені день, час та місце члени комітету кредиторів не з`явились, письмових повідомлень про причини неприбуття не надали; будь-яких листів чи пропозицій від членів комітету кредиторів щодо питань порядку денного, дати проведення засідання комітету кредиторів на адресу ліквідатора не надходило.

Однак з огляду на необхідність завершення розпочатих ліквідаційних заходів доречним, на думку ліквідатора, є продовження строку ліквідаційної процедури та його повноважень на шість місяців.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.08.2024 Клопотання прийнято, приєднано до матеріалів справи та призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.09.2024; одночасно повідомлено ліквідатора банкрута Пилипенко Т.В. та голову комітету кредиторів Іщенка Олега Івановича про призначення судового засідання, а також про те, що їх участь в цьому судовому засіданні не є обов`язковою.

Процесуальним правом на участь в даному судовому засіданні учасники провадження у справі про банкрутство не скористались.

Заперечень проти Клопотання від кредиторів до Господарського суду Чернігівської області не надходило.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.09.2024 постановлено здійснити заміну ОСОБА_1 його правонаступником ОСОБА_2 .

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення Клопотання по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

згідно п. 1, 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, цей Кодекс введений в дію з 21.10.2019. З дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 58 Кодексу України з процедур банкрутства, у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов`язаний здійснити ліквідацію боржника. Цей строк не може перевищувати 12 місяців.

Стаття 90 Кодексу України з процедур банкрутства визначає випадки при настанні яких господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство. Зокрема, відповідно до змісту наведеної статті, закриття провадження у справі про банкрутство після визнання боржника банкрутом можливе лише якщо: припинення у встановленому законодавством порядку юридичної особи, яка є боржником, про що є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; відновлення платоспроможності боржника або погашення всіх вимог кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів; затвердження звіту ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом; якщо справа згідно із законом не підлягає розгляду в господарських судах України; укладення мирової угоди між боржником та кредиторами відповідно до статті 192 Господарського процесуального кодексу України; прийняття рішення про приватизацію боржника, яким є державне підприємство або господарське товариство, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Зазначені норми Кодексу України з процедур банкрутства не містять такої підстави для закриття провадження у справі про банкрутство як закінчення строку ліквідаційної процедури.

У відповідності зі ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об`єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів звіт про результати погашення цінних паперів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Кодексом.

Ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом.

При цьому, суд виходить з системного аналізу положень Кодексу України з процедур банкрутства, зокрема ст. 64, 65, якими визначено підстави та порядок завершення ліквідації, відповідно до яких ліквідація закінчується не збігом строку ліквідаційної процедури, а завершенням продажу майна банкрута, завершенням розрахунків з кредиторами, затвердженням звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу та внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи банкрута.

У відповідності з ч. 4 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства, встановлення господарським судом під час розгляду звіту ліквідатора факту невиявлення або нереалізації останнім майнових активів банкрута у повному розмірі є підставою для призначення нового ліквідатора, який діє згідно з вимогами Кодексу України з процедур банкрутства, що в свою чергу свідчить про можливість та необхідність продовження строку ліквідаційної процедури банкрута у разі його закінчення на час розгляду господарським судом звіту ліквідатора.

Окремо судом враховується, що ліквідатор зобов`язаний вчинити ліквідаційні заходи і передати на затвердження господарському суду звіт та ліквідаційний баланс після завершення всіх розрахунків з кредиторами, а не у встановлений строк. При цьому, незавершення ліквідатором цих дій у граничні строки, визначені Кодексу України з процедур банкрутства, не є підставою для закриття провадження у справі.

Крім того, постановляючи дану ухвалу, суд звертається до правової позиції, викладеної в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2023 у справі № 15/471-б стосовно того, що ліквідація боржника - це припинення існування суб`єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом. Ліквідаційна процедура, як стадія провадження у справі про банкрутство, є однією з найбільш ймовірних та прогнозованих процедур, які застосовуються до неплатоспроможного боржника та є механізмом виведення з ринку нерентабельних та неперспективних підприємств.

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення адекватних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд приймає ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.

Тобто КУзПБ передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов`язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів, спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів, щодо їх належного здійснення. Аналогічний принцип передбачався Законом про банкрутство, чинним на момент введення ліквідаційної процедури щодо боржника у цій справі.

Під час ліквідаційної процедури, ліквідатор має здійснювати заходи спрямовані на пошук, виявлення і повернення майна, яке перебуває у третіх осіб. Крім того, ліквідатор має здійснювати обґрунтовані і логічні дії, а також здійснювати запити до відповідних органів, з врахуванням минулої діяльності банкрута.

Звіт та ліквідаційний баланс, як підсумковий документ, що подається ліквідатором господарському суду в зв`язку з закінченням ліквідаційної процедури, не може бути затверджений господарським судом у відсутності доказів аналізу ліквідатором первісної бухгалтерської документації боржника, а також, у відсутності аналізу судом дій ліквідатора щодо виявлення майна банкрута, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, а також його дій щодо пошуку нерухомого, рухомого майна банкрута і дебіторської заборгованості (висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № Б-39/134-10, від 26.07.2018 у справі № 904/9631/15, від 27.10.2020 у справі № 28/29-б-43/212-2012).

Суд повинен контролювати стадійність та тривалість процедур у справах про банкрутство:

а) через скарги на дії ліквідатора,

б) розглядаючи та затверджуючи звіти ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Процедура банкрутства є унікальним процесом, який характеризуються специфічним складом учасників, кожен з яких, вступаючи в провадження у справі, наділяється особливим процесуальним правами та обов`язками, зумовленими характером відносин неплатоспроможності. Передусім це пояснюється особливістю провадження у справах про банкрутство, яка полягає у застосуванні специфічних способів захисту її суб`єктів, особливостях процедури, учасників, стадій та інших елементів, які відрізняють це провадження від позовного.

КУзПБ містить норму про 12 місяців тривалості ліквідаційної процедури, натомість закон не встановлює закінчення такого строку як підставу для закриття банкрутства, оскільки цей строк може бути збільшено з огляду на поведінку учасників (оскарження судових рішень), особливості самого боржника тощо.

Тривалість ліквідаційної процедури може бути більше 12 місяців і, зазвичай, так воно і є.

Тому аби вимагати закриття провадження у справі про банкрутство з мотиву довготривалості ліквідаційної процедури, слід встановити, чим викликана така тривалість, чи є обґрунтовані аргументи можливості її скорочення/усунення ліквідатора тощо, що має з`ясовуватися у межах провадження за скаргою на дії/бездіяльність ліквідатора.

Статтею 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

За змістом ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи, що 13.08.2024 сплинув строк ліквідаційної процедури, однак ліквідація банкрута не завершена і для її завершення потрібен додатковий час, суд вважає за необхідне з метою здійснення необхідних заходів у ліквідаційній процедурі по цій справі задовольнити клопотання ліквідатора і продовжити строк ліквідаційної процедури банкрута та повноважень ліквідатора банкрута Пилипенко Т.В. на шість місяців.

Крім того, відповідно до п. 16 розділу «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування, зокрема, господарський суд за клопотанням комітету кредиторів, кредитора, арбітражного керуючого чи з власної ініціативи може продовжити строк процедури ліквідації.

Задовольняючи Клопотання, суд вважає, що викладені в ньому аргументи є достатньо обґрунтованими для продовження ліквідаційної процедури.

Постановляючи дану ухвалу, суд враховує факт перебування судді Сидоренка А.С. у щорічній відпустці у період з 12.08.2024 по 06.09.2024 включно.

Керуючись ст. 58, 60, 64, 65 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 233, 234, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Клопотання від 05.08.2024 ліквідатора Закритого акціонерного товариства «Інтерліс» - арбітражного керуючого Пилипенко Т.В. про продовження строку ліквідаційної процедури та її повноважень на шість місяців задовольнити.

Продовжити строк ліквідаційної процедури та повноважень ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Пилипенко Т.В. на шість місяців до 13.02.2025 включно.

Копії цієї ухвали надіслати ліквідатору Пилипенко Т.В. ( АДРЕСА_1 ) та голові комітету кредиторів Іщенку Івану Олеговичу ( АДРЕСА_2 ).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складено та підписано 16.09.2024.

Дата набрання ухвалою законної сили 12.09.2024.

Суддя А.С.Сидоренко